Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 437. Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни


1. Планування, підготовка або розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій,-
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
2. Ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій -
карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
1. Об'єктом злочину є мир (про його поняття див. коментар до ст. 1).
2. Об'єктивна сторона злочину характеризується діями у п'яти можливих формах, перші чотири із яких передбачені ч. 1, а остання -ч. 2 ст. 437:
1) планування агресивної війни чи воєнного конфлікту;
2) підготовка агресивної війни чи воєнного конфлікту;
3) розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту;
4) участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій;
5) ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій.
Про поняття агресивна війна і воєнний конфлікт див. коментар до ст. 436. Тут слід мати на увазі два моменти: по-перше, згідно з міжнародним законодавством, війна або воєнні дії можуть бути кваліфіковані як агресивні лише Радою Безпеки ООН; по-друге, визначення агресії, що дається у відповідній резолюції ООН, може бути застосоване тільки щодо відповідальності держав, але не персоналій. До агресивних воєнних дій треба відносити воєнні дії, які ведуться ініціатором воєнного конфлікту не під час агресивної війни.
Планування агресивної війни чи воєнного конфлікту означає розроблення системи діяльності, яка передбачає порядок, послідовність, строки та інші суттєві умови щодо їхньої підготовки та розв'язування (обґрунтування ідеї війни, розробка її політичної концепції, стратегії і тактики мобілізації та початку воєнних дій тощо).
Підготовка агресивної війни чи воєнного конфлікту - це дії, пов'язані з попереднім готуванням засобів ведення війни, зосередженням збройних сил на певних напрямках, проведенням розвідувальних заходів, схиленням населення до ненависті до народів інших держав та інші дії, спрямовані на усунення можливих перешкод для вторгнення збройних сил на територію іншої країни або для іншого акту агресії, створення умов для успішного розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту.
Під розв'язуванням агресивної війни чи воєнного конфлікту треба розуміти знищення існуючих ідеологічних, політичних, дипломатичних та інших перешкод і надання можливостей для розвитку агресії. Розв'язування війни може проявитися, скажімо, у пред'явленні ультиматуму іншій державі, різноманітних агресивно-провокаційних діях на кордоні, у фактичному початку іншого воєнного конфлікту.
Участь у змові, що спрямована на планування, підготовку та розв'язування агресивної війни, передбачає наявність попередньої змови двох чи більше осіб про вчинення таких дій.
Ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій - це здійснення будь-якого акту агресії проти іншої держави (про поняття акт агресії див. коментар до ст. 436).
3. Суб'єкт злочину загальний. Проте у перших трьох формах, а також у п'ятій цей злочин може вчинюватися, як правило, лише службовою особою ЗС чи інших військових формувань України або службовою особою вищого органу державної влади чи центрального органу державної виконавчої влади, яка за своїми повноваженнями фактично може спланувати, підготувати чи розв'язати агресивну війну (воєнний конфлікт), або ініціювати ведення агресивної війни чи віддати наказ про здійснення агресивних воєнних дій,- глава держави, Верховний головнокомандувач ЗС, секретар РНБО, міністр оборони, начальник Генерального штабу ЗС тощо.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Конституція України (ст. 18).
Закон України «Про оборону України» в редакції від 5 жовтня 2000 р. (статті 1, 3-12).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 437. Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни"
  1. Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
    статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин. 4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі,
  2. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    437 Адміністративні стягнення: 78 Адміністрація установи виконання покарань: 391, 392 Активне сприяння розкриттю злочину: 45 Аліменти: 164 Алкоголь: 21 Алкогольні напої: 204 Амністія: 86 Аналоги наркотичних засобів, психотропних речовин: 305 Аналогія закону: 3 Арешт: 60** Арешт (взяття під варту): 371 Атмосферне повітря: 241 Атмосфера: 441 Афінаж: 214 Б Бази
  3. Стаття 436. Пропаганда війни
    розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. 1. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних
  4. Стаття 446. Піратство
    статтею 115 або 121. 7. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його повторно, а також спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків. Про поняття повторність див. ст. 32 і коментар до неї. Під загибеллю людей розуміється смерть двох або більше осіб. До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені смерть однієї особи, заподіяння одній, двом чи більше особам тяжких тілесних
  5. § 1. Особливі умови процесуальної діяльності як професії
    планування розслідування і судового розгляду. Однак позитивні властивості дефіциту, визначені термінами, позначеними в кримінально-процесуальному законі, нерідко зводяться нанівець значними перевантаженнями в роботі правоохоронних органів. І нарешті, третім чинником виступають особистісні якості слідчого і судді, що належать до самоорганізації їхньої діяльності, обумовленої багатьма моментами,
  6. Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання
    статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. 138.1.1. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта
  7. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    статті170 цього розділу: а) творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на
  8. Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування
    статтею 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», поширюються правила маркування. Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.
  9. § 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів
    статтях 155-158 ЦК, так і схожість загального та спеціальних порядків, які складаються з ряду стадій, встановлених ст. 10 АПК та відповідними статтями нормативних актів, що регулюють окремі види господарських договірних відносин. Відсутність єдиного нормативного порядку укладення господарських договорів пов'язана з диференціацією правового режиму того чи іншого виду господарського договору
  10. § 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
    статті і 2 розділи більше, ніж союзний закон. Ці кількісні дані мають не лише формальне, а й змістовне значення. Справа в тому, що в Законі України "Про власність" відносини власності, у тому числі і громадян, повніше регламентовано. Звертає на себе увагу і той факт, що в українському законі застосовується поняття "право власності", а в союзному - просто "власність". Відповідно названо і розділи: