|
1. Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, або якщо заяву подано до закінчення одного року з дня прийняття її на облік.
1. У зв'язку з тим, що стаття 335 ЦК України встановлює певні підстави передачі нерухомої речі у комунальну власність, коментована стаття встановлює підстави відмови у прийнятті заяви органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади.
2. Згідно з даною статтею таких підстав дві: а) якщо нерухома річ не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно; б) якщо заяву подано, але до закінчення одного року з дня прийняття нерухомої речі на облік.
У таких випадках суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки вимога органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, має неправовий характер, а тому не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства (п. 1 частини 2 ст. 122 ЦПК - див. відповідний коментар). Якщо заява такого органу містить інші недоліки (відсутні основні характеристики нерухомої речі, посилання на друковані засоби масової 308
інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття нерухомої речі на облік), суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє зазначений орган і надає йому строк для усунення недоліків (див. коментар до ст. 121 цього Кодексу).
|
- § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення
- Стаття 21. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
стаття забороняє судці, який брав участь у розгляді справи по суті, брати участь в апеляційній чи касаційній перевірці рішення по цій справі, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розгляді цієї справи по першій інстанції. Ця стаття забороняє й інші випадки повторної участі суддів у розгляді цієї ж самої справи. 2. Правила даної статті встановлені для
- Стаття 33. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
стаття деяких питань не вирішує, деякі питання вирішує вельми спірно, що, безумовно, викликає проблеми при її застосуванні. По-перше, вона з незрозумілих причин не регулює питання про неналежного позивача, умови та порядок його заміни. Якщо тлумачити коментовану статтю у тому сенсі, що відтепер заміна неналежного позивача у цивільному судочинстві є немож-ливою, таке вирішення проблеми буде
- Стаття 99. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу
стаття цього Кодексу визначає судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми, якщо б заявник звертався до суду з відповідним позовом. 121 2. Частина 2 статті передбачає правило, що у разі відмови суддею в прийнятті заяви про видачу наказу або у разі скасування судового наказу, тобто у разі, якщо суд
- Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу
статтею 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право. 2. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу. 1. Коментована стаття визначає передумови права на подання заяви про видачу судового наказу. Це питання необхідно вирішувати судді перш за всё. Лише після цього суддя повинен вирішувати питання про додержання порядку реалізації цього права
- Стаття 101. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті
статті 121 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. 2. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. 1. Коментована стаття, по-перше, у дусі загальних принципів цивільного процесуального права передбачає, що
- Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви
статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забез-печення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. 2. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120
- Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем
стаття цього Кодексу встановлює порядок реалізації одних із найважливіших процесуальних прав позивача та відповідача: відмови від позову та визнання позову. Відмова позивача від позову і визнання позову відповідачем є односторонніми волевиявленнями сторін, спрямованими на врегулювання спору між ними. Ці розпорядчі дії можуть бути здійснені сторонами протягом усього часу судового розгляду справи в
- Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі
відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом; 5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими
- Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
стаття містить приблизний перелік фактів, які можна .встановлювати в судовому порядку. 1) Факт родинних відносин. У заяві слід вказати мету встановлення факту, який орган державної реєстрації актів цивільного стану і коли відмовив у видачі відповідного документа. Просити можна про підтвердження такого ступеня спорідненості, який може спричинити правові наслідки для заявника (одержання спадщини,
|