Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Сімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 106. Розірвання шлюбу РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей

1. Подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
2. Державний орган реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
3. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
1. Шлюб припиняється державним відділом реєстрації актів цивільного стану (органа РАЦС) за заявою подружжя, якщо подружжя не має дітей, віком до 18 років. У цілому питання про збереження або розірвання шлюбу - приватна справа дружини та чоловіка. Якщо вони спільно прийняли рішення про розірвання шлюбу, то держава не може створювати їм у цьому перешкод. Певний контроль з боку держави виправданий у випадку, коли подружжя має спільну дитину (дітей), віком до 18 років. Якщо ж дітей немає або вони виросли та стали повнолітніми, питання про збереження шлюбу дружина та чоловік вирішують самостійно. Головне, щоб воля кожного з подружжя на розірвання шлюбу була вільною і такою, що висловлена відповідним чином.
Розірвання шлюбу державним органом РАЦС за взаємною згодою подружжя проходить два основних етапи:
а) подача дружиною та чоловіком спільної заяви про розірвання шлюбу;
б) реєстрація розірвання шлюбу державним органом РАЦС.
Дружина та чоловік, які мають наміри розірвати свій шлюб, насамперед повинні висловити на це свою волю. Для цього вони мають подати державному органу РАЦС заяву про розірвання шлюбу. Реєстрація розірвання шлюбу здійснюється за місцем проживання подружжя або одного з них. Перед прийняттям такої заяви в державному відділі РАЦС проводиться співбесіда з особами, які подають заяву про розірвання шлюбу. Сторони повинні бути сповіщені працівником відділу РАЦС щодо моменту припинення шлюбу, а також порядку та умов реєстрації розірвання шлюбу.
При розірванні шлюбу в адміністративному порядку у своїй заяві сторони не повинні пояснювати причини розпаду сім'ї, розкривати обставини особистого життя, що призвели до фактичного припинення шлюбу, пояснювати особливості своїх взаємостосунків. При розірванні шлюбу в органах РАЦС сторонам не надається строк для примирення.
Законодавство передбачає стандартну форму спільної заяви дружини та чоловіка про розірвання шлюбу, що видається заявникам у державному відділі РАЦС. До заяви має бути додане свідоцтво про шлюб. Якщо у подружжя такого свідоцтва немає, а актовий запис про укладення шлюбу в органі реєстрації актів цивільного стану не зберігся, то за наявності в паспортах або паспортних документах заявника відмітки (штампа) про шлюб вимагати поновлення актового запису не потрібно. Якщо актовий запис про шлюб був складений в органах реєстрації актів цивільного стану України, але не зберігся, і в подружжя немає свідоцтва про шлюб, а також відсутні штампи (відмітки) про шлюб в паспортах, то реєстрація розірвання шлюбу може бути проведена лише після поновлення актового запису про шлюб (п. 5.15 Правил реєстрації актів цивільного стану).
Як правило, дружина та чоловік приходять для подачі заяви до державного органу РАЦС разом. Цей момент є вкрай важливим, оскільки працівники державного відділу РАЦС повинні впевнитися в тому, що особа вільно та без примусу висловлює своє волю на розірвання шлюбу. Втім, у житті можуть виникнути обставини, що перешкоджають особистій подачі заяви одним із подружжя. В Правилах реєстрації актів цивільного стану (п. 5.13) до таких обставин віднесені тяжка хвороба, тривале відрядження, проживання у віддаленій місцевості. Згідно з ч. 1 коментованої статті СК України за таких обставин нотаріально засвідчену (прирівняну до неї) заяву від імені відсутнього може подати другий з подружжя.
2. Другим етапом процедури розірвання шлюбу в адміністративному порядку є реєстрація розірвання шлюбу державним відділом РАЦС.
Треба додати, що в первісній редакції СК України окрім вказаних існував ще один етап - винесення державним органом РАЦС постанови про розірвання шлюбу. Законом України від 22.12.2006 p. № 524-V «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України» законодавство було змінене і винесення постанови скасоване. Разом з тим вказівка на таку постанову помилково залишилася у ч. 2 ст. 104 СК України. Виходячи з системного аналізу норм СК України, можна дійти висновку, що державний орган реєстрації актів цивільного стану реєструє розірвання шлюбу (не виносить постанову) після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
В Правилах реєстрації актів цивільного стану передбачається особиста присутність дружини та чоловіка або одного з них при реєстрації розірвання шлюбу (п. 5.14). Проте коментована стаття СК України цього не вимагає, зосереджуючи основну увагу на моменті подання заяви про розірвання шлюбу. Правила реєстрації актів цивільного стану виходять з того, що при реєстрації розірвання шлюбу має бути остаточно підтверджено бажання осіб розірвати свій шлюб. Крім того, в цей момент має бути вирішене питання щодо післяшлюбного прізвища того з подружжя, хто змінив прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Якщо розірвання шлюбу реєструється в присутності дружини та чоловіка, то орган РАЦС вносить в актовий запис відомості щодо обох сторін. Якщо розірвання шлюбу реєструється одним із подружжя, то при складанні актового запису в неї вносяться всі необхідні відомості лише щодо цієї особи. Незважаючи на таку деталізацію процедури реєстрації розірвання шлюбу державним органом РАЦС, треба зазначити, що вона не повною мірою збігається з положеннями нового СК України, оскільки в ньому не передбачається обов'язкова присутність подружжя (одного з них) при реєстрації розірвання шлюбу. Таким чином, СК України віддає перевагу заяві дружини та чоловіка щодо розірвання шлюбу, а процедурі реєстрації розірвання шлюбу надає формальне значення - фіксації певного юридичного факту.
3. У житті нерідко ситуація складається таким чином, що шлюбні відносини між подружжям припинені і сторони згодні на розірвання шлюбу, хоча при цьому вони не можуть вирішити між собою питання майнового характеру. Дійсно, майнові зв'язки розірвати не просто: дружина та чоловік нерідко проживають у спільному будинку (квартирі), користуються набутим за час шлюбу майном, виконують спільні обов'язки (сплачують комунальні платежі, розраховуються за договором позики, несуть взаємні аліментні обов'язки тощо).
За законодавством, що діяло раніше (ч. 2 ст. 41 КпШС України), якщо між подружжям при розірванні шлюбу виникав спір щодо спільного майна або сплати аліментів, то розірвання шлюбу могло здійснюватися лише в судовому порядку одночасно з розглядом майнового спору. Нове законодавство вирішує це питання інакше. Відповідно до ч. 3 ст. 106 СК України шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Такий підхід вбачається цілком виправданим. Відомо, що розгляд судами майнових спорів подружжя нерідко має довготривалий характер. У деяких випадках для його вирішення потрібно проведення експертиз, надання різного роду документів, визначення вартості та часу придбання спірного майна, накладення арешту на майно тощо. В результаті розгляд майнового спору розтягується на місяці, а іноді й роки.
Всі ці питання не пов'язані з долею шлюбу. Якщо особисті відносини дружини та чоловіка непоправно зруйновані, то немає необхідності штучно зв'язувати майновий спір з питанням про припинення шлюбу. Подружжя і після розірвання шлюбу може вирішувати проблеми майнового характеру в суді. Таким чином, незалежно від наявності між дружиною та чоловіком, які не мають дітей, майнового спору, при їхній взаємній згоді на розірвання шлюбу реєстрація розірвання шлюбу може бути здійснена у державному відділі РАЦС. Таким чином, подружжя може звернутися до органу РАЦС із спільною заявою про розірвання шлюбу та одночасно - до суду з позовом про поділ спільного майна або стягнення аліментів. Шлюб між сторонами може бути розірваний державним органом РАЦС незалежно від того, скільки часу в суді буде розглядатися майновий спір подружжя.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 106. Розірвання шлюбу РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей"
  1. Стаття 18. Захист сімейних прав та інтересів
    статті визначаються загальні правила щодо судового захисту сімейних прав та інтересів. В цьому знаходить свій прояв конституційний принцип, згідно з яким права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч. 1 ст. 55 Конституції України). Серед основних засад регулювання сімейних відносин зазначено, що кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 СК України).
  2. Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання
    статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу. 2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу. 3. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. За життя подружжя шлюб може бути
  3. Стаття 107. Розірвання шлюбу РАЦСом за заявою одного з подружжя
    розірвання шлюбу - це питання, вирішення якого залежить від волі дружини та чоловіка. Втім, у житті виникають ситуації, коли один з подружжя хоче розірвати шлюб, а другий не може в силу об'єктивних причин висловити своє ставлення до цього питання або коли воля другого з подружжя в силу прямої вказівки закону не береться до уваги. Закон враховує такі випадки і передбачає можливість звернення до
  4. Стаття 108. Визнання розірвання шлюбу фіктивним
    статті 106, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом реєстрації актів цивільного стану. 1. В сімейному законі вперше закріплюється таке поняття як
  5. Стаття 122. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою
    розірвання чи смерті (оголошення померлим) чоловіка матері дитини). Як відзначається в юридичній літературі, у таких випадках виникає певний «квазішлюб», який породжує права та обов'язки батьків та дітей за межами законного подружнього життя. Законно укладеного шлюбу вже немає, але правовий зв'язок, заснований на колишньому або недійсному шлюбі, немов зберігає правовий режим щодо народжених у
  6. Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини
    статті мають глибоке історичне коріння. Принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини став результатом розвитку суспільства та ґрунтується на загальнодемократичному принципі рівності усіх людей за їх гідністю та правами, який проголошений статтею 1 Загальної декларації прав людини. Історія права знає й інші способи розподілу прав та обов'язків між батьками дитини. Так, протягом всієї
  7. Стаття 148. Зміна прізвища дитини її батьками
    стаття враховує тільки деякі підстави зміни прізвища дитини батьками. До таких підстав стаття відносить: - зміну прізвища обома батьками; - зміну прізвища одного з батьків. Але прізвище дитини підлягає зміні і при наявності інших підстав. До таких підстав можна віднести: - при реєстрації народження дитині присвоєно прізвище без урахування побажань обох або одного з батьків; - при
  8. 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
    статті 20, 21 КпШС України). Всі питання сім'ї вирішуються подружжям спільно, на основі взаємної згоди, повної рівності та виходячи з інтересів сім'ї в цілому та інтересів неповнолітніх дітей особисто. Особлива увага повинна виявлятися до охорони та забезпечення інтересів вагітної жінки. При відсутності згоди у вирішенні деяких питань спільного життя кожний з подружжя або двоє разом мають право
  9. Стаття 234. Окреме провадження
    статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів. 269 1. Коментована стаття окремо і розділ IV у цілому регулюють один із трьох видів провадження у суді першої інстанції. У порядку окремого провадження суд розглядає і вирішує такі справи: 1) про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення
  10. Стаття 235. Порядок розгляду справ окремого провадження
    стаття підкреслює право суду по цих справах за власної ініціативи витребувати необхідні докази (див. також коментар до от. 234 ЦПК). По-четверте, стаття виключає (що є досить спірним) дію у цьому провадженні правил щодо змагальності та меж судового розгляду. П'ятою особливістю деяких справ окремого провадження є їх розгляд судом у складі одного судді і двох народних засідателів (справи про
© 2014-2022  yport.inf.ua