| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Особливості провадження слідчих дій у справах про грабежі і розбої |
||
|
Якщо повідомлення про скоєний злочин надійшло з лікарні, куди був доставлений потерпілий, то доцільно проконсультуватися з лікарем про тривалість допиту і використанні при цьому магнітофона (відеокамери). До початку допиту слідчий повинен знати, в якому вигляді і в якому стані потерпілий прийшов (був доставлений) додому, на роботу, в лікувальний заклад; що і кому він розповів про скоєний на нього напад; хто і на чиє прохання повідомив в правоохоронні органи про те, що трапилося. У ході допиту з'ясовуються такі відомості про злочин: де, коли і за яких обставин його було скоєно; як потерпілий опинився на місці події; з ким і в якому стані він перебував у момент посягання; чим і які ушкодження йому завдані; ознаки, що характеризують викрадені цінності, їх упаковку; чи збереглися у потерпілого документи на викрадене або його частину; чому державне, громадське (чуже) майно було отримано, передано або зберігалося з порушенням встановленого порядку; кому було відомо про наявність у потерпілого цінностей; за яких обставин і звідки поруч з потерпілим з'явилися злочинці; ніж вони були озброєні (ознаки знаряддя злочину), як називали себе або спілкувалися між собою; якими були дії кожного з нападників; в якому напрямку і як вони зникли; що залишили на місці події; хто міг спостерігати відбувалося; як поводився потерпілий до, в момент і після розбійного нападу або пограбування; кого він підозрює у скоєному злочині. По можливості уточнюються ознаки, що характеризують зовнішній вигляд і особливості поведінки кожного з нападників (стать, вік, зріст, одяг, наявність вусів, бороди, окулярів, особливі прикмети - шрами, татуювання, акцент при розмові, кульгавість тощо). Якщо потерпілий чинив опір, то з'ясовується характер можливих слідів на злочинців (саден, подряпин, розривів одягу та ін.) Огляд місця події. У справах даної категорії даний огляд є обов'язковим і невідкладним слідчим дією. Тактика його виробництва залежить від обставин отримання повідомлення, результатів допиту потерпілого (пояснення заявника), часу, що пройшов з моменту злочину, місця (службове приміщення, квартира, транспорт, вулиця) і способу заволодіння чужим майном. До огляду залучаються кінолог, оперативні співробітники органу дізнання, експерт-криміналіст, а в необхідних випадках - судовий медик. Бажано також, щоб в огляді брали участь потерпілий або свідки, так як це дозволить своєчасно усунути суперечності в їх свідченнях і більш точно з'ясувати деталі події. До початку огляду дається вказівка про застосування службово-розшукової собаки з метою виявлення та затримання злочинця по гарячих слідах. Якщо собака взяла слід, то організовується група переслідування, до якої включаються оперативні працівники, а також у разі необхідності - потерпілий або свідки-очевидці. Судовий медик надає допомогу потерпілому (якщо він перебував на місці події), працівники міліції вживають заходів по збору додаткової інформації про вчинений злочин і виявляють свідків-очевидців. Крім того, працівники органу дізнання здійснюють спостереження за особами, присутніми недалеко від місця події, оскільки серед них можуть виявитися злочинці або їх спільники. У ході огляду вивчається обстановка, встановлюються обставини нападу, відшукуються сліди злочинця. При цьому всі сліди, які можна виявити на місці, звичайно підрозділяються на сліди, що характеризують особистість і особливості поведінки (пересування) злочинця; сліди перебування та особливості поведінки потерпілого; сліди, що вказують на спосіб заволодіння майном. Допит підозрюваного (обвинуваченого). Тактика цього слідчої дії обумовлена низкою обставин: визнає чи ні допитуваний себе винним; чи достатньо у слідчого викривають доказів; яка роль підозрюваного у скоєному, якщо воно вчинене групою; має допитуваний уявлення про можливості слідства (раніше судимий, колишній працівник правоохоронних органів). В останньому випадку потрібно враховувати і те, що бере участь у допиті захисник може (повинен) роз'яснити своєму підзахисному суть підозри (звинувачення) і сукупність доказів, на основі яких така підозра (звинувачення) було висунуто. Якщо підозрюваний (обвинувачений) підтверджує свою причетність до злочину і дає повні і правдиві показання, то завдання слідчого дещо спрощується. Після вільної розповіді допитуваного про обставини скоєного йому задаються уточнюючі, що деталізують питання: про його роль в нападі, співучасників, про тих, хто повідомив про наявність у потерпілого певних цінностей, про місце знаходження викраденого та ін Коли в справі є речові докази, слідчий, пред'являючи їх, з'ясовує, яким чином сліди підозрюваного опинилися на місці події, як до допитуваного потрапили виявлені у нього предмети і т.д. Якщо підозрюваний (обвинувачений) винним себе не визнає і не бажає давати розгорнутих свідчень у справі або дає завідомо неправдиві показання, то особливу увагу необхідно приділити вивченню його особистості, встановленню психологічного контакту з ним, з'ясуванню причин ухилення від дачі показань. З метою викриття допитуваного у брехні використовуються різні методи (переконання, деталізація показань, пред'явлення свідчень інших осіб, пред'явлення речових доказів та ін.) Позитивних результатів можна досягти, застосувавши такий прийом, як демонстрація об'єктивних можливостей отримання доказів шляхом виробництва обшуків, очних ставок, ідентифікаційних експертиз. Присутність адвоката, який не може заперечувати такої можливості, сприятиме реалізації цього прийому впливу на допитуваного. При розслідуванні розбоїв і грабежів, скоєних групою осіб, завжди важливо вирішити, з кого починати допити. Для цього слід з'ясувати стосунки і протиріччя, що склалися в групі до, в момент і після вчинення злочину; ступінь участі кожного у скоєному; соціально-психологічний вигляд співучасників злочину (стать, вік, стійкість антигромадських поглядів та ін.); особливості поведінки при затриманні та інші фактори. Допит свідків. Тактика допиту свідків обумовлюється рядом наступних факторів: 1) ставленням допитуваного до предмета допиту, до злочину в цілому. Серед допитуваних можна виділити свідків захисту - родичів, друзів обвинуваченого або осіб, підкуплених, заляканих співучасниками злочину, та свідків звинувачення - друзів, родичів потерпілого, осіб, які перебувають в неприязних стосунках з обвинуваченим. І в першому, і в другому випадку свідки зазвичай дають не зовсім достовірні показання; 2) обставинами, за яких особі стало відомо про грабіж або розбій, - особи, які зазнали небезпеки в момент нападу (працівники охорони , свідки-очевидці та ін.), і свідки, побічно пов'язані з злочином (медики, що надавали допомогу потерпілому, працівники Ощадбанку, що видали великі суми грошей потерпілому, та ін.); 3) віком і станом особи в момент вчинення злочину - малолітні, дорослі, старі, хворі, особи, що знаходилися в нетверезому стані, та ін Залежно від ставлення допитуваного до предмета допиту, обставин отримання ним інформації про злочин і іншого, тактика допиту свідків будується з урахуванням конфліктності (як при допиті підозрюваного) або безконфліктності (при щиросердому каяття або явку з повинною обвинуваченого, при сумлінній поведінці потерпілого) слідства. У цілому ж перелік питань, які передбачає дозволити слідчий в ході допиту, обумовлений ставленням, причетністю допитуваних до об'єкта злочинного посягання. Таких свідків прийнято ділити на дві групи: 1) люди, чиї інтереси були зачеплені злочином: посадові особи, які відповідають за роботу об'єкта, матеріально відповідальні особи, працівники охорони підприємства, де було скоєно злочин, і др .; 2) інші свідки - особи, що не мають відношення ні до предмета, ні до об'єкту посягання. Обшук здійснюється за місцем проживання, роботи як підозрюваного (обвинуваченого), так і інших осіб, причетних до розслідуваної події. Після затримання групи підозрюваних обшук, як правило, здійснюється раптово, невідкладно, одночасно у всіх співучасників і у всіх місцях, де можуть знаходитися цікавлять слідство об'єкти. В ході обшуку відшукуються і вилучаються: знаряддя нападу, предмети, одяг, які були на підозрюваному в момент злочину і на яких можуть зберегтися мікросліди з місця події; викрадені цінності; об'єкти, здобуті злочинним шляхом; документи, листування, що полегшують пошук місць приховування награбованого або містять інформацію про співучасників злочину. У необхідних випадках до обшуку залучаються потерпілий для впізнавання вкраденого, експерт-криміналіст чи інший фахівець для виявлення, фіксації та попереднього дослідження об'єктів, ювелір або мистецтвознавець для визначення цінності вилучаються об'єктів. Можна також залучати кінолога з собакою для відшукання вибухових, нарковмісних речовин та інших пахучих об'єктів. Пред'явлення для впізнання. Найчастіше його проводять з метою ототожнення злочинця, знарядь злочину, предметів, вилучених у потерпілого або втрачених нападниками на місці події. Враховуючи, що розбої та грабежі відбуваються раптово і зазвичай в погано освітлених місцях, громадяни можуть пізнати нападника не по всіх, а лише за окремими ознаками (по ході, голосу та розмовної мови, зі спини і т.д.). Тому при пред'явленні для впізнання необхідно повніше відтворити колишній вигляд (вид) впізнаваного особи або предмета, точніше відтворити умови, в яких потерпілий (свідок) їх спостерігав. Зухвалість і небезпека даних злочинів обумовлюють необхідність виключати при цій слідчій дії можливість агресивної поведінки з боку підозрюваного (обвинуваченого). Тут можна рекомендувати проведення впізнання через дзеркальне скло, щоб упізнаваний не знав, хто його пізнає, причому необхідно неухильно дотримуватися всі процесуальні правила даної слідчої дії. Якщо злочин скоєно групою осіб, то впізнання кожного з нападників проводиться окремо за участю різних осіб, серед яких їх будуть впізнавати. У всіх випадках в силу важливості обліку нюансів поведінки підозрюваного хід і результати впізнання бажано фіксувати за допомогою відеозвукозаписувальної апаратури. Слідчий експеримент. У справах про розбої та грабежах його виробляють у таких цілях: уточнення та перевірки показань підозрюваного, потерпілого, свідка; з'ясування місця знаходження та взаємного положення потерпілого і нападника (зокрема, для встановлення механізму заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень); визначення способів злому перешкоди і проникнення в житлове або приміщення, що охороняється; перевірки можливості подолання певної відстані за конкретний проміжок часу і перенесення однією людиною викраденого майна, а також для з'ясування можливості чути, спостерігати конкретні події. Якщо в ході цієї слідчої дії передбачається реконструкція обстановки на місці події, вчинення досвідчених дій (наприклад, подолання, руйнування перешкоди), необхідно виключити можливість заподіяння фізичної або майнової шкоди учасникам слідчого експерименту і третім особам. При плануванні і виробництві експерименту за участю підозрюваного (обвинуваченого) повинні бути вжиті заходи до того, щоб він не зробив втечу. Огляд потерпілого і підозрюваного, огляд їх одягу, судові експертизи. У ході цих слідчих дій можна визначити характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому; вид знарядь, якими вони були завдані; взаємне положення потерпілого і злочинця в момент нападу; можливість заподіяння ушкоджень потерпілим самому собі; стан здоров'я обстежуваного. Крім судово-медичної експертизи, при розслідуванні розбійних нападів часто проводяться судово-балістична експертиза та криміналістична експертиза холодної зброї. Важливе значення для розкриття розбоїв і грабежів мають трасологические експертизи, підставою для призначення яких є виявлення на місці події слідів рук, ніг, знарядь злому, транспортних засобів і т.д. Якщо виникає необхідність встановити факт контактної взаємодії учасників злочину між собою або з предметами навколишнього оточення, проводиться матеріалознавча експертиза. Виробництво інших слідчих дій (призначення ревізій, перевірка та уточнення показань на місці тощо) і оперативно-розшукових заходів у справах про розбої та грабежах особливої специфіки не має. Вони здійснюються в такому ж порядку і для вирішення тих же завдань, що і при розслідуванні інших злочинів. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Особливості провадження слідчих дій у справах про грабежі і розбої" |
||
|
||