Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Про . В. Волохова, Н.Н. Єгоров, М.В. Жижина. Криміналістика - М.: "Проспект", 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

Особливості провадження слідчих дій у справах про вимагання

Предметну сферу допиту потерпілого у справах про вимаганні можна розділити на такі блоки:
- питання, спрямовані на встановлення тривалості вчиненого злочину;
- питання, пов'язані із з'ясуванням кола знайомств потерпілого і його припущень про осіб, що можуть мати відношення до злочину;
- питання, що мають безпосереднє відношення до злочинців;
- питання, що мають на меті визначення характеру загроз, що пред'являються вимагачами, і відомостей, які потерпілий не бажає розголошувати;
- питання, пов'язані з походженням, розміром (у грошовому обчисленні) предмета вимагання.
Слід також встановити, чи використовували вимагачі автомобіль, його прикмети (марку, колір, номер), зброя (вогнепальна, газову, холодну), чи були у злочинців при собі засоби зв'язку (мобільні телефони, радіостанції і т.д.) і не отримували вони повідомлень. При допиті слід з'ясувати, хто ще обізнаний про факт вимагання і як цим особам стало про неї відомо.
Підлягає з'ясуванню, як здійснювалася передача вимагав майна, якщо вона носила регулярний характер. У тих випадках, коли було пред'явлено тільки вимога, слід встановити, коли, де і як буде отримано необхідну вимагачами. Якщо ж злочинці не визначили ці умови, то як у такому випадку потерпілий дізнається про них?
Запитання, спрямовані на встановлення предмета вимагання, його розміру і джерела походження, повинні бути сформульовані таким чином, щоб потерпілий повідомив всю необхідну для проведення розслідування інформацію і не був порушений сформований психологічний контакт.
У тих випадках, коли в наявності ситуація, пов'язана із захопленням заручників, всі обставини, що підлягають з'ясуванню, необхідно виділити в окрему групу. Ця інформація може сприяти встановленню місцезнаходження заручника і підготовці операції з його звільнення.
Допит підозрюваного залежить від особливостей слідчої ситуації, в якій він здійснюється. При затриманні вимагачів на місці злочину в момент передачі майна встановлюється ряд обставин:
1) чому затримані особи виявилися в даному місці, як вони пояснюють вироблені ними дії, що і в якому розмірі було отримано ними від потерпілого ?
2) наступна група питань відноситься безпосередньо до скоєного злочину: як виник план здійснення вимагання відносно даного потерпілого? з яких джерел були отримані відомості про його матеріальне становище, а також відомості компрометуючого характеру? яким способом і які саме погрози були висловлені щодо потерпілого, чи застосовувалося насильство і якщо так, то в яких формах? що було предметом вимагання?
3) питання, пов'язані зі структурою організованої групи вимагачів, включаючи момент формування: число осіб у групі (якщо відомо, що затримано не всі її учасники, спробувати встановити їх); розподіл ролей у групі; виявлення її організатора; сюди ж можуть бути віднесені питання, пов'язані з розподілом доходів, одержуваних від злочинної діяльності;
4) далі слід з'ясувати, планувались групою вимагання щодо інших осіб і якщо так, то які дії були зроблені для підготовки до вчинення злочину.
5) окремо встановлюється наявність блоків захисту, роль яких виконують корумповані представники органів влади та правоохоронних органів. З'ясовується та наявність у організованої групи своїх адвокатів, які обслуговують її з усіх правових питань;
6) далі йдуть питання про злочинну діяльність групи в цілому: щодо скількох осіб було скоєно вимагання? чи здійснювалися, крім цього, і інші види злочинів? чи існувала в групі спеціалізація на вчинення певних злочинів? чи мали місце факти захоплення заручників, куди в таких випадках вони вивозилися і на який період часу?
7) окремо з'ясовується матеріально-технічне забезпечення: які транспортні засоби були в розпорядженні групи; якими мобільними засобами зв'язку вона мала у своєму розпорядженні; чи були засоби, що дозволяють здійснювати прослуховування, спостереження; наявність в групі зброї (його вид і кількість), а також факти його застосування.
Проведення огляду місця події пов'язано з особливостями приміщення або місцевості. У тих випадках, коли затримання проводиться в приміщенні, навіть враховуючи раптовість його здійснення, у злочинців є більше шансів для того, щоб заховати предмети, небажані для виявлення. Тому огляд необхідно проводити, враховуючи ці особливості. У тих же випадках, коли затримання відбувається на відкритій місцевості, слід оглядати ділянку безпосереднього затримання та прилеглу до нього територію. Якщо злочинці затримуються в автотранспортному засобі в момент одержання предмета вимагання або ж відразу по виході з нього, то для виявлення залишених або захованих предметів слід піддати огляду і сам автомобіль.
До проведення огляду місця події рекомендується залучати заявника (потерпілого) для отримання від нього пояснень про те, де конкретно відбувалося злочинне подія і де могли залишитися сліди, пов'язані із застосуванням насильства, в тому числі відображені у змінах навколишнього оточення. При виявленні місць знаходження вимагачів в засідці слід провести ретельний огляд цієї ділянки місцевості.
Місцями огляду є і місця утримання заручників, а також знаходження злочинців, в результаті чого зростає реальність виявлення інформації, здатної згодом мати доказове значення. Виявленню підлягають сліди рук, ніг, слини, куріння, вилучаються залишки їжі, збираються мікроволокна і т.д. Всі виявлені предмети і мікрочастинки в подальшому (поряд зі слідами рук, ніг, куріння, пилу) стають предметом експертного дослідження.
У місцях проведення тортур потерпілого можливе виявлення слідів крові, які обов'язково повинні бути виявлені, зафіксовані і вилучені для проведення в наступному експертиз, що підтверджують застосування такого насильства над потерпілим.
При обшуку можуть бути виявлені фото-, відеоматеріали, письмові документи тощо, що підтверджують зв'язку з особами, що входять до злочинної групи, а також відомості про їх домашніх адреси і номери телефонів. В результаті проведеного обшуку може бути також виявлене зброю, використану при скоєнні злочинів.
Наявність значних грошових коштів, виявлених при обшуку і не підтверджуються даними про некримінального джерелі їх походження, що не відповідають відомостям про легальні доходи за місцем роботи підозрюваного, є також одним з доказів злочинної діяльності. У підозрюваного при обшуку можуть бути виявлені також предмети, цінності або документи, що підтверджують права майнового характеру, отримані від потерпілого.
Обшуки можуть проводитися не тільки за місцем проживання підозрюваного, але і за місцем роботи, а також при необхідності в місцях проживання рідних і близьких вимагача за наявності інформації про підтримання між зазначеними особами постійних контактів.
Серед судових експертиз, типових для розслідування вимагання, можна вказати дактилоскопічні, трасологічні; балістичні; одорологіческіе; фоноскопічні; судово-психологічні; автотехнічні; біологічні; криміналістичне дослідження документів, речовин і матеріалів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Особливості провадження слідчих дій у справах про вимагання "
  1. Початковий етап розслідування вимагань
    При зверненні потерпілого до правоохоронних органів із заявою про скоєний відносно нього невідомими особами вимаганні потрібна попередня перевірка . За підсумками її проведення можуть бути отримані відомості, що вимагають здійснення оперативно-розшукових заходів щодо встановлення осіб вимагачів. Оперативно-розшукові заходи орієнтуються на докладний опитування заявника,
  2. § 3. Особливості виробництва окремих слідчих дій
    § 3. Особливості виробництва окремих слідчих
  3. Слідча ситуація
    Слідча ситуація: в прикладному аспекті - сума відомостей про характер події події, обстановці, умовах, в яких здійснюється розслідування в цілому, про відносинах учасників судочинства між собою і до майбутнього слідчому дії, тобто сукупність обставин, реально сформованих в діяльності слідчого на момент вибору та реалізації тактичного прийому; з
  4. Стаття 229. Розкрадання або вимагання наркотичних засобів або психотропних речовин Коментар до статті 229
    1. Коментована стаття передбачає відповідальність за придбання наркотичних засобів або психотропних речовин шляхом крадіжки, грабежу, розбою, шахрайства, привласнення, розтрати та вимагання, у тому числі в осіб, які володіють ними незаконно. 2. У справах про вимагання наркотичних засобів або психотропних речовин потерпілими поряд з громадянами, які володіють ними, можуть бути особи,
  5. Слідчий огляд
    Слідчий огляд - слідча дія, засноване на безпосередньому сприйнятті та аналізі різних матеріальних об'єктів з метою виявлення, дослідження та фіксації слідів злочину та інших речових доказів, значущих для розслідуваної кримінальної
  6. Тактика слідчих дій
    Тактика слідчих дій - розділ криміналістичної тактики, в рамках якого на базі теоретичних положень з урахуванням процесуальних правил розробляються ситуаційно обумовлені системи рекомендацій, спрямованих на оптимізацію взаємодії слідчого з учасниками судочинства в ході проведення слідчих дій з метою пошуку, отримання, дослідження та фіксації
  7. Стаття 163. Вимагання Коментар до статті 163
    1. Вимагання як посягання на чуже майно з об'єктивних і суб'єктивних ознаками мало чим відрізняється від насильницьких форм розкрадання - розбою і грабежу, поєднаного з насильством. Вимагання посягає не тільки на власність, але і на майнові права (спадкові, житлові тощо) і служить способом заволодіння чужим майном. 2. Об'єктивна сторона вимагання
  8. Слідчий експеримент
    Слідчий експеримент - слідча дія, що полягає в дослідному встановленні можливості або неможливості сприйняття особою будь-яких фактів, вчинення ним певних дій, існування явищ і т.п. в умовах, максимально схожих з тими, при яких було скоєно злочин, з метою з'ясування обставин розслідуваної злочинного діяння, перевірки наявних доказів
  9. О.Я. Баєв. Тактика кримінального переслідування і професійного захисту від нього. Слідча тактика: Науково-практичний посібник, 2003
    Дане видання - певний підсумок багаторічного дослідження автором системних науково-практичних проблем тактики кримінального переслідування і професійного захисту від нього. У запропонованій читачеві першій частині цієї роботи розглянуто комплекс науково-практичних проблем криміналістичної тактики в цілому і слідчої тактики зокрема. Детально досліджені питання слідчих версій і
  10. § 3. Тактика виробництва окремих слідчих дій
    § 3. Тактика виробництва окремих слідчих
  11. Глава 7 Тактика слідчого експерименту та перевірки показань на місці
    Стаття 181. Слідчий експеримент З метою перевірки та уточнення даних, що мають значення для кримінальної справи, слідчий має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, а також обстановки або інших обставин певної події. При цьому перевіряється можливість сприйняття будь-яких фактів, вчинення певних дій, настання якої-небудь події, а
  12. 20.1. Поняття, завдання і стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення
    Виробництво по справах про адміністративні правопорушення сукупність адміністративно-процесуальних норм і заснована на них діяльність уповноважених органів і посадових осіб щодо застосування заходів адміністративного покарання. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення: 1) всебічне, повне, об'єктивне та своєчасне з'ясування кожної справи; 2) дозвіл
  13. Суд.
    У середньовічному Китаї судові справи розглядалися як у власне судових органах, так і в органах адміністративних, виконують судові функції. У мінському Китаї склалася щодо струнка ієрархічна судова сходи, на вищому щаблі якої стояв сам імператор, на нижчої - виборний старійшина села. Більшість справ вирішувалося в повітових управах-яминях, де вершив суд повітовий
  14. Стаття 24.2. Мова, якою ведеться провадження по справах про адміністративні правопорушення
    1. Виробництво по справах про адміністративні правопорушення ведеться російською мовою - державною мовою Російської Федерації. Поряд з державною мовою Російської Федерації провадження у справах про адміністративні правопорушення може вестися державною мовою республіки, на території якої знаходяться суддя, орган, посадова особа, уповноважені розглядати справи про
  15. Стаття 24.2. Мова, якою ведеться провадження по справах про адміністративні правопорушення
      1. Виробництво по справах про адміністративні правопорушення ведеться російською мовою - державною мовою Російської Федерації. Поряд з державною мовою Російської Федерації провадження у справах про адміністративні правопорушення може вестися державною мовою республіки, на території якої знаходяться суддя, орган, посадова особа, уповноважені розглядати справи про
  16. Стаття 24.1. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення
      Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне, об'єктивне та своєчасне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню адміністративних
  17. Стаття 24.1. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення
      Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне, об'єктивне та своєчасне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню адміністративних
  18. 19.2.2.2. Причинно-наслідковий зв'язок
      Причинно-наслідковий зв'язок означає, що наступ негативних наслідків викликане діями злочинця. Ці наслідки мають визначатися тим, що раніше зробило обличчя. Причому для притягнення до кримінальної відповідальності необхідно довести не передбачувану (нехай навіть вельми ймовірну), а безперечний зв'язок наслідки з тими вчинками, які інкримінуються
© 2014-2022  yport.inf.ua