|
1. Кримінальне провадження за правилами цього Кодексу здійснюється щодо будь-якої особи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Особливості кримінального провадження щодо окремих категорій осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
2. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України.
1. При кримінальному провадженні норми КПК застосовуються щодо: громадян України; іноземців, за винятком осіб, які користуються дипломатичним імунітетом; осіб без громадянства. Визначення цих термінів наведено у ст. 1 ЗУ від 18 січня 2001 р. «Про громадянство». Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.
Документами, що підтверджують громадянство України, є: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про належність до громадянства України (для особи віком до 16 років); 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 4) тимчасове посвідчення громадянина України; 5) проїзний документ дитини; 6) дипломатичний паспорт; 7) службовий паспорт; 8) посвідчення особи моряка; 9) посвідчення члена екіпажу; 10) посвідчення особи на повернення в Україну.
Іноземці та особи без громадянства, що перебувають на території України на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України (ч. 1 ст. 26 Конституції України). Відповідно до ЗУ від 22 вересня 2011 року «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», законодавством України іноземцям гарантується недоторканність особи, житла, невтручання в особисте життя, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, повага їхньої гідності нарівні з громадянами України. Іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочини, несуть відповідальність на загальних підставах.
Особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно: 1) народного депутата України; 2) судді КСУ, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя; 3) кандидата у Президенти України; 4) Уповноваженого Верховної Ради з прав людини; 5) Голови Рахункової палати, його першого заступника, заступника головного контролера та секретаря Рахункової палати; 6) депутата місцевої ради; 7) адвоката; 8) Генерального прокурора України, його заступника. Особливості кримінального провадження щодо цієї окремої категорії осіб визначаються гл. 37 КПК.
2. Коло осіб, які користуються правом дипломатичної недоторканності, визначено Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961р. (ратифікована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 березня 1964 р.) та Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, яке затверджене Указом Президента України від 10 червня 1993 р. № 198/93. Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу користуються особистою недоторканністю і не можуть бути заарештовані або затримані. Вони мають імунітет від кримінальної юрисдикції України.
|
- Стаття 6. Дія Кодексу за колом осіб
статті. Особливості кримінального провадження щодо окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. 2. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому
- Стаття 166-2.
статтею 166-2 згідно із Законом N 123/95-ВР від 05.04.95
- Стаття 184. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків
статтями 180 -182 цього Кодексу. І. Статтею передбачено підстави допиту сторін, третіх осіб та їх представників як свідків (особисту позицію відносно допиту зазначених осіб як свідків автор висловив у коментарях до ст. ст. 57 та 62 цього Кодексу). Такими підставами є особиста обізнаність цих осіб про факти, які мають значення для справи, та їх згода на допит. Додатково до аргументів, викладених
- Стаття 483. Інформування державних та інших органів чи службових осіб
статтею 480 цього Кодексу, - органи і службові особи, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх
- Стаття 272. Розгляд справи
стаття встановлює лише одну особливість розгляду справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади - суд обов'язково повідомляє про час і місце розгляду справи, як орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (заявника), так і всіх заінтересованих осіб (фактичного власника речі, особу, у якої річ знаходиться на збереженні тощо). Стаття
- Стаття 533. Наслідки набрання законної сили судовим рішенням
осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території
- Стаття 5.
статті 5 в редакції Закону N 154/98-ВР від 03.03.98) Антиконкурентними узгодженими діями визнаються погоджені дії (угоди), що призвели або можуть призвести до: (Абзац перший статті 5 в редакції Закону N 154/98-ВР від 03.03.98) встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок; розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх
- Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
статтею 290 цього Кодексу. 2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб. 3. Виготовлення копій протоколів про
- Стаття 270. Аудіо-, відеоконтроль місця
статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього
- Стаття 530. Судовий розгляд
осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове
- Стаття 325. Штраф
осіб за порушення митних правил у випадках і межах, встановлених цим
- Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками
статті 41 цього Кодексу. 2. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні. 55 1. Коментована стаття висовує головні вимоги до осіб, які можуть виступати представниками в суді. Перша вимога є професійною - представниками можуть бути адвокати. Вони
- Стаття 408. Правовий статус посадових осіб митної служби України
осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну
- Стаття 125. Позов третьої особи
із самостійними вимогами
стаття встановлює до позову третьої особи із самостійними вимогами ті ж самі правила, що і до зустрічного позову. Але таке формулювання статті викликає заперечення. Як уже зазначалось у коментарі до ст. 123 цього Кодексу, зустрічний
- Стаття 422. Гарантування захисту життя, здоров'я і майна посадових осіб митної служби України
кодексом України та Кодексом України про адміністративні
- Стаття 299. Декларування товарів, що належать посадовим особам представництв іноземних держав та представництв іноземних фірм в Україні
осіб, які мають митні пільги, декларуються митним органам за місцем акредитації чи перебування цих осіб та пропускаються в Україну в режимі
- Стаття 90. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу
стаття та глава 9 розділу І цього Кодексу присвячені заходам процесуального примусу. Процесуальним примусом слід вважати застосування судом передбачених ЦПК заходів впливу до порушників процесуальної дисципліни. Вважаємо, що ознаками процесуального примусу є те, що це різновид державного примусу (застосовується судом - органом державної влади); заходи його передбачені законом і застосовуються до
|