|
Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє ухвалу відповідно до правил, встановлених статтею 19 та главою 7 розділу III цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними в статтях 344 - 346 цього Кодексу.
2. Жоден із суддів не має права утримуватися від висловлення думки з питань, які обговорюються, та щодо правильності судового рішення, що оскаржене.
3. Рішення або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.
4. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.
1. Коментована стаття цього Кодексу визначає порядок ухвален
ня рішень та постановления ухвал судом касаційної інстанції.
Рішення суду касаційної інстанції ухвалюється іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Проект рішення чи ухвали суду касаційної інстанції укладається суддею-доповідачем і підписується у нарадчій кімнаті суддями, які розглядали справу.
2. При обговоренні проекту рішення або ухвали питання на
обговорення виносить головуючий. Всі питання вирішуються
більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім. При
прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має пра
ва утримуватись від голосування та підписання рішення чи ух
вали. Суддя, не згодний з рішенням чи ухвалою, може письмово
викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується у
судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для оз
найомлення.
Судді не мають права розголошувати міркувань, що висловлювались ними у нарадчій кімнаті при обговоренні проекту рішення чи ухвали суду касаційної інстанції.
|
- Стаття 333. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
статті визначає склад суду касаційної інстанції: справа розглядається колегією у складі п'яти судців. За загальним правилом, розгляд справ у касаційному порядку здійснюється без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Для надання пояснення у справі суд може викликати у судове засідання зазначених осіб. Але ця дія може бути здійснена лише у разі необхідності заслухати такі пояснення. Тобто
- Стаття 347. Оголошення судом касаційної інстанції
про прийняте рішення (ухвалу)
статті та її зміст є не лише незрозумілими, але і вельми спірними. Якщо розуміти назву статті та її зміст буквально, виходить що касаційний суд тепер, на відміну від усіх інших, не зобов'язаний проголошувати своє рішення (ухвалу). Він лише оголошує у судовому засіданні особам, які беруть участь у справі, про прийняті рішення (ухвалу). Постає питання, чи зобов'язаний касаційний суд закінчувати
- Стаття 154. Заміна виду забезпечення позову
або скасування заходів забезпечення позову
статті 153 цього Кодексу. На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача погрібна згода позивача, за винятком випадку, визначеного частиною другою цієї статті. 2. У разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві. 3. Заходи забезпечення
- Стаття 159. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні
стаття містить правила про принцип безпосередності судового розгляду та про перерви у судовому засіданні. Принцип безпосередності судового розгляду визначає формування і дослідження процесуального матеріалу, формування внутрішнього переконання суддів. Він діє тільки у стадії судового розгляду цивільної справи у суді першої інстанції, оскільки правила щодо нього містяться в главі 4 "Судовий
- Стаття 209. Порядок ухвалення рішень
та постановления ухвал, їх форма
стаття містить правила про виклад рішення суду першої інстанції. Рішення викладається у письмовому вигляді. Воно має бути конкретним, грамотним, не містити підчисток, закреслених, виправлених слів і речень. Викладається рішення суддею (при одноособовому розгляді справи) або головуючим чи одним із суддів (при колегіальному розгляді справи). 2. Якщо при викладі рішення у його тексті допущені
- Стаття 215. Зміст рішення суду
статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його
- Стаття 220. Додаткове рішення суду
статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. 2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. 3. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. їх присутність не є обов'язковою. 4. На додаткове рішення може бути подано скаргу. 5. Про відмову в
- Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановления ухвал апеляційним судом
статті 19 і глави 7 розділу III цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними у статтях 314 - 316 цього Кодексу. 2. Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу. 1. Стаття, що коментується, зобов'язує суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення та постановленні ухвали керуватись, перш за все, правилами статті 19
- Стаття 345. Зміст ухвали суду касаційної інстанції
стаття структурувала ухвалу суду касаційної інстанції, а також вказувала на її основні реквізити. 2. Ухвала даного суду повинна була складатися з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної і резолютивної. Внесені законодавцем зміни на перший погляд ліквідують структуру ухвали, встановлюючи лише перелік головних її реквізитів і не застосовуючи понять "вступна частина", "описова частина",
- Розділ XI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
статті 84 цього Кодексу набирає чинності з момен ту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України. 2і. До 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за
|