Головна
Головна → Митне, податкове, медичне право → Податкове право → 
« Попередня Наступна »
М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати

260.1. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.
Розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 цього Кодексу.
Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
У податковому розрахунку з рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), який платники рентної плати реалізують суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, податкові зобов'язання визначаються згідно з актами приймання-передачі, оформленими відповідно до типових договорів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, про реалізацію такого газу у звітному податковому періоді, коли він був видобутий, які не пізніше ніж 8 числа місяця, що настає за звітним податковим періодом, підписуються платником та уповноваженим суб'єктом на підставі укладених ними господарських договорів.
260.4. Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий платник отримав передбачене статтями 35 та 36 Закону України "Про нафту і газ" рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, про введення родовища або окремого покладу у дослідно-промислову або у промислову розробку.
Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:
за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;
за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
У податковому (звітному) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декаду в розмірі однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.
260.1. Статтею 260 визначається податковий (звітний) період (ПП), податковий розрахунок (ПР), податкове зобов'язання (ПЗ), строки подання податкового розрахунку, порядок авансових внесків податку та терміни його сплати.
Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати. Податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.
Розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої вуглеводневої сировини, в межах ділянки нафтогазоносних надр, на яку такому платнику надано спеціальний дозвіл; та ставок рентної плати, встановлених статтею 258 цього розділу, а також коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді обчислюється відповідно до статті 259 цього розділу.
Платник визначає обсяг нафти, газового конденсату та природного газу, який є об'єктом оподаткування рентною платою.
Податкове зобов' язання з рентної плати обчислюється як добуток об'єкту оподаткування (обсяг окремого виду сировини: нафти, газового конденсату та природного газу) та відповідної такому виду сировини ставки та коефіцієнту.
Природний газ оподатковується за ставками, визначеними у підпункті 258. 1 статті 258.
При визначенні обсягу природного газу, що є об' єктом оподаткування, згідно з пунктом 257.2 обсяг видобутого природного газу зменшується на обсяг рециркулюючого газу, визначений у підпункті 14.1.218, якщо такий процес має місце на відповідній ділянці видобутку природного газу.
У випадку реалізації природного газу уповноваженому Кабінетом Міністрів України для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, до всього обсягу такого реалізованого газу застосовуються ставки рентної плати, визначені у підпункті 258.1.2.
У податковому розрахунку з рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), який платники рентної плати реалізують суб' єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного)
газу), що використовується для потреб населення, податкові зобов' язання визначаються згідно з актами приймання-передачі, оформленими відповідно до типових договорів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, про реалізацію такого газу у звітному податковому періоді, коли він був видобутий, які не пізніше ніж 8 числа місяця, що настає за звітним податковим періодом, підписуються платником та уповноваженим суб' єктом на підставі укладених ними господарських договорів.
Для обсягів природного газу, що використані платником для будь-яких інших цілей, ніж зазначені у підпункті 258.1.2, застосовуються ставки рентної плати, визначені у підпункті 258.1.1.
Платник податків, відповідно до підпункту 258.1.2, визначає обсяг природного газу, що використовується ним на виробничо-технологічні витрати. Зазначений обсяг розділяється пропорційно між обсягом, що реалізовано суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування природного ресурсу, що використовується для потреб населення, і обсягом, що реалізований іншим категоріям споживачів або використаний на інші цілі.
Природний газ, використаний платником на виробничо-технологічні витрати в обсязі, визначеному пропорційно до питомої ваги обсягів природного газу, реалізованого суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу для потреб населення, у загальному обсязі природного газу, що підлягає оподаткуванню рентною платою, зменшеному на обсяг виробничо-технологічних витрат природного газу, оподатковується за ставками, визначеними у підпункті 258.1.2. Решта обсягів природного газу, використані платником на виробничо-технологічні витрати, оподатковуються за ставками, встановленими у підпункті 258.1.1.
Згідно з пунктом 260.4 податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий платник отримав передбачене статтями 35 та 36 Закону України "Про нафту і газ" рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, про введення родовища або окремого покладу у дослідно-промислову або у промислову розробку.
Відповідно до пункту 260.5 платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:
за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;
за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Платники зобов'язані сплачувати рентну плату авансовими внесками. У податковому (звітному) періоді платник сплачує до 10, 20 і 30 числа поточного календарного місяця авансові внески відповідно за першу, другу і третю декаду в розмірі однієї третини суми податкових зобов' язань з рентної плати, визначеної у податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період.
Пунктом встановлено обов'язок платника щодо сплати до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку суми податкових зобов'язань з рентної
плати, визначеної у податковому розрахунку за податковий (звітний) період з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати"
  1. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    Термін «санкція» (лат. sanctio - непорушний закон, найсуворіша постанова)означає передбачені законом або договором примусові заходи впливу, міра юридичної відповідальності за порушення законодавства або договірного зобов'язання, що застосовується до винної особи і зумовлюють певні несприятливі (негативні) для неї наслідки. Власне господарським санкціями як правовий засіб відповідальності у сфері
  2. Стаття 38. Виконання податкового обов'язку
    38.1. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. 38.2. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом або представником платника податку, або банком на підставі податкової
  3. Стаття 39. Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни
    39.1 Звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами;
  4. Стаття 44. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності
    44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням 171 об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено
  5. Стаття 46. Податкова декларація (розрахунок)
    46.1. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого)
  6. Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань
    54.1. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. 54.2. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та
  7. Стаття 55. Скасування рішень контролюючих органів
    55.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення 223 контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного
  8. Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
    56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. 56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України,
  9. Стаття 72. Збір податкової інформації
    72.1. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.1. що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; 72.1.1.2. що міститься у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях
  10. Стаття 77. Порядок проведення документальних планових перевірок
    77.1. Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. 77.2. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Періодичність
© 2014-2022  yport.inf.ua