Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Панченко. Цивільне право України, 2005 - перейти к содержанию учебника

Які особливості спеціальних видів зберігання?

Цивільний кодекс України передбачає такі спеціальні види зберігання: зберігання у ломбарді; зберігання цінностей у банку; зберігання речей у камерах схову транспортних організацій; зберігання речей у гардеробах організацій; зберігання речей у готелях; зберігання речей, що є предметом спору (секвестр); зберігання транспортних засобів. Короткий розгляд деяких з цих договорів розпочнемо з договору зберігання у ломбарді. Прийнявши від фізичної особи на зберігання річ, ломбард видає їй іменну схоронну квитанцію, яка і є формою оформлення цього договору. На ломбард покладається обов'язок застрахувати на користь поклажодавця за свій рахунок прийняту на зберігання річ у повній сумі її оцінки. Річ, здана до ломбарду, оцінюється за погодженням сторін. Річ, яка не була витребувана поклажодавцем із ломбарду із закінченням трьох місяців від дня закінчення договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом. Із виторгу від продажу речі погашаються плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбардові. Залишок суми повертається ломбардом поклажодавцеві. Зберігання цінностей у банку. Банк може прийняти на зберігання цінні папери, дорогоцінні метали та каміння, інші коштовності та інші цінності, в тому числі документи. Договір зберігання цінностей у банку оформляються видачею банком поклажодавцеві іменного зберігального документа, пред'явлення якого є підставою для видачі цінностей, що зберігаються, поклажодавцеві. У випадках, передбачених договором зберігання цінних паперів, банк, окрім забезпечення їх зберігання, може вчиняти щодо цих паперів і юридичне значущі дії. Договором зберігання цінностей у банку може бути передбачено надання поклажодавцеві індивідуального банківського сейфа (частини сейфа, окремого приміщення для зберігання), що охороняється, а також право поклажодавця працювати у банку з цінностями, що зберігаються в індивідуальному банківському сейфі. У такому разі банк зобов'язаний надати поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак чи документ, що посвідчує право пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей. За договором зберігання цінностей у банку з використанням поклажодавцем індивідуального банківського сейфа банк приймає від клієнта цінності, які мають зберігатися у сейфі, здійснює контроль за їх поміщенням до сейфа та вилученням із сейфа клієнтом. До договору про надання банківського сейфа в користування без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються правила про майновий найм (оренду). Зберігання речей у камерах схову транспортних організацій. Камери схову загального користування, що перебувають у віданні транспортних організацій, зобов'язані брати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів. Договір зберігання речей у камерах схову транспортних організацій є публічним. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція чи номерний жетон. Збитки, зазнані поклажодавцем внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речей, зданих до камери схову, відшкодовуються поклажодавцеві протягом однієї доби, якщо при здаванні речі на зберігання її було оцінено або якщо сторони дійшли згоди щодо суми збитків, які підлягають відшкодуванню. Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати речі, визначається правилами, які видаються відповідно до транспортних статутів або кодексів, або за погодженням сторін. Речі, не затребувані у названий строк, камера схову зобов'язана зберігати протягом трьох місяців. Із закінченням цього строку не витребувані речі можуть бути продані у порядку, передбаченому законом. В разі втрати квитанції чи жетона річ, здана до камери схову, видається поклажодавцеві з поданням доказів належності йому речі. Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр). За договором зберігання речей, що є предметом спору, двоє або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, передають цю річ третій особі, яка бере на себе обов'язок після розв'язання спору повернути річ тій особі, якій вона присуджена за рішенням суду або за погодженням усіх осіб, що спорять (договірний секвестр). Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання в порядку секвестру і за рішенням суду (судовий секвестр). Зберігачем за судовим секвестром може бути як особа, призначена судом, так і особа, визначена за взаємною згодою сторін, що спорять. В обох випадках вимагається згода зберігача. На зберігання в порядку секвестру можуть бути передані як рухомі, так і нерухомі речі. Зберігач, що здійснює зберігання речі в порядку секвестру, має право на винагороду за рахунок сторін, що спорять, якщо договором або рішенням суду, яким встановлюється секвестр, не передбачено інше. Зберігання транспортних засобів. За договором зберігання транспортних засобів на автостоянкових зберігачів покладається зобов'язання створити належні умови для заїзду транспортного засобу на стоянку, зберігати його й надати можливість поклажодавцю чи уповноваженій ним особі забрати його в будь-який час, а поклажодавець зобов'язаний дотримуватись правил зберігання й платити встановлену суму.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Які особливості спеціальних видів зберігання?"
  1. § 3. Категорія господарського (підприємницького) договору
    Свого часу мала поширення теорія господарського договору як особливого виду договору. Зараз цей вид угод набув дещо інших рис, він активно використовується у сфері підприємницької діяльності. З'явився цей договір у СРСР ще під час кредитної реформи 30-х років. Але протягом тривалого часу термін "господарськіїй Договір" вживався у законодавчих актах не часто і, як правило, лише стосовно одного з
  2. § 3. Договір поставки
    Поняття та загальні положення щодо порядку укладання та виконання договору поставки визначено в § 3 гл. 54 ЦК, § І гл. 30 ГК. Проте вже ч. 2 ст. 264 останнього акцентує на можливості встановлення спеціальними актами особливостей поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливого порядку здійснення поставки продукції для державних
  3. § 2. Договори перевезення вантажів, пасажирів і багажу
    Договори перевезення на загальному рівні регулюються гл. 64 ЦК. Глава 32 ГК регулює перевезення вантажів; ч. 6 ст. 306 цього Кодексу вказує, шо відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються ЦК та іншими нормативно-правовими актами. Спеціальне правове регулювання відносин перевезення вантажів, пасажирів і багажу залежить від виду транспорту, яким здійснюється таке
  4. § 4. Договір зберігання
    Договору зберігання присвячено гл. 66 ЦК. Додатково зберігання у товарному складі регулюється ст. 294 ГК, а також Законом України від 23 грудня 2004 р. "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва". Іншими законодавчими актами визначається специфіка зберігання окремих речей, з огляду на їх особливі властивості - наприклад, Законом "Про зерно та ринок зерна в Україні"
  5. § 1. Регулювання підприємницької діяльності як засіб підтримки підприємництва
    Регулювання підприємницької діяльності розглядається як форма державного впливу на господарську діяльність господарюючих суб'єктів. Воно виражається у державній регуляторній політиці держави, спрямованій на забезпечення умов збалансованості її втручання у розвиток підприємництва. Здійснення державного регулювання господарської діяльності у тому числі підприємництва, встановлені Законом України
  6. § 5. Поняття та види кооперативів
    Учасниками господарських відносин у сфері господарювання є кооперативи, їх правовий статус визначається ГК України (ст. ст. 94-111), ЦК (§ 2 гл. 8), закони України від 10.07.2003 р «Про кооперацію», від 10.04.1992 р. «Про споживчу кооперацію», від 17.07.1997 р. «Про сільськогосподарську кооперацію». Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» (далі - Закон) кооператив - це юридична
  7. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК юридична особа вважається створенню з дня її державної реєстрації. За ч. 1 ст. 58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець. Аналогічні вимоги передбачені також Законом України «Про господарські товариства». Отже, державна реєстрація і є необхідною обов'язковою умовою їх участі, в конкретних
  8. § 2. Об'єкти і суб'єкти приватизаційних правовідносин
    Об'єкти приватизаційних відносин (приватизації) з точки зору права власності - це майно підприємств як цілісних майнових комплексів державної, республіканської (Автономної Республіки Крим) і комунальної власності, які підлягають приватизації. Класифікація об'єктів приватизації здійснюється з метою регіонального та ефективного застосування способів приватизації відповідно до Державної програми
  9. Які особливості договору зберігання?
    Договір зберігання належить до групи договорів, спрямованих на надання фактичних послуг. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодав-цем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. У договорі зберігання може бути передбачений обов'язок збе-рігача зберігати річ, яка буде йому передана в майбутньому. Якщо зберігання
  10. Стаття 39. Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни
    39.1 Звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами;
© 2014-2022  yport.inf.ua