Головна
Головна → Конституційне, муніципальне право → Конституційне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар, 2003 - перейти к содержанию учебника

Стаття 151. Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
За зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Частиною 1 коментованої статті, крім вирішення питань, передбачених ст. 150 Конституції України, а також тих, що зумовлені положеннями п. 28 ч. 1 ст. 85 та ст. 159 Конституції, до повноважень Конституційного Суду України віднесено надання висновків про відповідність Конституції України міжнародних договорів України, тобто про відповідність їх Основному Закону за змістом. Йдеться про чинні міжнародні договори України та ті міжнародні договори, які вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість для України. З усього масиву міжнародних договорів України (міждержавних, міжурядових, міжвідомчих) об'єктом контролю, виходячи із змісту ст. 9 Конституції України, є ті чинні договори, що стали частиною законодавства України, тобто згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (ратифіковані міжнародні договори). Перевірка на конституційність може стосуватися будь-якого з таких міжнародних договорів, незалежно віддати його укладення, оскільки жодних винятків щодо цього Конституцією України не передбачено. Перелік видів міжнародних договорів України, які підлягають розгляду Верховною Радою України, визначено ст. 7 Закону України від 22 грудня 1993 р. «Про міжнародні договори України». Проте незалежно від цього переліку, якщо міжнародний договір вже ратифіковано Верховною Радою України або лише подано на ратифікацію, його може бути оскаржено до Конституційного Суду України.
Міжнародний договір повинен оцінюватися виходячи із закріпленого в Основному Законі України принципу верховенства Конституції України над положеннями міжнародних договорів. Цей принцип реалізується передусім у ч. 2 ст. 9 Конституції України, що містить заборону укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України. Таке укладення можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України (див. коментар до ст. 9 Конституції). Згідно з цим принципом Конституцією України передбачено механізм попереднього (на стадії укладення міжнародних договорів України) та подальшого (перевірка конституційності чинних міжнародних договорів України) контролю за відповідністю Конституції України міжнародних договорів України.
Зі змісту ч. 1 коментованої статті випливає, що міжнародні договори, які з будь-яких причин втратили чинність, не можуть бути предметом розгляду Конституційного Суду України.
Право на звернення до Конституційного Суду для вирішення зазначених питань належить Президентові України та Кабінету Міністрів України. Інші органи та посадові особи такого права не мають. Конституційний Суд не може відкрити провадження у справі з цих питань за власною ініціативою.
Щодо перевірки конституційності правових актів Верховної Ради України, Президента України або Кабінету Міністрів України про набрання міжнародними договорами чинності для України, то її відповідно до ст. 89 Закону України від 16 жовтня 1996 р. «Про Конституційний Суд України» здійснює Конституційний Суд за конституційними поданнями суб'єктів, визначених у ст. 40 цього Закону (Президента України, не менш як сорока п'яти народних депутатів України, Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим). Під час розгляду справи щодо конституційності таких правових актів Суд одночасно дає висновок щодо конституційності міжнародного договору, який набрав чинності за відповідним правовим актом.
Питання щодо конституційності міжнародних договорів, які вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обо-
Конституція України
Розділ XII. Стаття в'язковість, розглядаються Конституційним Судом до прийняття Верховною Радою України закону з цього приводу. Відкриття конституційного провадження у цих справах у Конституційному Суді зупиняє розгляд Верховною Радою України питання про надання згоди на обов'язковість відповідних договорів.
Якщо чинний міжнародний договір за висновком Конституційного Суду України не відповідає Конституції України, він втрачає обов'язковість для України. Йдеться, по суті, про вихід із договору. Однак відмова від виконання такого договору не може бути здійснена автоматично. У такому разі застосовуються загальновизнані процедури виходу держави з міжнародних договорів та її відмови від взятих на себе міжнародних зобов'язань. Зазначені процедури містяться у Віденській Конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 p., до якої приєдналася Україна, можуть бути передбачені й у самому договорі.
У разі визнання неконституційним міжнародного договору, який лише внесено до Верховної Ради України для надання згоди на його обов'язковість, така згода не може бути надана.
У випадках, коли міжнародні договори визнано конституційними, їх чинність не змінюється, а щодо нечинних договорів поновлюється процедура прийняття Верховною Радою України закону про надання згоди на їх обов'язковість.
Згідно з ч. 2 ст. 151 Основного Закону України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Підставою для відкриття конституційного провадження у справі з цього питання є конституційне подання Верховної Ради України. Повноваження Конституційного Суду обмежені суто процесуальним аспектом - предмет розгляду справи становлять питання, пов'язані з додержанням конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, а не наявність підстав для самого імпічменту.
Перевірці, яка здійснюється Конституційним Судом, підлягає додержання визначеної Конституцією України процедури, що стосується: ініціювання відповідним складом Верховної Ради України питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; створення для проведення розслідування спеціальної тимчасової слідчої комісії, включення до її складу спеці-
ального прокурора і спеціальних слідчих; підготовки комісією за результатами розслідування своїх висновків і пропозицій; розгляду на засіданні Верховної Ради України висновків і пропозицій спеціальної тимчасової слідчої комісії; прийняття конституційно визначеним складом Верховної Ради України рішення про звинувачення Президента України; прийняття Верховною Радою України рішення про звернення до Конституційного Суду України за висновком, про який ідеться у статті, що коментується, тощо.
Висновок Конституційного Суду України про додержання відповідної конституційної процедури є необхідною умовою подальшого розгляду Верховною Радою України справи про імпічмент. У разі, якщо Конституційний Суд виявить недодержання такої процедури, розгляд справи повинно бути припинено.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 151. Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість."
  1. Стаття 426. Зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України
    абоїв до неї, що надаються для використання посадовими особами митної служби України, визначається Кабінетом Міністрів
  2. Стаття 35. Міжнародна діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи
    Міжнародна діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи спрямовується і координується Президентом України та Кабінетом Міністрів України. Проведення переговорів та консультативної роботи, пов'язаної з підготовкою міждержавних, міжурядових і міжвідомчих угод з питань митної справи, може здійснюватися спеціально уповноваженим центральним
  3. Стаття 95. Пункти пропуску на митному кордоні України, через які переміщуються товари і транспортні засоби
    Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися через спеціально визначені пункти
  4. Стаття 306. Спеціальна митна статистика
    Для забезпечення завдань, покладених на митні органи Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, митними органами формується, узагальнюється та аналізується спеціальна митна статистика. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається
  5. Стаття 97. Обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України
    У випадках, передбачених законом, на окремі товари можуть запроваджуватися обмеження у разі їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції. Переліки товарів, переміщення яких через митний кордон України здійснюється на підставі
  6. Стаття 123. Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів
    1. Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 2. Граничний розмір витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів
  7. Стаття 67. Звільнення від митного огляду
    суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їхніх сімей, які прямують разом з
  8. Стаття 251. Обмеження щодо вивезення громадянами за межі митної території України окремих товарів
    Не допускається вивезення громадянами за межі митної території України незалежно від загальної вартості: 1) товарів, щодо яких відповідно до законодавства України застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання експорту; 2) товарів, на які встановлено державні дотації, крім предметів особистого користування; 3) товарів промислового призначення (обладнання, комплектуючих
  9. Стаття 148. Порядок здійснення митного контролю товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі
    Митний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, у тому числі з метою транзиту через митну територію України, здійснюється в місцях митного контролю, які визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок та строки митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями
  10. Стаття 173. Організація митних аукціонів
    Митні аукціони організуються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів
  11. Стаття 315. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України
    Верифікація сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Органи, уповноважені видавати сертифікати про походження товарів з України, зобов'язані за запитом митних органів надавати їм необхідну інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів і необхідну для здійснення верифікації сертифікатів про
  12. Стаття 410. Проходження служби і спеціальні звання посадових осіб митної служби України
    Порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях визначаються законодавством України. У митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.
  13. Стаття 246. Поняття митного режиму відмови на користь держави
    Відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання. Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного
  14. Стаття 213. Умови поміщення товарів у режим митного складу
    аборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Товари, що можуть завдати шкоди іншим товарам або вимагають особливих умов зберігання, повинні зберігатися у спеціально обладнаних
  15. Стаття 81. Процедура декларування
    Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення
  16. Стаття 118. Обмеження щодо пропуску алкогольних напоїв та тютюнових виробів через митний кордон України на борту транспортного засобу
    На борту транспортного засобу, що здійснює міжнародний рейс і прибуває на митну територію України, дозволяється ввозити та вивозити для споживання членами екіпажу та пасажирами алкогольні напої та тютюнові вироби з розрахунку споживання однією особою на добу за нормами, що встановлюються Кабінетом Міністрів
  17. Стаття 191. Умови переміщення товарів у режимі реімпорту
    або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів
  18. Стаття 350. Порушення встановленого маршруту переміщення товарів
    або конфіскацію цих
© 2014-2022  yport.inf.ua