Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
П. В. Крашенинников. Коментар до Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, 2009 - перейти до змісту підручника

Стаття 246. Примусове виконання рішення іноземного суду або іноземного арбітражного рішення

Коментар до статті 1. За загальним правилом примусове виконання рішення іноземного суду або іноземного арбітражного рішення проводиться на підставі виконавчого листа, видаваного арбітражним судом, який розглянув справу про його визнання і приведення у виконання. Інший порядок може бути встановлений міжнародними договорами Російської Федерації.
2. У виконавчому листі, виданому арбітражним судом, який виніс ухвалу про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду або іноземного арбітражного рішення, крім положень п. 1, 2, 4, 7 ч. 1 ст. 320 АПК РФ, зазначаються:
- найменування і місце знаходження іноземного суду, міжнародного комерційного арбітражу;
- дата прийняття рішення іноземного суду або іноземного арбітражного рішення, що підлягає виконанню, і дата вступу його в законну силу (необхідна для визначення моменту початку перебігу строку на пред'явлення до примусового виконання);
- резолютивна частина рішення іноземного суду або іноземного арбітражного рішення (російською мовою).
Див також коментар до ст. 320 АПК РФ.
3. Виконавчий лист, виданий арбітражним судом Російської Федерації на підставі рішення іноземного суду, іноземного арбітражного рішення, може бути пред'явлений до виконання протягом трьох років з моменту вступу рішення в законну силу. Розгляд в арбітражному суді справи за заявою про визнання і примусове виконання зазначених рішень перериває протягом цього терміну.
При пред'явленні виконавчого листа з пропуском зазначеного строку судовий пристав-виконавець повертає його стягувачу у триденний строк з дня його надходження (ст. 10 Федерального закону "Про виконавче провадження").
4. Рішення іноземних судів, а також іноземні арбітражні рішення, які за своїм характером не потребують примусового виконання (рішення про визнання), в результаті розгляду арбітражним судом відповідної заяви набувають на території Російської Федерації юридичну силу і визнаються без здійснення яких-небудь інших дій.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 246. Примусове виконання рішення іноземного суду або іноземного арбітражного рішення "
  1. Стаття 414. Відмова у визнанні рішення іноземного суду
    Стаття, що, відсилаючи до положень пп. 1-5 ч. 1 ст. 412 ЦПК і діючи у взаємозв'язку з нею, встановлює підстави для відмови у визнанні рішення іноземного суду, що не потребує примусового виконання на території Російської Федерації (див. коментар до цієї статті). Процедура, в якій здійснюється винесення ухвали про відмову у визнанні рішення іноземного суду,
  2. Стаття 416. Визнання та виконання рішень іноземних третейських судів (арбітражів)
    1. Порядок і умови визнання і виконання на території Російської Федерації іноземних арбітражних рішень в цілому схожі з порядком визнання та виконання рішень іноземних судів. Виходячи з цього ч. 1 ст. 416 ЦПК, відсилаючи до ст. 411-413 цього Кодексу, поширює їх дію (за деякими винятками) на порядок визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (див.
  3. Стаття 411. Зміст клопотання про примусове виконання рішення іноземного суду
    Стаття 411. Зміст клопотання про примусове виконання рішення іноземного
  4. Стаття 250. Компетенція арбітражних судів у Російської Федерації щодо застосування забезпечувальних заходів у справах за участю іноземних осіб
    Коментар до статті 1. Коментована стаття передбачає спеціальну норму щодо застосування російськими арбітражними судами забезпечувальних заходів у справах за участю іноземних осіб. 2. Застосування забезпечувальних заходів щодо іноземних осіб регулюється міжнародними договорами або грунтується на принципах взаємності. Так, згідно зі ст. 4 Угоди Урядів держав -
  5. Стаття 242. Заява про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду та іноземного арбітражного рішення
    Коментар до статті 1. Територіальна підсудність справи за заявою про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду та іноземного арбітражного рішення визначається місцем знаходження або місцем проживання боржника або, якщо таке невідоме, місцем знаходження майна боржника. 2. У ч. 2 коментованої статті визначено вимоги до змісту заяви про визнання і
  6. Контрольні питання до розділу 9
    1. Система побудови арбітражного суду. 2. Підвідомчість і підсудність арбітражних спорів. 3. Порядок пред'явлення позову в арбітражному суді. 4. Оплата судових витрат. 5. Порядок розгляду спору в арбітражному суді першої інстанції. 6. Перевірка законності та обгрунтованості спору арбітражного суду в апеляційній інстанції. 7. Перегляд рішення арбітражного суду в касаційній
  7. Стаття 411. Зміст клопотання про примусове виконання рішення іноземного суду
    1. Клопотання про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі, підписується стягувачем або його представником. Якщо інше не передбачено міжнародними договорами Російської Федерації, то клопотання і ряд доданих до неї документів, виконаних не російською мовою, повинні надаватися з перекладом на російську мову. В іноземних державах
  8. Стаття 409. Визнання та виконання рішень іноземних судів
    1. До 1995 р. в Російській Федерації визнання і приведення у виконання рішень іноземних судів та арбітражів здійснювалися судами загальної юрисдикції. Правовими підставами для цього були ст. 437 ЦПК РРФСР і Указ Президії ВР СРСР від 21 червня 1988 "Про визнання та виконання в СРСР рішень іноземних судів і арбітражів "* (344). За АПК 1995 визнання і приведення у виконання рішень
  9. Стаття 241. Визнання і приведення у виконання рішень іноземних судів та іноземних арбітражних рішень
    Коментар до статті 1. Російська Федерація володіє винятковим правом на здійснення юрисдикції в межах своєї території. Його реалізація здійснюється державними судами допомогою відправлення правосуддя і винесення обов'язкових рішень, а також іншими органами (наприклад, третейськими судами), яким відповідні повноваження делегуються спеціальним законодавством.
  10. Стаття 73. Невиконання рішення Третейського суду Організації
    1. Зацікавлені особи мають право звернутися до Дисциплінарного комітету із заявою про притягнення члена Організації до дисциплінарної відповідальності за невиконання рішення Третейського суду Організації не раніше ніж після закінчення одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для добровільного виконання рішення Третейського суду, якщо жодна зі сторін третейського спору не вернулась в
  11. Стаття 417. Відмова у визнанні та виконанні рішень іноземних третейських судів (арбітражів)
    1. Перелік підстав для скасування судом рішення третейського суду, передбачений ст. 417 ЦПК, в цілому збігається з такими ж підставами, передбаченими міжнародними договорами. Наявні відмінності носять редакційний характер і не впливають на їх істота (див., наприклад, ст. 5 Конвенції ООН про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 р.) * (362). 2. За
  12. Стаття 236. Видача виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
    Коментар до статті 1. Порядок і строки добровільного виконання рішення третейського суду встановлюються арбітрами і фіксуються у змісті самого рішення, в іншому випадку арбітражне рішення підлягає негайному виконанню (ч. 1 і 2 ст. 44 Федерального закону "Про третейські суди в Російській Федерації"). Якщо рішення третейського суду не виконано добровільно у встановлений строк, то воно
  13. Стаття 238. Порядок розгляду заяв про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду
    Коментар до статті 1. Розгляд заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду проводиться в судовому засіданні з викликом сторін, а також інших осіб, чиї права та обов'язки були порушені таким рішенням. Шляхом дослідження поданих сторонами доказів арбітражний суд у судовому засіданні встановлює лише наявність або відсутність
  14. Стаття 412. Відмова в примусовому виконанні рішення іноземного суду
    1. Перелік підстав для відмови у визнанні та приведення у виконання рішення іноземного суду, передбачений ч. 1 коментованої статті, в цілому збігається з підставами відмови, що містяться в міжнародних договорах (див., наприклад, ст. 55 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладена в Мінську 22 січня 1993 г. * (355); ст. 5 Конвенції
© 2014-2022  yport.inf.ua