|
Відповідно до статті 55 Конституції Російської Федерації є незаконними і не допускаються страйки:
а) у періоди введення військового або надзвичайного стану або особливих заходів відповідно до законодавством про надзви-ном положенні; в органах та організаціях Збройних Сил Російської Федерації, інших військових, воєнізованих та інших формую-ваниях, організаціях (філіях, представництвах чи інших відокремлених структурних підрозділах), безпосередньо відають питаннями забезпечення оборони країни, безпеки держави, аварійно- рятувальних, пошуково-рятувальних, протипожежних робіт, попередження або ліквідації стихійних лих та надзвичайних ситуацій; в правоохоронних органах; в організаціях (філіях, представництвах чи інших відокремлених структурних підрозділах), безпосередньо обслуговуючих особливо небезпечні види виробництв або обладнання, на станціях швидкої та невідкладної медичної допомоги;
(в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
б) в організаціях (філіях, представництвах чи інших відокремлених структурних підрозділах), безпосередньо пов'язаний-них із забезпеченням життєдіяльності населення (енергозабезпечення, опалення та теплопостачання, водопостачання, газопостачання, авіаційний, залізничний і водний транспорт, зв'язок, лікарні), в тому випадку, якщо проведення страйків створює загрозу обороні країни і безпеки держави, життю та здоров'ю людей .
(В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Право на страйк може бути обмежене федеральним законом.
Страйк є незаконною, якщо вона була оголошена без урахування термінів, процедур і вимог, передбачених цим Кодексом.
(В ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ)
Рішення про визнання страйку незаконним приймається верховними судами республік, крайовими, обласними судами, судами міст федерального значення, судами автономної області і автономних округів за заявою роботодавця або прокурора.
Рішення суду доводиться до відома працівників через орган, який очолює страйк, який зобов'язаний негайно проінфор-рмувати учасників страйку про рішення суду.
Рішення суду про визнання страйку незаконним, що вступило в законну силу, підлягає негайному виконанню. Працівники зобов'язані припинити страйк і приступити до роботи не пізніше наступного дня після вручення копії зазначеного рішення суду органу, очолює страйк.
У разі створення безпосередньої загрози життю і здоров'ю людей суд вправі неначавшуюся страйк відкласти на термін до 15 днів, а що почалася - призупинити на той самий строк.
(В ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ)
У випадках, що мають особливе значення для забезпечення життєво важливих інтересів Російської Федерації або окремих її тер -торій, Уряд Російської Федерації має право призупинити страйк до вирішення питання відповідним судом, але не більше ніж на десять календарних днів.
Частина дев'ята втратила чинність. - Федеральний закон від 30.06.2006 N 90-ФЗ.
|
- Стаття 417. Відповідальність працівників за незаконні страйки
Якщо страйк визнана судом незаконною, а працівники приступають до неї або продовжують страйкувати, до них можуть застосовуватися заходи дисциплінарного впливу (аж до звільнення) з дотриманням відповідних положень ТК (див. ст . 192, 193 ТК і коммент. до них). Зі змісту коментованої статті випливає, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення може бути тільки відмова підкоритися
- Стаття 411. Орган, який очолює страйк
1. Представницьким органом, який очолює страйк, є той же орган, який раніше був уповноважений працівниками на дозвіл цього колективного трудового спору (див. коментар. До ст. 399). 2. У ч. 2 коментованої статті вказуються основні повноваження органу, який очолює страйк: 1) з власної ініціативи скликати збори чи конференцію працівників (див. коментар. До ст. 399 і
- Стаття 417. Відповідальність працівників за незаконні страйки
Коментар до статті 1. Відповідно до ч. 6 ст. 413 ТК рішення суду про визнання страйку незаконним, що вступило в законну силу, підлягає негайному виконанню. Працівники зобов'язані приступити до роботи не пізніше наступного робочого дня після вручення копії рішення суду органу, очолює страйк. У цьому випадку можна говорити про використання механізму примусу до роботи. Страйк,
- Стаття 409. Право на страйк
В Відповідно до статті 37 Конституції Російської Федерації визнається право працівників на страйк як спосіб дозволів ня колективного трудового спору. Якщо примирливі процедури не привели до розв'язання колективного трудового спору (стаття 406 цього Кодексу) або роботодавець (представники роботодавця) або працедавці (представники роботодавців) НЕ виконують угоди,
- Стаття 415. Заборона локауту
Коментар до статті 1. Надання працівникам права на страйк спочатку було обумовлено їх становищем слабкої сторони. Для того щоб зрівняти сторони колективно -договірного процесу і пом'якшити економічний тиск роботодавців, за працівниками було закріплено перевага - можливість вдатися до страйку. Застосування локауту зводить цю перевагу до нуля. Заборона локауту
- Коментар до статті 5.40
1. Див п. 3 коментарю до ст. 5.34. Згідно ст. 409 Трудового кодексу РФ страйк являє собою спосіб вирішення колективного трудового спору. Згідно ст. 13 Федерального закону від 23 листопада 1995 р. N 175-ФЗ "Про порядок вирішення колективних трудових спорів ", якщо примирні процедури не привели до розв'язання колективного трудового спору або роботодавець ухиляється від
- Стаття 5.34. Звільнення працівників у зв'язку з колективним трудовим спором і оголошенням страйку
Звільнення працівників у зв'язку з колективним трудовим спором і оголошенням страйку - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від чотирьох тисяч до п'яти тисяч рублів. (в ред. Федерального закону від 22.06.2007 N
- Стаття 409 . Право на страйк
1. Право на страйк прийнято називати одним з основоположних прав людини другого покоління, тобто соціальних прав працівника. Відповідно до ч. 4 ст. 37 Конституції "визнається право на індивідуальні та колективні трудові суперечки з допомогою встановлених федеральним законом способів їх дозволу, включаючи право на страйк ". Разом з тим це право може бути реалізоване тільки з
- Стаття 5.34. Звільнення працівників у зв'язку з колективним трудовим спором і оголошенням страйку
Звільнення працівників у зв'язку з колективним трудовим спором і оголошенням страйку - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від сорока до п'ятдесяти мінімальних розмірів оплати
- Стаття 410. Оголошення страйки
1. На підставі ч. 1 ст. 410 ТК рішення про оголошення страйку приймається двома способами: 1) безпосередньо працівниками на своїх загальних зборах (конференції). Пропозиція про проведення страйку виноситься на збори (конференцію) представницьким органом працівників, раніше уповноваженим на участь у колективному трудовому спорі. У такому вигляді здійснюється прийняття рішення про проведення
- Стаття 5.40. Примушування до участі або до відмови від участі у страйку
Примушування до участі або до відмови від участі у страйку шляхом насильства чи погроз застосування насильства або з використанням залежного становища примушуємо - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від п'ятисот до однієї тисячі рублів; на посадових осіб - від однієї тисячі до двох тисяч рублів. (в ред. Федерального закону від 22.06.2007 N
- Стаття 415. Заборона локауту
1. Локаут являє собою звільнення працівників з ініціативи роботодавця у зв'язку з їх участю в колективному трудовому спорі або страйку. Стаття, що забороняє локаут. Таким чином, по суті у статті передбачена ще одна гарантія для працівників, що у колективному трудовому спорі або страйку. 2. Якщо локаут таки мав місце, то працівники можуть звернутися з
|