загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 70. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків


70.1. Центральний орган державної податкової служби формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі -Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
громадянами України;
іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
70.2. До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація:
70.2.1. прізвище, ім'я та по батькові;
70.2.2. дата народження;
70.2.3. місце народження (країна, область, район, населений пункт);
70.2.4. місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство;
70.2.5. серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.
70.3. До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб:
70.3.1. джерела отримання доходів;
70.3.2. об'єкти оподаткування;
70.3.3. сума нарахованих та/або отриманих доходів;
70.3.4. сума нарахованих та/або сплачених податків;
70.3.5. інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків.
70.4. До Державного реєстру вносяться відомості про державну реєстрацію, реєстрацію та взяття на облік фізичних осіб - підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Такі відомості включають:
70.4.1. дати, номери записів, свідоцтв та інших документів, а також підстави державної реєстрації, реєстрації та взяття на облік, припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності, інші реєстраційні дані;
70.4.2. інформацію про державну реєстрацію, реєстрацію та взяття на облік змін у даних про особу, заміну чи продовження дії довідок про взяття на облік;
70.4.3. місце провадження діяльності, телефони та іншу додаткову інформацію для зв'язку з фізичною особою - підприємцем чи особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;
70.4.4. види діяльності;
70.4.5. громадянство та номер, що використовується під час оподаткування в країні громадянства, - для іноземців;
70.4.6. системи оподаткування із зазначенням періодів її дії.
70.5. Фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу державної податкової служби облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом державної податкової служби.
Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.
70.6. Органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи внутрішніх справ зобов'язані подавати відповідним органам державної податкової служби інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, не пізніше наступного робочого дня після проведення реєстрації таких змін.
Порядок подання такої інформації та взаємодії суб'єктів інформаційних відносин визначається Кабінетом Міністрів України.
70.7. Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати органам державної податкової служби відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом державної податкової служби.
70.8. Про проведення державної реєстрації фізичної особи -платника податків у Державному реєстрі та внесення змін до даних, які
містяться у Державному реєстрі, центральний орган державної податкової служби інформує орган державної податкової служби:
70.8.1. за місцем обліку фізичної особи;
70.8.2. за місцем проживання фізичної особи;
70.8.3. за місцем отримання доходів чи місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування фізичної особи.
70.9. За зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи орган державної податкової служби видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті.
У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Порядок формування реєстраційного номера облікової картки платника податків визначається та затверджується центральним органом державної податкової служби.
Форма документа і порядок його видачі встановлюються центральним органом державної податкової служби.
70.10. Органом державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи - платника податків на прохання такої особи до паспорту можуть бути внесені (сьома, восьма або дев'ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру.
70.11. У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій обліковій картці або повідомленні (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного
номера облікової картки платника податків) фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та/або внесенні відмітки до паспорта або продовжено строк реєстрації.
70.12. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами -підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:
70.12.1. виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи;
70.12.2. укладення цивільно-правових договорів, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки щодо сплати податків і зборів;
70.12.3. відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, а також у розрахункових документах під час здійснення фізичними особами безготівкових розрахунків;
70.12.4. заповнення фізичними особами, визначеними у пункті 70.1 цієї статті, митних декларацій під час перетину митного кордону України;
70.12.5. сплати фізичними особами податків і зборів;
70.12.6. проведення державної реєстрації фізичних осіб - підприємців або видачі таким особам спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на провадження деяких видів господарської діяльності, а також реєстрації незалежної професійної діяльності;
70.12.7. реєстрації майна та інших активів фізичних осіб, що є об'єктом оподаткування, або прав на нього;
70.12.8. подання органам державної податкової служби декларацій про доходи, майно та інші активи;
70.12.9. реєстрації транспортних засобів, що переходять у власність фізичних осіб;
70.12.10. оформлення фізичним особам пільг, субсидій та інших соціальних виплат з державних цільових фондів;
70.12.11. в інших випадках, визначених законами України та іншими нормативно-правовими актами.
70.13. Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених пунктом 70.12 цієї статті, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.
70.14. Орган державної податкової служби зазначає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної
податкової служби і мають відмітку у паспорті) у всіх повідомленнях, що надсилаються йому.
Кожен платник податків зазначає реєстраційний номер своєї облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) в усіх звітних або інших документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством України.
70.15. Відомості з Державного реєстру:
70.15.1. використовуються органами державної податкової служби виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України;
70.15.2. є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
70.16. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов'язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), зокрема:
70.16.1. органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, податкові агенти - про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а також інформацію, передбачену статтею 51 цього Кодексу;
70.16.2. органи внутрішніх справ - про фізичних осіб, які зареєстрували своє місце проживання у відповідному населеному пункті чи які зняті з реєстрації в такому населеному пункті, про зміну фізичними особами прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження, транспортні засоби, щодо яких у фізичних осіб виникає або припиняється право власності, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також про втрачені, викрадені паспорти у п'ятиденний строк від дня надходження відповідних заяв від фізичних осіб та про паспорти померлих громадян щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця;
70.16.3. органи державної реєстрації морських, річкових та повітряних суден - про судна, щодо яких у фізичних осіб виникає або припиняється право власності, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця;
70.16.4. органи державної реєстрації актів цивільного стану - про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток), щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця;
70.16.5. органи, що здійснюють реєстрацію приватної нотаріальної, адвокатської, іншої незалежної професійної діяльності та видають свідоцтва про право на провадження такої діяльності, - про видачу або анулювання реєстраційного посвідчення - у п'ятиденний строк від дня провадження відповідної дії;
70.16.6. органи державної реєстрації прав - про оподатковуване нерухоме майно, щодо якого у фізичних осіб виникає або припиняється право власності, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця;
70.16.7. органи опіки і піклування, виховні, лікувальні заклади, заклади соціального захисту населення та інші заклади, що відповідно до законодавства здійснюють опіку, піклування або управління майном підопічного, зобов'язані повідомляти про встановлення опіки над фізичними особами, визнаними судом недієздатними, опіку, піклування і управління майном малолітніх, інших неповнолітніх фізичних осіб, фізичних осіб, обмежених судом у дієздатності, дієздатних фізичних осіб, над якими встановлене піклування у формі патронажу, піклування або управління майном фізичних осіб, визнаних судом безвісно відсутніми, а також про подальші зміни, пов'язані із зазначеною опікою, піклуванням або управлінням майном, в органи державної податкової служби за місцем свого перебування не пізніше, як протягом п'яти календарних днів від дня прийняття відповідного рішення;
70.16.8. інші органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - інформацію про інші об'єкти оподаткування.
70.17. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності цим Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків - фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Кодексом,
вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають обов'язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Державний реєстр фізичних осіб - платників податків - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку й на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника ведеться окремий регістр Державного реєстру з використанням прізвища, ім'я, по батькові та серії і номера паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Відповідно до цього, повідомлення (не облікова картка) зазначених осіб, окрім прізвища, ім'я, по батькові й дати народження, буде містити місце народження та місце проживання, а також відомості про паспортні дані.
Особливістю реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків є відсутність обмеження за віком, з якого дані про особу вносяться до відповідного банку даних. З цим варто погодитись, оскільки Кодекс не передбачає норм щодо обмеження оподаткування будь-яким віком. Потрібно зазначити, що аналогічне положення існувало й під час дії Закону від 22 грудня 1994 року № 320/94 «Про Державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів».
Це пояснюється тим, що цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність особи мати цивільні права та обов'язки, виникає, як це передбачає ст. 25 ЦК України, у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.
Закон може передбачати випадки, коли особа може мати права та відповідні обов'язки при досягненні певного віку; прикладом цього може бути досягнення громадянином України тридцятип'ятирічного віку для можливості стати Президентом нашої держави (ст. 103 Конституції).
Податковий кодекс, як зазначалось, не передбачає подібних обмежень щодо оподаткування осіб, які мають об'єкти оподаткування; тобто фізична особа будь-якого віку (у т.ч. яка тільки народилась) може мати названі об'єкти, а відповідно повинна бути включена до відповідного реєстру. Це положення є слушним та зрозумілим; воно повністю відповідає принципам оподаткування, прийнятим у державі, й перш за все принципу недискримінації. Так, наприклад, дитина, яка тільки народилась може відразу, у порядку спадкування, отримати нерухомість, яка стає об'єктом оподаткування. Тому об'єктом обліку в Державному реєстрі є фізична особа - платник податків будь-якого віку.
Цілком зрозуміло, що внесення відомостей про фізичну особу до Державного реєстру може вплинути на її права та обов'язки, які випливають з цього Кодексу та норм іншого законодавства. Ураховуючи те, що особа, яка подає інформацію про себе, до податкового органу для внесення до реєстру повинна мати відповідний обсяг дієздатності для здійснення відповідних дій. Так, відповідно до ст. 30 ЦК України, «цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання».
Обсяг цивільної дієздатності визначено відповідними нормами ЦК України (ст. 31, 32). Так, повної цивільної дієздатності особа набуває у 18 років (ст. 34 ЦК України); часткова дієздатність встановлюється для малолітніх осіб (до 14 р.); неповна дієздатність - для неповнолітніх осіб (1418 р.). Крім того, законом встановлюються випадки обмеження дієздатності;
встановлення обмеженої дієздатності може мати місце тільки на підставі рішення суду.
Відмінність між частковою, неповною та повною дієздатністю полягає в обсязі цивільних «повноважень», які має особа для набуття для себе відповідних прав та обов'язків. Зокрема, з аналізу зазначених норм ЦК України можна зробити висновок, що фізична особа, яка має неповну цивільну дієздатність, має право сама особисто здійснити подання відомостей про себе до податкового органу.
Для забезпечення обов'язку подання податковому органу відповідної інформації про осіб (у т.ч. для внесення до Державного реєстру), дієздатність яких чи не набула відповідного обсягу, чи є обмеженою, використовуються відповідні положення гл.17 ЦК України, які стосуються представництва.
Зокрема, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Подання інформації до податкового органу про недієздатних осіб обумовлюється положеннями ЦК України, які регулюють представництво за законом. Відповідно до ст. 242 законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі). Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Отже, недієздатних осіб в органах податкової служби представляють їх законні представники.
Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки, повинна подати відповідне повідомлення до органу державної податкової служби та необхідні відомості для її обліку у реєстрі.
Реєстрація фізичних осіб здійснюється у податковому органі за місцем проживання чи місцем отримання доходів (для особи, яка не має постійного місця проживання).
Фізичні особи, які раніше не обліковувались в Державному реєстрі зобов'язані подати відповідному органу державної податкової служби облікову картку фізичної особи, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі; при цьому ця особа несе відповідальність встановлену законом. Форма картки встановлюється ДПА України.
Для своєчасного внесення змін до облікової картки державні органи повинні подавати в податкову службу відповідну інформацію про зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків.
Фізичні особи про відповідні зміни повинні повідомляти на протязі місяця після таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначених центральним органом державної податкової служби України.
Проведення державної реєстрації фізичної особи - платника податків у Державному реєстрі та внесення змін до даних здійснює центральний податковий орган та повідомляє відповідні органи податкової служби за місцем обліку, проживання чи отримання доходів фізичною особою.
Після реєстрації в Державному реєстрі за зверненням платника видається документ, що засвідчує таку реєстрацію.
Облік осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, передбачається за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією та номером паспорта громадянина України. У паспортах зазначених осіб робиться відповідна відмітка.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій обліковій картці або повідомленні фізичній особі може бути відмовлено в реєстрації та/або внесенні відмітки до паспорта або продовжено строк реєстрації.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта використовується в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків. Невиключний перелік випадків використання зазначено у п. 1.314.1 -1.314.11 ст. 70 Податкового кодексу.
Документи, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта податковим органом зазначається у всіх повідомленнях, що надсилаються йому. Аналогічне правило застосовується і відносно платників податків для будь-якої звітності, яка подається до податкового органу.
Дані Державного реєстру використовуються виключно для обліку одержаних доходів, об'єктів оподаткування, повноти та своєчасності сплати податків та інших обов'язкових платежів. Такі відомості є інформацією з обмеженим доступом.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають інформацію про фізичних осіб, що пов'язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України. Відомості надаються із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток платників податків безоплатно податковим органам у визначених випадках.
Така інформація стосується:
- дати прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб;
- реєстрації/зняття з реєстрації за місцем проживання у відповідному населеному пункті;
- наявності у фізичних осіб або припинення права власності на морські, річкові та повітряні судна;
- смерті фізичних осіб;
- реєстрації приватної нотаріальної, адвокатської іншої незалежної професійної діяльності;
- державної реєстрації речових прав на нерухоме майно або прав на нього;
- встановлення опіки над фізичними особами, визнаними судом недієздатними, опіки, піклування і управління майном малолітніх, інших неповнолітніх фізичних осіб, фізичних осіб, обмежених судом у дієздатності, дієздатних фізичних осіб, над якими встановлене піклування у формі патронажу, піклування або управлінням майном фізичних осіб, визнаних судом безвісно відсутніми, а також про подальші зміни, пов'язані із зазначеною опікою, піклуванням або управлінням майном;
- інших об'єктів оподаткування.
Державний реєстр фізичних осіб - платників податків формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Відповідно до цього немає необхідності здійснювати перереєстрацію в новому реєстрі.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 70. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків"
  1. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК юридична особа вважається створенню з дня її державної реєстрації. За ч. 1 ст. 58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець. Аналогічні вимоги передбачені також Законом України «Про господарські товариства». Отже, державна реєстрація і є необхідною обов'язковою умовою їх участі, в конкретних
  2. Стаття 20. Права органів державної податкової служби
    20.1. Органи державної податкової служби мають право: 20.1.1. запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку,
  3. Стаття 48. Складення податкової декларації
    48.1. Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. 48.2. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації
  4. Стаття 55. Скасування рішень контролюючих органів
    55.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення 223 контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного
  5. Стаття 63. Загальні положення щодо обліку платників податків
    63.1. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. 63.2. Взяттю на облік або реєстрації в органах
  6. Стаття 64. Взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб
    64.1. Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів в органах державної податкової служби здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із 287 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного
  7. Стаття 65. Облік самозайнятих осіб
    65.1. Взяття на облік фізичних осіб - підприємців в органах державної податкової служби здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Приватні нотаріуси та інші фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної
  8. Стаття 67. Підстави та порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб
    67.1. Підставами для зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є: 67.1.1. повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи. У разі коли
  9. Стаття 68. Інформація, що подається для обліку платників податків органами державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та іншими органами
    68.1. Орган державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації такої особи, державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, внесення будь-яких інших записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повинен передати
  10. Стаття 87. Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків
    87.1. Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка