Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Л.В. Лазарєв. Правові позиції Конституційного Суду Росії, 2003 - перейти до змісту підручника

Постанови

1. / Положення Конституції про обов'язок державних органів і посадових осіб дотримуватися Конституції /, по суті, вимагає безпосереднього її застосування судами при виявленні протиріччя між конституційними нормами та іншими законами. Суди зобов'язані також оцінювати підлягає застосуванню закон з точки зору його відповідності принципам і нормам міжнародного права ... (Постанова Конституційного Суду від 4 лютого 1992 року N 2-П у справі про перевірку конституційності правозастосовчої практики розірвання трудового договору на підставі, передбаченій пунктом 11 статті 33 КЗпП РРФСР; абзац двадцять другий мотивувальної частини).
2. Принцип неприпустимості зворотної сили закону не має відношення до питання про зміну підсудності справи, яка визначається відповідно до закону, які у час його розгляду ...
Будь-який акт державного органу вважається конституційним, поки в запропонованому Конституцією чи законом порядку не встановлено протилежне (Постанова Конституційного Суду від 30 листопада 1992 року N 9-П у справі про перевірку конституційності Указів Президента Російської Федерації, що стосуються діяльності КПРС і КП РРФСР, а також про перевірку конституційності КПРС і КП РРФСР; абзаци третій пункту 2 вступної частини і десятий пункту IV мотивувальної частини).
3. На відміну від поправок, федеральний конституційний закон за своєю юридичною природою приймається на виконання Конституції Російської Федерації, не може змінювати її положень, а також не може стати її складовою частиною (Постанова Конституційного Суду від 31 жовтня 1995 року N 12-П у справі про тлумачення статті 136 Конституції Російської Федерації; абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).
4. День, ... яким датований випуск "Зібрання законодавства Російської Федерації" з текстом / закону /, не може вважатися днем його оприлюднення. Зазначена дата, як свідчать вихідні дані, збігається з датою підписання видання до друку, і, отже, з цього моменту ще реально не забезпечується отримання інформації про зміст закону його адресатами (Постанова Конституційного Суду від 24 жовтня 1996 року N 17-П у справі про перевірку конституційності частини першої статті 2 Федерального закону від 7 березня 1996 року "Про внесення змін до Закону Російської Федерації" Про акцизи "; абзац другий пункту 6 мотивувальної частини).
5. Виходячи зі змісту статей 54 і 57 Конституції Російської Федерації, законом, погіршують становище громадян, не може надаватися зворотна сила (Постанова Конституційного Суду від 24 лютого 1998 року N 7-П у справі про перевірку конституційності окремих положень статей 1 і 5 Федерального закону від 5 лютого 1997 року "Про тарифи страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації, Фонд соціального страхування Російської Федерації, Державний фонд зайнятості населення Російської Федерації й у фонди обов'язкового медичного страхування на 1997 рік "у зв'язку з скаргами ряду громадян та запитами судів; абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
6. З взаємопов'язаних положень статей 15 (частина 1), 71 (пункт "о"), 103 і 125 (частини 2 і 4) Конституції Російської Федерації слід, що постанова Державної Думи, якими оголошується амністія , є унікальним нормативно - правовим актом порівняно з постановами Державної Думи з інших питань, а також у порівнянні з іншими нормативними підзаконними актами, прийнятими у формі постанов. Прийняття Державною Думою постанов про амністію передбачено самою Конституцією Російської Федерації, що відрізняє ці постанови від інших нормативних актів, включаючи більшість законів, і, таким чином, вони мають особливу конституційну природу.
Виходячи зі статті 71 (пункт "о"), що відносить амністію до ведення Російської Федерації, та статті 76 (частина 1) Конституції Російської Федерації, не виключається право федерального законодавця прийняти закон про загальні умови здійснення амністії. Проте у відсутність такого закону саме нормативні приписи, що містяться в постанові про амністію, можуть і повинні виконувати функцію законодавчого регулювання, тим більше що видання законів з питань амністії не передбачено Конституцією Російської Федерації як необхідне і обов'язкове. У чинному конституційно-правовому просторі нормативно-правове регулювання амністії здійснюється тільки в такій правовій формі, як постанова Державної Думи ...
Отже, постанови Державної Думи про амністії в системі діючих нормативно-правових актів за своїм рівнем та матеріально-правовим змістом можуть бути прирівняні тільки до прийнятою Державною Думою законам (стаття 105, частина 1, Конституції Російської Федерації).
Такий статус постанов про амністії підтверджується і тим, що оголошення амністії віднесено до повноважень саме Державної Думи, діяльність якої як палати представницького органу забезпечує на основі формування волі більшості пошук і прийняття доцільних нормативних політико-правових рішень у встановленій для неї конституційної нормотворчої процедурі (Постанова Конституційного Суду від 5 липня 2001 року N 11-П у справі про перевірку конституційності постанови Державної Думи від 28 червня 2000 року N 492-Ш ГД "Про внесення зміни до постанови Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації" Про оголошення амністії у зв'язку з 55-річчям Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років "у зв'язку із запитом Радянського районного суду міста Челябінська і скаргами ряду громадян; абзаци перший, другий і четвертий пункту 2.1 мотивувальної частини).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Постанови "
  1. Стаття 169. Виклад рішення
    Коментар до статті Непідписання рішення, ухвали суддею або одним із суддів, що розглядали справу, або підписання рішення, постанови не тими суддями, що зазначені в рішенні, постанові, є підставою для скасування рішення, поста новления в будь-якому випадку. Див, наприклад: Постанова Президії ВАС РФ від 19.04.2011 N
  2. Стаття 31.4. Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
    1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
  3. Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
    1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
  4. Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
    Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього
  5. Стаття 31.6. Зупинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
    1. Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється
  6. Стаття 307. Набрання законної сили постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації та його опублікування
    Коментар до статті Постанова Президії ВАС РФ підлягає опублікуванню у журналі "Вісник Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації" і розміщується на сайті ВАС РФ. При цьому арбітражним судам слід мати на увазі, що з дня розміщення Постанови Президії ВАС РФ в повному обсязі на сайті ВАС РФ практика застосування законодавства, на положеннях якого заснована дане
  7. Стаття 306. Зміст постанови Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації
    Коментар до статті Дотримання вимог до оформлення постанов Президії ВАС РФ забезпечує його законність, обгрунтованість і вмотивованість, які є умовами обов'язковості судових актів (ст. ст. 15, 16 АПК РФ). При цьому особливе значення мають мотиви прийнятого постанови (п. 9 ст. 306 АПК РФ) і висновки і рішення за результатами роз-гляду заяви (п. 10 ст. 306 АПК РФ),
  8. Стаття 31.4 . Приведення у виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення
    1. Постанова по справі про адміністративне правопорушення приводиться у виконання уповноваженими на те органом, посадовою особою в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та прийнятими відповідно до них постановами Уряду Російської Федерації. 2. У разі винесення кількох постанов про призначення адміністративного покарання щодо
  9. Стаття 32.1. Виконання постанови про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження
    Постанова про призначення адміністративного покарання у вигляді попередження виконується суддею, органом, посадовою особою, які винесли постанову, шляхом вручення або направлення копії постанови відповідно до статті 29.11 справжнього Кодексу . Відповідно до Федерального закону від 27.06.2011 N 162-ФЗ з 1 січня 2013 року статтю 32.2 буде доповнена частиною
  10. Стаття 31.7. Припинення виконання постанови про призначення адміністративного покарання
    Суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови у разі: 1) видання акта амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; 2) скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; 3) смерті особи, залученого
© 2014-2022  yport.inf.ua