Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 256-3. Прийомні діти


1. Прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї.
2. На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до прийомної сім'ї потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
Згода дитини на її влаштування до прийомної сім'ї з'ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності прийомних батьків і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.
3. Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації - до його закінчення.
4. За прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до прийомної сім'ї.
5. Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю та моральному вихованню.
1. У статті 6 СК наводиться визначення поняття дитина, в якій зазначено, що правовий статус дитини має фізична особа до досягнення нею повноліття. Повнолітньою вважається фізична особа. яка досягла вісімнадцяти років (ч. 1 ст. 34 ЦК). У частині першій коментованої статті мова іде про дитину, яка має особливий статус - статус прийомної дитини. З аналізу коментованої статті можна зробити висновок, що надання статусу прийомної дитини можливо лише дитині, яка також має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. У чинному законодавстві поняття дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування, розкривається в Законі України "Про охорону дитинства". Дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, із набуттям статусу прийомної дитини влаштовується для проживання на житлову площу прийомних батьків. Виховання у прийомній сім'ї здійснюється особисто прийомними батьками (див. коментар до ч. 2 ст. 256-2 СК).
2. У разі вирішення питань виховання та будь-яких інших питань, які стосуються життя дитини, думка дитини має бути заслухана та врахована з урахуванням можливості дитини висловити свою думку (дивись коментар до ст. 171 СК). Процес виховання дитини в прийомній сім'ї пов'язаний із особистим сприйняттям дитиною та прийомними батьками один одного, з налагодженням особистих відносин. Спільне проживання та повноцінне виховання буде неможливе, якщо прийомна дитина та прийомні батьки не сприймають один одного. Лише за умови взаєморозуміння батьків з дітьми та відсутності конфліктних стосунків дітей та батьків можливо уникнути несприятливих умов в прийомній сім'ї. Саме тому в ч. 2 ст. 2563 СК зазначено, що і у дитини, яка має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, є право висловити свою думку стосовно можливості виховання в прийомній сім'ї.
Думка дитини заслуховується в присутності службової особи дитячого закладу, в якому вона перебуває, у присутності прийомних батьків і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ. У коментованій статті не зазначено всього переліку документів, які повинні бути складенні у разі передачі дитини до прийомної сім'ї. Для забезпечення ефективного функціонування прийомної сім'ї за нею закріплюється фахівець, який надає допомогу як прийомним дітям, так і вихователям (наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 31.10.2006 N 3685 "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу").
На кожну дитину, яка передається у прийомну сім'ю, органи опіки і піклування зобов'язані видати наступні документи: рішення органу опіки і піклування про направлення дитини у прийомну сім'ю; свідоцтво про народження дитини; висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини; довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією; рішення органу опіки і піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження); довідка про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини; пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів (пункт 10 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ N 33 від 15.01.2005; в редакції постанови КМ N 107 від 06.02.2006).
3. За загальним правилом прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім'ї до досягнення повноліття (18-річного віку), а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації - до його закінчення. Норма закріплена в п. 3 ст. 2563 СК гарантує дітям, які виховуються в прийомній сім'ї, можливість до розвитку своїх здібностей, отримання освіти, здобуття певної професії.
4. За прийомними дітьми зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям, як пенсія, аліменти, інші види державної допомоги, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей (пункт 11 із змінами, внесеними згідно з постановою КМ N 33 від 15.01.2005; в редакції постанови КМ N 107 від 06.02.2006). Для запобігання зловживань з боку прийомних батьків контроль за використанням коштів покладено на орган опіки та піклування. У тому випадку, коли діти є власниками житла або мають право на користування житловим приміщенням, є власниками будь-якого іншого майна, органи опіки та піклування повинні забезпечити збереження житла та майна прийомних дітей за місцем його знаходження.
5. Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 256-3. Прийомні діти"
  1. Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
    1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого,- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права
  2. Стаття 150. Експлуатація дітей
    1. Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або
  3. Стаття 152. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
    1. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. 2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. 3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських
  4. Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування
    1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. 1. Спілкування - важлива складова частина соціального буття людини як суспільної істоти, джерело її життєдіяльності, умова формування особистості. Людина не може існувати поза спілкуванням з іншими людьми. Потреба у спілкуванні - одна з базових потреб індивіда.
  5. Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав
    1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. 1. Відповідно до ст. 164 СК позбавлення батьківських прав
  6. Стаття 167. Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав
    1. Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. 2. Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися,
  7. Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
    1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам -
  8. Стаття 179. Право власності на аліменти, одержані на дитину
    1. Аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання. 2. У разі смерті того з батьків, з ким проживала дитина, аліменти є власністю дитини. Опікун розпоряджається аліментами, які одержані для
  9. Стаття 256-2. Прийомні батьки
    1. Прийомні батьки - подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. 2. Прийомні батьки несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу. 3. Прийомними батьками не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу. 4. Прийомні батьки є
  10. 3.1. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.
    Підготовка проекту ЦК УСРР 1922 р. відбувалася в умовах і на засадах, загальних для більшості тодішніх радянських республік. Тому, природно, що вказівки і зауваження В.І. Леніна відносно ЦК РРФСР слугували орієнтиром і для розробників проекту ЦК УСРР (Української Соціалістичної Радянської Республіки). Принципово важливим було положення про зосередження в руках радянської держави основних
© 2014-2022  yport.inf.ua