Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави


1. Передача або збирання з метою лередачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам економічних, науково-техніч- них або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства,-
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або такі, що спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб,-
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років,
1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений режим конфіденційної інформації, що є власністю держави, який забезпечує державну безпеку. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути власність або інші блага.
2. Предмет злочину - економічні, науково-технічні та інші відомості (до останніх можна віднести інформацію в сфері державного управління, громадської безпеки, про кадрову політику, технологічну інформацію тощо), які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, та матеріалізовані в певному документі.
Конфіденційною інформацією, що є власністю держави, має визнаватися інформація, для якої характерна сукупність таких ознак. Так, вона:
а) не є інформацією, яка становить державну, комерційну або іншу таємницю, що охороняється КК (таємницю усиновлення, голосування тощо);
б) не є відкритою інформацією, загальнодоступність якої охороняється законодавством України (скажімо, інформацією, приховування якої являє загрозу життю і здоров'ю людей);
в) є такою, що являє певну цінність та її передавання іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам може завдати шкоди державі;
г) є інформацією, порядок обігу та захисту якої визначено відповідними державними органами (міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями), в яких вона утворюється або у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває відповідно до Закону України «Про інформацію»;
д) закріплена на матеріальному носієві інформації у письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій формі.
Наприклад, до вказаної інформації законодавством України прямо віднесені такі відомості, як опис дій, які необхідно виконати для переробки ядерного матеріалу і створення ядерного вибухового пристрою, відомості про графік і маршрут запланованого перевезення (у т. ч. транзитного) ядерного матеріалу другої і третьої категорій тощо.
Режим конфіденційної інформації, що є власністю держави, її ознаки встановлено нормативно-правовими актами України. Відповідно до них, зокрема, зовнішньою ознакою того, що документ містить вказану інформацію, є наявність грифа «Для службового користування» і номера примірника у правому верхньому кутку першої сторінки, для видань - на обкладинці та на титулі, а якщо документ міститься на магнітному носієві інформації - безпосередньо на ньому або у супровідному документі. Гриф проставляється виконавцем та особою, яка підписує документ, а на виданні - автором (укладачем) і керівником, який підписав видання до друку. Крім того, до конфіденційної інформації, що є власністю держави, належать відомості, які містяться в усіх документах органу законодавчої влади, вищого органу виконавчої влади та вищих судових органів без грифів обмеження доступу, не опублікованих в офіційних виданнях, з яких знято гриф секретності, а також в тиражованих документах: що вийшли у світ у 1991 р. та пізніше з грифом «Для службового користування» або з нумерацією кожного примірника тиражу; виданих з грифом «Для службового користування» до 1991 р.; випущених у світ у різний час з іншими обмежувальними грифами (крім грифів «Службова таємниця», «Таємно», «Цілком таємно», «Особливої важливості»), якщо немає письмової згоди організацій, що їх підготували, або їх правонаступників, розглядати їх як відкриті.
3. З об'єктивної сторони злочин може виразитися у таких двох формах:
1) передача іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам відомостей, що містять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави;
2) збирання таких відомостей.
За своїм змістом ці дії аналогічні тим, що вчинюються при шпигунстві (див. коментар до ст. 114). Зміст понять «іноземна організація» та «представники іноземних організацій» у статтях 111, 114 і 330 також майже однаковий (за тим винятком, що у ст. 330 поняття «іноземна організація» не охоплює собою поняття «іноземне підприємство» та «іноземна установа»).
Отримання, використання, розголошення конфіденційної інформації, яка є власністю держави, з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця тягне адміністративну відповідальність за ч. З ст. 164-3 КАП.
4. Суб'єкт злочину поряд із загальними має спеціальні ознаки. Категорії працівників, які допускаються до роботи з виданнями з грифом «Для службового користування», визначаються керівниками організацій. Інші особи (наприклад, журналісти) можуть бути допущені до конфіденційної інформації з грифом «Для службового користування», що є власністю держави, у відповідному порядку (зокрема, за письмовим клопотанням керівників відповідних організацій, в яких вони працюють), і факт надання допуску означає, що вказані відомості довірені їм у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
5. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений тільки з прямим умислом: особа усвідомлює, що передає відповідні відомості іноземним підприємству, установі, організації або їхнім представникам, або що збирає ці ж відомості для передачі їм, і бажає це зробити.
Обов'язковою ознакою такої форми злочину, як збирання відомостей, що містять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, є мета їх передачі іноземним підприємству, установі, організації або їхнім представникам.
Психічне ставлення винної особи до тяжких наслідків для інтересів держави (ч. 2 ст. 330) може характеризуватися тільки необережністю. В усіх випадках, коли суспільно небезпечні наслідки є невизначеними, психічне ставлення до них не може бути умисним саме через те, що вони не визначені у законі, і особа, вчинюючи злочин, не могла спрямовувати своє діяння на досягнення таких наслідків (її діяння мали інші спрямування, прямо визначені у простих складах злочинів), тобто не могла ставитися до них ні як до бажаних і неминучих, ні як до імовірних (винятками є випадки, коли за конструкцією складу особа спрямовує своє діяння на досягнення будь-яких наслідків).
Від шпигунства (ст. 114) злочин, передбачений ст. 330, відрізняється за своїм безпосереднім об'єктом (а саме за певними елементами суспільних відносин, які його складають), предметом (у ст. 114 ним є відомості, що становлять державну таємницю) і суб'єктом (у ст. 330 суб'єкт спеціальний).
Злочин, передбачений ст. 330, відрізняється від комерційного шпигунства (ст. 231) за предметом (поняття комерційної таємниці визначено в законодавстві досить чітко), об'єктивною стороною (комерційне шпигунство передбачає поняття «використання відомостей», яке є більш широким, ніж поняття «передача відомостей», а також настання істотної шкоди; крім того, адресатом отримання відомостей у злочині, передбаченому ст. 231, може бути будь-яка заінтересована юридична чи фізична особа, а не тільки іноземні організації чи їхні представники) і за суб'єктом (у ст. 231 він загальний).
6. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ст. 330, є вчинення його:
1) з корисливих мотивів; 2) повторно; 3) за попередньою змовою групою осіб, а також
4) спричинення ним тяжких наслідків для інтересів держави.
Про поняття корисливі мотиви, повторність, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. коментар, відповідно, до статей 115 і 232, 32, 28.
На відміну від злочинів, передбачених статтями 328 і 329, у злочині, передбаченому ст. 330, йдеться не загалом про тяжкі наслідки, а про тяжкі наслідки для інтересів держави. Тяжкими наслідками для інтересів держави слід визнавати випадки, коли в результаті розголошення економічних, науково-технічних та інших відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, державі було заподіяно значної матеріальної шкоди чи суттєвої шкоди організаційного характеру. Чи є ті або інші наслідки тяжкими - питання факту, яке має вирішуватися залежно від сукупності обставин, що характеризують якість і кількість відповідних відомостей, до кого саме вони потрапили, чи були фактично використані на шкоду інтересам України тощо.
Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р.
Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від
31 травня 2005 р.
Закон України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації» від 23 лютого 2006 р.
Інструкція про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Затверджена постановою КМ№ 1893 від 27листопада 1998р.
Постанова КМУ № 1000 від 19 липня 2006 р. «Деякі питання обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави».
Правила поводження з інформацією щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання, доступ до якої обмежується. Затверджені наказом МОПС N° 191 від 28 грудня 1998р. (додаток 2 до Правил).
Інструкція про порядок забезпечення режиму безпеки, що повинен бути створений на підприємствах, установах та організаціях, які здійснюють підприємницьку діяльність у галузі криптографічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави. Затверджена наказом Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ N2 45 від 22 жовтня 1999 р.
Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг в галузі криптографічного захисту інформації, торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації; розроблення, виробництва, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, надання послуг в галузі технічного захисту інформації; розроблення, виробництва, впровадження, сертифікаційних випробувань, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів. Затверджений наказом Держпідприємництва, Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ N2 151/72 від 12 грудня 2001 р.
Комплексна система захисту інформації в автоматизованій системі Міністерства. Інструкція користувача автоматизованої системи 3 класу. Затверджена наказом МЕ N9 121 від 23 квітня 2002 р.
Перелік відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеження доступу «Для службового користування». Затверджений наказом МАП N9 83 від 1 березня 2005 р.
Перелік відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким у Міністерстві економіки України надається гриф обмеженого доступу «Для службового користування». Затверджений наказом МЕN9 185 від 31 травня 2006р.
Перелік конфіденційної інформації, що є власністю держави, перебуває у володінні, користуванні та розпорядженні Міністерства вугільної промисловості України і якій надається гриф обмеження доступу «Для службового користування». Затверджений наказом Мінвугле- прому України N9 175 від 16 березня 2006р.
Інструкція про порядок здійснення Службою безпеки України контролю за обігом документів, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Затверджена наказом СБ М? 550 від 17 серпня 2006р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави"
  1. Стаття 114. Шпигунство
    статті, та добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України. 1. Безпосереднім об'єктом злочину є національна безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах. 2. Предметом шпигунства є відомості, що становлять державну таємницю, які
  2. Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер
    статті 187, 187-1). Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. (ст. 11). Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р. (статті 8,9). Закон України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 р. (ст. 25). Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. (ст. 46). Закон України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р. (ст.
  3. Стаття 361-2. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-об- числювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації
    статті, слід розуміти носії комп ую- терної інформації, тобто жорсткі магнітні диски різних типів, які є частиною системного блоку ЕОМ або долучаються до нього за допомогою спеціальних пристроїв, гнучкі магнітні диски (дискети), оптичні диски (компакт-диски), флеш-диски тощо. Будь-яка інформація є предметом даного злочину лише у тому разі, якщо вона створена на законних підставах і захищена
  4. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    330 Відходи: 268 Відчуження: майна-221 майна, на яке накладено арешт або яке описано - 388 Відшкодування завданих збитків: 45 Війна: 436 Військовий конфлікт (див. також: Збройний конфлікт): 436 Військовий облік: 337 Військові формування: 401 Військовополонені: 431 Військовослужбовці: 401 Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність: 22 Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ):
  5. § 3. Порядок та способи приватизації
    передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого
  6. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    статті 176 цього розділу щодо подання податковим органам інформації про виплачені доходи в установленому цим розділом порядку. Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного
  7. § 2. Право на знаки для товарів і послуг
    стаття Мошинської Н. // Закон і бізнес. - № 20. - 1995. - !7 травня. про товарні знаки не згадує про звукові знаки, але такі знаки є, наприклад, музичні сигнали як позивні тієї чи іншої організації радіомовлення. У законодавстві зарубіжних країн про товарні знаки звукові сигнали можуть визнаватися товарними знаками. Суб'єкти прав на знаки для товарів і послуг. Варто розрізняти суб'єктів
  8. Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
    статтях, виступах, лекціях, засобах масової інформації, надання сторонній особі документів, що містять відповідні відомості, або недбале зберігання чи втрата таких документів тощо. За наявності до цього підстав розголошення відомостей про сам факт проведення медичного огляду або про з'ясовану внаслідок його проведення відсутність невиліковної інфекційної хвороби може розглядатись як діяння, яке
  9. Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача
    статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища,- караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років. 4. Втручання службової особи з
  10. Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя
    статтями 132, 189, 232, 330, 381, 386). Якщо незаконне використання конфіденційної інформації утворює склад іншого злочину (наприклад, підробку документів), вчинене потребує кваліфікації за сукупністю злочинів. Цей злочин за своєю конструкцією є формальним і вважається закінченим з моменту вчинення описаних у ст. 182 дій. Заподіяння в результаті його вчинення суспільно небезпечних наслідків