Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Постанови |
||
2. Принцип неприпустимості зворотної сили закону не має відношення до питання про зміну підсудності справи, яка визначається відповідно до закону, які у час його розгляду ... Будь-який акт державного органу вважається конституційним, поки в запропонованому Конституцією чи законом порядку не встановлено протилежне (Постанова Конституційного Суду від 30 листопада 1992 року N 9-П у справі про перевірку конституційності Указів Президента Російської Федерації, що стосуються діяльності КПРС і КП РРФСР, а також про перевірку конституційності КПРС і КП РРФСР; абзаци третій пункту 2 вступної частини і десятий пункту IV мотивувальної частини). 3. На відміну від поправок, федеральний конституційний закон за своєю юридичною природою приймається на виконання Конституції Російської Федерації, не може змінювати її положень, а також не може стати її складовою частиною (Постанова Конституційного Суду від 31 жовтня 1995 року N 12-П у справі про тлумачення статті 136 Конституції Російської Федерації; абзац другий пункту 3 мотивувальної частини). 4. День, ... яким датований випуск "Зібрання законодавства Російської Федерації" з текстом / закону /, не може вважатися днем його оприлюднення. Зазначена дата, як свідчать вихідні дані, збігається з датою підписання видання до друку, і, отже, з цього моменту ще реально не забезпечується отримання інформації про зміст закону його адресатами (Постанова Конституційного Суду від 24 жовтня 1996 року N 17-П у справі про перевірку конституційності частини першої статті 2 Федерального закону від 7 березня 1996 року "Про внесення змін до Закону Російської Федерації" Про акцизи "; абзац другий пункту 6 мотивувальної частини). 5. Виходячи зі змісту статей 54 і 57 Конституції Російської Федерації, законом, погіршують становище громадян, не може надаватися зворотна сила (Постанова Конституційного Суду від 24 лютого 1998 року N 7-П у справі про перевірку конституційності окремих положень статей 1 і 5 Федерального закону від 5 лютого 1997 року "Про тарифи страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації, Фонд соціального страхування Російської Федерації, Державний фонд зайнятості населення Російської Федерації й у фонди обов'язкового медичного страхування на 1997 рік "у зв'язку з скаргами ряду громадян та запитами судів; абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). 6. З взаємопов'язаних положень статей 15 (частина 1), 71 (пункт "о"), 103 і 125 (частини 2 і 4) Конституції Російської Федерації слід, що постанова Державної Думи, якими оголошується амністія , є унікальним нормативно - правовим актом порівняно з постановами Державної Думи з інших питань, а також у порівнянні з іншими нормативними підзаконними актами, прийнятими у формі постанов. Прийняття Державною Думою постанов про амністію передбачено самою Конституцією Російської Федерації, що відрізняє ці постанови від інших нормативних актів, включаючи більшість законів, і, таким чином, вони мають особливу конституційну природу. Виходячи зі статті 71 (пункт "о"), що відносить амністію до ведення Російської Федерації, та статті 76 (частина 1) Конституції Російської Федерації, не виключається право федерального законодавця прийняти закон про загальні умови здійснення амністії. Проте у відсутність такого закону саме нормативні приписи, що містяться в постанові про амністію, можуть і повинні виконувати функцію законодавчого регулювання, тим більше що видання законів з питань амністії не передбачено Конституцією Російської Федерації як необхідне і обов'язкове. У чинному конституційно-правовому просторі нормативно-правове регулювання амністії здійснюється тільки в такій правовій формі, як постанова Державної Думи ... Отже, постанови Державної Думи про амністії в системі діючих нормативно-правових актів за своїм рівнем та матеріально-правовим змістом можуть бути прирівняні тільки до прийнятою Державною Думою законам (стаття 105, частина 1, Конституції Російської Федерації). Такий статус постанов про амністії підтверджується і тим, що оголошення амністії віднесено до повноважень саме Державної Думи, діяльність якої як палати представницького органу забезпечує на основі формування волі більшості пошук і прийняття доцільних нормативних політико-правових рішень у встановленій для неї конституційної нормотворчої процедурі (Постанова Конституційного Суду від 5 липня 2001 року N 11-П у справі про перевірку конституційності постанови Державної Думи від 28 червня 2000 року N 492-Ш ГД "Про внесення зміни до постанови Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації" Про оголошення амністії у зв'язку з 55-річчям Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років "у зв'язку із запитом Радянського районного суду міста Челябінська і скаргами ряду громадян; абзаци перший, другий і четвертий пункту 2.1 мотивувальної частини). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Постанови " |
||
|