| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Глава 5. Федеральне Збори |
||
|
Стаття Федеральне Збори складається з двох палат - Ради Федерації і Державної Думи. У Раду Федерації обираються по два депутати від кожного суб'єкта Російської Федерації. Державна Дума складається з 400 депутатів. Стаття Рада Федерації і Державна Дума обираються строком на чотири роки. Порядок виборів депутатів Ради Федерації і депутатів Державної Думи встановлюється федеральним законом. Стаття Депутатом Ради Федерації, депутатом Державної Думи може бути обраний громадянин Російської Федерації, який досяг 21 року і має право брати участь у виборах. Одне і те ж особа не може одночасно бути депутатом Ради Федерації і Державної Думи, а також інших представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Депутати Ради Федерації і депутати Державної Думи працюють на професійній постійній основі. Депутат Ради Федерації, депутат Державної Думи не може перебувати на державній службі, займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності. Стаття Депутати Ради Федерації і депутати Державної Думи володіють депутатською недоторканністю протягом всього терміну їх повноважень. Депутат не може бути затриманий, заарештований, підданий обшуку, окрім випадків затримання на місці злочину. Він не може бути підданий особистому огляду, за винятком випадків, коли це необхідно для забезпечення безпеки інших людей. Питання про позбавлення депутатської недоторканності вирішується за поданням Генерального Прокурора Російської Федерації відповідної палатою Федеральних Зборів на підставі висновку комісії Ради Федерації чи Державної Думи, спеціально утвореною для даного випадку. Депутати Ради Федерації і депутати Державної Думи не можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності за висловлену думку, за позицію при голосуванні та інші дії, які відповідають статусу депутата, в тому числі і після закінчення терміну повноважень. Стаття Федеральне Збори діє на постійній основі. Рада Федерації і Державна Дума збираються на свої перші засідання на тридцятий день після обрання. Президент Російської Федерації може скликати засідання палати Федеральних Зборів раніше цього терміну. Перше засідання палати відкриває найстарший депутат. З моменту початку роботи Ради Федерації або Державної Думи нового скликання повноваження відповідної палати колишнього скликання припиняються. Стаття Рада Федерації і Державна Дума засідають окремо. Засідання Ради Федерації і Державної Думи проводяться відкрито. У випадках, передбачених регламентом, палата має право проводити закриті засідання. Палати можуть збиратися спільно для заслуховування послань Президента Російської Федерації, послань Конституційного Суду Російської Федерації, виступів керівників іноземних держав. Стаття Рада Федерації обирає зі свого складу Голову Ради Федерації та його заступників. Державна Дума обирає зі свого складу Голову Державної Думи і його заступників. Голова Ради Федерації та Голова Державної Думи ведуть засідання і відають внутрішнім розпорядком палати. Рада Федерації і Державна Дума утворюють комітети і комісії, здійснюють з питань свого ведення парламентський контроль, проводять парламентські слухання та розслідування. Рада Федерації і Державна Дума приймають регламенти, видають розпорядження з питань організації та процедури своєї діяльності. Для здійснення контролю за виконанням федерального бюджету Раду Федерації і Державна Дума утворюють Рахункову палату, склад і порядок діяльності якої визначаються федеральним законом. Стаття До відання Ради Федерації належать: а) затвердження зміни кордонів між суб'єктами Російської Федерації; б) підтвердження указу Президента Російської Федерації про введення надзвичайного стану; в) підтвердження указу Президента Російської Федерації про введення воєнного стану; г) вирішення питання про можливість використання Збройних Сил Російської Федерації за межами території Російської Федерації; д) призначення виборів Президента Російської Федерації; е) відмова Президента Російської Федерації з посади; ж) призначення на посаду суддів Конституційного Суду Російської Федерації, Верховного Суду Російської Федерації, Вищого арбітражного суду Російської Федерації; з) призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора Російської Федерації; і) призначення та звільнення з посади заступника Голови і половини складу аудиторів Рахункової палати. З питань, віднесених до його відання Конституцією Російської Федерації, Рада Федерації приймає постанови. Постанови Ради Федерації приймаються більшістю від загальної кількості депутатів Ради Федерації, якщо інший порядок прийняття рішень не передбачений Конституцією Російської Федерації. Стаття До відання Державної Думи ставляться: а) призначення Голови Уряду Російської Федерації; б) вирішення питань про довіру Уряду Російської Федерації або про його відставку; в) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Центрального банку Російської Федерації; г) призначення на посаду та звільнення з посади Голови та половини складу аудиторів Рахункової палати; д) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого з прав людини; с) оголошення амністії; ж) висування обвинувачення проти Президента Російської Федерації для усунення його з посади. З питань, віднесених до її відання Конституцією Російської Федерації, Державна Дума приймає постанови. Постанови Державної Думи приймаються більшістю від загального числа депутатів Державної Думи, якщо інший порядок прийняття рішень не передбачений Конституцією Російської Федерації. Стаття Право законодавчої ініціативи належить Раді Федерації, депутатам Ради Федерації, депутатам Державної Думи, Президенту Російської Федерації, Уряду Російської Федерації, законодавчим (представницьким) органам суб'єктів Російської Федерації. Право законодавчої ініціативи належить також Конституційному Суду Російської Федерації, Верховному Суду Російської Федерації та Вищому арбітражному суду Російської Федерації з питань їх ведення. Законопроекти вносяться до Державної Думи. Законопроекти про введення або про скасування податків, звільнення від з сплати, про випуск державних позик, про зміну фінансових зобов'язань держави, інші законопроекти, що передбачають витрати, що покриваються за рахунок федерального бюджету, можуть бути внесені тільки за наявності висновку Уряду Російської Федерації. Стаття Федеральні закони приймаються Державної Думою. Закони приймаються більшістю голосів від загального числа депутатів Державної Думи, якщо інше не передбачено Конституцією Російської Федерації. Прийняті Державною Думою закони протягом п'яти днів передаються на розгляд Раді Федерації. Закон вважається схваленим Радою Федерації, якщо за нього проголосувало більше половини від загального числа депутатів цієї палати або якщо протягом чотирнадцяти днів він не буде розглянутий Радою Федерації. У разі відхилення закону Радою Федерації палати можуть створювати погоджувальну комісію для подолання розбіжностей, що, після чого закон підлягає повторному розгляду Державною Думою. У разі незгоди Державної Думи з рішенням Ради Федерації закон вважається прийнятим, якщо при повторному голосуванні за нього проголосувало не менше двох третин від загального числа депутатів Державної Думи. Стаття Обов'язковому розгляду в Раді Федерації підлягають прийняті Державною Думою федеральні закони з питань: а) федерального бюджету; б) федеральних податків і зборів; в) фінансового, валютного, кредитного, митного регулювання, грошової емісії; г) ратифікацію та денонсацію міжнародних договорів України; д) статусу і захисту державного кордону; е) війни і миру. Стаття Прийнятий федеральний закон протягом п'яти днів направляється Президентові Російської Федерації для підписання і оприлюднення. Президент Російської Федерації протягом чотирнадцяти днів підписує закон і оприлюднює його. Якщо Президент протягом чотирнадцяти днів з моменту надходження відхилить федеральний закон, то Державна Дума і Рада Федерації у встановленому Конституцією Російської Федерації порядку знову розглядають даний закон. Якщо при повторному розгляді закон буде схвалений в раніше прийнятій редакції більшістю не менше двох третин від загального числа депутатів кожної з палат, він підлягає підписання Президентом Російської Федерації та оприлюдненню. Стаття Федеральні конституційні закони приймаються з питань, передбачених Конституцією Російської Федерації. Федеральний конституційний закон вважається прийнятим, якщо він схвалений більшістю не менше трьох чвертей від загальної кількості депутатів Ради Федерації і не менше двох третин від загального числа депутатів Державної Думи. Прийнятий федеральний конституційний закон протягом чотирнадцяти днів підлягає підписання Президентом Російської Федерації та оприлюдненню. Стаття Державна Дума за пропозицією групи депутатів чисельністю не менше однієї третини від загального числа депутатів палати утворює комісію для розгляду фактів, які можуть служити підставою для звинувачення Президента Російської Федерації в державній зраді або у вчиненні іншого тяжкого злочину . За результатами роботи комісії Державна Дума більшістю у дві третини голосів від загального числа депутатів висуває проти Президента Російської Федерації звинувачення у державній зраді або у вчиненні іншого тяжкого злочину і звертається до Верховного Суду Російської Федерації із запитом про дачу висновку про наявність в діях Президента ознак злочину. Рада Федерації на підставі висунутого Державною Думою звинувачення після отримання висновку Верховного Суду Російської Федерації про наявність у діях Президента Російської Федерації ознак злочину і запитаного ним висновку Конституційного Суду Російської Федерації про дотримання встановленого порядку висування обвинувачення, має право отрешить Президента Російської Федерації від посади більшістю у дві третини голосів від загального числа депутатів палати. Рішення Ради Федерації про відмові Президента Російської Федерації з посади повинно бути прийняте не пізніше, ніж у тримісячний термін після висунення Державною Думою звинувачення проти Президента. Якщо в цей термін рішення Ради Федерації не буде вжито, обвинувачення проти Президента вважається відхиленим. Стаття Державна Дума може бути розпущена Президентом Російської Федерації у випадках, передбачених статтями 111 і 116 Конституції Російської Федерації. У разі розпуску Державної Думи Президент Російської Федерації призначає дату виборів з тим, щоб новообрана Державна Дума зібралася пізніше ніж через дев'яносто днів з моменту розпуску. Державна Дума не може бути розпущена з підстав, передбачених статтею 116 Конституції Російської Федерації протягом року після її обрання. Державна Дума не може бути розпущена з моменту висунення нею звинувачення проти Президента Російської Федерації до прийняття відповідного рішення Ради Федерації. Державна Дума не може бути розпущена в період дії надзвичайного стану на всій території Російської Федерації, а також протягом шести місяців до закінчення терміну повноважень Президента. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Глава 5. Федеральне Збори " |
||
|
||