Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 432. Звільнення судом несовершеннолет-нього підсудного від покарання з застосуванням примусових заходів виховного впливу або направленням у спеці-ально навчально-виховний заклад закритого типу органу управління освітою
(в ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 111 -ФЗ)
1. Якщо при розгляді кримінальної справи про злочин невеликої або середньої тяжкості буде встановлено, що недосконале-річний, що зробив цей злочин, може бути виправлений без застосування кримінального покарання, то суд відповідно до частини першої статті 92 Кримінального кодексу Російської Федерації має право, ухваливши звинувачувальний вирок, звільнити неповнолітнього підсудного від покарання і застосувати до нього примусовий захід виховного впливу, передбачену частиною другою статті 90 Кримінального кодексу Російської Федерації.
2. Якщо при розгляді кримінальної справи про злочин середньої тяжкості або тяжкий злочин, за винятком злочинів, зазначених у частині п'ятій статті 92 Кримінального кодексу Російської Федерації, буде визнано достатнім приміщення неповнолітні підсудного, вчинила цей злочин, до спеціальної навчально-виховної установи закритого типу органу управління освітою, то суд, ухваливши звинувачувальний вирок, звільняє неповнолітнього засудженого від покарання і відповідно до статті 92 Кримінального кодексу Російської Федерації направляє його до такої установи на строк до настання повноліття, але не більше трьох років.
(В ред. Федеральних законів від 07.07.2003 N 111-ФЗ, від 08.12.2003 N 161-ФЗ)
3. Перебування неповнолітнього засудженого в спеціальній навчально-виховній установі закритого типу органу управління освітою може бути припинено до досягнення нею повноліття, якщо відпаде необхідність у подальшому при-трансформаційних змін до нього даної міри або якщо у нього виявлено захворювання, що перешкоджає його змісту і навчанню в зазначеному установ нії.
(В ред. Федеральних законів від 07.07.2003 N 111-ФЗ, від 28.12.2010 N 427-ФЗ)
4. Продовження терміну перебування неповнолітнього засудженого в спеціальній навчально-виховній установі закритого типу допускається, якщо судом буде визнано, що неповнолітній засуджений потребує подальшого застосування до нього даної міри. Мотивоване подання про продовження терміну перебування неповнолітнього засудженого в спеціальній навчально-виховній установі закритого типу направляється до суду адміністрацією установи і комісією у справах неповнолітніх і захисту їх прав за місцем знаходження зазначеної установи не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну перебування неповнолітні засудженого в зазначеному закладі. Термін перебування неповнолітнього засудженого в спеціальній навчально-виховній установі закритого типу, пропущений в результаті ухилення його від перебування у зазначеному закладі, може бути відновлений судом за поданням адміністрації установи та комісії у справах неповнолітніх і захисту їх прав за місцем знаходження зазначеної установи. У разі необхідності завершення освоєння неповнолітнім засудженим відповідних освітніх програм або завершення професійної підготовки продовження терміну перебування його в спеціальному навчально-виховному закладі закритого типу допускається тільки за клопотанням неповнолітнього засудженого. Припинення перебування неповнолітнього засудженого в спеціальній навчально-виховній установі закритого типу або переведення його в інше спеціальне навчально-виховний заклад закритого типу здійснюється за вмотивованим поданням адміністрації установи та комісії у справах неповнолітніх і захисту їх прав за місцем знаходження зазначеної установи або за клопотанням неповнолітнього засудженого, його батьків або інших законних представників. Мотивоване подання адміністрації установи та комісії у справах неповнолітніх і захисту їх прав за місцем знаходження зазначеної установи або клопотання неповнолітнього засудженого, його батьків або інших законних представників про припинення перебування неповнолітнього засудженого в спеціальній навчально-виховній установі закритого типу може бути направлена до суду після закінчення не менше шести місяців з дня надходження неповнолітнього засудженого до такої установи. У разі відмови суду в припинення перебування неповнолітнього засудженого в спеціальній навчально-виховній установі закритого типу повторне подання або клопотання може бути подано до суду не раніше ніж після закінчення шести місяців з дня винесення рішення суду про відмову в припиненні перебування неповнолітнього засудженого в спеціальній навчально-виховному установі закритого типу. Питання про продовження, припинення або відновлення строку перебування неповнолітнього засудженого в спеціальній навчально-виховній установі закритого типу або переведення його в інше спеціальне навчально-виховний заклад закритого типу розглядається одноосібно суддею районного суду за місцем знаходження зазначеної установи протягом 10 діб з дня надходження клопотання або подання.
(Частина 4 в ред. Федерального закону від 28.12.2010 N 427-ФЗ)
5. У судовому засіданні беруть участь неповнолітній засуджений, його батьки чи законні представники, адвокат, прокурор, представники спеціального навчально-виховного закладу закритого типу та комісії у справах неповнолітніх і захисту їх прав, утвореної органом місцевого самоврядування, за місцем знаходження зазначеної установи.
(Частина п'ята в ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 111-ФЗ)
6. У судовому засіданні досліджуються клопотання неповнолітнього засудженого, його батьків або інших законних представ-ників, уявлення (висновок) адміністрації спеціального навчально-виховного закладу закритого типу та комісії у справах неповнолітніх і захисту їх прав, утвореної органом місцевого самоврядування, за місцем знаходження зазначеної установи, вислуховуються думки беруть участь у даній справі осіб.
(В ред. Федеральних законів від 07.07.2003 N 111-ФЗ, від 28.12.2010 N 427-ФЗ)
7. За результатами розгляду клопотання неповнолітнього засудженого, його батьків або інших законних представників, подання (висновку) суддя виносить постанову, яка підлягає оприлюдненню в судовому засіданні.
(В ред. Федерального закону від 28.12.2010 N 427-ФЗ)
8. Копія постанови протягом 5 діб надсилається неповнолітньому засудженому і його законному представникові, а також до спеціальної навчально-виховної установи закритого типу, прокурору і в суд, який постановив вирок.
(В ред. Федерального закону від 28.12.2010 N 427-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 432. Звільнення судом несовершеннолет-нього підсудного від покарання з застосуванням примусових заходів виховного впливу або направленням у спеці-ально навчально-виховне установи закритого типу органу управління освітою "
  1. Стаття 311. Звільнення підсудного з-під стра-жи
    звільненню в залі суду у випадках винесення: 1) виправдувального вироку; 2) обвинувального вироку без призначення покарання; 3) обвинувального вироку з призначенням покарання і з звільненням від його відбування; 4) обвинувального вироку з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або покарання у вигляді позбавлення волі
  2. Стаття 302. Види вироків
    звільненням від його відбування; 3) без призначення покарання. 6. Суд постановляє обвинувальний вирок у випадку, передбаченому пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, якщо до моменту винесення вироку: 1) виданий акт про амністію, який звільняє від застосування покарання, призначеного засудженому даними вироком; 2) час знаходження підсудного під вартою у даній кримінальній справі з урахуванням
  3. Стаття 430. Питання, які вирішуються судом при поста-новлення вироку щодо неповнолітнього
    звільнення неповнолітнього підсудного від покарання у випадках, пре-чених статтею 92 Кримінального кодексу Російської Федерації, або умовного засудження, або призначення йому покарання, не пов'язані -занного з позбавленням волі. 2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, суд зазначає, на яке спеціалізована установа для не повнолітніх покладається здійснення
  4. Стаття 349. Правові наслідки визнання підсівши-димого заслуговує поблажливості
    підсудний, визнаний винним, заслуговує поблажливості, обов'язково для головуючого при призначенні покарання. 2. Якщо підсудний визнаний заслуговує поблажливості, то головуючий призначає йому покарання із застосуванням положень статті 65 Кримінального кодексу Російської Федерації. Якщо колегією присяжних засідателів підсудний не був визнаний заслуговує поблажливості, то
  5. Поняття, підстави і види звільнення від покарання
    звільненню від кримінальної відповідальності КК виділяє гл. 12, а спеціальні в гол. 14 Види звільнення від покарання: відбуття всього терміну покарання УДО (умовно дострокове звільнення ст.79) Заміна невідбутої частини більш м'яким видом покарання в зв'язку з хворобою Відстрочка відбування вагітним і жінкам які мають дітей до 14 років Закінчення строку давності обвинувального вироку суду
  6. Стаття 308. Резолютивна частина обвинувального вироку
    стаття Кримінального кодексу Російської Федерації, що передбачають відповідальність за злочин, в вдосконалення-шении якого підсудний визнаний винним; 4) вид і розмір покарання, призначеного підсудному за кожний злочин, у вчиненні якого він визнаний винним; 5) остаточна міра покарання, що підлягає відбування на підставі статей 69 - 72 Кримінального кодексу Російської Федерації; (в ред.
  7. Стаття 293. Останнє слово підсудного
    нього слова не допускаються. 2. Суд не може обмежувати тривалість останнього слова підсудного певним часом. При цьому голова-ствующий вправі зупиняти підсудного у випадках, коли обставини, викладені підсудним, не мають відношення до розглянутої кримінальній
  8. Стаття 172. Підстави звільнення від відбування нака-зания
    звільнення від відбування покарання є: а) відбуття строку покарання, призначеного за вироком суду; б) скасування вироку суду з припиненням справи виробництвом; в) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; г) заміна невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання; д) помилування або амністія; е) важка хвороба або інвалідність; ж) інші підстави, передбачені
  9. Стаття 352. Припинення розгляду кримінальної справи у зв'язку з встановленою неосудністю підсудного
    судом за участю присяжних засідателів будуть встановлені обставини, свідоцтв про неосудність підсудного в момент вчинення діяння, в якому він звинувачується, або свідчать про те, що після вчинення злочину у підсудного настало психічний розлад, що робить неможливим призначення або виконання покарання, що підтверджується результатами судово-психіатричної
  10. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності і від покарання. Умовно-дострокове звільнення неповнолітніх
    звільнення неповнолітніх від відбування покарання. Для цього необхідна наявність сукупності трьох критеріїв: становлення винного на шлях виправлення; визнання судом, що для свого виправлення винний не потребує повному відбуванні призначеного судом покарання; фактичне відбуття мінімально встановленого в законі строку призначеного судом покарання: не менше 1/3 строку
  11. Стаття 299. Питання, які вирішуються судом при поста-новлення вироку
    статтями 90 і 91 Кримінального кодексу Російської Федерації; 16) чи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру у випадках, передбачених статтею 99 Кримінального кодексу Російської Федерації; 17) чи слід скасувати або змінити запобіжний захід щодо підсудного. 2. Якщо підсудний обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, то суд вирішує питання, зазначені в пунктах
  12. 1. Види і поняття звільнення від покарання
    звільнення від покарання. У розгорнутому вигляді кримінальна відповідальність включає в себе винесення судом обвинувального вироку, призначення та реалізацію покарання і судимість. Разом з тим КК РФ передбачає можливість реалізації кримінальної відповідальності при повному або частковому звільненні засудженого від відбування призначеного судом покарання (наприклад, при умовному засудженні,
  13. Стаття 92. Звільнення від покарання неповнолітніх Коментар до статті 92
    звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності КК РФ передбачає можливість звільнення неповнолітніх від покарання. Існуюча система звільнення від покарання неповнолітніх, на наш погляд, дозволяє ефективно застосовувати даний інститут. Залежно від конкретних обставин справи неповнолітній може бути звільнений від відбування всього покарання (ч. ч. 1 і
  14. Стаття 275. Допит підсудного
    підсудного дати показання першими його допитують захисник і учасники судового розгляду з боку захисту, потім державний обвинувач і учасники судового розгляду з боку звинувачення. Головуючий відхиляє навідні питання та питання, що не мають відношення до кримінальної справи. 2. Підсудний має право користуватися письмовими нотатками, які пред'являються суду по
© 2014-2022  yport.inf.ua