Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Б.А. Страшун. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. Частина загальна. Тома 1-2, 2000 - перейти до змісту підручника

1. ПОНЯТТЯ

У строгому розумінні уряд - це колегіальний орган загальної компетенції, який здійснює керівництво виконавчої і розпорядчої (тобто адміністративної) діяльністю в країні. До його складу входять керівники найбільш значних органів центральної адміністрації, а іноді й представники нижчестоящої адміністрації.
Правда, до президентських республікам, та й до деяких дуалістичної монархії це визначення підходить не цілком. Адміністрація із загальною компетенцією очолюється там немає колегіальним органом, а одноосібно президентом або монархом. Тому, наприклад, в США ми навряд чи можемо говорити про наявність уряду, бо кожен з міністрів підпорядкований тільки Президенту. Кабінет ж, який би їх усіх, колегіальним органом не є, рішень не приймає, а тільки їх обговорює. Рішення центральної виконавчої влади загальної компетенції приймаються тільки Президентом. Краще тому не повторювати твердження деяких підручників, що Президент США - глава держави і глава уряду. Правильніше сказати, що він - глава держави і глава виконавчої влади (чи адміністрації). Іноді, втім, і при цій формі правління конституції передбачають уряд як колегіальний орган зі своєю компетенцією (наприклад, в Колумбії).
Уряд у різних країнах носить різні конституційні найменування: Уряд - у Чехії, Колумбії, Кабінет - в Японії, Рада міністрів - в Індії, Рада міністрів (Уряд) - у Франції, на Кубі, Державна рада - у Китаї, Федеральний уряд - у Німеччині, Федеральна рада - у Швейцарії, Адміністративна рада - в КНДР і т. д. Всередині уряду можуть створюватися більш вузькі органи загальнополітичного характеру - Кабінет у Великобританії, Постійне бюро в Китаї, Президія в Італії та т . п., а також різного роду між - відомчі структури - комітети у Великобританії, делеговані комісії в Іспанії та ін У Франції засідання уряду іменуються Радою міністрів, коли проходять під головуванням Президента, і Радою кабінету, коли головує Прем'єр-міністр; під другому випадку основоположні урядові документи прийматися не можуть і лише обговорюються. У Данії, як зазначалося, уряд під головуванням Королеви і за участю престолонаслідника іменується Державним радою, а під головуванням Прем'єр-міністра - Радою міністрів.
Слід ще раз застерегти, що вживається в англомовних конституціях термін Government, перекладається зазвичай як «уряд», підчас означає не уряд, як воно розглядається тут, а більш широке поняття - правління або взагалі систему законодавчих і виконавчих органів, включаючи главу держави, хоча іноді значить саме «уряд». Тому, читаючи переклади таких конституцій, а тим більше конституції в оригіналі слід особливо вдумуватися в значення даного терміну в даному контексті.
З точки зору свого політичного складу уряд буває однопартійною, коаліційним і безпартійним.
Однопартійний уряд в демократичній державі буває при парламентарної або змішаній формі правління в тому випадку, коли одна з політичних партій отримала в результаті виборів абсолютну або близьке до нього більшість місць в парламенті чи його нижній палаті. Так зазвичай буває у Великобританії. У президентських республіках, де є уряд, президент зазвичай формує його з представників своєї партії, хоча іноді в тих чи інших політичних цілях включає в нього окремих вихідців з інших партій. При тоталітарних політичних режимах уряд зазвичай повністю складається з членів керівної комуністичної партії (можливо, правда, мінімальне представництво в ньому партій-сателітів, якщо такі є).
Коаліційний уряд зазвичай буває при парламентарної або змішаній формі правління, коли жодної з партій у результаті виборів не вдалося отримати в парламенті (його нижній палаті) такої більшості, яке б дозволило сформувати уряд однопартійний. Іншими словами, коаліційний уряд - це результат угоди між партіями про загальну урядовій програмі. Урядові партії, що утворили коаліцію, повинні спиратися на парламентську більшість, до складу якого можуть входити і партії або незалежні депутати, в коаліції не складаються, але її підтримують. Коаліційні уряди створюються зазвичай в Німеччині, Італії. У кризові моменти (наприклад, у випадку війни) можливе об'єднання в рамках уряди всіх парламентських партій, створення уряду національної єдності, що знаменує об'єднання зусиль всього суспільства на подолання загальної небезпеки.
Можливе створення й уряду меншості, що спирається на вибіркову підтримку неурядових партій. Воно може бути однопартійною або коаліційним, але в будь-якому випадку партії, що склали уряд, більшості в парламенті (нижній палаті) не мають. Такий уряд нерідко зустрічається у Скандинавських країнах. Йому важко приймати радикальні рішення, і воно зазвичай обмежується вирішенням поточних питань.
Нарешті, безпартійне уряд утворюється у випадку, якщо партіям у парламенті не вдалося домовитися про створення коаліції, а розпускати парламент (нижню палату) небажано. Це уряд зазвичай називається службовим, діловим або чиновницьким. Воно включає фахівців, які можуть належати до тієї чи іншої партії, але їх партійна приналежність в даному випадку значення не має. Тривалість існування такого уряду часто невелика, воно веде поточні справи доти, поки не вдасться сформувати уряд на партійній основі. Буває, що службове уряд створюється для того, щоб вивести країну з кризового стану; ворогуючі партії погоджуються терпіти його на цей час.
Важливо підкреслити, що в демократичних країнах представники тієї чи іншої партії в уряді не слідують вказівкам центральних органів партії, що знаходяться поза парламентом. Навпаки, саме керівні діячі парламентської фракції або її представники в уряді є головними лідерами партії.
Уряд, утворене відповідно до конституції, вважається постійним, хоча зміна складу парламенту чи обрання нового президента призводять до його відставки. При парламентарних і змішаних формах правління до цього призводить і вотум недовіри або відмова в довірі з боку парламенту (палати). Уряду, утворені неконституційним або не цілком конституційним шляхом при зміні режиму, що супроводжується до того ж зміною конституції, зазвичай вважаються тимчасовими.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. ПОНЯТТЯ "
  1. Стаття 25.7. Понятий
    понятого може бути залучено будь-яка не заінтересована в результаті справи повнолітня особа. Число понятих повинно бути не менше двох. 2. Присутність понятих обов'язково у випадках, передбачених главою 27 цього Кодексу. Понятий засвідчує в протоколі своїм підписом факт вчинення в його присутності процесуальних дій, їх зміст і результати. 3. Про участь понятих в
  2. Стаття 25.7. Понятий
    понятого може бути залучено будь-яка не заінтересована в результаті справи повнолітня особа. Число понятих повинно бути не менше двох. 2. Присутність понятих обов'язково у випадках, передбачених главою 27 цього Кодексу. Понятий засвідчує в протоколі своїм підписом факт вчинення в його присутності процесуальних дій, їх зміст і результати. 3. Про участь понятих в
  3. Вопрос_8. Поняття та ознаки юридичної особи як суб'єкта цивільних правовідносин. Засоби індивідуалізації юридичної особи. Співвідношення поняття «юридична особа» з поняттями «організація» і «підприємство».
    Поняття «юридична особа» з поняттями «організація» і
  4. Вопрос_19. Поняття і види об'єктів цивільних прав. Поняття і класифікація речей
    Вопрос_19. Поняття і види об'єктів цивільних прав. Поняття і класифікація
  5. Глава 1 Поняття кримінальної армалогіі. Поняття і види правового режиму зброї. Класифікація зброї
    Глава 1 Поняття кримінальної армалогіі. Поняття і види правового режиму зброї. Класифікація
  6. Контрольні питання до розділу
    поняття посадової особи. 11. Поняття і види адміністративних правопорушень. 12. Поняття і види адміністративних
  7. Коментар до статті 25.7
    понятого може бути залучено лише фізична особа. Присутність понятих передбачено при застосуванні до особи, підозрюваного у вчиненні адміністративного правопорушення, заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення (див. коментар до ст. 27.1). Особистий огляд здійснюється особою однієї статі з особою в присутності двох понятих тієї ж статі. При застосуванні
  8. Контрольні запитання до розділу 1
    поняття права і його історична еволюція. 5. Взаємозв'язок права і держави. 6. Поняття джерел права. 7. Закони та їх види. Підзаконні акти. 8. Право і мораль. 9. Структура правової норми. 10. Дія норм права у часі, просторі і по колу осіб. 11. Правомірне поведінку і правопорушення. 12. Юридична
  9. Контрольні питання
    1. Поняття і основні види правомірної поведінки. 2. Юридичний конфлікт як різновид соціального конфлікту. 3. Правові механізми попередження та вирішення кримінальних конфліктів. 4. Поняття, ознаки та види правопорушення. 5. Склад правопорушення. 6. Поняття і підстави юридичної відповідальності. 7. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності. 8. Вина
  10. М
    поняття М. II, 6, § 4 (1) - с. 162 - часткова дієздатність М. II, 6, § 4 (3) - с. 166 - 168 Матеріальні блага II, 11, § 1 (2) - с. 394 - 395 Матеріальна шкода III, 16, § 2 (3) - с. 601 Міжнародне приватне право в системі приватного права I, 1, § 2 (2) - с. 19 Міжнародні договори як джерела цивільного права I, 4, § 1 (4) - с. 90 - 91 Дрібні побутові угоди II, 6, § 4 (2) -
  11. Контрольні питання
    поняття «колізії колізій»? 10. Який зміст поняття «колізійне право»? 160 Звеков В.П. Указ соч. С.
  12. Т
    поняття Т. в. IV, 19, § 2 (1) - с. 37 Товар як об'єкт економічних відносин власності IV, 18, § 2 (2) - с. 20 - 21 Товарний знак - державна реєстрація Т. з. VI, 31, § 6 (2) - с. 371 - використання Т. з. VI, 31, § 6 (3) - с. 379 - 380 - колективний Т. з. VI, 31, § 6 (2) - с. 373 - загальновідомий Т. з. VI, 31, § 6 (2) - с. 372 - 373 - поняття Т. з. VI, 31, § 6 (2) - с.
  13. Л
    Поняття Л. ю. л. II, 7, § 3 (3) - с. 252 - 253 - порядок (етапи) Л. ю. л. II, 7, § 3 (3) - с. 253 - 257, див Банкрутство Літеральна як властивість цінного паперу II, 11, § 3 (1) - с. 420 - 421 Особа - поняття Л. II, 6, § 1 (1) - с. 137 - Л. без громадянства, см. Апатрид Особистість II, 6, § 1 (1) - с. 137 - 138 Особисті немайнові відносини, см. Немайнові
  14. Контрольні питання до § 5.8
    поняття, види неустойки; заставу, іпотека; порука, банківська гарантія; утримання; завдаток . 5. Відповідальність за порушення зобов'язань. 6. Умови відповідальності. 7. Припинення зобов'язань. 8. Поняття і види договорів. 9. Свобода договору. 10.Содержаніе договору. 11. Порядок укладання договору. 12. Зміна і розірвання
  15. Э
    поняття Е. твори VI, 30, § 2 (1) - с. 283 - поняття Е. фонограми VI, 30, § 7 (5) - с. 318 - право на імпорт Е. твори VI, 30, § 4 (2) - с. 298 - 299 Економічні відносини власності - поняття Е. о. с. IV, 18, § 2 (1) - с. 19 - 20 - правові форми Е. о. с. IV, 18, § 2 (2) - с. 20 - 21 - товар як об'єкт Е. о. с. IV, 18, § 2 (2) - с. 20 - 21 Експертиза -
  16. Стаття 22. Заборони та обмеження, пов'язані із застосуванням спеціальних засобів
    поняттю "інвалід". Інвалід - це особа, яка має порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності та викликає необхідність її соціального захисту (ч. 1 ст. 1 Федерального закону від 24 листопада 1995 р. N 181 -ФЗ "Про соціальний захист інвалідів у Російської Федерації").
  17. Поняті у виконавчому провадженні
    поняті, перекладачі, фахівці. Понятий у виконавчому провадженні - це особа, яка запрошується для участі у вчиненні виконавчих дій у якості свідка, що посвідчує правильність дотримання законних процедур і сам факт вчинення дій, що у юридичних документах. ---