Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 173. Початок розгляду справи по суті

Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.
2. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. Якшо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.
1. Коментована стаття визначає початок другої частини судового засідання - розгляд справи по суті. Ця частина є головною у судовому засіданні, оскільки її завданням є встановлення і перевірка фактичних обставин цивільної справи.
2. Розгляд справи по суті, по-перше, починається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання. Це має бути короткий виклад обставин справи, а не «зчитування» усіх наявних у справі матеріалів. По-друге, головуючий повинен, з'ясувати позиції сторін, що сперечаються, на самому початку розгляду справи по суті: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати спір на вирішення третейського суду. По спорах із правовідносин особистого характеру (наприклад, по справах про розірвання шлюбу) ця послідовність має бути іншою: головуючий повинен, насамперед, з'ясувати можливість примирення сторін. 202
3. Верховний Суд України щодо деяких справ указував на істотне значення процесуальних дій, передбачених цією статтею. Так, у справі за позовом громадянки К.Ш. до громадянина С.Ш. невиконання судом вимог статей 178, 180 цього Кодексу, яке полягало у тому, що розгляд справи по суті розпочався без доповіді її матеріалів, з'ясування головуючим того, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає їх відповідач і чи не бажають сторони укласти мирову угоду, і без заслуховування пояс нень сторін, визнано Верховним Судом істотним порушенням норм процесуального права (див. Комарів В.В. «Цивільне процесуальне право України: практика застосування». - X., 1993. -С 151).
4. Якщо у справі є письмові пояснення відповідача і він відсутній у судовому засіданні, головуючий доповідає про його позицію по справі щодо заявлених до нього вимог, викладену в письмових поясненнях або запереченнях. Змінені позиції позивача щодо вимог (змісту їх, підстав цих вимог, розміру їх), заявлених у позовній заяві, повинні бути викладені в письмовій формі, встановленій для позовної заяви.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 173. Початок розгляду справи по суті"
  1. § 3. Позовна давність
    статті 229 і 230 ЦПК). Після усунення умов, які послужили підставою для залишення заяви без розгляду, заінтересована особа може знову звернутися до суду з позовом у встановленому порядку, що приведе до переривання позовної давності, якщо до цього моменту вона ще не спливла; б) у спорах, в яких однією або обома сторонами є громадяни, перебіг строку позовної давності переривається здійсненням
  2. § 6. Недійсність правочинів
    статті ЦК вказують на такий момент. Так, ст. 210 ЦК передбачає, що правочин, який піддягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно зі ст. 212 ЦК правочини, укладені з відкладальною або скасувальною умовою, набувають чинності з моменту настання відповідної умови. Момент набрання чинності правочином може бути зазначений у самому правочині шляхом вказівки на
  3. § 4. Поняття і види господарських товариств
    статтями 116, 117 ЦК, ст. 88 ГК та статтями 10, 11 Закону. Так, учасники товариства мають право: ­ брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законодавством; ­ брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно
  4. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення
  5. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення
    стаття КпАП, що передбачає адміністративну відповідальність за дане правопорушення. У випадку вилучення у порушника предметів або документів до протоколу вноситься відповідний запис. По-друге, це відомості про особу правопорушника: поізвише. ім'я. по батькові, вік, рід занять, матеріальне становище, місце проживання і роботи, документ, що посвідчує особу (паспорт або інший документ).
  6. Стаття 18. Склад суду
    статті у випадках, зазначених у цьому Кодексі, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів. Діючий ЦПК передбачає такий склад суду при розгляді по суті справ про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи
  7. Стаття 19. Порядок вирішення питань колегією суддів
    статті цього Кодексу (ст., ст. 313, 343
  8. Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
    стаття забороняє судці, який брав участь у розгляді справи по суті, брати участь в апеляційній чи касаційній перевірці рішення по цій справі, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді цієї справи по першій інстанції. Ця стаття забороняє й інші випадки повторної участі суддів у розгляді цієї ж самої справи. 2. Правила даної статті встановлені для
  9. Стаття 23. Заяви про самовідводи та відводи
    статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, пере кладач зобов'язані заявити самовідвід. 2. На підставах, зазначених у статтях 20,21 і 22 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі. 3. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і
  10. Стаття 31. Процесуальні права та обов'язки сторін
    статті 27 цього Кодексу, позивач мас право протягом усього часу розгляду справи змінити під-ставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач мас право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов. 3. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. 4. Кожна із сторін має право вимагати
© 2014-2022  yport.inf.ua