| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 370. Право професійних спілок на здійснення контролю за дотриманням трудового законодавства та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права, виконанням умов колективних договорів, угод |
||
|
В якості одного з найважливіших правомочностей професійних спілок законодавець називає право контролю за дотриманням роботодавцями та їх представниками трудового законодавства та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права, виконанням ними умов колективних договорів, угод. Це видається цілком виправданим. В даний час більшість порушень прав працівників допускається через відсутність ефективних механізмів захисту трудових прав працівників. Професійні спілки займають особливе місце в системі органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю. На відміну від державних інспекцій та органів прокуратури, що не мають можливості здійснювати досить ефективний і систематичний нагляд за дотриманням законодавства у соціально-трудовій сфері, профспілки щодня здійснюють діяльність з представництва та захисту інтересів працівників, мають можливість оперативно провести консультації з роботодавцями, роз'яснити працівникам наявні у них права і відповідні обов'язки роботодавця. Перевага професійних спілок у тому й полягає, що вони завжди поруч з працівником і можуть і повинні оперативно реагувати на події в організації, використовуючи всі надані законом засоби і методи, і перш за все право здійснення профспілкового контролю. Представляється, що норми коментованої статті мають посилити правові позиції професійних спілок у сфері здійснення профспілкового контролю. Слід зазначити, що Законом про профспілки також закріплюється право профспілок на здійснення профспілкового контролю за дотриманням роботодавцями, посадовими особами законодавства про працю. Так, ст. 19 Закону про профспілки встановлює, що профспілки мають право на здійснення профспілкового контролю за дотриманням роботодавцями, посадовими особами законодавства про працю, в т.ч. з питань трудового договору (контракту), робочого часу і часу відпочинку, оплати праці, гарантій і компенсацій, пільг та переваг, а також з інших соціально-трудових питань в організаціях, в яких працюють члени даної профспілки, і мають право вимагати усунення виявлених порушень . Формулювання ст. 370 розширює права професійних спілок у зазначеній сфері, тому надає профспілкам право контролю не тільки за додержанням законодавства про працю, а й за дотриманням усіх інших нормативних правових актів (в т.ч. і локальних), що містять норми трудового про права. До початку 90-х років у веденні профспілок перебували правова і технічна інспекції профспілок, що здійснювали як державний, так і профспілковий нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю та про охорону праці. Ці інспекції володіли державно-владними повноваженнями і мали право накладати адміністративні штрафи, призупиняти роботу окремих машин, механізмів, цехів, підприємств та інш. Зі створенням Федеральної інспекції праці як централізованої системи державних органів, які здійснюють державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю та охорону праці всіма організаціями та фізичними особами, на яких це законодавство поширюється, профспілки втратили права на здійснення державного нагляду і контролю. Таке рішення видається цілком виправданим. Професійні спілки є громадською організацією, і в зв'язку з цим не цілком доречно покладання на них функцій державних органів, тим більше пов'язаних із застосуванням адміністративних стягнень. Законодавство надає профспілкам право створювати власні інспекції праці, які наділяються повноваженнями, передбаченими положеннями, які затверджуються профспілками. Звертає на себе увагу та обставина, що законодавець знову повернувся до найменувань "технічна" і "правова" інспекції профспілок. Представляється, що ці терміни, сформовані за багаторічну практику здійснення профспілками контрольних повноважень, цілком відповідають тим завданням і функціям, якими наділені ці органи. Законодавство визначає основні питання профспілкового нагляду і контролю: трудовий договір, робочий час і час відпочинку, оплата праці, гарантії і компенсації, надання пільг та переваг та ін Крім того, профспілки мають право здійснювати контроль за станом охорони праці та навколишнього природного середовища через свої органи, уповноважених (довірених) осіб з охорони праці, а також власні інспекції з охорони праці, що діють на підставі положень, що затверджуються профспілками. У цих цілях вони мають право безперешкодно відвідувати організації незалежно від форм власності та підпорядкованості, їх структурні підрозділи, робочі місця, де працюють члени даної профспілки, брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві (роботі), захищати права та інтереси членів профспілки з питань умов праці та безпеки на виробництві (роботі), відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю на виробництві (роботі), а також з інших питань охорони праці та навколишнього природного середовища у відповідності з федеральним законодавством. Як бачимо, наведений перелік не є вичерпним, що надає профспілкам можливість розширювати сфери контролю і шукати нові шляхи і способи представництва та захисту трудових прав своїх членів. Роботодавці, посадові особи, в свою чергу, зобов'язані в тижневий термін з моменту отримання вимоги про усунення виявлених порушень повідомити профспілці про результати його розгляду і вжиті заходи. Особливо виділяється законодавцем право професійних спілок здійснювати контроль за виконанням роботодавцями та їх представниками умов колективних договорів і угод. Це право кореспондується з нормою ст. 13 Закону про профспілки, відповідно до якої первинні профспілкові організації, профспілки, їх об'єднання (асоціації) має право здійснювати громадський контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями (спілками, асоціаціями), органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди первинні профспілкові організації, профспілки, об'єднання (асоціації) профспілок та їх органи вправі направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений термін розбіжності розглядаються відповідно до федеральним законом. 2. Закон про профспілки встановлює, що з метою здійснення профспілкового контролю за дотриманням законодавства про працю, інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права, виконанням умов колективних договорів, угод профспілки має право створювати власні інспекції праці, які наділяються повноваженнями, передбаченими положеннями, які затверджуються профспілками. Стаття, що уточнює цю тезу, визначаючи, що правом створювати профспілкові інспекції володіють загальноросійські професійні спілки та їх об'єднання, міжрегіональне, а також територіальне об'єднання професійних спілок. Стаття 3 Закону про профспілки визначає: загальноросійський профспілка як добровільне об'єднання членів профспілки - працівників однієї або декількох галузей діяльності, пов'язаних спільними соціально-трудовими і професійними інтересами, чинне на всій території Російської Федерації або на територіях більше половини суб'єктів РФ або об'єднуюче не менше половини загального числа працівників однієї або декількох галузей діяльності; загальноросійське об'єднання (асоціація) профспілок як добровільне об'єднання загальноросійських профспілок, територіальних об'єднань (асоціацій) організацій профспілок, що діє на всій території Російської Федерації або на територіях більше половини суб'єктів РФ; міжрегіональне об'єднання (асоціація) організацій профспілок як добровільне об'єднання міжрегіональних профспілок і (або) територіальних об'єднань (асоціацій) організацій профспілок, чинне на територіях менш половини суб'єктів РФ; територіальне об'єднання (асоціація) організацій профспілок як добровільне об'єднання організацій профспілок, чинне, як правило, на території одного суб'єкта РФ або на території міста чи району. Як основні повноважень профспілкових інспекцій праці законодавець називає право: безперешкодно відвідувати будь-яких роботодавців (організації незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, а також роботодавців - фізичних осіб); здійснювати контроль за дотриманням законодавства РФ про працю та законодавства про професійні спілки, а також інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права; проводити незалежну експертизу умов праці та забезпечення безпеки працівників даного роботодавця; брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; отримувати інформацію від керівників та інших посадових осіб і індивідуальних підприємців про стан умов і охорони праці, а також про всі нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання; захищати права та інтереси членів профспілки з питань відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю на виробництві (роботі); пред'являти роботодавцям вимоги про припинення робіт у випадках безпосередньої загрози життю або здоров'ю працівників; направляти роботодавцям подання про усунення виявлених порушень законів та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права , обов'язкові для розгляду; здійснювати перевірку стану умов і охорони праці, виконання зобов'язань роботодавців, передбачених колективними договорами та угодами; брати участь у роботі комісій з випробування і прийому в експлуатацію виробничих об'єктів і засобів виробництва в якості незалежних експертів; брати участь у розгляді трудових спорів, пов'язаних з порушенням законодавства про охорону праці, зобов'язань, передбачених колективними договорами та угодами, а також зі змінами умов праці ; брати участь у розробці законів та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права; брати участь у розробці проектів федеральних законів та інших нормативних правових актів Російської Федерації, законів та інших нормативних правових актів суб'єктів РФ, нормативних правових актів органів місцевого самоврядування, що містять норми трудового права; звертатися до відповідних органів з вимогою про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законів та інших актів, містять норми трудового права, приховуванні фактів нещасних випадків на виробництві. Відповідно до законодавства профспілки, їх інспекції праці при здійсненні цих повноважень взаємодіють з державними органами нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, т.к. це допомагає скоординувати зусилля, спрямовані на захист трудових прав працівників, і притягти винних до встановленої законом відповідальності. Уповноважені (довірені) особи з охорони праці професійних спілок мають право безперешкодно перевіряти в організаціях дотримання вимог охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду посадовими особами пропозиції про усунення виявлених порушень вимог охорони праці. Відповідно до Рекомендацій щодо організації роботи уповноваженого (довіреної) особи з охорони праці професійної спілки чи трудового колективу, затв. Постановою Мінпраці Росії від 8 квітня 1994 р. N 30 (Бюлетень Мінпраці Росії. 1994. N 5), інститут уповноважених створюється для організації громадського контролю за дотриманням законних прав та інтересів працівників у галузі охорони праці на підприємствах усіх форм власності незалежно від сфери їх господарської діяльності, відомчої підпорядкованості та чисельності працівників. Залежно від конкретних умов виробництва в структурному підрозділі може бути обрано кілька уповноважених. Чисельність, порядок їх обрання та термін повноважень можуть бути обумовлені в колективному договорі або іншому іншому спільному рішенні роботодавця і представницького органу працівників. Профспілка (-и), інші уповноважені працівниками представницькі органи або трудові колективи організовують вибори уповноважених у структурних підрозділах або на підприємстві в цілому. Вибори уповноважених рекомендується проводити на загальних зборах трудового колективу підрозділу на строк не менше 2 років. За наявності на підприємстві кількох профспілок, інших уповноважених працівниками представницьких органів кожному з них має бути надано право висувати кандидатури на вибори уповноважених. Уповноважені можуть бути також обрані з числа фахівців, які не працюють на даному підприємстві (за погодженням з роботодавцем). Не рекомендується обирати уповноваженими працівників, які по займаній посаді несуть відповідальність за стан охорони праці на підприємстві. Уповноважені входять, як правило, до складу комітету (комісії) з охорони праці підприємства. Уповноважені організують свою роботу у взаємодії з керівниками виробничих дільниць, виборними профспілковими органами чи іншими уповноваженими працівниками, представницькими органами, зі службою охорони праці та іншими службами підприємства, з державними органами нагляду за охороною праці та інспекцією профспілок. Уповноважені у своїй діяльності повинні керуватися ТК, законодавчими та іншими нормативними правовими актами з охорони праці Російської Федерації, колективним договором або угодою з охорони праці, нормативно-технічною документацією підприємства. Уповноважені періодично звітують на загальних зборах трудового колективу, який їх обрав, і можуть бути відкликані до закінчення терміну дії їх повноважень за рішенням їх обрав органу, якщо вони не виконують покладених функцій або не виявляють необхідної вимогливості щодо захисту прав працівників на охорону праці. Основними завданнями уповноважених є наступні: сприяння створенню на підприємстві (у виробничому підрозділі) здорових і безпечних умов праці, відповідних вимогам норм і правил з охорони праці; здійснення контролю за станом охорони праці на підприємстві (у виробничому підрозділі) і за дотриманням законних прав та інтересів працівників у галузі охорони праці; представлення інтересів працівників у державних та громадських організаціях при розгляді трудових спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону праці, виконанням роботодавцем зобов'язань, встановлених колективними договорами або угодами з охорони праці; консультування працівників з питань охорони праці, надання їм допомоги щодо захисту їх прав на охорону праці. Відповідно до призначення інституту уповноважених та завданнями, що стоять перед ними, рекомендується покласти на уповноважених такі функції: здійснення контролю за дотриманням роботодавцями законодавчих та інших нормативних правових актів про охорону праці, станом охорони праці, включаючи контроль за виконанням з боку працівників їхніх обов'язків щодо забезпечення охорони праці, тобто за: а) додержанням працівниками норм, правил та інструкцій з охорони праці; б) правильністю застосування ними засобів колективного та індивідуального захисту (використанням спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту за призначенням і змістом їх у чистоті і порядку); участь у роботі комісій (в якості представників працівників) з проведення перевірок та обстежень технічного стану будівель, споруд, устаткування, машин і механізмів на відповідність їх нормам і правилам з охорони праці, ефективності роботи вентиляційних систем, санітарно-технічних пристроїв та санітарно-побутових приміщень , засобів колективного та індивідуального захисту працівників і розробці заходів щодо усунення виявлених порушень; участь у розробці заходів щодо попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, поліпшення умов праці працівників; здійснення контролю за своєчасним повідомленням керівником підрозділу (робіт) про що відбулися нещасних випадках на виробництві, дотриманням норм про робочий час і час відпочинку, наданням компенсацій і пільг за важкі роботи і роботи із шкідливими або небезпечними умовами праці; участь в організації першої допомоги (а після відповідного навчання - надання першої допомоги) потерпілому від нещасного випадку на виробництві. За дорученням профспілкового органу або іншого представницького органу трудового колективу - участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві; інформування працівників підрозділу, в якому вони є уповноваженими, про виявлені порушення вимог безпеки при проведенні робіт, стан умов і охорони праці на підприємстві (в своїх підрозділах), проведення роз'яснювальної роботи в трудовому колективі з питань охорони праці. Для виконання завдань, покладених на уповноважених, їм має бути надано право: контролювати дотримання в підрозділі, в якому вони є уповноваженими, законодавчих та інших нормативних правових актів про охорону праці; перевіряти виконання заходів з охорони праці, передбачених колективними договорами, угодами, результатами розслідування нещасних випадків; брати участь у роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію засобів праці; отримувати інформацію від керівників та інших посадових осіб своїх підрозділів і підприємства про стан умов і охорони праці, відбулися нещасних випадках на виробництві; пред'являти вимоги до посадових осіб про призупинення робіт у випадках безпосередньої загрози життю та здоров'ю працівників; видавати керівникам підрозділу обов'язкові до розгляду подання про усунення виявлених порушень законодавчих та інших нормативних правових актів з охорони праці; звертатися до відповідних органів з пропозиціями про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні нормативних вимог з охорони праці, приховуванні фактів нещасних випадків на виробництві; брати участь у розгляді трудових спорів, пов'язаних із зміною умов праці, порушенням законодавства про охорону праці, зобов'язань, встановлених колективними договорами або угодами з охорони праці. Роботодавець зобов'язаний створювати необхідні умови для роботи уповноважених, забезпечувати їх правилами, інструкціями, іншими нормативними та довідковими матеріалами з охорони праці за рахунок коштів підприємства. Для новообраних уповноважених рекомендується організовувати навчання за спеціальною програмою на курсах при територіальних органах з праці, інших організаціях за рахунок підприємства (із збереженням середнього заробітку кого навчають). Уповноваженим видається відповідне посвідчення. Уповноваженим для виконання покладених на них функцій рекомендується надавати необхідний час протягом робочого дня, встановлювати додаткові соціальні гарантії на умовах, що визначаються колективним договором або спільним рішенням роботодавця та представницьких органів працівників. 3. Створення роботодавцями різного роду перешкод при здійсненні профспілками своїх прав на здійснення контролю за дотриманням роботодавцями та їх представниками трудового законодавства та нормативних правових актів, що містять норми трудового права, буде визнаватися суперечить закону, а винні посадові особи - залучатися до встановленої законом відповідальності. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Стаття 370. Право професійних спілок на здійснення контролю за дотриманням трудового законодавства та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права, виконанням умов колективних договорів, угод" |
||
|
||