|
Цивільно-правові відносини - це особисті немайнові та майнові відносини між майново самостійними, юридичне рівними учасниками, що е носіями суб'єктивних цивільних прав і обов'язків, які виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування державного примусу.
Для цивільно-правових відносин характерні специфічні ознаки, які вирізняють їх з-поміж інших видів правових відносин, що виникають у суспільстві. Зокрема, слід визначити такі їх особливості:
- цивільно-правові відносини - це особисті немайнові та майнові відносини;
- вільне волевиявлення, майнова відокремленість та юридична рівність учасників цих відносин;
- юридичні права та обов'язки суб'єктів цивільно-правових відносин виникають, змінюються або припиняються на підставі юридичних фактів;
- невиконання будь-ким з учасників правовідносин взятих обов'язків або порушення чужих прав тягне за собою застосування до порушника засобів державного примусу. Як правило, засоби такого примусу мають майновий характер.
Цивільно-правові відносини складаються з трьох основних елементів: суб'єкта, об'єкта і змісту.
Суб'єктами цивільних правовідносин виступають учасники їх. Ними можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Суб'єкт цивільно-правових відносин, якому належить право, називається активним суб'єктом, або суб'єктом права. Суб'єкт цивільно-правовових відносин, на якого докладено обов'язок, називається пасивним суб'єктом, або суб'єктом обов'язку.
Як правило, в цивільних правовідносинах кожен з учасників має суб'єктивні права і несе суб'єктивні обов'язки. Наприклад, у правовідносинах, що виникають із договорів кулівлі-продажу, підряду, лізингу, перевезення, комерційної концесії, схову, кожен із суб'єктів правовідносин має права і несе певні обов'язки.
Суб'єктам цивільно-правових відносин притаманна суспільно-юридична якість цивільної правосуб'єктності, яка складається з цивільної правоздатності і цивільної дієздатності.
Об'єкти цивільно-правових відносин - це те, на що спрямовані суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок з метою задоволення інтересів суб'єктів.
Залежно від змісту можна говорити, що виникнення цивільно-правових відносин пов'язане з необхідністю придбання, перевезення речей, надання послуг, публікації творів науки та літератури, захисту честі та ділової репутації тощо. Тобто об'єктами цивільно-правових відносин є:
а) особисті немайнові блага,
б) речі,
в) дії, в тому числі послуги,
г) результати духовної та інтелектуальної творчості.
Зміст цивільних правовідносин утворюють суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок.
Суб'єктивне цивільне право - це вид і міра можливої (дозволеної) поведінки уповноваженої особи, яка забезпечується виконанням обов'язків іншими суб'єктами і можливістю застосування до них державного примусу. Суб'єктивному праву уповноваженої особи притаманна своя структура, яка складається з трьох прав (повноважень):
- право (повноваження) на власні дії;
- право (повноваження) на чужі дії;
- право (повноваження) вимагати застосування засобів примусу до зобов'язаних осіб, які не виконали чи неналежним чином виконали зобов'язання.
Наприклад, власник речі вправі володіти, користуватись і розпоряджатися нею. Він також вправі вимагати від усіх осіб і держави утримуватися від порушення його права власності, а при порушенні, наприклад, подати позов про витребування майна з чужого незаконного володіння. Власник також може вимагати усунення будь-яких інших порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням права володіння.
Суб'єктивне право пов'язане із суб'єктивним обов'язком, оскільки здійснення цього права залежить від поведінки зобов'язаних осіб. Суб'єктивний цивільний обов'язок - це міра необхідної поведінки зобов'язаної особи для задоволення інтересів уповноваженої особи. Зміст цивільно-правового обов'язку полягає в тому, що закон (договір) зобов'язує особу до певної поведінки (здійснити певні дії чи утриматися від певних дій). Тобто це заснована на законі міра відповідної (щодо задоволення інтересів певної особи) поведінки зобов'язаної особи. Наприклад, за договором перевезення вантажу, транспортна організація (перевізник) зобов'язана доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його отримувачу.
|
- § 5. Виконання господарських договорів
чому зміст господарського договору? 3. Що є істотними умовами господарського договору? 4. В чому правовий статус сторін в господарському договорі? 5. В чому відмінність цивільно - правового та господарського договору? 6. Які Ви знаєте функції господарського договору? 7. В чому полягає укладання господарського договору? 8. Як укладається господарський договір за загальним способом?
- § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
чому за кожний день прострочення, доки зобов'язання не буде виконане Тобто це санкція, розмір якої збільшується залежно від продовження правопорушення. Залежністю суми пені від кількості днів (терміну) прострочення виконання вона відрізняється від неустойки як санкції за господарське правопорушення. Оперативно-господарські санкції - це передбачені законодавством заходи економічного впливу
- § 1. Особливі умови процесуальної діяльності
як професії
чому визначають не лише його здатність брати участь у суспільній праці, виконуючи при цьому найрізноманітніші функції залежно від посадових чи особистих устремлінь, але й можливість виконувати свою роботу відповідно до обраної професії. Сучасні дослідження професійних якостей і характеристик тієї чи іншої галузі діяльності людини дали змогу знайти комплекс психологічних показників, що дає
- § 3. Психологічні основи доказування
чому і здавалося, що це інтуїція. Я вважаю, що всі інтуїції так і слід розуміти, що людина остаточне пам'ятає, а весь шлях, яким вона підходила, готувала, вона його не підрахувала до даного моменту»27 . Таким чином, інтуїція - це знання, що виникає без усвідомлення шляхів і умов його одержання. Слідчий, як і суддя, при оцінці доказів не повинен покладатися на свої враження, якщо вони
- У чому полягає зміст права власності?
зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб'єктивне право власності є абсолютним правом. Власникові як уповноваженій особі протистоять усі інші особи, зобов'язані не порушувати його прав. Отже, зміст права власності становлять права володіння, користування і розпорядження майном, а також обов'язки, пов'язані з утриманням, ризиком розорення та
- У чому полягає правове регулювання розрахункових відносин?
полягає в тому, що іногородній банк покупця (імпортера) доручає іногородньому банку постачальника (експортера) провести оплату рахунків постачальника на умовах, зазначених в акредитивній замові. Залежно від ступеня відповідальності банків розрізняють відкличні та безвідкличні акредитиви. Відкличні акредитиви можуть бути анульовані в будь-який момент як банком, що їх випустив, так і покупцем
- § 1. Поняття та склад зобов'язання
чому виявляються ці особливості? По-перше, зобов'язання опосередковують процес переміщення майна або інших матеріальних результатів, які також мають майновий характер. Таким чином, вони завжди виступають як майнові цивільні правовідносини. Ця ознака дає можливість відмежувати зобов'язання від особистих немай-нових відносин, але це не виявляє специфіки зобов'язань щодо інших цивільно-правових
- § 3. Віндикаційний позов
полягає в ступені обізнаності про неправомірність відчуження і придбання, а також у ступені вини набувача. В першому випадку дії набувача містять ознаки умислу, в другому - необережності в здійсненні дій, що порушують інтереси інших осіб. У цивільному праві, як відомо, необережність має дві форми - проста і груба. Отже на практиці може постати питання про те, який набувач має вважатися таким,
- § 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
чому відійшовши від англійського. Однак правові інститути та категорії цих країн дуже близькі. Тому прийнято говорити про єдину англо-американську правову систему. Судовий прецедент у США зберігає сьогодні велике значення у цивільному і торговому праві. Загальне право США - це право окремого штату. Тому воно відзначається роздрібненістю та строкатістю. У правозастосовній діяльності США велику
- § 5. Цивільне право як наука
чому процесі, при систематизації і реалізації цивільного права), так і з науковою метою дати доктринальне тлумачення. Зазначений метод використовують при формулюванні науково-цивіліс-тичних понять, класифікаціях юридичних фактів, угод, договорів, об'єктів цивільних прав, видів зобов'язань тощо. Порівняльний метод широко застосовується у науці цивільного права, сприяючи правильному розумінню і
|