| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 100. Зміна умов шлюбного договору |
||
|
1. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. 2. Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується. 3. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення. 1. За час шлюбу в житті подружжя можуть виникнути обставини, що впливатимуть на долю шлюбного договору. Внаслідок цього подружжя або один з них може ставити питання про зміну умов договору. За загальним правилом такі зміни можуть бути внесені лише за згодою сторін. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається (ч. ч. 1, 2 ст. 100 СК України). Зміна шлюбного договору може здійснюватися шляхом: а) виключення його окремих умов; б) доповнення новими умовами; в) коректування існуючих положень договору. Так, дружина та чоловік можуть прийняти рішення щодо припинення дії одного або кількох умов договору (при наявності тих, які зберігають свою юридичну чинність) або доповнити свій шлюбний договір новими умовами. Крім цього, подружжя може внести корективи у вже існуючі умови договору, змінити ті або інші узгоджені раніше положення. 2. Шлюбний договір може бути змінений лише за час шлюбу. Хоча цей договір може зберігати чинність і після розірвання шлюбу, вносити в нього корективи після розірвання шлюбу сторони не вправі. Це пояснюється нерозривним зв'язком шлюбного договору з наявністю самого шлюбного союзу жінки та чоловіка та його особливим суб'єктним складом. Шлюбний договір можуть укладати лише наречені або подружжя (ч. 1 ст. 92 СК України). В ч. 2 коментованої статті вказано, що угода сторін про зміну шлюбного договору посвідчується нотаріально. При цьому необхідно відзначити один важливий нюанс. Якщо шлюбний договір укладається неповнолітніми особами, то відповідно до законодавства потрібна згода їхніх батьків або інших законних представників на укладення такого договору. Однак змінити шлюбний договір можуть лише особи, які вже зареєстрували шлюб, оскільки цей договір набуває чинності лише після реєстрації шлюбу. За таких обставин тут застосовується правило ч. 2 ст. 34 ЦК України, відповідно до якого сторони набувають дієздатності у повному обсязі з моменту вступу в шлюб. Таким чином, для зміни шлюбного договору неповнолітніми особами, що вступили в шлюб, згода їх батьків або законних представників не потрібна, оскільки ці особи після реєстрації шлюбу набули повний обсяг цивільної дієздатності. 3. Зміна умов шлюбного договору на вимогу одного з подружжя може мати місце лише за рішенням суду (ч. 3 ст. 100 СК України). Звертає на себе увагу той факт, що в законі сказано про судову зміну договору на вимогу «одного з подружжя». З цього можна зробити висновок, що зміна умов шлюбного договору за рішенням суду можлива лише після набрання ним чинності. Наречені вимагати в суді зміни шлюбного договору не можуть. Можливо, це пов'язано з тим, що неможливість виконання шлюбного договору може з'ясуватися лише після набрання ним чинності. Зміна умов договору на вимогу однієї із сторін у судовому порядку при відсутності взаємної згоди його учасників у цивільному праві розглядається як виключення. Це пояснюється тим, що договір - це результат узгодженої волі сторін, які свідомо та виважено виробили для себе умови договору. Включення третьої волі (суду), що може впливати на зміст договору, за загальним правилом порушує концепцію договору як домовленості його учасників. Разом з тим у житті можуть виникнути обставини, які настільки істотно впливають на долю договору, що їх неможливо залишити без уваги. Відповідно до ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору за рішенням суду допускається у виняткових випадках у зв'язку з істотною зміною обставин і за наявності певних умов. В контексті шлюбного договору основне значення мають наступні умови: 1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Проблема «умов, що змінилися» і можливості їхнього впливу на долю шлюбного договору виникла в юридичній теорії та практиці за кордоном. В першу чергу юристи звернули увагу на сам факт розгляду судами питань про зміну умов шлюбного договору, тому що тим самим вони втручаються у відносини сторін, що уклали договір. З іншого боку, ситуація з виконанням одним із подружжя взятого на себе за шлюбним договором обов'язку згодом може стати настільки проблематичною, що без допомоги суду справа не знаходить свого вирішення. Однією з причин такого роду ситуацій може служити так звана «взаємна помилка». В літературі наводився приклад, коли за шлюбним договором чоловік взяв на себе обов'язок оплачувати лікування своєї майбутньої дружини, що страждає на діабет. Виконання цього обов'язку стало для нього настільки обтяжливим, що майже привело до банкрутства. Суд змінив умови договору у зв'язку з помилкою сторін. Сторони не уявляли, що лікування буде настільки дорогим, а якби уявляли, то ніколи б не уклали такий договір. В ч. 3 коментованої статті сказано, що за рішенням суду шлюбний договір може бути змінений, якщо цього вимагають інтереси одного з подружжя, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення. Таке формулювання закону вбачається цілком правильним, оскільки неможливо більш конкретно передбачити усі імовірні життєві ситуації, що можуть вимагати зміни договору на вимогу однієї сторони. При вирішенні справи суд повинен з'ясувати існування обставин, що спричиняють неможливість виконання договору на умовах, передбачених сторонами, вплив цих обставин на інтереси другого з подружжя або їх дітей, а також той факт, що інтереси вказаних осіб мають істотне значення. Необхідність в зміні умов шлюбного договору може виникнути у тому випадку, коли зобов'язана сторона в силу об'єктивних або суб'єктивних обставин не в змозі виконати умови шлюбного договору. Наприклад, особа, яка взяла на себе обов'язок надавати утримання другому з подружжя, сама тяжко захворіла, стала інвалідом, втратила майно внаслідок стихійного лиха тощо. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 100. Зміна умов шлюбного договору" |
||
|
||