| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 149. На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 цієї Конституції. |
||
|
Судді Конституційного Суду України є професійними суддями і носіями судової влади, органом якої є Конституційний Суд України. Вони повинні мати високі гарантії незалежності і недоторканності. Необхідність таких гарантій зумовлена особливістю юрисдикції Конституційного Суду України, який є єдиним спеціалізованим органом конституційної юрисдикції. Конституція України окремо не встановила гарантій незалежності і недоторканності для суддів Конституційного Суду України, а поширила на них ті, які передбачені її ст. 126. Ця стаття закріплює найбільш важливі гарантії незалежності та недоторканності суддів судів загальної юрисдикції. При цьому вона передбачає встановлення таких гарантій іншими нормами Конституції України та законами. Отже, на суддів Конституційного Суду України поширюються всі гарантії незалежності та недоторканності, встановлені для суддів судів загальної юрисдикції Конституцією України та законами, зокрема законами «Про статус суддів», «Про судоустрій України». Зміст цих гарантій розкрито в коментарі до ст. 126 Конституції України. Поряд з цим є окремі гарантії незалежності та недоторканності, які поширюються виключно на суддів Конституційного Суду України. Ці гарантії містяться в нормах розділу XII «Конституційний Суд України» Конституції України та Законі України «Про Конституційний Суд України» (далі - Закон). Гарантією незалежності судді є демократичний порядок формування Конституційного Суду. По третині суддів (шість суддів) призначають Президент України, Верховна Рада України та З'їзд суддів України. Враховуючи функціональну взаємопов'язаність Президента України з виконавчою владою, а також проведення ним консультацій з Кабінетом Міністрів України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посаду суддів і обов'язковість скріплення указів Президента України про їх призначення підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України, за наявності яких особа визнається призначеною на посаду судді, можна стверджувати, що у формуванні органу конституційної юрисдикції беруть участь як законодавча, судова, так і опосередковано виконавча влада. При цьому призначений суддя не представляє інтереси органу, який його призначив, або підприємство, установу, організацію, в якій працював. Він виконує публічну функцію в інтересах суспільства, держави і повинен вирішувати справи з позицій права, а не інтересу певного органу влади, у тому числі того, який його призначив, та бути поза політикою. Гарантією незалежності суддів є призначення їх лише на один дев'ятирічний строк без права бути призначеним на повторний строк. Призначення суддів на повторний строк послаблює їх незалежність і сприяє можливості впливу на них. Гарантією незалежності є також обрання самими суддями Голови Конституційного Суду України та його заступників і тільки на один трирічний строк. Це посилює і незалежність Голови Конституційного Суду України у виконанні своїх функцій. Гарантією незалежності судді органу конституційної юрисдикції є встановлення повноважень Конституційного Суду України, а також суб'єктів звернення до нього з питань відповідності Конституції України визначених нею нормативно-правових актів. При цьому Основний Закон України не допускає зміни законом його повноважень (розширення чи звуження), а також кола встановлених ним суб'єктів, які можуть звертатися до суду. Розділ XII. Стаття ІСудді Конституційного Суду не можуть за власною ініціативою порушувати розгляд будь-якого, віднесеного до повноважень Конституційного Суду, питання. Гарантією незалежності судді є обов'язковість розгляду справ за процедурою, визначеною законом, встановлення обов'язковості рішень органу конституційної юрисдикції. Гарантією незалежності судді є функціонування в Конституційному Суді України суддівського самоврядування. Вирішення питань внутрішньої діяльності суду, а також тих, що зачіпають інтереси судді, органами суддівського самоврядування, а не суддями з адміністративними функціями чи посадовими особами апарату суду, посилює незалежність судді. Діяльність суддівського самоврядування є конституційною вимогою, обов'язковою і для Конституційного Суду України. Законом України «Про судоустрій України» передбачено функціонування суддівського самоврядування у всій судовій системі України, до якої входить і Конституційний Суд України. Організаційною формою суддівського самоврядування в органі конституційної юрисдикції ним визначено збори суддів (ст. 114). Гарантії незалежності судді органу конституційної юрисдикції встановлюються також Законом про принципи функціонування цього органу. До них можна віднести такі основні принципи діяльності Конституційного Суду, як верховенство права, незалежність, колегіальність, рівноправність суддів, гласність, повнота та всебічність розгляду справ, обгрунтованість прийнятих ними рішень (ст. 4). Названі принципи спрямовані на забезпечення самостійного і неупередженого здійснення конституційного правосуддя, незалежності суддів. Здійснення конституційного правосуддя на засадах верховенства права і незалежності означає, що всі спірні питання, які віднесені до повноважень Конституційного Суду України, мають розглядатися самостійно і справедливо, при цьому повинні забезпечуватися захист прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави. Не допускаються втручання в будь-якій формі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, вплив на суддів у конституційному судовому процесі. Принцип колегіальності означає, що всі рішення з питань, віднесених до повноважень Конституційного Суду України, приймаються колегіально. Питання про відкриття провадження у справі за конституційними поданнями, зверненнями розглядаються колегіями суддів Конституційного Суду України у складі не менше чотирьох суддів, а в разі відмови ними у відкритті конституційного провадження - на засіданні Конституційного Суду України за обов'язкової участі не менше 11 суддів. Справи, в яких відкрито конституційне провадження, розглядаються на пленарному засіданні Конституційного Суду України за участю не менше 12 суддів. Рішення приймаються в Колегії суддів і на пленарному засіданні Конституційного Суду України більшістю голосів від загального складу (відповідно 6 і 18 суддів), а на засіданні Конституційного Суду - більшістю від числа присутніх суддів. Отже, вплив на одного суддю не дасть бажаного результату, а здійснити вплив на більшість суддів є проблематичним. Гарантією незалежності суддів є їх рівноправність при здійсненні правосуддя, у тому числі і при прийнятті рішень. Жоден з суддів, у тому числі той, який виконує адміністративні функції, не має переваги при голосуванні. Голос Голови Конституційного Суду України є рівнозначним голосу іншого судді Конституційного Суду України, хоча в конституційних судах окремих країн голос голови суду визнається вагомішим, і при рівному розподілі голосів суддів приймається рішення, за яке проголосував голова суду. Принцип гласності треба розглядати не лише як відкритість засідань суду і поширення інформації про діяльність Конституційного Суду України, а й як засіб контролю з боку суспільства за ним і суддями, за спробами втручання в здійснення судочинства, самостійного, неупередженого вирішення справ. Принципи повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих рішень вимагають від суддів Конституційного Суду України вживати всіх, передбачених законом заходів для встановлення суті спірного питання і об'єктивно, неупереджено його вирішувати на підставі зібраних і досліджених у пленарному засіданні доказів. Вони визначають обсяг дослідження Конституційним Судом поставленого перед ним питання та обов'язки суддів неухильно виконувати їх. Таким чином, вони змушують суддів діяти і приймати рішення самостійно і незалежно. Гарантією незалежності судді є встановлення його повноважень Законом «Про Конституційний Суд України». Він має право витребувати необхідні для розгляду справи документи, матері- али, іншу інформацію від Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також окремих громадян, політичних партій та інших об'єднань громадян. При цьому Законом передбачена відповідальність за відмову від надання документів, матеріалів, іншої необхідної інформації на вимогу судді, за ухилення від дачі пояснень. Гарантією незалежності судді є встановлена Законом заборона публічно висловлювати свою думку з питань, які розглядаються Конституційним Судом України. Суддя не може наперед визначати своє ставлення не тільки до питання, що знаходиться на розгляді, а й до тих, які можуть бути предметом вирішення органом конституційної юрисдикції. При цьому не має значення, висловлене воно ним як громадянином, науковцем чи викладачем. Зокрема, судді бажано уникати оцінок щодо конституційності нормативних та інших актів, компетенції органів державної влади або органу місцевого самоврядування. Висловлення суддею своєї думки з питань, що знаходяться на розгляді в Конституційному Суді необхідно розглядати як порушення ним присяги. Після прийняття рішення, дачі висновку Конституційним Судом України суддя може публічно висловлювати свою думку з розглянутих питань. Суддя, не згідний з рішенням (висновком) Конституційного Суду України в цілому або в окремій його частині, може викласти окрему думку. Незалежність судді гарантується також забороною обмеження не тільки повноважень судді, а й його конституційних прав і свобод, навіть при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Гарантією незалежності судді є створення належних умов для його діяльності, включаючи винагороду за працю, яка має встановлюватися з урахуванням особливості конституційної юрисдикції, високого статусу судді, гідності професії та міри відповідальності, соціального і пенсійного забезпечення. Гарантією незалежності суддів є встановлення права на відставку, виплату вихідної допомоги та отримання щомісячного довічного утримання за відсутності передбаченого для суддів судів загальної юрисдикції десятирічного стажу на посаді судді. З урахуванням їх високого статусу, професійного рівня, строку перебування на посаді менше десяти років, до стажу їх роботи для отримання права на відставку зараховуються стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби. При цьому за ними зберігаються звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку. Як гарантію незалежності судді можна розглядати відсутність дисциплінарної відповідальності судді Конституційного Суду України. Гарантією незалежності судді є персоніфікованість прийняття рішень. Він не має права утриматися від голосування і зобов'язаний незалежно від результатів голосування і ставлення до рішення Конституційного Суду підписати його. Рішення приймається поіменним голосуванням у формі опитування суддів. Рішення підписується окремо суддями, які голосували за його прийняття і які голосували проти його прийняття. Гарантією незалежності судді Конституційного Суду України є також те, що суддя не несе юридичної відповідальності за результати голосування, обговорення своїх виступів або висловлювань в Конституційному Суді України чи в колегії суддів з розглядуваних питань прийняття рішень та дачі висновків за окремими винятками. Якщо висловлювання містять образу чи наклеп, то суддя не звільняється від відповідальності за них. Конституція України поширила на суддів також підстави щодо звільнення, перелік яких наведено в ч. 5 ст. 126. У Законі (ст. 23) вони розглядаються як підстава припинення повноважень судді. Повноваження судді виникають не з моменту його призначення, а пов'язуються з певною подією, без якої він не може приступити до їх здійснення і якою визначається день його вступу на посаду - принесення присяги на засіданні Верховної Ради України. Повноваження судді надають на чітко визначений строк, по закінченні якого він підлягає негайному звільненню. Він має бути звільнений в останній день перебування на посаді, оскільки призначається на один дев'ятирічний строк і не може призначатися повторно. Здійснення ним повноважень понад цей строк Конституція України і Закон не допускають. При цьому необхідно чітко визначити перебіг строку перебування судді на посаді, зокрема час вступу на посаду і закінчення повноважень. Строк здійснення повноважень закінчується в останній день дев'ятого календарного року перебування на посаді судді. Певні відмінності, зумовлені змістом присяги, має звільнення судді за порушення присяги. Присяга судді, з одного боку, надає легітим-ності судді, допускаючи його до здійснення функцій за посадою, а з іншого - покладає на нього обов'язки, за порушення яких він може бути звільнений з посади. Крім підстав звільнення судді з посади, ч. 5 ст. 126 Конституції України встановлює і порядок вирішення цього питання органом, що обрав або призначив судцю. Разом з тим коментована стаття поширила на суддів лише підстави щодо звільнення їх з посади і не передбачила звільнення суддів з посади у порядку, встановленому ч. 5 ст. 126 Конституції України. У структурі Конституції України коментована стаття міститься в окремому розділі XII «Конституційний Суд України», який присвячено регулюванню діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції. Отже, її необхідно розглядати як спеціальну норму, що має перевагу при застосуванні. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 149. На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 цієї Конституції." |
||
|
||