Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 126. Об'єднання і роз'єднання позовів

Суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох од-норідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.
2. Залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.
1. Коментована стаття є цікавою тому, що ненавмисно, як уявляється, вирішує одне з найважливіших питань цивільного судочинства - питання про його структуру. Згідно з частиною 1 статті провадження у суді першої інстанції складається з трьох стадій: відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду і розгляду справи.
2. Частина 1 даної статті передбачає право суду під час зазначених стадій судочинства на об'єднання позовів. Позивач може і сам об'єднати в одній позовній заяві кілька пов'язаних між собою вимог. Суд у цьому разі не повинен перешкоджати такому об'єднанню, оскільки це відповідає принципу процесуальної економії та виключає можливість винесення судових рішень, що суперечать одне одному. У зазначених випадках буде об'єднання позовів, яке можна назвати суб'єктивним. Воно відрізняється від співучасті тим, що позивачі не зв'язані між собою спільними матеріальними правами,
а відповідачі - спільними матеріальними обов'язками, як співпозивачі, та співвідповідачі. І ті, й інші у справі самостійні та незалежні один від одного.
3. Частина 2 коментованої статті дозволяє суду вчинення і протилежної процесуальної дії - роз'єднання кількох поєднаних в єдиному провадженні вимог у самостійні провадження. Підставою такого роз'єднання є та обставина, що вони не лише можуть бути розглянуті окремо, але і те, що їх спільний розгляд ускладнив би вирішення цієї цивільної справи. Ця процесуальна дія також повинна здійснюватись ухвалою суду.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 126. Об'єднання і роз'єднання позовів"
  1. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    статті. Назви розділів: І - "Загальні положення"; II - "Право власності"; ЦІ - "Зобов'язальне право"; IV - "Авторське право"; V - "Право на відкриття"; VI - "Винахідницьке право"; VII - "Спадкове право"; VIII - "Правоздатність іноземців і осіб без громадянства. Застосування цивільних законів іноземних держав, міжнародних договорів і угод". Говорячи про найбільш характерні моменти, що
  2. § 1. Поняття і ознаки юридичної особи
    єднань, філій і представництв, які не є суб'єктами цивільного права. Тому перелік ознак юридичної особи має виглядати таким чином: 1) наявність певним чином організаційно і структурно оформленого соціального утворення - організації; 2) наявність у цієї організації відокремленого майна; 3) зазначена організація створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; 4) вона має цивільну
  3. § 5. Види (форми) юридичних осіб приватного права
    єднання осіб (учасників), які мають право участі у ньому. За своєю суттю товариства є корпоративними утвореннями. Корпоративний устрій полягає в обов'язковому об'єднанні майна і майнових прав учасників товариства й наявності статутного фонду товариства, поділеного на частки учасників пропорційно .їхнім внескам. Разом з тим, товариство може бути створене однією особою, якщо інше не встановлено
  4. § 6. Виникнення та припинення юридичних осіб
    єднань громадян провадиться залежно від їхнього статусу або Міністерством юстиції, або місцевими органами виконавчої влади (ст. 14 Закону "Про об'єднання громадян"). Юридичні особи публічного права утворюються в порядку, передбаченому окремими законодавчими актами. Створення юридичних осіб приватного права має відбуватися відповідно до положень ст.ст. 87 - 89 ЦК. Згідно із зазначеними
  5. § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    єднанні з поняттям їх дієздатності, утворює єдину категорію - цивільну правосуб'єктність зазначених суб'єктів. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад - це соціально-правова можливість бути суб'єктом цивільних правовідносин. Основні засади участі держави та українського народу у правовідносинах визначені у Конституції - Основному законі держави.
  6. § 1. Договір купівлі-продажу
    статті ЦК, ціна не є істотною умовою договору купівлі- продажу у цивільно-правових договорах - якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Проте вже згідно з ч. 2 ст. 189 ГК (див. також ч. З ст. 180 цього Кодексу) ціна є істотною
  7. § 4. Договір найму (оренди) земельної ділянки
    стаття > ЦК ст. 792, ч. 2 якої прямо відсилає до окремого закону, який регулює зазначені відносини. Такими є Земельний кодекс (ЗК) України (гл. 15) та спеціальний акт - Закон "Про оренду землі"; у ГК оренду земельних ділянок регулює ст 290. Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної
  8. § 8. Договір найму житла
    єднання у великопанельних житлових будинках; - дах будинку та обладнання на ньому (димові і вентиляційні канали та інше); - ліфти та їх обладнання; - поверхи житлового будинку, в тому числі їх конструкції; - інженерне обладнання. Крім того, Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) у п. 8 передбачає обов'язкову сертифікацію послуг з иімчасового розміщення (проживання)
  9. § 3. Договір транспортного експедирування
    єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) гіри перевезенні вантажів. Договір транспортного експедирування є оплатним. Згідно із ч. 8 ст. 9 Закону "Про транспортно-експедиційну діяльність" платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом
  10. § 3. Форма заповіту
    єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт робітника, службовця, члена їх сімей і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу. Заповіт особи, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, може бути посвідчений начальником місця