1. Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею
справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто неповіїоважним суддею або складом суду;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями, які розглядали справу;
3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином: не повідомлених про час і місце судового засідання;
4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі;
5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.
2. Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
3. Якщо порушення закону, зазначені в частині першій цієї статті, було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.
4. Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
1. Коментована стаття визначає підстави скасування судових рішень (знов-таки - чому тільки рішень, якщо об'єктом перегляду можуть бути і ухвали судів першої і апеляційної інстанції) та передачі справи на новий розгляд. 380
Дана стаття породжує проблеми у судовій практиці та зводить роль суду касаційної інстанції до ролі органу, що констатує порушення тільки процесуального законодавства. Крім того, вона суперечить і змісту ст. 337 ЦПК, де звертається увага на додержання, насамперед, вимог матеріального права. Взагалі, практично так само визначені підстави для скасування рішень і ухвал суду першої інстанції в апеляційному провадженні (див.: ст. 311 ЦПК). Це теж спірно. Але там цей недолік певною мірою долається статтями 308 і 309 ЦПК, які дозволяють суду апеляційної інстанції, винести нову постанову, якщо постанова суду першої інстанції є ущербною з фактичної сторони, тобто якщо рішення страждає на неповноту, недоведеність чи на невідповідність висновків суду обставинам справи. А що ж робити касаційному суду, якщо будуть виявлені такі недоліки у постанові суду першої інстанції або апеляційного суду? Коментована стаття виходу не пропонує. Відповідно до змісту даної статті виходить, що така постанова має бути залишена у силі, оскільки скасувати її та направити справу на новий розгляд по суті чи на новий апеляційний розгляд не можна.
2. Дана стаття цілком обгрунтовано по-різному ставиться до різних порушень процесуального права. По-перше, особливо виділяються найбільш істотні порушення, які зводяться до розряду безумовних підстав для скасування рішення (пункти 1-5 цієї етапі). Інші порушення (у тексті не зовсім вдало - «випадки порушення») можуть бути підставою для скасування судових постанов, якщо вони призвели до неправильного вирішення справи (про зміст такої вказівки див. коментар до ст. 309 ЦПК).
3. Якщо безумовні підстави для скасування рішення виникли у суді першої інстанції та не були усунуті апеляційним судом або такі ж підстави виникли і в апеляційному суді, то справа для їх усунення надсилається до суду першої інстанції. Коли ж ці підстави виникли в апеляційному суді, то справа після скасування відповідних постанов надсилається до апеляційного суду.
4. Частина 4 цієї статті зобов'язує суди апеляційної та першої інстанцій при повторному розгляді справи керуватись висновками і мотивами суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення зазначених судів. Однак ці висновки і мотиви не повинні суперечити межам розгляду справи у касаційному порядку (див. коментар до ст. 335 ЦПК), а якщо вони суперечать ст. 335 ЦПК, то це означає, що касаційний суд вийшов за встановлені межі і його висновки та мотиви вже не обов'язкові для судів першої або апеляційної інстанцій при повторному розгляді справи по суті чи в апеляційному порядку.
|
- Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення
Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення. Діяльність учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення розвивається у часі як послідовний ряд пов'язаних між особою процесуальних дій щодо реалізації прав та взаємних обов'язків. Весь процес складається з кількох фаз розвитку, що змінюють одна одну. Їх прийнято називати стадіями. Під стадією треба розуміти
- Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду
і передачі справи на новий розгляд
1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду; 2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу; 351 3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; 4) суд вирішив
- § 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
Реальним втіленням споконвічного прагнення українського народу до утвердження своєї державності стало прийняття Верховною Радою України 16 липня 1990 p. Декларації про державний суверенітет України', яка заклала основоположні політико-правові, соціально-економічні принципи побудови Української держави. На основі Декларації 3 серпня 1990 p. Верховна Рада України прийняла Закон "Про економічну
- § 2. Особливості договору оренди державного та комунального майна
Відносинам оренди державного (комунального) майна присвячений, окрім загальних положень ЦК та ГК, спеціальний акт законодавства - Закон "Про оренду державного та комунального майна", а також численні підзаконні нормативні акти. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 було затверджено Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, а
- § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
Відповідно до ст. 4 Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури: 1. процедура розпорядження майном боржника; 2. процедура санації; 3. укладення мирової угоди; 4. ліквідаційна процедура. Процедура розпорядження майном боржника, є однією з процедур, що застосовуються ос боржника для відновлення його платоспроможності і недопущення погіршення його майнового стану.
- Стаття 25. Наслідки відводу суду (судді)
1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. 2. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьо му складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суд
- Стаття 249. Розгляд справи
1, Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою. 285 2. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану
- Стаття 307. Повноваження апеляційного суду
1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і зали-шення рішення без змін; 2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; 3) змінити рішення; 4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття
- Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду
1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках: 1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін; 2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд; 3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду; 4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін; 5) зміни ухвали суду
- Стаття 332. Попередній розгляд справи
Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. 2. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної
|