Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О.В. Волохова, Н.Н. Єгоров, М.В. Жижина. Криміналістика - М.: "Проспект", 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

§ 2. Криміналістична характеристика злочинів: поняття та значення

У структурі методики розслідування окремих видів злочинів криміналістична характеристика по праву займає домінуюче положення. Це пояснюється її науковим і практичним значенням в криміналістиці та діяльності правоохоронних органів з виявлення, розслідування та попередження злочинів.
Як наукова категорія криміналістична характеристика містить в собі постійно поповнюються за рахунок узагальнення слідчої, експертної та судової практики відомості про криміналістично значущих ознаках злочинів різних видів (груп), є базою для вдосконалення наявних і створення нових методичних рекомендацій з їх розслідування.
Практичне значення криміналістичної характеристики полягає в тому, що її вивчення дозволяє правильно діагностувати слідчі ситуації, що складаються на початковому і наступному етапах розслідування, визначити напрямки розслідування, висунути слідчі версії, визначити оптимальні шляхи їх перевірки, прийняти правильні тактичні рішення.
В основу виділення ознак злочину за криміналістично значущого критерію покладені: а) закономірна повторюваність ознак, б) можливість їх використання в якості емпіричної основи для побудови структурно-елементної бази криміналістичної характеристики. Криміналістично значущими слід вважати закономірно повторювані ознаки злочину, що характеризують всі його сторони, вивчення яких використовується для досягнення завдань розслідування в рамках кримінального судочинства.
Кожен злочин має безліч ознак, які мають значення для вирішення різних завдань у сфері кримінального судочинства. Проте виділення криміналістично значущих ознак, що мають значення для визначення ефективних методів розслідування, обумовлено двома обставинами.
По-перше, існують ознаки, що мають тільки криміналістичне значення (наприклад, методи протидії злочинця та інших осіб встановленню істини по справі).
По-друге, дослідження і використання криміналістично значущих ознак здійснюється в специфічних цілях - успішного вирішення завдань, що забезпечують швидке, повне і всебічне розслідування.
Структурування системи відомостей про криміналістично значущих ознаках визначається їх относимостью до положень про склад злочину і до предмета доказування. Система відомостей про криміналістично значущих ознаках злочину становить основний зміст криміналістичної характеристики. Крім того, вона включає систему відомостей про закономірні зв'язки між ознаками злочинів.
Закономірні зв'язки між окремими ознаками та їх групами є найважливішою властивістю криміналістичної характеристики. Їх виявлення проводиться на основі значного емпіричного матеріалу. Закономірні зв'язки в криміналістичній характеристиці можуть відображати імовірнісну взаємозалежність і взаємозв'язок різних груп ознак. Найбільш істотними є закономірні зв'язки між групами ознак, що характеризують предмет злочинного посягання, обстановку вчинення злочину, особистість злочинця, типові способи вчинення злочину, його сліди і наслідки, а також особу потерпілого.
Криміналістична характеристика може бути визначена як система відомостей (інформації) про криміналістично значущих ознаках злочинів даного виду (групи), що відображає закономірні зв'язки між ними і сприяє діагностиці слідчих ситуацій, визначення напрямів розслідування, висунення та перевірку слідчих версій для вирішення конкретних завдань розслідування.
У спеціальній літературі виділяють загальну криміналістичну характеристику злочину і криміналістичну характеристику виду (групи) злочинів.
Загальна криміналістична характеристика включає базові елементи, притаманні злочинам будь-якого виду (групи). До числа таких елементів можна віднести наступні:
1) характеристику об'єкта (предмета) злочинного посягання;
2) обстановку вчинення злочину;
3) характеристику особи злочинця;
4) характеристику особи потерпілого;
5) типові способи вчинення злочину;
6) типові сліди вчинення злочину;
7) наслідки вчинення злочину.
Кримінальне право в більшості випадків не дає повної характеристики об'єкта (предмета) злочинного посягання. З точки зору розкриття конкретного злочину, а також вдосконалення криміналістичних прийомів, засобів і методів розслідування така характеристика має важливе значення для встановлення обставин скоєного злочину, особистості злочинця, розшуку викраденого та вирішення інших питань, що виходять за рамки розслідування конкретного злочину (наприклад, вироблення заходів по вдосконалення умов охорони об'єкта від злочинних посягань).
Дані про обстановку вчинення злочину. Подія злочину протікає в певній обстановці, яку прийнято розглядати в широкому і вузькому сенсі слова.
Під обстановкою вчинення злочинів у широкому сенсі слова розуміється сукупність суспільно-політичних, економічних, соціальних, правових та інших умов, що складаються на певному етапі розвитку суспільства і впливають на динаміку злочинності. У вузькому сенсі слова обстановка вчинення злочину розуміється як певна група факторів, що впливають на взаємодію між собою об'єктів, явищ (процесів) і характеризують умови місця, часу та інші умови навколишнього середовища, виробничі процеси, особливості поведінки учасників подій та інші обставини об'єктивної реальності, що склалися (незалежно чи з волі учасників) у момент злочину і впливають на спосіб і механізм його вчинення, що дозволяють судити про особливості впливу цієї системи на утримання злочинної події.
Обстановка вчинення злочину як елемент його криміналістичної характеристики має істотне значення для будь-яких злочинів. У кожному злочинному подію при його аналізі вдається виявити ряд взаємодіючих об'єктів, явищ і процесів, що характеризують основні умови об'єктивної реальності, що склалися до моменту його вчинення, що дають криміналістичну інформацію для вибору оптимальних шляхів і методів розслідування. Зокрема, правильна оцінка обстановки дозволяє скласти уявлення про особливості особистості злочинця, спосіб вчинення злочину, виявити слідову інформацію, вжити ефективних заходів щодо розшуку та затримання злочинців, встановити фактори, що вплинули на хід злочину і його результати, обставини, що сприяли вчиненню даного злочину.
Характеристика особистості злочинця. Будь-які злочини містять сліди особистості людини, яка його вчинила. До них відносяться відомості про соціально-психологічні властивості і якостях, кримінальному досвіді, спеціальних знаннях, поле, віці та ін Характер і вид вчиненого злочину знаходяться в тісному зв'язку з особою винного суб'єкта. Про все це можна судити по залишених злочинцем слідах, наявність яких - закономірне явище, оскільки суб'єкт злочину в процесі виникнення доказів є самостійним і важливим відбиваним об'єктом, цінним джерелом криміналістичної інформації.
Виявлення всіх можливих форм відображення особистості злочинця зовні дозволяє скласти уявлення про загальні і приватних його особливості, а потім в сукупності з іншого криміналістично значущою інформацією правильно визначити шляхи і методи розшуку, затримання та подальшого викриття винної особи.
У криміналістиці склалося два напрямки вивчення особистості злочинця. Перше передбачає її вивчення по залишених на місці слідах, як матеріальним, так і ідеальним. Виявлені сліди дозволяють швидко знайти і затримати підозрюваного, а надалі здійснити його ідентифікацію.
Другий напрямок передбачає вивчення особи підозрюваного (обвинуваченого) у процесі попереднього розслідування з метою встановлення вичерпної криміналістичної характеристики його особистості. У даному випадку збираються відомості про життєву установці, ціннісних орієнтирах, особливості психофізіологічного комплексу, антигромадських поглядах, зв'язках, особливості поведінки до, під час і після скоєння злочину. Наявні дані використовуються для встановлення психологічного контакту з винним, отримання від нього правдивих показань, для визначення оптимальних прийомів і методів розслідування.
Виявлені на основі їх узагальнення характерологічні ознаки дозволяють судити про відповідні видових, типологічних, групових чи інших ознаках особи злочинців, які свідчать про специфічні властивості і ознаках суб'єктів, що здійснюють окремі види злочинів.
Дослідження криміналістичних особливостей певних категорій злочинців дозволяє розробити типові моделі (психологічний портрет) особистості правопорушників, за допомогою яких процес встановлення кола осіб, серед яких слід шукати злочинця, можна зробити науково-обгрунтованим і надійним, як і способи встановлення і викриття винного.
Характеристика особи потерпілого. Типологічна характеристика особистості потерпілого також відіграє важливу роль у розкритті та розслідуванні злочинів, оскільки потерпілий найбезпосереднішим чином пов'язаний з об'єктом злочинного посягання. Відомості про його особистості можуть стосуватися як його власних (внутрішніх) ознак, так і оточення, зв'язків потерпілого, відносин з людьми.
Виявлення та вивчення криміналістично значущих особливостей у особи потерпілих та їх поведінці дозволяють детально розібратися в багатьох обставинах злочину, особливо характеризують його причини, спрямованість і мотиви поведінки злочинця, його загальні та індивідуальні якості, оскільки при скоєнні злочинів проти особистості злочинці, як правило, не випадково вибирають окремих осіб об'єктами свого посягання.
Криміналістичний аспект особистості потерпілого зазвичай проявляється у демографічних даних, характері завданої йому шкоди, своєрідності обраного злочинцем способу і обстановки посягання, фізичних, біологічних, психологічних особливостях особистості потерпілого, способі життя, ціннісних орієнтирах, елементах віктимності в поведінці та ін
Виявлення типових властивостей потерпілих стосовно до того чи іншого виду злочинів, їх аналіз, узагальнення та систематизація дозволяють сформувати криміналістичну типологію потерпілих і на її основі розробляти найбільш ефективні прийоми і методи роботи з потерпілими для досягнення завдань розслідування та профілактики злочинів проти особистості.
Дані про типові способи вчинення злочинів. У криміналістичному розумінні ці дані становлять один з найважливіших елементів криміналістичної характеристики. Спосіб вчинення злочину характеризується найбільшим обсягом криміналістично значимої інформації, що дозволяє швидко і правильно зорієнтуватися у подію в цілому і його окремих обставин, колі осіб, серед яких слід шукати винного, висунути слідчі версії, визначити оптимальні шляхи їх перевірки.
Криміналістичне розуміння способу вчинення злочину визначається завданнями пошуку ефективних прийомів, засобів і методів розкриття і розслідування злочинів. Для криміналістів в способі скоєння злочинів особливий інтерес представляють ті його інформативні ознаки, які служать проявом зовні дій, що утворюють даний спосіб. Вони дозволяють встановити елементи способу вчинення злочину навіть за окремими ознаками, а не всієї їх сукупності, визначити основні напрямки і методи розкриття злочину.
У криміналістичному сенсі спосіб вчинення злочину становить інтерес і як система дій з підготовки, вчинення та приховування злочину, і як зовнішній прояв цих дій у вигляді слідів і різних матеріальних об'єктів, що характеризують даний спосіб. Необхідно відзначити, що спосіб вчинення злочину може і не містити таких елементів, як підготовка до вчинення дій з приховування. Так, злочини, що здійснюються зі спонтанно виникли умислом, характеризуються відсутністю дій з підготовки. Умови, в яких вчиняється злочин, також може виключити можливість вчинення дій за його приховування.
На характеристику способу вчинення злочину впливають особливості об'єкта (предмета) злочинного посягання, обстановки вчинення злочину, особи зловмисника і потерпілого. Всі дії, що утворюють спосіб, охоплюються єдиним умислом винного за вчинення злочину і утворюють найбільшу кількість матеріальних і ідеальних слідів, що використовуються для розкриття і розслідування злочинів. Тому не випадково вчені-криміналісти вважають, що спосіб вчинення умисного злочину є центральною ланкою криміналістичної характеристики (і об'єктом кримінальної реєстрації). Криміналісти вважають, що спосіб вчинення злочину - це взаємопов'язаний комплекс (систему) об'єктивно і суб'єктивно детермінованих дій з підготовки, вчинення, приховування злочину, сполучених з використанням умов місця, часу, знарядь і засобів, відповідних загальному злочинному задумом і досягненню мети.
  Злочини, вчинені з необережності, не можуть характеризуватися наявністю способу, оскільки в даному випадку відсутні умисел винного на його вчинення і відповідно цілеспрямовані дії по реалізації умислу. У цьому зв'язку більш правильним було б говорити про механізм скоєння злочину, що характеризує порядок (головним чином тимчасовою і динамічний) зв'язку окремих етапів, обставин, факторів самої події злочину і дозволяє відтворити його картину.
  Інформація про цей механізм, що міститься в матеріальних слідах і свідченнях свідків, отримана із застосуванням методів криміналістичного моделювання, дозволяє правильно розібратися в деталях розслідуваної події і на цій базі визначити оптимальні способи виявлення ланок причиною ланцюга, що мають динамічний характер, і особливості їх взаємодії, а також виявити можливе місцезнаходження решти відсутніх матеріальних та інших слідів.
  Реалізація способу вчинення злочину і його механізм обумовлюють утворення певних груп слідів. Поява слідів детермінується також умовами обстановки вчинення злочину і впливають на неї факторами, особливостями особистості злочинця та ін
  У криміналістиці, як відомо, поняття "слід" включає всі можливі зміни в матеріальній обстановці, причинно пов'язані з подією злочину. Нагадаємо, що всі сліди, що з'являються в результаті вчинення злочину, діляться на матеріальні і ідеальні. Обидві групи слідової інформації використовуються для встановлення усіх обставин розслідуваної події, виявлення винної особи, інших людей, причетних до розслідуваної події. На основі їх використання в ході розслідування реалізується процес доведення винності конкретної особи у скоєному, причини, мотиви і умови його вчинення. Слідова інформація служить фактичної базою для висунутих слідчих версій, визначення шляхів, методів і засобів їх перевірки.
  На відміну від загальної криміналістичної характеристики злочинів елементами приватної методики буде система відомостей, характерних саме для злочинів даного виду (групи). Так, криміналістична характеристика злочинів, вчинених у сфері економіки, поряд з базовими елементами включає відомості про охорону об'єкта від злочинного посягання. Характеристика злочинів проти особи в якості самостійних елементів містить відомості про особливості поведінки злочинця і жертви до, в момент і після вчинення злочину.
  Якщо загальна криміналістична характеристика акумулює систему відомостей про криміналістично значущих ознаках злочину як такого, то характеристика виду (групи) злочинів відображає закономірно притаманні ознаки злочинів даного виду (групи). Наприклад, характеристика об'єкта (предмета) злочинного посягання насильницьких злочинів проти особи і економічних злочинів абсолютно різна. У першому випадку це життя і здоров'я людини, в другому - кошти, матеріальні цінності та ін
  Результати наукових досліджень у цій області використовуються для формування криміналістичних характеристик виду (групи) злочинів, призначених як для вдосконалення приватних методик розслідування, так і для безпосереднього їх використання слідчим при визначенні в проблемній ситуації шляхів вирішення завдань розслідування. Вони служать свого роду орієнтиром у напрямку пошуку, збирання і дослідження доказів по кримінальній справі.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ +2. Криміналістична характеристика злочинів: поняття та значення"
  1.  Криміналістична характеристика
      криміналістично значущих ознаках злочинів даного виду (групи), що відображає закономірні зв'язки між ними, що сприяє діагностиці слідчих ситуацій, визначення напрямів розслідування, висунення та перевірку слідчих версій для вирішення конкретних завдань
  2.  Техніко-криміналістичне дослідження документів
      криміналістичне дослідження документів - галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності виникнення і руху інформації про матеріальних носіях будь-яких відомостей, засобах, методах і прийомах їх дослідження з метою встановлення обставин, що мають значення для розкриття, розслідування та попередження
  3.  § 1. Криміналістична характеристика злочинів проти власності
      характеристика злочинів проти
  4.  Криміналістичне оружиеведение
      криміналістичної техніки, що вивчає історію зародження і розвитку, основні принципи дії та конструктивні рішення різних видів зброї, специфіку взаємодії з навколишнім середовищем, що протікають при цьому процесів відображення, а також розробляє методи і засоби криміналістичного дослідження цих об'єктів в цілях отримання доказової і орієнтує інформації для
  5.  Криміналістична реєстрація
      криміналістичної техніки, що вивчає ознаки об'єктів і розробляє систему наукових положень і технічних засобів для обліку, накопичення та організованого використання інформації про об'єкти, що потрапляють в сферу судочинства, з метою розслідування та попередження
  6.  Криміналістична техніка
      криміналістично значимої інформації про розслідуваних злочинах, а також технічних засобів і способів попередження злочинних
  7.  Криміналістична фотографія
      криміналістичної техніки, що представляє собою сукупність наукових положень і розроблених на їх основі фотографічних методів і засобів, використовуваних для зйомки і дослідження криміналістичних об'єктів, в систему якої входять оперативна і дослідницька фотографія, що розрізняються за сферами
  8.  Трасологія
      криміналістичне вчення про сліди - галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності виникнення матеріально фіксованих слідів злочину, що розробляє засоби і методики їх виявлення, вилучення та
  9.  Техніко-криміналістичні засоби
      криміналістичні засоби - це технічні пристрої і матеріали, наукові прийоми і методи, що використовуються для вирішення завдань, пов'язаних з розкриттям, розслідуванням і попередженням
  10.  Криміналістична одорология
      криміналістичної техніки, присвячена роботі з запаховими слідами, яка спирається на положення одорологии - вчення про природу і механізм утворення запахів, про способи їх розпізнавання і
  11.  Криміналістична тактика
      криміналістичнозначимої
  12.  Система криміналістики
      криміналістичну техніку; 3) криміналістичну тактику; 4) методику розслідування окремих видів
  13.  Криміналістична фоноскопія
      криміналістичної техніки, що вивчає закономірності формування звукової інформації, її відображення за допомогою технічних засобів, що розробляє на цій основі ефективні прийоми і методи її використання в цілях ідентифікації та діагностики джерела звуків, а також засобів фіксації звукових сигналів, записаних на плівку, дискету або інший сучасний носій
  14.  Криміналістична ідентифікація
      Криміналістична ідентифікація - це процес встановлення тотожності об'єкта самому собі на основі вивчення його
  15.  Глава 24. Загальні положення криміналістичної методики розслідування злочинів
      криміналістичної методики розслідування