Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право → 
« Попередня Наступна »
І.Б. Лагутін. Правове регулювання бюджетного процесу в Російській Федерації, 2010 - перейти до змісту підручника

Завдання 3. Прокоментуйте Апеляційне визначення районного суду.

Апеляційне визначення


м. Курськ 15 лютого 2010

Ленінський районний суд г . Курська в складі:
головуючого в.о. судді Маумовой Н.В.,
за участю Брандермейстрова І.І., його представника Лагутіна І.Б.
Представника відповідача Комітету фінансів Курської області Букаріной Ю.А., діючої на підставі довіреності N 4 від 12.01.2010 р.,
представника третьої особи ГУ "1 - й загін ФПС по Курській області "Міріченко В.Н., діє на підставі довіреності N 20-1-20 від 27.11.2009 р.
представника третьої особи Головного управління МНС Росії по Курській області Морошіловой В . В.,
при секретарі Менісюк Н.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Брандермейстрова І.І. до Комітету фінансів Курської області про стягнення грошової компенсації за санаторно-курортне лікування в сумі 35166 рублів, з апеляційними скаргами Брандермейстрова І.І. Комітету фінансів Курської області на рішення мирового судді судової ділянки N 9 ЦО м. Курська від 28 грудня 2009 р.,
Встановив:
Брандермейстров І.І. звернувся до світового судді судової ділянки N 9 ЦО м. Курська з позовом до Комітету фінансів Курської області про стягнення компенсації замість використання щорічних путівок до лікувально-оздоровчих установ в період з 2002 по 2006 роки в сумі 35166 рублів. В обгрунтування позову вказав, що згідно з медичною довідкою він потребує санаторно-курортному лікуванні, яке передбачено Постановою Уряду РФ від 25.02.2000 року N 160 "Про надання путівок в лікувально-оздоровчі заклади військовослужбовцям, співробітникам органів внутрішніх справ і співробітникам кримінально-виконавчої системи , виконуючим (виконував) завдання щодо забезпечення правопорядку і громадської безпеки на території Північно-Кавказького регіону ".
Оскільки у виплаті компенсації за невикористання путівок йому було відмовлено, просить стягнути дані грошові суми в судовому порядку з адміністратора бюджетних витрат Курської області - Комітету фінансів Курської області на підставі положення ст. 10 ФЗ N 69 "Про пожежну безпеку".
Позивач і його представник Лагутін І.Б. позовні вимоги підтримали і просили задовольнити їх в повному обсязі.
28.12.2009 р. світовим суддею судової ділянки N 9 Центрального округу м. Курська постановлено рішення у відповідність із яким позовні вимоги Брандермейстрова І.І. задоволені частково. З Комітету фінансів Курської області за рахунок коштів Скарбниці Курської області на користь Брандермейстрова І.І. стягнуто суму 12369 рублів. З Комітету фінансів Курської області визиску держмито в доход муніципального освіти "Місто Курськ" у сумі 471 руб. 07 коп. Брандермейстров І.І. з рішенням мирового судді не погодився і подав апеляційну скаргу, вважаючи рішення підлягає зміні, просив прийняти нове рішення у справі про задоволення його позовних вимог. Основним доводом до зміни рішення мирового судді вказує та обставина, що світовий суддя необгрунтовано порахував вихідну дату закінчення терміну позовної давності. На його думку, вихідною датою закінчення терміну позовної давності слід вважати 21.12.2007 року - коли було встановлено розмір компенсацій і відповідно з'явилася можливість звернення до суду.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивач Брандермейстров І.І. і його представник - Лагутін І.Б., кожен окремо, підтримали позовні вимоги доводи апеляційної скарги за викладеними в них підстав, вважали рішення мирового судді підлягає зміні, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Представник відповідача Комітету фінансів Курської області Букаріна Ю.А. просила рішення мирового судді скасувати як незаконне і необгрунтоване, прийняте істотним порушенням норм матеріального права, підтримала апеляційну скаргу Комітету фінансів Курської області, вказуючи на те, що головним розпорядником коштів обласного бюджету в 2002 році було Управління державної протипожежної служби УВС Курської області, а з 2003 року по 2008 року є комітет Цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та пожежної безпеки Курської області. Грошове утримання і соціальні виплати по 2006 рік включно, а також певні з 2007 року субвенції федерального бюджету на виплату грошового утримання співробітникам протипожежної служби були передбачені ГУ МНС Росії по Курській області Законами Курської області "Про обласний бюджет" за відповідні роки. Вказала, що фінансування витрат з реалізації Грошовою компенсації співробітникам ДПС, визначеною Постановою Уряду РФ N 160 від 25.02.2000 року, передбачено за рахунок коштів, що виділяються з федерального бюджету, у зв'язку з чим Комітет фінансів Курської області як суб'єкт Російської Федерації, не може бути належним у справі відповідачем. Крім того, просила застосувати по справі строк позовної давності, визначений ст. 392 ТК РФ, тобто три місяці, оскільки має місце трудовий спір, оскільки грошова компенсація за ненадання путівки в лікувально-оздоровче Установа видається органами виплачують грошове утримання. А оскільки вищевказана грошова компенсація відноситься до категорії компенсаційних виплат, то за отриманням даної виплати позивачу слід звернутися до роботодавця - Головному управлінню МНС Росії по Курській області.
Представник третьої особи ГУ "1 загону ФПС по Курській області" Міріченко В.Н. вважав, що позовні вимоги Брандермейстрова І.І. і його апеляційну скаргу слід задовольнити, оскільки фінансування загону ФПС до 2008 року включно здійснювалися за рахунок коштів бюджету Курської області, однак виплата компенсації за санаторно-курортне лікування позивачеві не проведена у зв'язку з тим, що грошові кошти на ці цілі з бюджету Курської області не виділялися.
Представник третьої особи ГУ МНС Росії по Курській області Морошілова В.В. просила вимоги викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі позивача визнати обгрунтованими і задовольнити їх, оскільки у зв'язку з відсутністю фінансування в частині здійснення компенсаційних виплат за санаторно-курортне лікування учасникам військових дій на території Північно-Кавказького регіону до Комітету Фінансів Курської області було направлено звернення з проханням про пересування лімітів бюджетних асигнувань витрат ГУ МНС Росії по Курській області. У своїй відповіді Комітет Фінансів у збільшенні цих витрат відмовив, пославшись на відсутність у суб'єкта РФ повноважень з виплати даних компенсацій, вказавши, що Урядом РФ встановлено порядок такого фінансування за рахунок коштів федерального бюджету.
Вислухавши пояснення позивача Брандермейстрова І.І. представників відповідача та третіх осіб, вивчивши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення мирового судді підлягає залишенню без зміни, а апеляційні скарги залишенню - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 330 ЦПК України, ст. 362 ЦПК РФ рішення мирового судді може бути скасовано або змінено в апеляційному порядку у разі: 1) неправильне визначення обставин, що мають значення для справи, 2) недоведеність встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; 3) невідповідності висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильного застосування норм матеріального права чи норм процесуального права.
Відповідно до ст. 196 ч. 1 ЦПК РФ при ухваленні рішення суд оцінює докази, визначає, які обставини, що мають значення для справи, встановлені, і які обставини не встановлені, які правовідносини сторін, який закон має бути застосований у даній справі і чи підлягає позов задоволенню.
Згідно п.п. 2, 3 ст. 327 ЦПК РФ, розгляд справи судом апеляційної інстанції проводиться за правилами виробництва в суді першої інстанції. Суд має право встановлювати нові факти і досліджувати нові докази.
Як встановлено світовим суддею і знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції позивач Брандермейстров І.І. в силу пункту 2 Положення про надання путівок в лікувально-оздоровчі заклади військовослужбовцям, співробітникам органів внутрішніх справ, державної протипожежної служби і співробітникам кримінально-виконавчої системи, що виконує (виконував) завдання щодо забезпечення правопорядку і громадської безпеки на території Північно-Кавказького регіону. Брандермейстрову І.І. рекомендоване лікування в лікувально-оздоровчому закладі, проте в період з 2002 року по 2007 рік за отриманням санаторно-курортного лікування він не звертався.
Тому Брандермейстрову І.І., як співробітнику державної протипожежної служби, гарантовано право на виплату грошових компенсацій, розмір яких відповідно до роз'яснення Головного військово-медичного управління Міноборони Росії склав за 2002 рік - 5299 рублів, за 2003 рік - 5794 рублів, за 2004 рік - 5776 рублів, за 2005 рік - 5928 рублів, за 2006 рік - 12369 рублів.
В силу ст. 10 ФЗ N 69-ФЗ "Про пожежну безпеку" фінансове забезпечення діяльності підрозділів Державної протипожежної служби, створених органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, соціальних гарантій і компенсацій особовому складу цих підрозділів відповідно до законодавства суб'єктів Російської Федерації є витратним зобов'язанням суб'єктів Російської Федерації.
Доводи представника відповідача Букаріной Ю.А. про те, що Комітет фінансів Курської області є неналежним по справі відповідачем, а фінансування компенсаційних виплат співробітникам Державної протипожежної служби виконано в повному обсязі ГУ МНС Росії по Курській області за рахунок передбачених у 2007 році субвенцій федерального бюджету спростовуються роз'ясненнями Мінфіну Росії від 6.12.2007 року N 10-06-02/5073 з якого випливає, що відсутність будь-якого компенсаторного механізму не применшує права позивача на отримання компенсаційних виплат, передбачених йому натомість санаторно-курортного лікування в період з 2002 по 2006 роки.
Крім того, Постановою Уряду РФ від 28.11.2007 року N 817 затверджено правила надання у 2008 році міжбюджетних трансфертів бюджетам суб'єктів Російської Федерації на виплату відповідно до Федеральним Законодавством грошового забезпечення, заробітної плати та соціальних виплат співробітникам і працівникам територіальних підрозділів державної протипожежної служби, що утримуються за рахунок коштів бюджетів суб'єктів РФ, за винятком підрозділів, створених в суб'єктах РФ відповідно до ст. 5 ФЗ "Про пожежну безпеку".
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд правильно прийшов до висновку про те, що позовні вимоги Брандермейстрова І.І. до Комітету фінансів Курської області про стягнення компенсації замість використання щорічних путівок до лікувально-оздоровчих установ в період з 2002 по 2006 роки в сумі 35166 руб. підлягають задоволенню за рахунок коштів скарбниці суб'єкта Російської Федерації - Курської області в особі Комітету фінансів Курської області.
У зв'язку із заявою клопотання представником відповідача - Букаріной Ю.А. про застосування строку позовної давності, на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація тільки за 2006 рік, оскільки в силу ст. 196 ГК РФ цей термін становить три роки.
Так як позивач звернувся до суду з вимогами про виплату компенсацій за 2002, 2003, 2004, 2005 роки лише 6.11.2009 року, тобто через три роки після порушення його прав, вимоги про стягнення суми в розмірі 22797 руб. вірно залишені світовим суддею без задоволення.
Доводи позивача Брандермейстрова І.І. про те, що перебіг строку позовної давності призупинялося в 2003 і 2004 році у зв'язку з призупиненням дії закону, вірно визнані світовим суддею неспроможними в силу ч. 3 ст. 202 ГК РФ, оскільки з дня припинення обставини, була підставою для зупинення давності, протягом терміну триває. Частина строку подовжується до шести місяців, а якщо строк позовної давності дорівнює шести місяцям або менше шести місяців - до строку давності. Таким чином, перебіг позовної давності продовжилося з 1.01.2005 року і минув до моменту звернення позивача до суду.
Доводи позивача в світовому суді про те, що він дізнався про своє право на компенсаційні виплати тільки в 2009 році, і його ж доводи про те, що термін позовної давності слід обчислювати з 2007 року, т. е. з часу визначення розміру компенсаційних виплат не можуть служити підставою для відновлення строку давності, оскільки закони та інші нормативні акти РФ публікуються в ЗМІ для відома всіх громадян.
Разом з тим, на користь позивача вірно світовим суддею стягнуто грошову компенсацію за 2006 рік у розмірі 12 369 руб.
При цьому заперечення відповідача, засновані на положенні ст. 392 ТК РФ на законі не засновані. У даному випадку на співробітників державної протипожежної служби поширюються положення, що регламентують проходження служби у відповідних органах внутрішніх справ та Збройних силах Російської Федерації та інші правові акти, а не законодавство РФ про працю.
Вірно світовим суддею застосована ст. 103 ЦПК РФ про стягнення з відповідача державного мита в сумі 471 руб. 07 коп., Від якої позивач при подачі позовної заяви був звільнений.
  Даючи оцінку законності постановленого світовим суддею рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що мировий суддя, обгрунтовано керувався і застосував норми цивільного права.
  Рішення мирового судді відповідає зібраним, у справі доказам і підстав до його скасування або зміни немає. Крім того, ні світовому судді, ні суду апеляційної інстанції сторонами не представлено доказів, які можуть вплинути на зміст винесеного рішення.
  Доводи викладені в апеляційних скаргах позивача і відповідача не спростовують висновки суду і не можуть служити підставою до скасування або зміни рішення.
  За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення світового судової ділянки N 9 ЦО м. Курська від 28.12.2009 р. законно обгрунтовано і у суду апеляційної інстанції немає підстав до його скасування.
  Виходячи з викладеного, рішення мирового судді судової ділянки N 9 ЦО м. Курська від 28.12.2009 р. слід залишити без зміни, а апеляційні скарги позивача - Брандермейстрова І.І. у відповідача - Комітету фінансів Курської області - без задоволення.
  На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 327-330 ЦПК України, суд
  Визначив:
  Рішення мирового судді судової ділянки N 9 Центрального округу м. Курська від 28 грудня 2009 залишити без змін, а апеляційні скарги позивача Брандермейстрова І.І. і відповідача Комітету фінансів Курської області - без задоволення.
  Ухвала набирає чинності негайно з дня її винесення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Завдання 3. Прокоментуйте Апеляційне визначення районного суду."
  1.  Завдання 5. Прокоментуйте положення пункту 3 Правил стягнення, на який є посилання в заяві.
      Завдання 5. Прокоментуйте положення пункту 3 Правил стягнення, на який є посилання в
  2. Стаття 329. Постанова суду апеляційної інстанції
      1. За результатами розгляду апеляційної скарги, подання суд апеляційної інстанції може винести два види судових постанов: апеляційне рішення і визначення. При зміні рішення мирового судді або його скасування та ухвалення нового рішення суддя районного суду виносить апеляційне рішення (абз. 3 ст. 328 ЦПК). Апеляційне рішення виноситься у випадках, коли суддя районного
  3. Стаття 326. Відмова від апеляційної скарги або відкликання апеляційного подання
      1. Відповідно до ст. 9 ГК громадяни та юридичні особи на свій розсуд здійснюють належні їм цивільні права. Стаття, що є відображенням принципу диспозитивності в цивільному процесі, сутністю якого є те, що основним рушійним початком громадянського судочинства є ініціатива осіб, що у справі. Особа, яка подала апеляційну скаргу,
  4. Стаття 335. Законна сила ухвали суду апеляційної інстанції
      1. Визначення судді районного суду, прийняте за результатами розгляду приватної скарги, подання прокурора, набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржене тільки в порядку, встановленому гл. 41 ЦПК, до суду наглядової інстанції. 2. При наявності до того підстав ухвалу суду апеляційної інстанції, винесене за приватною скаргою, поданням прокурора, може бути
  5. Стаття 334. Права суду апеляційної інстанції при розгляді приватної скарги, подання прокурора
      1. На відміну від суду касаційної інстанції суд апеляційної інстанції при розгляді приватної скарги, подання прокурора не може скасувати ухвалу мирового судді та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. 2. Встановивши за результатами розгляду приватної скарги, подання прокурора, що оскаржене визначення мирового судді не грунтується на законі і
  6. Стаття 324. Повернення апеляційних скарги, подання
      1. У коментованій статті перераховані всі можливі випадки повернення світовим суддею апеляційної скарги, яка її особі, а апеляційного подання - прокурору. Якщо в перших двох випадках повернення скарги, подання обумовлений тим, що при їх подачі не були дотримані вимоги ст. 322 (невиконання у встановлений термін вказівок мирового судді, що містяться в ухвалі про
  7. Практичні завдання
      Рішення задач необхідно здійснювати в суворій послідовності від завдання 1 до завдання
  8. Стаття 323. Залишення апеляційних скарги, подання без руху
      1. У разі недотримання будь-якого з вимог, наведених у ст. 322 ЦПК, мировий суддя зобов'язаний винести ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та надати строк особі, яка подала скаргу, для виправлення її недоліків. Зміст даного визначення повинне відповідати ст. 225 ЦПК. Строк для виправлення недоліків апеляційної скарги має бути реальним, тобто призначений з
  9. Стаття 377. Порядок подання наглядової скарги або подання прокурора
      1. У коментованій статті регламентується порядок подачі наглядових скарг або подань прокурорів, які повинні подаватися безпосередньо в той суд наглядової інстанції, який правомочний їх розглядати. Подані з порушенням правил підсудності скарги (подання) підлягають поверненню без розгляду (див. п. 5 ч. 1 ст. 379.1 ЦПК). Так, в президіях крайових, обласних та
  10. Стаття 218. Оскарження ухвали суду про зупинення провадження у справі
      Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку будь-якою особою, бере участі у справі. Що стосується ухвал про відмову у зупиненні провадження у справі або про його відновлення (ст. 219 ЦПК), то на них не може бути подана скарга або подання прокурора, а заперечення щодо цих визначень можуть бути
  11. Стаття 320. Право апеляційного оскарження
      1. Апеляційне провадження з'явилося в Російській Федерації у зв'язку з прийняттям Федерального закону від 7 серпня 2000 р. "Про внесення змін і доповнень до Цивільного процесуального кодексу РРФСР" * (288). Цим Законом в цивільне судочинство були введені мирові судді, і як наслідок цього виникла необхідність у встановленні процедури з перегляду рішень і ухвал мирових
  12. Стаття 325. Дії світового судді після отримання апеляційних скарги, подання
      1. У коментованій статті закріплено положення про те, що обов'язок по напрямку апеляційних скарги, подання та доданих до них документів особам, бере участі у справі, покладено цивільним процесуальним законом саме на мирового суддю. У цьому проявляється одна з відмінностей апеляції у цивільному та арбітражному процесах, оскільки відповідно до п. 3 ст. 260 АПК обов'язок по
  13. Коментар до статті 30.9
      1. Про статус вищій судовій інстанції по відношенню до районному суду див. п. 3 коментарю до ст. 30.1. Порядок оскарження (заперечування) юридичною особою, індивідуальним підприємцем рішення по справі про адміністративне правопорушення, винесеного суддею арбітражного суду відповідно до підвідомчості, встановленої абз. 3 ч. 3 ст. 23.1 КоАП, згідно з ч. 3 ст. 30.1 КоАП визначений
  14. Стаття 24. Цивільні справи, підсудні районному суду
      1. Цивільні справи, що не належать до компетенції мирового судді, розглядаються в першій інстанції районним судом, якщо федеральним законом вони не віднесені до підсудності інших федеральних судів загальної юрисдикції (див. коментар до ст. 25-27 ЦПК). Районний суд виступає також у ролі безпосередньої вищестоящої інстанції для перевірки не вступили в законну силу рішень і ухвал мирових
  15. Стаття 322. Зміст апеляційних скарги, подання
      1. У коментованій статті наведені вимоги до змісту апеляційних скарги, подання прокурора, які покликані забезпечити можливість розгляду справи в апеляційному порядку. Наявність у скарзі, поданні відомостей: про найменування районного суду, якому адресується скарга; про особу, яка подала скаргу, її місце проживання або місце знаходження; про оскаржуваному рішенні світового судді -
  16. Стаття 241. Повноваження суду
      1. Визначення про скасування заочного рішення і поновлення розгляду справи по суті виноситься за наявності підстав, передбачених ст. 242 ЦПК. Воно самостійного оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку не підлягає, оскільки не виключає можливості подальшого руху справи (ч. 2 ст. 331, ч. 2 ст. 371 ЦПК). 2. Ухвалу про залишення заяви про скасування заочного рішення
  17. Стаття 327. Розгляд справи судом апеляційної інстанції
      1. У коментованій статті регулюється процедура розгляду справи судом апеляційної інстанції. Справи за скаргами на постанови світових суддів, які не набрали законної сили, розглядаються в апеляційному порядку одноосібно суддями відповідних районних судів (ч. 3 ст. 7 ЦПК). На відміну від цього розгляд справи в касаційному порядку здійснюється у складі трьох професійних
  18. Стаття 393. Суди, що переглядають за нововиявленими обставинами рішення, ухвали суду, постанови президії суду наглядової інстанції
      Стаття, що регулює питання підсудності справ з перегляду судових актів, що вступили в законну силу за нововиявленими обставинами. Рішення (ухвалу) суду першої інстанції, не переглядалася в апеляційному, касаційному і наглядовому порядку або є предметом розгляду в судах цих інстанцій, але залишене ними без змін, переглядається за знову
  19. Стаття 321. Термін подачі апеляційних скарги, подання
      1. Згідно ст. 199 ЦПК рішення суду приймається негайно після розгляду справи. Складання мотивованого рішення може бути відкладено на строк не більше п'яти днів, але резолютивну частину рішення суд повинен оголосити в тому ж судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Отже, початок перебігу строку на подачу апеляційних скарги, подання прокурора залежить від
  20. Стаття 330. Підстави для скасування або зміни рішення мирового судді в апеляційному порядку
      1. Підстави для скасування або зміни рішення мирового судді в апеляційному порядку аналогічні підставам до скасування або зміни рішення суду в касаційному порядку, оскільки і апеляційна та касаційна інстанції є судами другої інстанції. 2. Підставами для скасування або зміни рішення мирового судді в апеляційному порядку є: 1) неправильне визначення обставин,
© 2014-2022  yport.inf.ua