Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій


Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства,-
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
1. Конституція України надає громадянам «право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування». Збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації є формами безпосередньої демократії, які мають підтримуватися суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, якою намагається стати Україна. Відповідно до статті 315 ЦК фізичні особи мають право вільно збиратися на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо, а обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону.
2. Основним безпосереднім об'єктом злочину є внутрішній та міжнародний авторитет нашої держави. Його альтернативним додатковим обов'язковим об'єктом можуть бути життя та здоров'я, воля, честь і гідність особи або ж встановлений порядок виконання службовими особами своїх повноважень.
3. З об'єктивної сторони злочин проявляється у незаконному перешкоджанні організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, і може бути вчинений:
1) службовою особою - із застосуванням насильства або без такого;
2) службовою або іншою особою - із застосуванням насильства.
Під зборами слід розуміти спільну присутність групи громадян, які зібралися у порядку, передбаченому законом, в одному місці, визначеному їх організаторами, з можливим використанням звукопідсилюючої апаратури, для прилюдного обговорення та вираження свого ставлення до дій органів державної влади і місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення, їх посадових і службових осіб, керівників політичних партій, профспілкових, громадських організацій та установ, підприємств, незалежно від форми власності, подій в політичному, економічному, соціальному, духовному житті країни, суспільстві та світі в цілому.
Мітинг - організоване, мирне масове зібрання громадян з можливим використанням як державної, так і іншої незабороненої законами України символіки, плакатів, транспарантів, портретів, а також звукопідсилювальної апаратури, у випадках, передбачених законом, у визначеному його організаторами місці для прилюдного обговорення окремих подій чи питань політичного, економічного, соціального життя, вираження протесту або підтримки дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників політичних партій, профспілкових, громадських організацій, установ, підприємств, незалежно від форми власності, політичних, профспілкових, громадських організацій, посадових осіб, а також із метою вирішення проблем та питань, що належать до сфери політичних, економічних, партійних, релігійних, національних та інших інтересів учасників мирних заходів та акцій.
Вуличний похід - організований, з можливими перервами для проведення мітингів, пікетувань, мирний масовий рух громадян, у випадках, передбачених цим Законом, за заздалегідь розробленими його організаторами міським, районним у місті, селищним чи сільським маршрутами з метою привернення уваги органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників політичних партій, профспілкових, громадських організацій, підприємств, незалежно від форми власності, до важливих, на погляд організаторів, проблем, проблем місцевої територіальної громади, а також із метою прилюдного виявлення своїх політичних, економічних, соціальних, партійних, релігійних, національних та інших поглядів, підтримки чи протесту.
Демонстрація - це організоване, мирне масове проходження громадян з можливим використанням як державної, так і іншої незабороненої законами України символіки, плакатів, транспарантів, портретів, а також звукопідсилювальної апаратури по тротуару чи проїжджій частині вулиці (дороги), бульвару, проспекту, площі за визначеним її організаторами маршрутом з метою привернення уваги органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників політичних партій, профспілкових, громадських організацій, установ, підприємств, незалежно від форми власності, громадськості до розв'язання нагальних політичних, економічних, соціальних та інших проблем і питань держави, суспільства, місцевої територіальної громади або з метою прилюдного протесту проти рішень, заходів, здійснюваних органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, а також проти окремих подій життя в державі чи світі в цілому, або навпаки - їх підтримки.
Не створюють злочину, передбаченого ст. 340, незаконне перешкоджання організації або проведенню заходів, не перелічених у ст. 340, якими можуть бути:
а) похід, який не належить до вуличних - організований, довготривалий, з можливими перервами на проїзд транспортом та проведення мітингів, пікетувань та відпочинку, мирний масовий рух громадян, у випадках, передбачених законом, за завчасно розробленими його організаторами на території України, кількох областей або місцевими маршрутами з метою привернення уваги органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників політичних партій тощо, до важливих, на погляд організаторів, проблем, а також з метою прилюдного виявлення своїх політичних, економічних, соціальних, партійних, релігійних, національних та інших поглядів, підтримки чи протесту;
б) пікетування - прилюдне виявлення громадянами особистих, групових, політичних, економічних, соціальних, партійних, релігійних, національних інтересів чи протесту (без демонстрацій, мітингів, походів), у т. ч. шляхом голодування, біля та навколо адміністративних будинків органів державної влади тощо з використанням чи без використання закликів, плакатів, транспарантів, портретів;
в) інші мирні заходи протестного характеру (голодування, наметове містечко, факельний вуличний похід чи інша подібна акція);
г) інші мирні заходи не протестного характеру (автомотовелопробіг, фестиваль, благодійний культурний захід, виставка, інша акція комерційного характеру, конференція, семінар тощо);
ґ) збори трудових колективів, політичних партій, професійних спілок, громадських організацій, які проводяться у закритих приміщеннях або поза ними у відповідності із законами України, їхніми статутами та положеннями;
д) мирні заходи та акції, які проводяться органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
е) публічні богослужіння, церемонії, паломництва, процесії чи інші релігійні обряди;
є) мирні заходи та акції громадян з метою відпочинку, весільні процесії, народні
свята, похорони тощо.
Незаконне перешкоджання організації або проведенню таких заходів, вчинене службовою особою, за відповідних підстав може бути кваліфіковано за ст. 364 (423) або ст. 365 (424), а вчинене іншою особою із застосуванням фізичного насильства - як відповідний злочин проти життя та здоров'я, проти волі, честі та гідності особи, проти власності тощо.
Незаконне перешкоджання здійсненню публічного богослужіння, церемонії, процесії чи іншого релігійного обряду кваліфікується за ч. 1 ст. 180.
Перешкоджання означає створення перепон, недопущення організації або проведення вказаних мирних заходів. Способами його можуть бути винесення рішення про заборону їх проведення, погроза застосування до їх організаторів чи учасників насильства або фактичне його застосування, спроба підкупу організаторів відповідного заходу
чи їх обман тощо. Якщо такі дії були пов'язані із вчиненням іншого злочину, це вимагає самостійної правової оцінки і кваліфікації за сукупністю із ст. 340.
Проте поняттям фізичне насильство, передбаченим ст. 340, повністю охоплюється завдання побоїв, мордування, заподіяння легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Умисне заподіяння особі тілесних ушкоджень середньої тяжкості, вчинене з метою залякування потерпілого або його родичів чи з метою примусу до відмови від організації відповідного мирного заходу або участі у ньому, а так само заподіяння йому тяжкого тілесного ушкодження або його вбивство кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених ст. 340 і, відповідно, ч. 2 ст. 122, ст. 121 або 115.
Відповідно до ст. 39 Конституції України у нашій державі встановлено реєстраційний, а не дозвільний порядок проведення зборів, мітингів, лоходів і демонстрацій, а їх проведення може бути обмежене лише за рішенням суду та виключно у випадках, визначених безпосередньо Основним Законом. Такі обмеження можуть встановлюватися судом відповідно до закону і в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою: а) запобігання заворушенням чи злочинам; б) для охорони здоров'я населення;-
в) для захисту прав і свобод інших людей. Крім того, сам зміст розглядуваного права містить певні обмеження, адже Конституція дозволяє збиратися лише мирно, без зброї. Певні тимчасові обмеження права громадян на мирні збори можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Таким чином, збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації здійснюються на законних підставах, коли вони відповідають сукупності таких умов: а) місце зборів та мітингів, маршрут проходження демонстрацій і походів були визначені їх організаторами, про що останні своєчасно сповістили виконавчі органи сільських, селищних, міських рад; б) вказані заходи є мирними і провадяться без зброї; в) вони провадяться поза межами воєнного або надзвичайного стану, або хоча і в умовах воєнного або надзвичайного стану, але відповідні обмеження на їх проведення встановлені не були; г) їх організація та проведення не заборонені судовим рішенням, яке набрало чинності і не скасоване.
Перешкоджання організації або проведенню названих заходів, які здійснюються на законних підставах, є незаконним. Крім того, таке перешкоджання є незаконним і у випадках, коли воно вчинюється: 1) не службовою особою і пов'язане із застосуванням фізичного насильства до організаторів чи учасників мирних заходів, навіть якщо про них не були своєчасно сповіщені виконавчі органи місцевих рад, чи їх проведення було заборонене судом, чи вони проводились в умовах воєнного або надзвичайного стану;
2) службовою особою, яка діє не на підставі закону, не у межах своїх повноважень або не у спосіб, передбачені Конституцією і законами України (наприклад, службова особа застосовує до учасників мітингу зброю чи спеціальний засіб, які за законом у даних умовах застосовані бути не можуть, або, не чекаючи рішення суду, на свій розсуд визначивши, що мітинг суперечить інтересам національної безпеки, віддає наказ про витіснення учасників мітингу з площі тощо).
4. Суб'єктом злочину, якщо він не пов'язаний з насильством, може бути тільки службова особа. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, вчинене суддею шляхом постановлення завідомо неправосудного рішення, ухвали або постанови, кваліфікується за ст. 375. Такі самі дії, якщо вони були вчинені іншою службовою особою, крім судді, шляхом зловживання владою або службовим становищем і спричинили тяжкі наслідки, кваліфікуються за ч. 2 ст. 364 (ч. 2 ст. 423), якщо цією службовою особою є працівник правоохоронного органу - за ч. З ст. 364.
Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК.
Суб'єкт злочину, якщо цей злочин пов'язаний з насильством,- осудна особа, яка досягла 16-річного віку, у т. ч. і службова особа. Якщо передбачені ст. 340 дії вчинені службовою особою, крім судді, шляхом перевищення влади або службових повноважень, вони кваліфікуються за частинами 1, 2 або 3 ст. 365 (частинами 1 або 3 ст. 424).
5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом.
Конституція України (статті 1, 39, 64).
ЦК (ст. 315).
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997р. (ст. 8, п. «б»
ч. 1 ст. 38).
Закон України «Про свободу совісті та релігійні організаі{ії» від 23 квітня 1991 р. (ст. 21).
Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» від 28 липня 1988р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій"
  1. Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача
    статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища,- караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років. 4. Втручання службової особи з
  2. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    340 Депутат (див. також: Народний депутат України): 351 Держава: 11 Державна: влада-109 діяльність - 112 зрада - 111 реєстрація - 202 Державне пробірне клеймо: 217 Державний: Герб, Гімн-338 діяч-112 кордон-110 Прапор-338 Диверсія: 113 Дипломатичні представники: 6 Диски для лазерних систем зчитування: 203-1 Дискримінація: 127 Дисциплінарний батальйон: 62 Дитина (див. також:
  3. Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
    статті, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений Конституцією і законами України порядок створення і діяльності вищих органів державної^ влади, порушення
  4. Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
    статтями 365, 121, 122, 129,366, 161. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій чи бездіяльності, які спрямовані на перешкоджання законній діяльності зазначених об'єднань громадян або їх органів. 3. Суб'єкт злочину загальний. 4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Конституція України (статті 36, 37). КЗП (статті 12, 243-252). Закон України «Про
  5. § 1. Господарська діяльність: поняття та види
    статтею 10 Господарського кодексу України (далі - ГК), а саме: ­ структурно - галузева політика, спрямована на здійснення державою прогресивних змін у структурі народного господарства, удосконалення міжгалузевих пропорцій, стимулювання розвитку галузей, які визначають науково - технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення.
  6. Стаття 1. Визначення основних термінів і понять
    незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо; 38) судно каботажного плавання - судно, яке без заходу до портів інших держав здійснює каботажні перевезення між портами України, а також судно флоту рибного господарства, яке здійснює
  7. Стаття 41. Контролюючі органи та органи стягнення
    стаття 41 передбачає можливість та необхідність реалізації ними контролю за дотриманням також іншого законодавства. Це пов'язано зі спектром функцій державної податкової служби, який включає окремі питання в частині забезпечення за дотриманням порядку здійснення господарюючими суб'єктами валютних операцій, застосування реєстраторів розрахункових операцій тощо. Митні органи здійснюють управління
  8. § 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів
    статтях 155-158 ЦК, так і схожість загального та спеціальних порядків, які складаються з ряду стадій, встановлених ст. 10 АПК та відповідними статтями нормативних актів, що регулюють окремі види господарських договірних відносин. Відсутність єдиного нормативного порядку укладення господарських договорів пов'язана з диференціацією правового режиму того чи іншого виду господарського договору
  9. Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу України
    організації та політичні партії, проведення зборів, мітингів та інших масових акцій, працю, відпочинок, страйк, соціальний захист, житло, охорону здоров'я, а також право обирати та бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, доступу до державної та муніципальної служби, право власності, свобода пересування, свобода слова і думки, свобода совісті та інші). Крім
  10. Стаття 160. Порушення законодавства про референдум
    статті конкурують з відповідними положеннями статей 157, 158 та 159. Її збереження у КК після прийняття нової редакції цих статей є помилкою, яка сталася в результаті безсистемних змін кримінального закону у цій частині. Наявність такої конкуренції ускладнює застосування положень кримінального закону, які визначені статтями 157-160. Така ситуація вимагає невідкладного законодавчого узгодження