| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6. Конституційно-правова ситуація на Тайвані |
||
|
На острові вважається діючою Конституція Китайської Республіки 1946 р., яка в ст. 1 характеризує "Китайську Республіку" як демократичну республіку народу, керовану народом і для народу. Однак необхідно відзначити, що протягом досить тривалого часу після 1949 р. Конституція була в значній своїй частині фіктивна, так як Гоміньдан встановив на острові вельми авторитарний політичний режим, який мало відрізнявся від режиму, введеного комуністами в континентальній частині країни. Формально це був режим надзвичайного стану, мотивований громадянською війною. Крім Гоміньдану була дозволена діяльність тільки ще двох партій-сателітів - Младокітайской і Партії демократичного соціалізму. Практикувалося замість виборів продовження президентських повноважень Чан Кайши і його сина Цзян Цзинго, що став Президентом після смерті батька. Лише з середини 50-х рр.. стали обиратися місцеві органи влади, а лише з кінця 60-х - вищі. Слід зазначити, що економіка Тайваню розвивалася в наступні десятиліття дуже інтенсивно, і це сприяло демократизації політичного життя, що почалася з середини 80-х рр.. Ліквідована політична монополія Гоміньдану, і в даний час на острові зареєстровано більше 80 політичних партій, з яких найбільший вплив знаходить Демократична прогресивна партія (ДПП), притому що Гоміньдан зберігає досить значний електорат. Лідер ДПП обраний у 2000 р. Президентом, а Віце-президентом вперше обрана жінка. Новий Президент призначив в керівництво виконавчою владою ряд діячів Гоміньдану. Впливовою стає також Нова партія (НП). Цей процес отримав віддзеркалення у ряді конституційних реформ, які посилили демократичні риси Конституції, а сама Конституція все більше перетворюється в реально діючий правовий документ, пристосований до того ж до умов острова. У 1991-2000 рр.. Конституція зазнала ряду реформ. Конституція встановила, що все що населяють республіку расові групи рівні між собою (ст. 5). У ст. 7 Конституція проголошує рівність перед законом усіх громадян незалежно від статі, релігійної, расової, класової і партійної приналежності, а в ст. 8 містить широкий перелік процесуальних гарантій особистої свободи. Заборонено віддавати до суду військового трибуналу осіб, які не перебувають на дійсній військовій службі (ст. 9). Гарантуються свобода вибору та зміни місця проживання, свобода слова, викладання, писемної творчості і друку, таємниця листування, свобода віросповідання, свобода зборів і асоціацій, право на життя, працю і власність, право на подачу петицій, скарг та позовів, право на вибори, відгуки , ініціативи та референдуми, право брати участь в іспитах на посади та займати ці посади за результатами іспитів (ст. 10-18). Крім того, гарантуються Конституцією (ст. 22) всі інші свободи і права громадян, які не завдають шкоди громадському порядку і суспільним інтересам. Всі ці свободи і права не можуть обмежуватися законом, крім випадків, коли необхідно запобігти порушення свободи інших громадян, уникнути насувається серйозної небезпеки, зберегти громадський порядок, зміцнити суспільний добробут (ст. 23). Згідно ст. 24 державні службовці, незаконно посягають на свободи і права громадян, крім дисциплінарних стягнень, що накладаються відповідно до закону, підлягають кримінальної та цивільної відповідальності, а постраждалі від їхніх дій громадяни можуть за законом вимагати відшкодування державою заподіяної їм шкоди. Встановлені також конституційні обов'язки громадян: платити податки, нести військову обов'язок згідно із законом (ст. 19, 20). Отримання освіти визначається в ст. 21 як право й обов'язок. Далі в ряді глав Конституції регулюється статус органів влади і самоврядування та місцевих колективів. Особливе місце в системі вищих державних органів займає Національні збори, які, не входячи в систему п'яти влади і грунтуючись на положеннях Конституції, "здійснює політичну владу від імені всіх громадян республіки" (ст. 25). Воно не являє собою постійно діючий орган, а обирається і збирається в кожному випадку протягом шести місяців після прийняття Законодавчою палатою рішення про необхідність конституційної реформи або зміни території країни або протягом трьох місяців після рішення Законодавчої палати про необхідність усунути з посади Президента або Віце- президента. Національні збори складається з 300 депутатів, обраних за принципом пропорційного представництва. Повноваження Національних зборів дозволяють охарактеризувати його як орган установчої влади, що виконує також деякі інші функції. Воно вносить зміни і доповнення до Конституції, а також проводить референдум по поправках до Конституції, ініційованим Законодавчої палатою. Крім того, Національні збори вирішує 2/3 загальної кількості депутатів питання про відмову від посади Президента або Віце-президента, якщо відповідна ініціатива внесена Законодавчої палатою, стверджує вироблені Президентом призначення на вищі державні посади. Згідно Закону про вибори і відкликання публічних посадових осіб * активне виборче право надається громадянам по досягненні 20 років, пасивне - 23 років. Не допускаються до виборів особи, позбавлені цивільних прав, і недієздатні. Встановлено чотиримісячний ценз проживання у виборчому окрузі. Від кандидатів у вищі органи влади потрібно повне середню або вищу освіту, від кандидатів до органів повітового рівня і нижче - хоча б неповну середню освіту. Не можуть обиратися військовослужбовці і поліцейські на дійсній службі, штатні учні, професійні організатори виборів, а також засуджені, банкрути та особи, яким заборонено заняття публічних посад. За кандидата вноситься виборча застава, який повертається, якщо кандидат збере хоча б 10% голосів. Голосування - таємне. Застосовується система єдиного непередаваного голосу. * Див докладніше: Гудошников Л., Кокарев К. Політична система Тайваню. Друге доп. вид. М., 1999. С. 26-46. З 1996 р. Президент та Віце-президент обираються не Національними зборами, як раніше, а прямими виборами на чотири роки з правом одноразового переобрання. Дострокова вакансія посади Віце-президента заміщається на термін, що залишився за пропозицією Президента рішенням Законодавчої палати. У разі одночасної вакантності посад Президента та Віце-президента їх повноваження тимчасово переходять до голови Виконавчої палати і проводяться довибори на термін, що залишився. Голосування виборців з відкликання Президента або Віце-президента може мати місце з ініціативи 1/4 всіх депутатів Законодавчої палати, схваленої 2/3 того ж їх числа. Для відкликання необхідно більше половини дійсних голосів за умови, що в голосуванні взяли участь більше половини виборців "вільної території". Пропозиція про відмову від посади Президента або Віце-президента за зраду чи заколот може ініціюватися абсолютною більшістю і потребує схвалення 2/3 складу Законодавчої палати і лише за цих умов вноситься в Національні збори. Президент призначає і зміщує голови Виконавчої палати і з схвалення Законодавчої палати ряд інших посадових осіб, може без контрасігнатури розпускати Законодавчу палату і зобов'язаний це зробити після консультації з її головою протягом 10 днів у разі висловлення недовіри голові Виконавчої палати. Розпуск не допускається в період воєнного чи надзвичайного стану. Виконавча палата несе політичну відповідальність перед Законодавчою палатою і володіє правом відкладеного вето щодо рішень останньої, яке Законодавча палата може подолати, прийнявши рішення повторно абсолютною більшістю. Законодавча палата складається з 225 членів. З них 168 обираються не менш як по одному від міст центрального підпорядкування, повітів і міст "вільної території", 4 - від аборигенів, 8 - від громадян, які проживають за кордоном, і 41 - від загальнонаціонального виборчого округу. Для жінок резервується близько 1/10 місць. Вибори проводяться в тому ж порядку, що і в Національні збори. Палата здійснює законодавчу владу від імені народу і вирішує питання про проекти законів, бюджету, введення воєнного стану, загальної амністії, питання війни і миру, про укладення договорів та ін Судова палата дозволяє цивільні, кримінальні, адміністративні справи, приймає дисциплінарні заходи відносно державних службовців, може тлумачити Конституцію і домагатися однаковості в тлумаченні законів та указів. Палата складається з великих суддів, призначених довічно Президентом за згодою Законодавчої палати. У тому ж порядку призначені голова Палати і його заступник. З 2003 р. Палата повинна складатися з 15 великих суддів, включаючи голову та його заступника, індивідуально призначаються Президентом за згодою Національних зборів на вісім років без можливості перепризначення, причому 8 членів, включаючи голову та його заступника, будуть призначені в 2003 р. на чотири року. Крім здійснення звичайних повноважень великі судді складуть Конституційний трибунал, який розглядатиме справи про розпуск політичних партій, які порушили Конституцію. До компетенції Екзаменаційної палати входить проведення іспитів, відбір і атестація державних службовців, вирішення їх соціальних і правових проблем. Голова, його заступник та члени Палати призначаються Президентом зі схвалення Національних зборів. Контрольна палата здійснює повноваження "по відмові від посади, осуду і аудиту". Вона складається із29 членів, включаючи голову та його заступника, які призначаються Президентом за згодою Законодавчої палати на шість років. Процедури імпічменту відносно чиновників центрального або місцевих урядів, членів Судової або Екзаменаційної палати збуджуються двома або більше членами Контрольної палати і завершуються рішенням більше 9 її членів. Члени Палати не повинні перебувати в політичних партіях і здійснюють свою компетенцію незалежно. Система управління та самоврядування в провінціях і повітах організована таким чином. Провінція тут єдина. Хоча тільки на неї і розповсюджується фактична юрисдикція влади "Китайської Республіки", існує і передбачено тепер конституційно провінційний уряд з 9 членів, включаючи голову, яких призначає Президент за поданням голови Виконавчої палати. Засновано також консультативна рада, члени якого призначаються в тому ж порядку. Таким чином, на рівні провінції самоврядування немає, а є лише місцеве управління. У повітах засновані повітові уряду на чолі з начальниками повітів, що обираються виборцями повітів. Це вже органи самоврядування. Провінції повинні виконувати розпорядження Виконавчої палати і контролювати вирішення питань, віднесених до компетенції повітів. На Тайвані проживають дев'ять груп аборигенів, які нині розраховують на повернення їм прав самоврядування. Конституція містить положення, які орієнтують економічну і соціальну політику держави. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 6. Конституційно-правова ситуація на Тайвані " |
||
|
||