Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваІсторія права → 
« Попередня Наступна »
О. А. Жидков, Н. А. Крашеніннікова, В. А. Савельєв. Історія держави і права зарубіжних країн. Частина 2, 1996 - перейти до змісту підручника

Конституційне законодавство.

Наростаючі темпи створення тоталітарного суспільства і державної влади знаходили безпосереднє відображення в конституційному законодавстві східноєвропейських країн. Перші конституції держав Центральної та Східної Європи були прийняті в другій половині 40-х - першій половині 50-х рр..: В Югославії та Албанії - в 1945 р., в Болгарії - в 1947 р., в Чехословаччині та Румунії - в 1948 г ., в Угорщині та НДР - в 1949 р., у Польщі - в 1952 р. У Румунії в 1952 р. була прийнята друга Конституція.
Конституціями Угорщини 1949 р. і Польщі 1952 передували перехідні закони, що закріпили принципи формування і діяльності державного апарату. Так, Закон про державний лад 1946 Угорщини оголошував про ліквідацію монархії, про створення Угорської Народної Республіки, не зачіпаючи її соціально-економічних основ. Прийнята слідом за цим Конституція 1949 закріплювала вже в якості економічної основи суспільства соціалістичну власність на засоби виробництва.
У 1947 році був прийнятий конституційний закон про структуру і компетенцію вищих органів Польської Республіки (Мала конституція), який визначив принципи організації законодавчого Сейму і його компетенцію. Минуло кілька років, перш ніж в 1952 р. була прийнята Конституція Польщі, що проголосила метою "республіки трудящих" "здійснення великих ідей соціалізму".
Всі конституції кінця 40-х, - початку 50-х рр.. були пройняті духом класової ворожнечі та нетерпимості, визначаючи "класову сутність держави" як "держави Робітників і селян трудящих". Так, у Конституції ПНР (ст. 1), Конституції ВНР (ст. 2) відносини класів у зв'язку з політичною владою фіксувалися формулою "союзу робітничого класу з трудовим селянством під керівництвом робітничого класу".
Закріплюючи структуру державного апарату, органів державної влади, конституції проголошували, що органи влади та управління (все більше підміняється на ділі партійними органами) повинні спиратися "на свідоме й активне сприяння широких трудящих мас" (ст. 5 Конституції ПНР), сприяти активній участі трудящих в керівництві "державними і громадськими справами" (ст. 32 (4) Конституції ВНР).
Всі конституції виходили з організаційно-правового принципу єдиновладдя Рад (в тому числі і Національних зборів), яким формально відводилася роль повновладних органів влади в центрі і на місцях. Так, вищим органом державної влади, за Конституцією УНР, було однопартійний Державні збори, яке обирало Президія УНР і Рада Міністрів. За такою ж схемою будувалися і системи вищих органів державної влади в інших конституціях.
При "повновладдя Рад", як правило, лише схвалювали що вводяться у формі законів рішення Політбюро правлячих партій, які по ряду найважливіших питань суспільного життя приймали рішення і без всякого правового оформлення, виключався політичний плюралізм, що формує такий потужний важіль впливу на владу, як громадська думка.
З початку 60-х рр.. разом з твердженням "основ соціалізму" (а в НДР в 1968 р. і в Болгарії в 1971 р. було вже заявлено про створення, як в СРСР, "розвинутого соціалістичного суспільства"), в умовах, що склалися, адміністративно-командних систем управління, коли утвердилася фактична монополія на політичну владу правлячих комуністичних партій, розпочався процес заміни старих конституцій новими або внесення в старі конституції істотних змін і доповнень.
В ЧССР нова Конституція була прийнята в 1960 р., в СРР - в 1965 р., НДР - в 1968 р., НРБ - в 1971 р., СФРЮ - в 1974 р., істотно оновлена ??була в 1972 і 1983 рр.. Конституція ВНР 1949 р., до Конституції ЧССР в 1968, 1970 рр.. були внесені важливі поправки, неодноразово з 50-х до 80-х рр.. вносилися поправки до Конституції Польщі 1952 та ін
Конституції відобразили загальну тенденцію суттєвого розширення рамок конституційного регулювання всього суспільно-політичного ладу. У них закріплювалися принципи організації та функціонування політичних систем, взаємодії партій, громадських організацій, трудових колективів. Характерною рисою цих конституцій було розгорнуте закріплення місця марксистсько-ленінських комуністичних і робочих партій як головних політичних інститутів, єдиною "керівної і спрямовуючої сили" суспільного і державного життя. Так, Конституція НРБ 1971 своєї першої статтею проголошувала: "Керівною силою в суспільстві і державі є БКП".
Разом з тим в конституціях НДР, НРБ, ЧССР, ПНР формально визнавалася багатопартійність, при цьому підкреслювалася важливість масових громадсько-політичних об'єднань і рухів типу народних фронтів.
Виходячи з твердження про перемогу соціалізму в галузі економіки, конституції вказували на економічну основу соціалістичного суспільства - суспільну власність на засоби виробництва (виступаючу в двох формах: державної (загальнонародної) і кооперативної), про планування розвитку народного господарства, якому відводилася роль найважливішої функції держави, і пр.
Конституційні зміни в системі органів державної влади виразилися в заміні президентів (НРБ, СРР) президіями (ГДР), державними радами, склад яких, так само , як і кандидатури президентів, там, де вони зберігалися, автоматично схвалювався парламентами, так як безпосередньо висувався керівними органами комуністичних партій, що знаходило пряме правове закріплення, наприклад, в урядовому регламенті Румунії.
При цьому роль державних рад збільшувалася, як, наприклад, в Болгарії, де він в якості постійно діючого органу наділявся широкими повноваженнями з управління країною і здійсненню завдань, що випливають з рішень Народних зборів. Державна рада Болгарії повинен був контролювати та координувати діяльність всіх державних органів, мав право вимагати від них звіту про виконання рішень Народних зборів. Розширювалася формально компетенція Державної ради і за Конституцією УНР в редакції 1972 шляхом закріплення за ним таких повноважень, як обговорення і затвердження урядових програм, звітів про виконання державного бюджету, права ратифікації від імені ВНР міжнародних договорів та ін
За президіями, державними радами визнавалося і право самостійного нормотворчості у формі актів, що мають силу закону, з їх подальшим затвердженням законодавчими органами, що стало своєрідною альтернативою делегованого законодавства, що не визнається в соціалістичних країнах.
Як і в попередніх, в усіх конституціях закріплювався широкий перелік прав і свобод громадян. Більше того, він був доповнений новими формальними правами, супроводжувався усуненням ряду обмежень. Так, наприклад, в Конституції УНР 1972 було сформульовано положення про право кожного громадянина брати участь в управлінні громадськими справами, вносити в державні та громадські організації пропозиції і встановлювати обов'язок цих організацій розглядати їх. Всі конституції, за наявності, як правило, одного кандидата у виборчих списках, закріплювали загальне виборче право. У НДР, СРР, ЧССР, СФРЮ було скасовано позбавлення виборчого права по суду. Декларувалася свобода творчої діяльності та ін
Права громадян при цьому супроводжувалися широким колом обов'язків: дотримуватися конституції і закони, охороняти Батьківщину і соціалістичну власність, сумлінно виконувати громадські доручення і пр.
Серед прав і свобод головними вважалися соціально-економічні права на працю, безкоштовне медичне обслуговування, освіту, свободу "від експлуатації людини людиною" *.
* Визнання капіталістичними країнами соціально-економічних прав як необхідного компонента основ правового статусу особистості сталося під прямим впливом соціалістичних конституцій.
Не можна не відзначити, що визнання права на працю та інші соціальні права, які в західних країнах часто закріплювалися у вигляді принципів державної політики, створювали зрівняльну мінімальну захищеність людини, і вони реально діяли в порівнянні з політичними правами . Але звичка покладатися на соціальні гарантії, повна залежність від патерналістської держави породжували безініціативність, незацікавленість у результатах своєї праці, соціальну інертність, і, в кінцевому рахунку, низьку ефективність виробництва, супроводжувану хижацьким марнотратством національних багатств, нанесенням непоправної шкоди навколишньому середовищу і пр.
При великій кількості декларативних демократичних положень в конституціях не передбачалося, наприклад, створення ні органів конституційного контролю, як несумісних з принципом єдності державної влади і заснованому на ньому принципом верховенства Рад, ні органів конституційного правосуддя по захисту прав громадян.
Тільки в умовах кризи тоталітарних систем у ряді східноєвропейських країн, в 70-х рр.. в Югославії, потім в Угорщині, Чехословаччині та Польщі починають створюватися органи конституційного правосуддя. У Польщі, наприклад, в умовах політичної кризи 80-х рр.. був прийнятий ряд нових законоположень про склад і повноваження Верховної контрольної палати при польському Сеймі, про Державний та Конституційному трибуналі, про суспільне захиснику цивільних прав, про референдум та ін
Розрив між словом і ділом, між формальною і дійсною конституціях в розділах про права і свободи громадян проявився особливо яскраво. Це можна проілюструвати відсутністю гарантій багатьох свобод, наприклад, свободи слова і друку при існуванні жорстокої цензури, свободи художньої творчості, що допускається в вузьких межах апології існуючого ладу, офіційної ідеології, гарантій "прав національних меншин", які, наприклад, в Болгарії в 80 - х рр.. не стали перешкодою насильницького навернення, за директивами ЦК БКП, болгарських турків (а це 9,2% всього населення країни) в "болгар", що і призвело до їх масової втечі до Туреччини.
Грубі порушення або обмеження прав і свобод громадян, засилля партійно-бюрократичної верхівки, корупція, незаконні привілеї "номенклатури" породжували соціальну напруженість, посилювали наростання народного руху протесту, що і привело в кінці 80-х - початку 90-х рр.. до нової хвилі революційних виступів у східноєвропейських країнах.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Конституційне законодавство. "
  1. Контрольні запитання до розділу 1
    1. Поняття "конституційне право". 2. Конституційне право як галузь національного права. 3. Поняття конституційно-правових відносин, їх види. 4. Суб'єкти конституційно-правових відносин. 5. Основні джерела конституційного права зарубіжних країн. 6. Основні тенденції розвитку конституційного
  2. Контрольні запитання до розділу 8
    1. Місце судової влади в системі поділу влади. 2. Конституційна регламентація судової влади. 3. Основні принципи здійснення правосуддя. 4. Принцип участі населення у здійсненні правосуддя. 5. Статус прокуратури. 6. Конституційний статус суддів. 7. Конституційний принцип назначаемості суддів. 8. Конституційний принцип незалежності суддів. 9. Інститут
  3. § 4. Проголошення рішення Конституційного Суду
    Рішення Конституційного Суду проголошуються в його засіданні у строки, встановлені Конституційним Судом відповідно до цього законом, вони є остаточними оскарженню і опротестування не підлягають. Конституційний Суд має право після оголошення рішення виправити допущені в ньому неточності в найменуваннях і позначеннях, описки, лічильні та інші помилки редакційного характеру.
  4. Г.А. Василевич. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ НА ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ, 2003
    У книзі показано роль і значення демократичної Конституції для розвитку держави і суспільства, шляхи забезпечення її верховенства і безпосередньої дії конституційних норм. Основна увага приділена конституційного правосуддя як основного засобу захисту конституційних прав і свобод громадян. Аналізується діяльність Конституційного Суду Республіки Білорусь щодо захисту особистих,
  5. 25.2.7. Звернення до Конституційного Суду Російської Федерації
    Особливим способом судового захисту прав платників податків є звернення до Конституційного Суду Російської Федерації, який вже неодноразово висловлював свою позицію з питань податкового законодавства. Згідно ст. 96-97 Федерального конституційного закону «Про Конституційний Суд Російської Федерації» громадяни та їх об'єднання вправі звернутися до КС РФ зі скаргою про визнання
  6. Контрольні питання до розділу 15
    1 . Основні риси постсоціалістичної моделі конституції. 2. Основи конституційного ладу постсоціалістичних держав. 3. Особливості конституційного закріплення прав і свобод особистості. 4. Питання конституційної економіки в постсоціалістичних державах. 5. Конституційні засоби забезпечення дії та захисту конституцій. 6. Форми правління в постсоціалістичних
  7. § 5. Опублікування рішення
    Висновку Конституційного Суду підлягають обов'язковому офіційному опублікуванню у порядку, встановленому законодавством Республіки Білорусь. Рішення публікуються також у "Віснику Конституційного Суду Республіки Білорусь". Висновку Конституційного Суду не пізніше ніж у триденний строк з дня їх проголошення направляються Президенту Республіки Білорусь, Палаті представників і Раді
  8.  Контрольні запитання до розділу 13
      1. Поняття "конституційна економіка". 2. Основні риси конституційної регламентації власності. 3. Регламентація в конституціях питань оподаткування. 4. Вимоги, що пред'являються конституціями до бюджету. 5. Особливості конституційно-правового статусу центральних банків. 6. Критерії незалежності центральних банків. 7. Механізми економічної інтеграції у федеративних
  9.  § 1. Види рішень Конституційного Суду Республіки Білорусь
      Повноваження Конституційного Суду реалізуються за допомогою прийняття ним своїх рішень. Згідно зі статтею 36 закону про Конституційний Суд Республіки Білорусь рішенням Конституційного Суду є будь-який акт, що приймається в його засіданні. Таким чином, можна зробити висновок про те, що будь-які акти, які виходять від Конституційного Суду, повинні прийматися на спільних засіданнях суддів. У складі
  10.  Висновок
      Діяльність Конституційного Суду Республіки Білорусь з моменту його створення становить величезний інтерес не тільки для практики, а й для розвитку наукових уявлень про право. Конституційний Суд самим безпосереднім чином впливає на правову систему нашої держави, все більше наближаючи її до стандартів, які склалися в країнах з давніми демократичними традиціями, стверджуючи
  11.  Глава 7. Рішення Конституційного Суду Республіки Білорусь та національне законодавство в галузі забезпечення невід'ємних прав і свобод громадян
      Глава 7. Рішення Конституційного Суду Республіки Білорусь та національне законодавство в галузі забезпечення невід'ємних прав і свобод
  12.  Введення
      Одним з проявів системи стримувань і противаг, реалізації принципу поділу влади є установа судового конституційного контролю за відповідністю Основному Закону країни нормативних правових актів. Конституційний Суд Республіки Білорусь покликаний захищати правові цінності, забезпечувати верховенство Конституції в ім'я головної мети, для якої створюється держава, служити
  13.  Боголюбов С.А., Бринчука М.М., Ведишева Н.О.. Аграрне право. Підручник, 2011
      Підручник підготовлено колективом кафедри аграрного та екологічного права відповідно до програми, затвердженої вченою радою. Московської державної юридичної академії ім. О. Є. Кутафіна. До складу авторського колективу входять також фахівці з аграрного права Інституту законодавства та порівняльного правознавства при Уряді РФ, Інституту держави і права РАН. Книга
  14.  Стаття 207. Застосування позовної давності до додаткових вимог
      Із закінченням строку позовної давності по головній вимозі минає термін позовної давності і з додатковим вимогам (неустойка, застава, порука тощо). Про конституційно-правовому сенсі положень статті 208 см. Визначення Конституційного суду від 03.11.2006 N
  15.  13.5. Про опублікування в засобах масової інформації нормативних правових актів
      Як зазначалося вище, неопубліковані федеральні закони та інші нормативні правові акти не застосовуються. Основні норми, [що регулюють відносини у цій галузі, містяться у Федеральному законі від 14 червня 1994 р. № 5-ФЗ «Про порядок опублікування і набрання чинності федеральних конституційних законів, федеральних законів, актів палат Федеральних Зборів» [75]. Відповідно до цього Закону на
  16.  § 6. Юридична сила рішення
      Закони, декрети і укази Президента Республіки Білорусь Республіки Білорусь, міжнародні договірні й інші зобов'язання Республіки Білорусь, акти міждержавних утворень, в які входить Республіка Білорусь, постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь, акти Верховного Суду Республіки Білорусь, Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь, Генерального прокурора Республіки
  17.  3.3. Класифікація основних принципів оподаткування і зборів
      Залежно від спрямованості дії і сенсу вирішуваних завдань основні принципи оподаткування і зборів можна розділити на три групи: - принципи, що забезпечують реалізацію і дотримання основ конституційного ладу; - принципи, що забезпечують реалізацію і дотримання основних прав і свобод платників податків; - принципи, що забезпечують реалізацію і дотримання почав федералізму. Ця
  18.  Стаття 5. Здійснення правосуддя тільки судами
      Коментар до статті § 1. Правосуддя в Україні здійснюється тільки судом (ч. 1 ст. 118 Конституції РФ). Судова влада здійснюється за допомогою конституційного, цивільного, адміністративного та кримінального судочинства (ч. 2 ст. 118 Конституції РФ). Судова система Російської Федерації встановлюється Конституцією Російської Федерації і федеральним конституційним