Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 180. Порядок допиту свідків

Кожний свідок допитується окремо.
2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.
3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.
4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом пос-тановления ухвали.
5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".
6. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
7. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.
8. Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.
9. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.
10. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.
11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або на-ступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.
12. Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях.
1. В даній статті глибоко і, в цілому, чітко визначено порядок допиту свідків. Важливим є правило статті про недопустимість спілкування між собою допитаних і недопитаних свідків, а також про недопустимість перебування недопитаних свідків у залі судового засідання. Це виключає вплив інших джерел, відомостей про обставини справи, на їх показання.
2. Кожен свідок допитується окремо. Першими звичайно допитуються свідки, викликані за ініціативою позивача. Перед допитом суд повинен установити особу свідка (у разі необхідності -по особистих документах), вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки з особами, які беруть участь у справі. Ці дані мають істотне значення і повинні враховуватися при оцінці його показань. Суд попереджає свідків про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і за відмову від дачі показань згідно зі статтями КК України, а свідки, які не досягли шістнадцяти-річного віку, - про обов'язок правдивих показань у суді (про інші 210
особливості допиту неповнолітніх свідків див. коментар до ст. ] 82 цього Кодексу). Відповідно до ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову від дачі показань і пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (подробиці див. у коментарі до ст. ст. 50 - 52 цього Кодексу). Відмова від дачі показань свідком приймається судом шляхом постановления ухвали. Стаття передбачає також приведення свідка до присяги. Доцільність присяги свідка після його попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від дачі показань є досить сумнівною, особливо за умов, що норма про присягу в основному є моральною, хоча і оформляється дублюючим чином - підписом під текстом присяги та розпискою.
3. Показання свідків являють собою вільний виклад у судовому засіданні даних про обставини справи, відомих даній особі. Після дачі показань, з дозволу суду, свідку можуть бути поставлені запитання; першою ставить запитання особа, за ініціативою якої викликано даного свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Суд має право ставити запитання свідкам у будь-який момент їх допиту.
4. За заявою сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, самого свідка і суду може бути допитано свідка повторно. Коментована стаття допускає проведення очної ставки для з'ясування причин розбіжностей у показаннях свідків.
Стаття 181. Використання свідком письмових записів 1. Свідок, даючи показання, може користуватися записами в тих випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.
1. Коментована стаття допускає можливість використання свідками письмових заміток. Це правило є винятком із принципу усності судового розгляду. Тому воно допускає цю можливість у виняткових випадках і в суворо визначеному порядку.
2. Можливість використання письмових заміток допускається цією статтею тоді, коли показання свідка пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти у пам'яті. Про необхідність використовувати такі замітки повинна заявити сторона, за ініціативою якої викликаний даний свідок. Замітки ма-
ють бути пред'явлені суду та особам, які беруть участь у справі, щоб усі переконалися, що це саме замітки, обчислення, а не текст показань свідка. Якщо замітки чи обчислення мають істотне значення, то за ухвалою суду вони можуть бути долучені до справи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 180. Порядок допиту свідків"
  1. Стаття 62. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
    стаття також присвячена їх поясненням, якщо вони допитані як свідки. Як уявляється, у зв'язку з цим виникає декілька проблем. По-перше, результатом допиту взагалі і допиту свідків зокрема, є показання, а не пояснення. По-друге, «тотальний» допит, як уявляється, протирічить засадам цивільного судочинства, перш за все, диспозитивності та змагальності. КАС України, що регулює порядок захисту прав,
  2. Стаття 133. Забезпечення доказів
    стаття і статті 134, 135 цього Кодексу регулюють інститут забезпечення доказів у цивільному судочинстві. Забезпечення доказів - це їх процесуальна фіксація під час розгляду справи, а також як до, так і після подачі заяви. Так, наприклад, якщо строк виконання зобов'язання ще не настав, уповноважена сторона ще не може пред'явити позов у суді, а свідок вибуває із країни на тривалий час чи назавжди,
  3. Стаття 159. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні
    стаття містить правила про принцип безпосередності судового розгляду та про перерви у судовому засіданні. Принцип безпосередності судового розгляду визначає формування і дослідження процесуального матеріалу, формування внутрішнього переконання суддів. Він діє тільки у стадії судового розгляду цивільної справи у суді першої інстанції, оскільки правила щодо нього містяться в главі 4 "Судовий
  4. Стаття 177. Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів
    порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. 2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений. 1. Якщо заслуховуванням пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, обов'язково починається
  5. Стаття 182. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків
    статті, можуть з дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань. 4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після
  6. Стаття 184. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків
    статтями 180 -182 цього Кодексу. І. Статтею передбачено підстави допиту сторін, третіх осіб та їх представників як свідків (особисту позицію відносно допиту зазначених осіб як свідків автор висловив у коментарях до ст. ст. 57 та 62 цього Кодексу). Такими підставами є особиста обізнаність цих осіб про факти, які мають значення для справи, та їх згода на допит. Додатково до аргументів, викладених
  7. Стаття 415. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів
    стаття визначає порядок виконання доручень іноземних судів судами України. Суди України можуть виконувати доручення іноземних судів по врученню повісток, інших документів, допиту сторін і свідків, провадженню експертизи, огляду на місці та ін. Ці дії не можуть виконуватися, якщо це суперечить суверенітету України, загрожує її безпеці або не входить у компетенцію суду (див. коментар до ст. 396
  8. § 2. Захист честі, гідності та ділової репутації
    статті) відповідачем у справі виступає орган, що здійснив випуск масової інформації, а у позовах про спростування відомостей, викладених у характеристиках, довідках та інших документах, відповідачами визнаються особи, які їх підписали, та підприємства, установи, організації, від імені яких видано документ. За умови, якщо автор дасть згоду на розкриття свого імені, він притягується до участі у
  9. § 6. Недійсність правочинів
    статті ЦК вказують на такий момент. Так, ст. 210 ЦК передбачає, що правочин, який піддягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно зі ст. 212 ЦК правочини, укладені з відкладальною або скасувальною умовою, набувають чинності з моменту настання відповідної умови. Момент набрання чинності правочином може бути зазначений у самому правочині шляхом вказівки на
  10. § 3. Форма заповіту
    порядок установлений для посвідчення заповітів, коли заповідач внаслідок фізичної вади сам не може прочитати заповіт. У цьому випадку обов'язковим Є присутність не менше 2 свідків, які зачитують заповіт вголос та ставлять свої підписи на ньому. Свідками можуть бути лише повністю дієздатні особи, що не є спадкоємцями за заповітом, членами їх сімей, та близькими родичами, особами, що самі не