Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча


1. Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голову Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень -
карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища,-
караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
(Стаття З44 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15 квіт- ня 2008 р.)
1. Об'єктом злочину є нормальна діяльність названих у диспозиції ч. 1 ст. 344 службових осіб, а також авторитет органів державної влади, в яких вони працюють.
2. Потерпілими від цього злочину є лише службові особи, названі в диспозиції ч. 1 ст. 344. При цьому потерпілими можуть виступати особи, обрані чи призначені на зазначені посади у порядку, встановленому законом.
Правильна кваліфікація дій винного за ст. 344 потребує встановлення часових меж, в яких та чи інша особа виконує повноваження державного діяча (про це див. коментар до ст. 112).
3. Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному впливі у будь-якій формі на державного діяча.
Про поняття незаконного впливу див. коментар до ст. 343. Якщо незаконний вплив здійснюється шляхом погрози вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі, або застосуванням насильства щодо осіб, які названі як потерпілі у диспозиції ч. 1 ст. 346 і водночас виступають потерпілими від злочину, що аналізується, то вчинене слід кваліфікувати за відповідними частинами статей 344 і 346.
Злочин вважається закінченим з моменту здійснення незаконного впливу на державного діяча.
4. Суб'єкт злочину загальний.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою перешкодити виконанню потерпілим службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень. Під виконанням державним діячем службових обов'язків слід розуміти реалізацію ним наданих йому Конституцією чи законами України повноважень. Прийняття незаконних рішень - це прийняття рішень, які не входять до компетенції державного діяча, або рішень, які суперечать чинному законодавству.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 344) є використання винним свого службового становища при здійсненні незаконного впливу на державного діяча.
Конституція України (статті 79, 88, 104, 106, 114, 122, 128, 148).
Закон України «Про статус народного депутата України» в редакції від 22 березня 2001 р.
Закон України «Про Антимонопольний комітет» від 26 листопада 1993 р.
Закон України «Про Рахункову палату України» від 12 липня 1996р.
Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23 вересня 1997р.
Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від ЗО червня 2004 р.
Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997р. (статті 6, 9).
Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999р.
Указ Президента України N9 1574/99 від 15 грудня 1999 р. «Про склад Кабінету Міністрів України».
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча"
  1. Стаття 111. Державна зрада
    статтями КК, наприклад, диверсії, посягання на життя державного діяча тощо, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ст. 111 і, відповідно, статтями 113,112. Специфікою цієї форми державної зради є те, що вона може бути вчинена лише в умовах воєнного стану або, хоча й у мирний час, але в період збройного конфлікту. Воєнний стан - це особливий правовий режим
  2. § 1. Господарська діяльність: поняття та види
    статтею 10 Господарського кодексу України (далі - ГК), а саме: ­ структурно - галузева політика, спрямована на здійснення державою прогресивних змін у структурі народного господарства, удосконалення міжгалузевих пропорцій, стимулювання розвитку галузей, які визначають науково - технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення.
  3. § 2. Підприємництво як спосіб господарської діяльності
    статтею кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. У той же час така діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, військовослужбовців обмежується законом. Визначальні нормативні приписи, які є відправними у здійсненні правового регулювання передбачені ГК. При визначенні поняття
  4. Стаття 230. Акцизні склади
    стаття визначає порядок створення та функціонування акцизних складів. Історично поняття акцизного складу в Україні було введено Законом від 18.11.2004 р. № 2189-ІУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», де під цим поняттям розуміли приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання
  5. § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
    статті 18-22 ЦК, статті 261-265 ЦПК). Громадянин може бути визнаний судом безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування (ч. 1 ст. 18 ЦК). ' Цивільне право. - К., 1997. - Ч. 1. - С. 347-372. У разі визнання громадянина безвісно відсутнім над його майном встановлюється опіка. За заявою заінтересованих осіб орган
  6. § 2, Підстави виникнення права державної та комунальної власності
    статтях, які встановлюють санкції у вигляді безоплатного стягнення майна у доход держави за допущене правопорушення, не застосовується термін ; "конфіскація". Проте, на наш погляд, можливість стягнення -майна у доход держави при визнанні угоди, укладеної з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, за правилами ст. 49 ЦК України необхідно розглядати як цивільно-правову конфіскацію.
  7. § 1. Загальні положення
    статтях закону (статті 17, 18, 25, 60 та ін.) ці права конкретизовано. Серед них, зокрема: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об^єктів комунальної власності; вирішення питань про
  8. Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
    статтею Особливої частини цього Кодексу. 2. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин. 1. Усі вчинювані злочини поділяються на закінчені та незакінчені. Якщо особа повністю реалізувала злочинний намір і вчинила закінчений злочин, необхідність виділяти будь-які етапи кримінальної діяльності відсутня. Така необхідність виникає у разі не- доведення задуманого злочину до
  9. Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
    статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосудця, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням
  10. Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча
    статтями 15 і 112 як замах на злочин, котрий він намагався вчинити, та за відповідною частиною ст. 115. 6. Певні складнощі може викликати кваліфікація посягання на життя державного чи громадського діяча, коли цей злочин вчиняється на замовлення. У ситуації, коли безпосередній виконавець злочину не знає, кого саме і за яких первинних мотивів замовника він убиває, його дії не можуть