|
Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр
України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Коментована стаття присвячена нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України.
Частина перша цієї статті наділяє Кабінет Міністрів правом видавати власні правові акти в формі постанов і розпоряджень і встановлює їх обов'язковість до виконання. Зрозуміло, що мається на увазі (за аналогією з ч. З ст. 106 Конституції України стосовно актів Президента України) обов'язковість на всій території України, оскільки компетенція Кабінету Міністрів не обмежується ніякими галузевими чи регіональними (територіальними) рамками.
Акти Кабінету Міністрів є окремим видом підзаконних правових актів і становлять значну частину актів законодавства України. Дані акти, по-перше, за своїм змістом мають відповідати Конституції та законам України і актам Президента України; по-друге, мають бути видані суворо в межах компетенції Кабінету Міністрів, яка визначена Конституцією України (див. коментар до ст. 116), законами і актами Президента України.
Акт Кабінету Міністрів може бути скасований Президентом України на його вільний розсуд, тобто без будь-якого обмеження мотивів такого скасування (п. 16 ч. 1 ст. 106 Конституції України), включаючи, природно, і мотиви невідповідності, порушення чи суперечності законам або актам Президента України.
При виданні Кабінетом Міністрів акта, який, на думку Президента України, не відповідає Конституції України, він власне з цих мотивів не може скасувати даний акт. Питання про конституційність актів Кабінету Міністрів вирішується виключно Конституційним Судом України (ст. 150 Конституції України), в тому числі й за зверненням Президента України. У разі визнання неконституційним акта Кабінету Міністрів або його окремих положень він втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про конституційність акта або його окремих положень.
Слід також додати, що згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді акта Кабінету Міністрів, що порушує, на думку заявника, права і свободи людини і громадянина і, крім того, право звернутися з цього приводу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
У формі постанов Кабінету Міністрів видаються акти, що мають нормативний характер, або з питань найбільш важливого чи загального значення. У формі ж розпоряджень Кабінету Міністрів видаються акти, що мають індивідуальний характер, або з оперативно-організаційних та інших поточних питань діяльності Кабінету Міністрів.
Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів приймаються шляхом голосування на його засіданнях більшістю голосів членів Кабінету Міністрів. За рівної кількості голосів голос Прем'єр-міністра є вирішальним.
Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Вони набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено в самих актах.
Постанови Кабінету Міністрів, як правило, публікуються в офіційних виданнях Кабінету Міністрів і газеті «Урядовий кур'єр», а також доводяться до загального відома іншими засобами масової інформації. Що ж стосується постанов, що визначають права і обов'язки громадян, то вони підлягають обов'язковому офіційному оприлюдненню. У разі недоведення таких постанов до відома населення у встановленому законом порядку вони визнаються нечинними (ст. 57 Конституції).
В частині третій коментованої статті встановлюється обов'язковість реєстрації нормативно-правових (або, інакше, нормативних) актів не тільки Кабінету Міністрів України, а й міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади». Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади затверджене Кабінетом Міністрів України 28 грудня 1992 р.
Відповідно до Указу Президента України від 27 червня 1996 р. «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» запроваджено відповідний державний реєстр, порядок ведення якого визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру норматив-но-правових актів та користування ним (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 376). До Єдиного державного реєстру, який являє собою автоматизовану систему збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, включаються чинні опубліковані та неопубліковані, в тому числі з обмежувальними грифами, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані в Міністерстві юстиції України.
Зазначена державна реєстрація здійснюється Міністерством юстиції України відповідно до Порядку проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 листопада 2002 р. № 102/5). Зокрема передбачено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду, якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи і законні інтереси громадян, проголошені і гарантовані Конституцією і законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації; мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для міністерств, інших органів виконавчої влади, органів державного управління та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Нормативно-правові акти набувають чинності через десять днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання чинності. Якщо нормативно-правові акти зачіпають права і законні інтереси громадян, вони набувають чинності в той самий строк, але не раніше дня їх доведення до відома населення.
|
- Стаття 426. Зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України
Під час виконання службових обов'язків окремим категоріям посадових осіб митної служби України, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, надається право зберігати, носити вогнепальну зброю. Порядок застосування вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України регулюється положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік видів вогнепальної зброї
- Стаття 12.
(Статтю 12 виключено на підставі Закону N 258/95-ВР від 05.07.95) Розпорядження Антимонопольного комітету України Антимонопольний комітет України і його територіальні управління в межах своїх повноважень приймають обов'язкові для виконання
- Стаття 95. Пункти пропуску на митному кордоні України, через які переміщуються товари і транспортні засоби
Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися через спеціально визначені пункти
- Стаття 123. Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів
1. Витрати, пов'язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 2. Граничний розмір витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів
- Стаття 97. Обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України
У випадках, передбачених законом, на окремі товари можуть запроваджуватися обмеження у разі їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції. Переліки товарів, переміщення яких через митний кордон України здійснюється на підставі
- Стаття 173. Організація митних аукціонів
Митні аукціони організуються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів
- § 3. Підзаконні акти як джерела аграрного права
Підзаконні нормативно-правові акти уряду і відомств України мають суттєве значення в регулюванні суспільних відносин аграрного сектора в Україні. Нормативно-правові акти уряду, міністерств і відомств України приймаються як із загальних, так і з окремих питань агропромислового виробництва, економічного і соціального розвитку, соціального забезпечення і соціального страхування, охорони здоров'я
- Використана література
1. Конституція України. 2. Цивільний кодекс України від 16.01. 2003 року №435. 3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03. 2004 року № 1618. 4. Бюджетний кодекс України від 21.06. 2001 року № 2542. 5. Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудово-го слідства, прокуратури і суду" від 01.12. 1994 року № 266/94.
- Стаття 35. Міжнародна діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи
Міжнародна діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи спрямовується і координується Президентом України та Кабінетом Міністрів України. Проведення переговорів та консультативної роботи, пов'язаної з підготовкою міждержавних, міжурядових і міжвідомчих угод з питань митної справи, може здійснюватися спеціально уповноваженим центральним
- Стаття 246. Поняття митного режиму відмови на користь держави
Відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання. Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного
- Стаття 148. Порядок здійснення митного контролю товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі
Митний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, у тому числі з метою транзиту через митну територію України, здійснюється в місцях митного контролю, які визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок та строки митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями
- Стаття 251. Обмеження щодо вивезення громадянами за межі митної території України окремих товарів
Не допускається вивезення громадянами за межі митної території України незалежно від загальної вартості: 1) товарів, щодо яких відповідно до законодавства України застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання експорту; 2) товарів, на які встановлено державні дотації, крім предметів особистого користування; 3) товарів промислового призначення (обладнання, комплектуючих
- Стаття 139. В Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається законом України.
Коментована стаття присвячена органу державної влади, через який Президент України виконує контрольні повноваження щодо органів влади Автономної Республіки Крим. Включення цієї статті до Конституції України стало результатом пошуку оптимальних форм контролю за реалізацією в Автономній Республіці Крим наданих їй повноважень. Вперше Закон України «Про Представництво Президента України в Автономній
- Стаття 232. Строки переробки товарів на митній території України
Строк переробки товарів на митній території України обчислюється починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що ввозяться для переробки. Строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але, як
- Стаття 122. Зони митного контролю в морських та річкових портах
Зони митного контролю в морських та річкових портах розташовуються в межах, відведених адміністрацією цих портів, територій та акваторій. Порядок створення та функціонування зон митного контролю у морських та річкових портах визначається Кабінетом Міністрів
- Стаття 316. Надання зразків товарів та документації при здійсненні верифікації сертифікатів про походження товарів з України
З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товарів з України, митні органи можуть затребувати у підприємств - виробників товарів документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом. Порядок
- Стаття 81. Процедура декларування
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення
- Стаття 306. Спеціальна митна статистика
Для забезпечення завдань, покладених на митні органи Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, митними органами формується, узагальнюється та аналізується спеціальна митна статистика. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається
|