Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 201. Обов'язок суду зупинити провадження у справі

1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:
1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають право- наступництво;
2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;
3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових фор-мувань, шо переведені на воєнний стан;
4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;
5) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених частинами першою - третьою статті 43 цього Кодексу.
2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України
від 16.03.2006р. N3SS1-IV)
1. Глава 6 встановлює правила подолання трьох останніх видів перепон, які виникли на шляху «звичайного» розвитку судочинства по справі (про перший вид див. коментар до ст. 191 ЦПК).
2. Одним із способів подолання перешкод на шляху зви чайного розвитку провадження є зупинення провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це, як і відкладення, перенесення судового засідання у справі на інший час. Однак, на відміну від відкладення, при зупиненні суд не може точно позначити час нового судового засідання. Воно при цьому переноситься до припинення дії перешкод, що послужили підставою зупинення провадження у справі. Зупинення відрізняється від відкладення ще й тим, що цивільний процесуальний закон дає вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження у справі: обов'язкове і факультативне.
3. Обов'язкове зупинення провадження у справі передбачене тоді, коли суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі.
Суд або суддя зобов'язаний зупинити провадження у випадках:
1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають пра-вонаступництво, тобто не є такими, що пов'язані лише з певною особою, як, наприклад, аліментні;
2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;
3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Позивач або відповідач можуть бути як військовими строкової, так і контрактної служби, як рядовими, так і офіцерами, тобто ця підстава поширюється на весь особовий склад військових формувань;
4) неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в конституційному, цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному порядку. Дана підстава виникає у процесі тоді, коли постановления рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій цивільній, кримінальній, адміністративній і т. ін. справі. Стосовно цієї підстави необхідно виконувати рекомендації Пленуму Верховного Суду України (див. п.. 2 постанови № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - № 8. С 50) про зупинення провадження в справі у разі невизначеності в питанні про те, чи
233
відповідає застосовуваний закон або закон, який підлягає застосуванню у справі, Конституції України.
Хоча Пленум Верховного Суду України і не дав точної рекомендації щодо цього, але по-іншому це питання вирішити неможливо.
Так, наприклад, розглядаючи справу за позовом В.І, і Л.І. до П.Г. про виселення, судова колегія з цивільних справ Полтавського обласного суду задовольнила клопотання відповідачки і постановила ухвалу про зупинення провадження по цій справі до розгляду справи за її позовом до позивачів про виселення, який вона порушила у Крюковському районному суді м. Кременчука;
5) призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, а також у разі, коли законний представник є, але він не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом (див. коментар до ст.ст. 41 та 43 ЦПК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 201. Обов'язок суду зупинити провадження у справі"
  1. § 2. Особливості договору оренди державного та комунального майна
    статті, сторонам договору оренди дозволяється встановити ставку оренди із визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. При цьому, виходячи з вимог ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" про те, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та
  2. Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
    стаття. Ці процесуальні права визначають їх процесуальний статус і створюють для них можливість активної участі у цивільній справі. Разом з тим, перелік їх прав у даній статті є далеко не вичерпним, а містить лише їх головні, основні права. Про інші процесуальні права кожної з осіб, які беруть участь у справі, див. коментарі до ст.ст. 31, 35-36, 44, 46 цього Кодексу. 2. Частини 2 і 3
  3. Стаття 77. Обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання
    статті встановлює ще один обов'язок сторін та інших осіб, які беруть участь у справі: вони зобов'язані повідомляти суд ще й про причини неявки їх у судове засідання. Якщо вони не виконали цей обов'язок, то суд повинен вважати, що 97 сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних
  4. Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу
    статтею 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право. 2. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу. 1. Коментована стаття визначає передумови права на подання заяви про видачу судового наказу. Це питання необхідно вирішувати судді перш за всё. Лише після цього суддя повинен вирішувати питання про додержання порядку реалізації цього права
  5. Стаття 120. Подання копії позовної заяви та доданих до неї документів
    статті щодо подання копій документів не поширю-ються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду. 1. Дана стаття значно збільшує перелік доданих до позовної
  6. Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем
    стаття цього Кодексу встановлює порядок реалізації одних із найважливіших процесуальних прав позивача та відповідача: відмови від позову та визнання позову. Відмова позивача від позову і визнання позову відповідачем є односторонніми волевиявленнями сторін, спрямованими на врегулювання спору між ними. Ці розпорядчі дії можуть бути здійснені сторонами протягом усього часу судового розгляду справи в
  7. Стаття 202. Право суду зупинити провадження у справі
    статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. 3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. 1. Коментованою статтею надається суду право з власної ініціативи або за заявою особи, яка бере участь у справі, зупинити провадження у справі, тобто допускається факультативне зупинення провадження у справі. Вирішуючи питання про необхідність зупинення провадження
  8. Стаття 222. Видача або направлення копій судового рішення особам, які брали участь у справі
    стаття передбачає обов'язок суду видавати копії судового рішення особам, які брали участь у справі і були присутніми у судовому засіданні, на їхню вимогу не пізніше п'яти днів із дня проголошення судового рішення. 259 2. За загальним правилом, цивільні справи по суті розглядаються за умови фактичної участі сторін і третіх осіб. Однак у тих випад ках, коли справу розглянуто під час
  9. Стаття 369. Оформлення виконавчого листа, виправлення помилки в ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
    стаття містить відсильне правило, згідно з яким виконавчий лист оформляється відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження». Такі вимоги встановлює ст. 19 зазначеного Закону. 2. Виконавчий лист є найбільш поширеним виконавчим документом. Він оформляється у суді та підписується суддею або головою суду. їх підписи засвідчуються печаткою суду. Особливо важливою
  10. Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
    статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Скарги на рішення державних
© 2014-2022  yport.inf.ua