Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 78. Розшук відповідача

1. Якщо місцеперебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.
1. Коментована стаття цього Кодексу, на відміну від ст. 97 ЦПК 1963 p., передбачає лише один вид розшуку відповідача - обов'язковий. Він передбачений даною статтею за двох умов: 1) якщо місце перебування відповідача невідоме; 2) якщо особа виступає відповідачем за двома категоріями цивільних справ - за позовами про стягнення аліментів та за позовами про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. Про розшук відповідача суд постановляє відповідну ухвалу.
2. Розшук відповідача за ухвалою суду провадять органи внутрішніх справ. Втрати по проведенню розшуку коментованою статтею покладаються на відповідача і стягуються з нього за рішенням суду до доходу держави.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 78. Розшук відповідача"
  1. Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ
    1. Судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі; 2) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; 3) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. 2. Судовий наказ може бути видано і в
  2. Стаття 130. Попереднє судове засідання
    Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спорудо судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. 2. Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 3. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовус: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов
  3. Стаття 202. Право суду зупинити провадження у справі
    1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання; 2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування сторони у
  4. Стаття 203. Строки, на які зупиняється провадження у справі
    1. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: 1) пунктами 1, 2 і 5 частини першої статті 201 цього Кодексу - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника; 2) пунктом 3 частини першої статті 201 та статтею 202 цього Кодексу: до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових
  5. Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
    1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового накату або скасуванні судового наказу; 2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з
  6. Стаття 194. Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами
    1. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. 2. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. 3. Заборгованість за
  7. Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати аліментів
    1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. 2. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. 3. Неустойка не сплачується, якщо
  8. § 1. Поняття і ознаки юридичної особи
    ЦК не дає визначення поняття юридичної особи. Натомість ст. 80 ЦК, котра називається "Поняття юридичної особи", містить вказівку на деякі характерні риси цього поняття, зазначаючи, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем У суді. Таким чином, маємо
  9. § 3. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
    Порушення права власності може мати місце не лише у разі позбавлення власника можливості володіння належним йому майном, але й у випадках незаконного обмеження його у можливості реалізації правомочності користування або розпорядження цим майном (наприклад, при здійсненні опису майна чи накладенні арешту). Тому закон передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні
  10. Які особливості захисту особистих немайнових прав?
    Як зазначалося вище, різні особисті немайнові відносини мають неоднакове призначення. Це потребує різноманітних засобів їх регулювання. Відповідно до цього охорона особистих немайнових прав повинна здійснюватися шляхом визначення за суб'єктами окремих видів особистих немайнових прав з притаманними їм специфічними засобами захисту. У Цивільному кодексі України особисті немайнові права фізичної
© 2014-2022  yport.inf.ua