Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 1. Основи методики розслідування вбивств |
||
Приводом до порушення кримінальної справи про вбивство може стати: 1) виявлення трупа з явними ознаками насильницької смерті, завданої сторонньої рукою; 2) виявлення трупа з ознаками насильницької смерті; 3) виявлення трупа без явних тілесних ушкоджень за відсутності видимих травмуючих чинників, але за обставин, що можуть свідчити про насильницький характер настання смерті; 4) зникнення людини в обстановці, що дозволяє припустити його вбивство; 5) виявлення частин і фрагментів розчленованого трупа. Виникаючі при цьому версії про причини настання смерті в результаті вбивства, самогубства чи нещасного випадку можуть бути доповнені версіями про смерть внаслідок якого-небудь захворювання або раптового летального результату. Висунуті версії можуть бути розділені на три групи: 1) версії, засновані на аналізі слідів рук, ніг, транспортних засобів та ін Це припущення про фізичних даних злочинців, способах їх проникнення в приміщення, використаному транспорті тощо; 2) версії, типові для злочинів проти особистості: а) про насильницький характер вчиненого; б) про події, що передували вбивству, в) про знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень; г) про вчинення поряд з розслідуваним іншого злочину (крадіжки, згвалтування, грабежу); д) про психічну неповноцінність злочинця. 3) версії, обумовлені сформованої слідчої ситуацією. Розташування та напрям слідів крові на предметах навколишнього оточення, характер і локалізація ушкоджень на трупі можуть служити підставою для висунення приватних версій про механізм вбивства, застосованих знаряддях, положенні, в якому знаходився потерпілий у момент заподіяння смерті. Виявлення трупа обезголовленого або з спотвореним обличчям та іншими ушкодженнями, що свідчать про прагнення вбивці ускладнити впізнання жертви, спонукає до висування версії про вчинення вбивства будь-ким з близького оточення загиблого; частини розчленованого трупа - про вчинення вбивства за місцем проживання або роботи вбивці; різані рани кистей рук трупа, затиснуті в його пальцях волосся, клапті одягу вбивці - про що відбувалася між ними боротьбі; вивернуті кишені одягу, відсутність цінностей, які повинні були знаходитися при потерпілому, - про корисливі мотиви вчиненого; зігнуті в колінах і розведені в сторони ноги трупи жіночої підлоги в поєднанні з оголенням нижньої частини тіла - про вбивство на сексуальному грунті і т.д. Найбільш поширені способи вчинення вбивств відрізняються великим різноманіттям знарядь, прийомів, часу, місця, обстановки посягання на чуже життя. У цьому плані виділяються вбивства із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових речовин, отрут, колючо-ріжучих предметів; вчинені організованими злочинними співтовариствами; в бійці; на сексуальному грунті; замовні; замасковані; з хуліганських спонукань і т.д. Типовими способами здійснення вбивств прийнято вважати: заподіяння потерпілому смертельних тілесних ушкоджень різними видами зброї; скидання потерпілого з висоти, викидання з рухомого транспортного засобу; введення в його організм отруйних речовин і ін Час і місце посягання на чуже життя злочинець вибирає, як правило, виходячи з міркувань власної безпеки, зручності реалізації умислу на спричинення смерті, місцезнаходження жертви та інших факторів. Особистісні особливості вбивці також впливають на обставини, що підлягають встановленню. Можна виділити два типи злочинців: перша категорія - особи, винні в так званих побутових вбивствах, скоєних на грунті сімейних, життєвих чи службових конфліктів. Ці правопорушення зазвичай здійснюються без попередньої підготовки, прийняття заходів до приховування скоєного і його слідів. Нерідко в них винні особи, раніше не судимі і навіть позитивно характеризуються. Після вбивства вони можуть з'явитися з повинною, а на допитах не ухиляється від дачі правдивих показань, не протидіють розслідуванню. Друга категорія вбивць зазіхає на життя людини з заздалегідь обдуманим умислом, за ретельно розробленим планом, переслідуючи корисливі чи інші ниці цілі. Серед них нерідко зустрічаються злочинці-рецидивісти, які мають стійку антигромадську установку. Значущі в цьому плані і типові сліди злочину - насамперед ті, які залишилися на жертві від знаряддя вбивства; знаряддя злочину; сліди перебування винного на місці події та ін Якщо кримінальну справу порушено за фактом зникнення людини при обставинах, що дозволяють припустити його насильницьку смерть, а даних, що свідчать про вбивство безвісно відсутнього громадянина, недостатньо, то слідчий за допомогою оперативних працівників з'ясовує: 1) чи не був безвісно відсутній затриманий чи заарештований за вчинене правопорушення; 2) не поміщений він на стаціонарне лікування; 3) чи не отримував направлення на роботу в іншому регіоні; 4) не чи покликаний в армію чи на військові збори; 5) чи не став жертвою виробничої травми, не спрямований Чи терміново у відрядження; 6) не проживає він тимчасово у родичів або друзів, не поставивши до відома про це заявників; 7) чи немає в морзі невпізнаного трупа. Якщо зник дитина, перевірки проводяться в дитячих будинках, приймальниках-розподільниках, а якщо фізично неповноцінний або старезний чоловік - в будинках інвалідів і престарілих. Перевірка повинна дати однозначну відповідь про наявність чи відсутність підстав для подальшої роботи у справі. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи можна винести лише у випадку повної впевненості в тому, що певна людина не став жертвою вбивства. При негативних результатах перевірки та відсутності причин для таємного від'їзду зниклого суб'єкта слід негайно порушити кримінальну справу за фактом його вбивства, бо своєчасне і обгрунтоване порушення справи - одна з необхідних умов його успішного розслідування. У ході розслідування вбивств слідчий встановлює ряд і інших обставин, коло яких значною мірою визначається специфікою скоєного. Обставини, що встановлюються для всіх різновидів вбивств, - це: - точне місце і час вчиненого (адреса приміщення або координати місцевості, день, годину, а по можливості і хвилини, тривалість вчинення злочину); - дії злочинця з підготовки вбивства; - знаряддя вбивства, інші предмети і кошти, використані винним; - механізм скоєння вбивства; - дії винного з приховування скоєного і свого в ньому участі; - наявність причинного зв'язку між діями вбивці і смертю потерпілого; - характер наміру злочинця, мета і мотиви його дій; - особу винного, що характеризують його дані; - особистість жертви, що характеризують її дані, у тому числі виктимологический (провокуючий) аспект поведінки. Обставини, що встановлюються для окремих різновидів вбивств: а) при вчиненні діяння групою - роль кожного учасника злочину, б) при виявленні частин розчленованого трупа - їх приналежність одному тілу, спосіб і механізм розчленування, особистість жертви; в) при корисливих мотивах вбивства - характер і розмір заподіяної шкоди; г) у випадках вчинення вбивства в стані сильного душевного хвилювання або при перевищенні меж необхідної оборони - психічний стан винного і реальність нападу на нього. У разі вчинення вбивства невідомим злочинцем першочерговим завданням слідчого є виявлення і закріплення слідів злочину та інших доказів, необхідних для встановлення особи винного. З цією метою проводяться: огляд місця події та трупа, допити свідків, огляд одягу жертви та інших речових доказів, призначення судово-медичної та інших експертиз. На основі зібраної інформації плануються і здійснюються заходи щодо встановлення та розшуку вбивці. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Основи методики розслідування вбивств " |
||
|