Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 238. Зміст заяви

1. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи по-винні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслі-
275
док яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, нарко-тичними засобам", токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
2. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.
3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
1. Коментована стаття регулює зміст заяви головним чином до встановлених цивільним законодавством підстав обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання фізичної особи недієздатною, які є підставами вимоги заявника до суду.
2. Згідно зі статтями 32 та 36 ЦК України підстав обмеження цивільної дієздатності встановлено чотири. Перша стосується лише неповнолітніх осіб. Частина 5 ст. 32 ЦК України передбачає, що за наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права. Особливістю цієї норми є те, що вона стосується осіб від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Крім того, вона не дає чіткого критерію її застосування, зазначивши про наявність достатніх підстав. Певну допомогу правозастосувальнику надає частина 2 коментованої статті ЦПК, зазначивши, що у заяві повинні бути викладені обставини, які свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього у разі здійснення ним цього права. І, нарешті, остання особливість: лише по даній категорії справ суд визначає не про обмеження цивільної дієздат ності взагалі, а про обмеження у певних повноваженнях.
3. Другою підставою, яка повинна бути викладена у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, є її психічний розлад, який істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При посиланні на таку підставу у заяві мають бути зазначені й обставини, і засоби доказування, які свідчать про наявність цієї підстави (медичні документи, показання свідків, висновок судово-психіатричної експертизи тощо). 276

4. Третя (зловживання спиртними напоями) та четверта (зловживання наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо) підстави пов'язані між собою однаковими наслідками: зазначеним зловживанням фізична особа ставить себе чи свою сім'ю, а також осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. На підтвердження цих підстав заявник повинен посилатися на відповідні засоби доказування (медичні доку-менти, інші документи, показання свідків і т. ін.).
5. Підстави визнання фізичної особи недієздатною визначаються статтею 39 ЦК України: хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого фізична особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Коло засобів доказування коментована стаття не визначає, а тому наявність цієї підстави може підтверджуватися медичними документами, показаннями свідків, висновком судово-психіатричної експертизи тощо.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 238. Зміст заяви"
  1. § 4. Засади цивільного права
    зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості; 4) свобода підприємницької діяльності, не забороненої законом, означає закріплення у законодавчому порядку загального правила про право зайняття підприємницькою діяльністю, а також встановлення юридичних гарантій реалізації цього права. Стаття З ЦК розмежовує підприємницьку діяльність, заборонену законом, таку, що не
  2. § 3. Форма заповіту
    змістом. Можливість складення такого заповіту передбачена ст. 1249 ЦК. Згідно з цією нормою особа може скласти секретний заповіт і подати його в заклеєному конверті, підписаному ним, нотаріусу. У свою чергу нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує. Слід звернути увагу на те, що ст. 1249 ЦК
  3. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення
  4. § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
    статтею 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому
  5. Стаття 75. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд
    статті. 3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою. 4. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які
  6. Стаття 98. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу
    статті 121 цього Кодексу. 1. Коментована стаття встановлює форму (письмову) та зміст заяви про видачу судового наказу у вигляді переліку обов'язкових її реквізитів. У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; найменування заявника та їх підстави, вартість майна у разі його витребування; перелік доданих документів; підпис заявника та додані документи. 2. Якщо
  7. Стаття 119. Форма і зміст позовної заяви
    статті, відомості про забезпечення доказів або позову. 1. Новий ЦПК містить норми про право на позов і норми про порядок здійснення цього права у зворотній послідовності, ніж ЦПК 1963 року. Уявляється, що така послідовність є необгрунтованою як з теоретичних, так і з практичних підходів. При вирішенні питання про прийняття заяви головними та першочерговими є вимоги закону, які визначають, чи
  8. Стаття 122. Відкриття провадження у справі
    статті правом на пред'явлення позову наділені також прокурор, органи, організації та особи, зазначені в ст. 45 цього Кодексу. Отже, закон і їх відносить до юридично заінтересованих осіб, але характер їх заінтересованості істотно інший, ніж у сторін і третіх осіб, тому що позов вони пред'являють на захист інтересів інших осіб. Передумови підрозділяються на позитивні і негативні, залежно від
  9. Стаття 124. Форма і зміст зустрічної позовної заяви
    статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу. 1. Коментована стаття встановлює ще одну з умов прийняття зустрічного позову: зустрічна позовна заява повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 ЦПК, має бути оплаченою судовим збором і т. ін., тобто тим же вимогам, що і позовна заява по первісному позову. Якщо вимоги статей 119 і 120 ЦПК порушені, то і наслідки цього такі ж самі
  10. Стаття 158. Розгляд судом справи у судовому засіданні
    стаття застосовує дві юридичні категорії: судовий розгляд і судове засідання. По-перше, судовий розгляд - це інститут цивільного процесуального права, тобто система норм права, які регулюють суспільні відносини між суддею (судом) та іншими учасниками процесуальної діяльності при розгляді і вирішенні по суті цивільної справи. По-друге, судовий розгляд - це стадія цивільного судочинства. Вона