Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О.В . Волохова, Н.Н. Єгоров, М.В. Жижина. Криміналістика - М.: "Проспект", 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Особливості провадження слідчих дій по справах про крадіжки

Огляд місця події. За всіх різновидів крадіжок після отримання первинної інформації про крадіжку слід негайно провести огляд місця події. За фактами крадіжок державного, муніципального або іншого майна, що належить спільним підприємствам, фірмам і т.д., огляд місця події повинен проводитися в присутності матеріально відповідальної особи, а за фактами крадіжок приватного (особистого) майна - у присутності потерпілого або дорослого члена його сім'ї .
У ході огляду місця події насамперед важливо встановити обставини, що характеризують: обстановку місця події та прилеглої місцевості із зазначенням точної адреси і шляхів підходу до об'єкту, з якого здійснена крадіжка; час скоєння крадіжки; спосіб проникнення в приміщення; сліди, речові докази, мікрооб'єкти і запахові сліди, залишені злочинцем залежно від способу проникнення; знаряддя злому, застосовані злодієм для подолання перешкод; кількість осіб, які брали участь у крадіжці, характер слідів, які могли залишитися на тілі та одязі злочинців; негативні обставини, що свідчать про інсценування крадіжки; обставини, що сприяли її скоєння, та ін
При здійсненні крадіжок зі зломом найбільшу інформаційне значення для розслідування має місце проникнення злочинця до приміщення. Слідова картина на місці проникнення злодія завжди обумовлена ??способом злому і вживаними знаряддями. Місце злому дверей, замикаючих пристроїв, пролому стін, підлог, дахів, стельових перекриттів, віконних рам фотографується і описується в протоколі огляду із зазначенням точного розташування, форми, розміру, характеру країв і ознак, що вказують, з якого боку проведений злом.
Виявлені речові докази (знаряддя злому, одяг, кинута злодієм, частини викраденого майна, його упаковки та ін) ретельно оглядаються, фотографуються, описуються в протоколі огляду із зазначенням їх точного місця розташування, кількості, форми , розмірів і особливостей. Якщо об'єкт, з якого здійснена крадіжка, був обладнаний охоронною сигналізацією або заблокований хімічної пасткою, необхідно зафіксувати в протоколі ознаки їх порушення. Після закінчення огляду вилучаються зразки викраденого майна, етикетки, ярлики, паспорти на вкрадені номерні речі з метою організації їх розшуку.
У процесі огляду місця події необхідно звертати увагу на виявлення негативних обставин, що свідчать про можливе інсценування крадіжки. Ознаками, характерними для інсценування, є: незрозумілі, зайві пошкодження перешкоди; відсутність на грунті під навісним замком з перепиляною дужкою металевих тирси; наявність на запірних пристроях (замках) слідів, що вказують на те, що злом проведений в іншому місці при відкритому стані замку; наявність слідів, що свідчать про те, що злом проведений зсередини, а не зовні; невиправданий безлад всередині приміщення; відсутність слідів в тих місцях, де вони повинні були бути; невідповідність розмірів вкрадених предметів розміром пролому; відсутність особливо цінних предметів, місця зберігання яких відомі лише матеріально відповідальній особі, та ін
Призначення інвентаризації та ревізії. Після закінчення огляду місця події за фактом крадіжки державного, муніципального або іншого громадського майна призначається інвентаризація, а в разі припущення про інсценування крадіжки - ревізія. У процесі інвентаризації виробляються перевірка і опис матеріальних цінностей та грошових коштів в натурі з подальшому звіренням отриманих даних з обліковими. Ревізія, будучи однією з форм господарського контролю, являє собою перевірку виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій за певний період часу. Інвентаризація та ревізія проводяться в присутності матеріально відповідальних осіб, при цьому встановлюються найменування і точна кількість викраденого майна.
Допит потерпілих і матеріально відповідальних осіб. У процесі допиту зазначених осіб повинні бути з'ясовані такі питання: коли здійснена крадіжка і хто її виявив; що вкрадено (найменування, кількість, вартість, індивідуальні ознаки викраденого); який режим роботи об'єкта, з якого здійснена крадіжка; охоронявся Чи він і ким; обладнаний Чи об'єкт охоронною сигналізацією; який порядок проживання потерпілого в квартирі (коли йде на роботу, коли повертається додому, хто залишається в квартирі, хто закривав її на замок, не залишав чи ключ в обумовленому місці, хто про це міг знати, у кого з родичів є ключі від квартири); хто із сторонніх осіб має відношення до об'єкта, з якого здійснена крадіжка; хто міг знати про наявність цінностей та їх місцезнаходження; хто підозрюється у скоєнні крадіжки і на якій підставі; чи здійснювалися раніше з даного об'єкта крадіжки або замаху на них та ін
Допит свідків. Як свідків при розслідуванні крадіжок зазвичай допитують таких осіб: керівників підприємств, установ, організацій, фірм, де була здійснена крадіжка; осіб, в чиєму веденні знаходилося викрадене майно; осіб, першими які виявили крадіжку; охоронців; продавців та інших працівників торгових точок, в яких здійснена крадіжка; очевидців крадіжки та інших обізнаних осіб.
При розслідуванні квартирних крадіжок допитують сусідів, двірників, прибиральниць, пенсіонерів і жінок з дітьми, які значний час проводять на вулиці у дворі будинку. У справах про кишенькових крадіжках свідками можуть бути продавці магазинів, касири квиткових кас, пасажири на вокзалах, аеропортах і міському транспорті, співробітники оперативних груп, які затримали кишенькового злодія. Характер і коло питань, що з'ясовуються у свідків, визначається конкретними обставинами крадіжки, особистістю допитуваних і їх ставленням до розслідуваної події.
Огляд затриманого і огляд його одягу проводяться з метою виявлення на тілі ушкоджень (порізів, саден, подряпин) і розривів одягу, а також слідів злочину у вигляді забруднень, плям фарби, пилу, хімічних речовин, що були в хімловушке заблокованого об'єкта, з якого здійснена крадіжка. Виявлені пошкодження і сліди фіксуються в протоколах із зазначенням їх локалізації, розмірів і особливостей. Предмети одягу затриманого, що мають пошкодження і сліди, вилучаються для подальшого дослідження з метою встановлення однорідності хімічних речовин на одязі і в хімічній пастці, а також однорідності мікрооб'єктів у вигляді волокон тканини, виявлених на місці події, з тканиною одягу затриманого.
Допит підозрюваного проводиться негайно після затримання. Зміст першого допиту визначається характером ситуації розслідування, в якій він був затриманий (при скоєнні крадіжки, перевезення, приховуванні, реалізації викраденого майна), і результатами його особистого обшуку. При допиті з'ясовуються обставини вчинення крадіжки (місце, час, спосіб), співучасники, їх установчі дані, роль кожного з них, місце знаходження викраденого та інші дані, що підтверджують визнання затриманого. З'ясовується також, чи згоден допитуваний показати місце скоєння крадіжки і пояснити, як він її здійснював. У разі згоди рекомендується запропонувати затриманому скласти схему місця крадіжки із зазначенням шляхів підходу і відходу з місця події.
При відмові затриманого від дачі показань про крадіжку з'ясовується, за яких обставин і за що він був затриманий, де знаходився і чим займався в той час, коли була здійснена крадіжка, хто може підтвердити його свідчення.
Обшук і виїмка. Обшук проводиться у підозрюваних і обвинувачуваних за місцем їх проживання і роботи. У випадках вчинення крадіжки групою осіб обшук повинен проводитися у всіх учасників злочинної групи одночасно, а якщо немає такої можливості, то з мінімальним розривом у часі.
У процесі обшуку підлягають виявленню і вилученню предмети і речовини, вилучені з цивільного обороту і зберігаються без належного дозволу; викрадене майно (його частини, упаковка, приналежності: етикетки, ярлики, паспорти на номерні речі і т . п.); знаряддя злому та інструменти, використовувані при здійсненні крадіжок; одяг та взуття, в якій злочинець міг бути при скоєнні крадіжки; різні документи, що характеризують кримінальні зв'язки обвинувачених (підозрюваних), а також предмети, речі й цінності, які могли бути викрадені при вчиненні інших крадіжок. При цьому слід враховувати можливі зміни викраденого майна (перефарбовування, знищення номерних знаків тощо).
Пред'явлення для впізнання при розслідуванні крадіжок є поширеним слідчим дією. Підозрювані (обвинувачувані), як правило, пред'являються для впізнання свідкам - очевидцям факту крадіжки. Вилучене у підозрюваних викрадене майно пред'являється для впізнання потерпілим і матеріально відповідальним особам. Об'єктами пред'явлення для впізнання можуть бути виявлені на місці події знаряддя злому, інструменти, одяг, інші предмети і речі, залишені злочинцем. Слідчий експеримент проводиться з метою перевірки показань підозрюваних (обвинувачених), свідків і потерпілих для визначення можливості спостереження, сприйняття будь-якого факту (наприклад, можливості бачити, чути в певних умовах); на предмет з'ясування можливості здійснення яких-небудь дій (наприклад, винести через пролом викрадений предмет, відімкнути даної відмичкою конкретний замок); для встановлення існування будь-якого факту або явища (наприклад, чи може в конкретному приміщенні розміститися певну кількість товарів). У деяких випадках слідчий експеримент проводиться для з'ясування окремих деталей механізму події крадіжки та процесу утворення слідів. Виробництвом слідчого експерименту можлива перевірка окремих версій, у тому числі про кількість співучасників злочину, про інсценування крадіжки.
Призначення судових експертиз. Найбільш часто при розслідуванні крадіжок призначаються дактилоскопічна, трасологічна експертиза з дослідження слідів ніг, знарядь злому, транспортних засобів, щодо встановлення цілого по частинах; товарознавча експертиза; судово-медична експертиза речових доказів; матеріалознавча та інші експертизи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Особливості провадження слідчих дій по справах про крадіжки "
  1. § 3. Особливості виробництва окремих слідчих дій
    виробництва окремих слідчих
  2. Слідча ситуація
    виробництва між собою і до майбутнього слідчому дії, тобто сукупність обставин, реально сформованих в діяльності слідчого на момент вибору та реалізації тактичного прийому; з наукової точки зору - система взаємопов'язаних умов, що впливають на створення та реалізацію типізованих груп прийомів виробництва окремих слідчих
  3. Слідчий огляд
    слідча дія, засноване на безпосередньому сприйнятті та аналізі різних матеріальних об'єктів з метою виявлення, дослідження та фіксації слідів злочину та інших речових доказів, значущих для розслідуваної кримінальної
  4. Тактика слідчих дій
    виробництва в ході проведення слідчих дій з метою пошуку, отримання, дослідження та фіксації доказової
  5. Слідчий експеримент
    слідча дія, що полягає в дослідному встановленні можливість або неможливість сприйняття особою будь-яких фактів, вчинення ним певних дій, існування явищ і т.п. в умовах, максимально схожих з тими, при яких було скоєно злочин, з метою з'ясування обставин розслідуваної злочинного діяння, перевірки наявних доказів у справі і заснованих на них
  6. О.Я. Баєв. Тактика кримінального переслідування і професійного захисту від нього. Слідча тактика: Науково-практичний посібник, 2003
    виробництва окремих слідчих дій. Книга призначається для наукових співробітників, викладачів, студентів та працівників органів кримінальної
  7. § 3. Тактика виробництва окремих слідчих дій
    виробництва окремих слідчих
  8. Глава 7 Тактика слідчого експерименту та перевірки показань на місці
    слідчий експеримент шляхом відтворення дій , а також обстановки або інших обставин певної події. При цьому перевіряється можливість сприйняття будь-яких фактів, вчинення певних дій, настання якої-небудь події, а також виявляються послідовність події події і механізм утворення слідів. Виробництво слідчого експерименту допускається, якщо
  9. 20.1. Поняття, завдання і стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення
    провадження у справах про адміністративні правопорушення: 1) всебічне, повне, об'єктивне та своєчасне з'ясування кожної справи; 2) дозвіл справи про адміністративне правопорушення відповідно до законом; 3) забезпечення виконання винесеної по справі про адміністративне правопорушення постанови; 4) виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню
  10. Суд.
    Слідчому судді по кримінальних справах, який за своїм чиновницькому рангу прирівнювався до повітовому начальнику. Справи, пов'язані з тяжкими злочинами - вбивством, великим розкраданням, хабарництвом, надходили в область або провінцію, де діяли особливі судово-урядові органи: "управа адміністративних справ", що здійснювала контроль за правильним виконанням адміністративних справ;
  11.  Стаття 24.2. Мова, якою ведеться провадження по справах про адміністративні правопорушення
      провадження у справах про адміністративні правопорушення може вестися державною мовою республіки, на території якої знаходяться суддя, орган, посадова особа, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. 2. Особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення та не володіють мовою, якою ведеться провадження по справі,
  12.  Стаття 24.2. Мова, якою ведеться провадження по справах про адміністративні правопорушення
      провадження у справах про адміністративні правопорушення може вестися державною мовою республіки, на території якої знаходяться суддя, орган, посадова особа, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. 2. Особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення та не володіють мовою, якою ведеться провадження по справі,
  13.  Стаття 24.1. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення
      провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне, об'єктивне та своєчасне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню адміністративних
  14.  Стаття 24.1. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення
      провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне, об'єктивне та своєчасне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню адміністративних
  15.  19.2.2.2. Причинно-наслідковий зв'язок
      наслідковий зв'язок означає, що наступ негативних наслідків викликане діями злочинця. Ці наслідки мають визначатися тим, що раніше зробило обличчя. Причому для притягнення до кримінальної відповідальності необхідно довести не передбачувану (нехай навіть вельми ймовірну), а безперечний зв'язок наслідки з тими вчинками, які інкримінуються
  16.  19.6. Адміністративно-правонаделітельний процес: поняття, риси, структура
      виробництв; - результатом правонаделітельной діяльності є правозастосовний акт. Види виробництв адміністративно-правонаделітельного процесу: виробництво за пропозиціями і заявами громадян, громадських об'єднань, підприємств, установ і організацій про реалізацію належних їм прав у сфері управління, ліцензійно-дозвільне провадження, обліково-реєстраційне
  17.  § 1. Слідчий експеримент: поняття і види
      виробництва, перерахованими в ст. 181 КПК РФ. Експерименти проводяться для встановлення: 1) можливості сприйняття будь-яких фактів, наприклад бачити об'єкт, що цікавить на певній відстані або в певних умовах чути і розрізняти певні слова і звуки, 2) можливості вчинення певних дій, в тому числі для перевірки професійних і кримінальних навичок, наприклад