Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Панченко. Цивільне право України, 2005 - перейти к содержанию учебника

Які особливості договору ренти?

За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язується в обмін на одержане майно періодично сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. За цим договором сторони можуть встановити обов'язок сплачувати ренту безстрокове або протягом певного строку. Сторонами цього договору можуть бути фізичні або юридичні особи. Договір ренти укладається письмово і підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Крім того, договір, що передбачає відчуження нерухомого майна під виплату ренти, підлягає також державній реєстрації. Майно, що відчужується під виплату ренти, може бути передане одержувачем ренти у власність платника ренти як за плату, так і безоплатно. У випадках, коли договором передбачається відчуження майна у власність платника ренти за плату, то до відносин сторін щодо перед?пня майна та його оплати застосовують правила купівлі-продажу, а у випадках, коли таке майно передається безоплатно, - правила договору дарування. Рента обтяжує земельну ділянку, підприємство, будинок, споруду чи інше нерухоме майно, передане під її виплату. У разі відчуження такого майна платником ренти іншій особі його зобов'язання за договором ренти переходять на набувача майна. При цьому платник ренти, який передав обтяжене рентою нерухоме майно у власність іншої особи, несе субсидіарну (додаткову) з нею відповідальність на вимоги одержувача ренти, що виникли у зв'язку з порушенням договору ренти, якщо договором або законом не передбачена солідарна відповідальність за цим зобов'язанням. Істотною умовою цього договору є те що, у разі передання під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухомого майна одержувач ренти набуває права застави на це майно. У разі невиконання платником ренти своїх обов'язків, а також у разі втрати забезпечення або погіршення його умов внаслідок обставин, за які одержувач ренти не відповідає, одержувач ренти має право розірвати договір ренти і вимагати відшкодування збитків, спричинених розірванням цього договору. Ренту виплачують у розмірі, що встановлюється договором. Рента може виплачуватися у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт чи надання послуг. У разі передання під виплату ренти грошової суми вона сплачується в межах облікової ставки банківського процента, застосовуваної в певній місцевості. Розмір ренти змінюється відповідно до зміни розміру облікової ставки Національного банку України. Коли в договорі не було визначено строк виплати ренти, вона виплачується після закінчення кожного календарного кварталу. За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти, розмір яких встановлюється договором. Платник виплачуваної безстрокове ренти має право відмовитися від подальшої виплати ренти шляхом її викупу. Викупна ціна ренти визначається в договорі сторонами. У разі відсутності умови щодо викупної ціни в договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти з оплатою, викуп здійснюється за ціною, що відповідає річній сумі належної до виплати ренти. Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Сторони можуть встановити умови здійснення відмови від договору платником безстрокової ренти. Договір ренти припиняється після закінчення трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними. Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору, якщо: - платник ренти прострочив її виплату більш як на один рік; - платник безстрокової ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти; - платник ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать, що рента не виплачуватиметься ним у розмірі та в строки, встановлені договором. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого безоплатно під виплату безстрокової ренти, несе платник ренти. Але він має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати. Випадкове знищення чи випадкове пошкодження майна, переданого під виплату ренти на певний строк, не звільняє платника ренти від зобов'язання сплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, передбачених договором. Відносини фізичних осіб, пов'язані з рентою, можуть бути врегульовані так. Зразок договору ренти фізичних осіб ДОГОВІР РЕНТИ м. Дніпропетровськ 25 січня 2004 р. Ми, які нижче підписалися, Бондаренко Андрій Миколайович, мешкає у місті Дніпропетровськ, по вул. Зоряній, 7, кв. 10, названий далі "Одержувач ренти", і Бондаренко Семен Андрійович, мешкає у місті Дніпропетровську, вул. Степова, 15, надалі - "Платник ренти", уклали цей договір про таке: 1. Одержувач ренти передав у власність під виплату ренти, а Платник ренти придбав будинок, який складається з трьох кімнат загальною площею 80 кв. м, у тому числі житлової 59 кв. м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Черкаська, 15. 2. Будинок, що передається під виплату ренти, належить Отримувачу ренти на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням від 13 травня 1997 р. Кіровської районної державної адміністрації і зареєстрованого в реєстрі № 9. 3. Одержувач ренти передав у власність Платникові ренти будинок, який вказаний у п. 1 цього договору безстрокове і безоплатно. 4. До укладення цього договору про ренту відчужуваний будинок нікому не проданий, не заставлений, у спорі і під забороною не перебуває. 5. Фактична вартість будинку встановлена оцінкою комісії у сумі 40 000 (сорок тисяч) грн (Акт оціночної комісії від 10 січня 2004 р.). 6. Платник ренти зобов'язується безстрокове взамін будинку, отриманого під виплату ренти, який вказаний у п. 1 цього договору, за свій рахунок і власними засобами здійснювати ремонт квартири Отримувача ренти, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Зоряна, 7,кв. 10, а також брати участь відповідно до займаної площі Отримувачем ренти у витратах, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом, у тому числі капітальним, всього будинку. 7. Платник ренти набуває прав власності (володіння, користування, розпорядження) на будинок з моменту його прийняття та посвідчення договору нотаріусом і реєстрації його в бюро технічної інвентаризації Кіровського району м. Дніпропетровська. 8. Для забезпечення виплати ренти, передбаченої п. 4 цього договору, Одержувач ренти набуває права застави на будинок, переданий ним під виплату ренти, який вказаний у п. 1 цього договору. 9. Платник ренти має право відчужувати будинок, переданий йому під виплату ренти, лише за згодою Одержувача ренти. 10. Цей договір може бути припинено за ініціативою Платника ренти і за вимогою Одержувача ренти на підставах, встановлених законом. 11. Ризик випадкового знищення або пошкодження будинку, переданого під виплату ренти, несе Платник ренти. 12. Зміст положень ст. 731-743 Цивільного кодексу України, які регулюють договір ренти, сторонам роз'яснено. 13. Цей договір складено у трьох примірниках, один із них знаходиться у справах державної нотаріальної контори м. Дніпропетровська, другий видається Отримувачу ренти, третій - Платнику ренти. Отримувач ренти Підпис (Бондаренко А.М.) Платник ренти Підпис (Бондаренко СА.)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Які особливості договору ренти?"
  1. Як здійснюються укладення, зміна і розірвання договору?
    Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі погодили між собою його істотні умови. Ці умови погоджують у процесі переговорів, які передують укладенню договору. Загальний порядок укладення договорів регулюється відповідними статтями Цивільного кодексу України. Оскільки договір є спільним юридичним актом двох чи більше осіб, погодження ними умов договору проходить принаймні дві
  2. Стаття 155. Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції
    Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок у порядку і в розмірах, передбачених цим розділом, за підсумками звітного податкового року. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію з податку у строки, визначені законом для річного податкового періоду. Сума нарахованого
  3. § 1. Поняття цивільного законодавства
    Важливою складовою поняття "цивільне право" є цивільне законодавство, тобто сукупність норм, що регулюють цивільні відносини. Якщо цивільне право - це поєднання концепції, правових ідей, юридичних норм, якими визначається статус приватної особи, то цивільне законодавство - система правових форм, у яких виражаються норми, що регулюють цивільні відносини. На думку деяких цивілістів, цивільне
  4. § 2. Акти цивільного законодавства України
    Характеризуючи акти цивільного законодавства України, слід звернути увагу на те, що ЦК розрізняє: основу цивільного законодавства України (Конституція) і акти власне цивільного законодавства як такого. Конституція не є актом цивільного законодавства у безпосередньому значенні, оскільки є основою усього законодавства України і містить норми різного характеру, визначаючи основи не лише
  5. § 1. Поняття і ознаки юридичної особи
    ЦК не дає визначення поняття юридичної особи. Натомість ст. 80 ЦК, котра називається "Поняття юридичної особи", містить вказівку на деякі характерні риси цього поняття, зазначаючи, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем У суді. Таким чином, маємо
  6. § 5. Види (форми) юридичних осіб приватного права
    Юридичні особи можуть створюватись у будь-якій формі, яка передбачена законом. Стаття 83 ЦК передбачає такі форми юридичних осіб: а) товариства; б) установи. Крім того, у цій нормі йдеться про допустимість створення юридичних осіб у інших формах, "встановлених законом". Враховуючи особливості методу цивільно-правового регулювання, про які йшлося у перших главах цієї книги, це положення
  7. § 3. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин
    Поняття цінного паперу уперше сформульоване в Німеччині. Усередині XIX в. цінним папером називали кожний документ майново-правового змісту. У радянському цивільному праві поняття цінних паперів уперше було визначено в Основах цивільного законодавства Союзу PCP і союзних республік 1991 p., де ст. 31 встановлювала, що цінними паперами визнаються документи, що посвідчують майнове право, яке може
  8. § 2. Підстави виникнення та види представництва
    Право на вчинення дііі від імені іншої особи може грунтуватися на різних юридичних фактах, з якими закон (ч. З ст. 237 ЦК) пов'язує виникнення повноваження. Такими юридичними фактами (підставами виникнення повноважень) можуть бути: 1) договір (наприклад, договір доручення); 2) закон (батьки є представниками своїх малолітніх дітей за законом); 3) акт органу юридичної особи (призначення на
  9. § 2. Поняття власності і права власності
    Слово "власність" нерідко вживається для позначення належності комусь речей. Іншими словами, власність тлумачиться як присвоєння особою засобів і продуктів виробництва усередині і за допомогою певної суспільної форми.} Визначення власності за допомогою категорії присвоєння випливає з робіт К. Маркса, де категорії "власність" і "присвоєння" тісно пов'язані. Такий підхід до визначення власності
  10. § 4. Здійснення права власності
    У практичній діяльності, пов'язаній з використанням права власності, слід враховувати викладене вище про багатоплановість розуміння змісту цієї категорії. Це дає змогу ефективніше здійснювати право власності, головні засади якого встановлені законом (ст. 319 ЦК). У зв'язку з цим слід зазначити, що власник може чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонене законом, або не суперечить
© 2014-2022  yport.inf.ua