загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 42. Листування з платником податків


42.1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів.
42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
42.3. Якщо платник податків протягом чотирьох днів з дня надсилання йому контролюючим органом відповідного документа не повідомив такий контролюючий орган про зміну податкової адреси, повернення документів, як таких, що не знайшли адресата, не звільняє платника податку від їх виконання.
Листування з платниками податків необхідна умова взаємодії державних контролюючих органів з платниками податків. Статтею встановлюється порядок такої взаємодії через листування, тобто направлення платнику податків певного інформаційного повідомлення.
Податковим кодексом не встановлено вичерпного переліку податкових повідомлень, які можуть направлятись платнику податків. Серед таких податкових повідомлень, які найчастіше направляються платникам податків, є податкові вимоги, рішення контролюючого органу та інші документи.
Документ - це оформлений у встановленому порядку матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію та має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.
Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функції, оскільки вони є писемним доказом, джерелом відомостей довідкового характеру.
Засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та завірення печаткою.
Підпис - обов'язковий реквізит документа, він є формою вираження законності документа і відповідальності за його зміст.
В органах державної податкової служби України документи підписуються посадовими особами відповідно до їх компетенції, встановленої чинними нормативно-правовими актами, наказом керівника органу державної податкової служби України та положеннями про структурні підрозділи.
Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів і прізвища.
Податкові повідомлення - рішення повинні бути відповідним чином завірені печаткою податкового органу, відповідального за підготовку та оформлення такого документа.
У практичній діяльності контролюючих органів у сфері оподаткування найчастіше використовують текстові документи, тобто документи, складені у письмовій формі, інформація в яких фіксується рукописним, машинописним чи друкарським способом.
Адресовані платнику податків документи надсилаються рекомендованим листом. Рекомендовані листи пересилаються поштою з
одержанням розрахункового документа, що підтверджує їх прийняття. Доставляються та вручаються адресатові під розписку.
При відправленні рекомендованих листів контролюючим органом платнику податків лист може бути з послугою - «вручити особисто», що передбачає пересилання його з рекомендованим повідомленням про вручення та вручаються особисто адресату або з послугою «з повідомленням про вручення», сутність якої полягає в інформуванні контролюючого органу про час вручення (адресатові або його представнику) відправлення.
Рекомендований лист, адресований платнику податків, під час доставки за зазначеною адресою вручається адресатові, а у випадку його відсутності - його законному чи уповноваженому представникові за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує статусні зв'язки з адресатом.
Податкова адреса платника податків може змінюватись, про що він зобов'язаний повідомляти відповідні контролюючі органи. Якщо документи, які повернулися як такі, що не знайшли адресата, у випадку, якщо платник податків протягом чотирьох днів не повідомив такий контролюючий орган про зміну податкової адреси, підлягають виконанню у встановленому порядку та не звільняють платника податку від їх виконання.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 42. Листування з платником податків"
  1. Стаття 40. Сфера застосування цього розділу
    листування), визначення суми податкових чи грошових зобов'язань платника податку, порядок подання-приймання податкової звітності, сплати податків та зборів, погашення податкового боргу платників, податковий контроль, оскарження рішень контролюючих органів та відповідальність за порушення податкового законодавства. При цьому допускається, що з окремих податків і зборів може бути визначено
  2. § 2. Безготівкові розрахунки
    платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Характеристика безготівкових розрахунків. 1. Платник перераховує певну суму коштів зі
  3. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення
  4. § 3. Способи забезпечення виконання господарських зобов'язань
    статтями ЦК такі способи. Неустойка (штраф, пеня) - грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст.549 - 552 ЦК). Різновидами неустойки є штраф і пеня. Штраф - вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
  5. § 5. Виконання господарських договорів
    статтями 524, 533 ЦК). Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, не допускається крім випадків, передбачених законом, а також відмову від виконання або відстрочку виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконане належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК). Додатково у ст. 236
  6. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    статтями 543-544 ЦК. Наприклад, завдання збитків покупцеві за договором поставки було завдано в результаті невиконання контрагентами постачальника договірних зобов'язань. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути у порядку регресу повернути витрачені кошти з третіх осіб. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо
  7. Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу
    статті спробував закріпити вичерпний перелік відносин, на регулювання яких спрямований вплив приписів цього кодифікованого акта: 1) закріплення переліку податків та зборів; 2) порядок адміністрування податків та зборів; 3) закріплення правового статусу платників податків та зборів; 4) компетенцію контролюючих органів та повноваження їх посадових осіб; 5) регулювання відповідальності за порушення
  8. Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України
    платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. 4.1.2. Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь- яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків, незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
  9. Стаття 6. Поняття податку та збору
    статті в такій редакції є певною новелою податкового законодавства. Вперше в українському податковому законодавстві надано визначення податку та збору. У ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів розумівся обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, який
  10. Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
    статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом. Правове регулювання обов'язкових податкових платежів визначається як особливостями компетенції органів державної влади й управління за їх встановленням, зміні й скасуванню, так і чітким закріпленням усіх елементів, що характеризують податок чи збір як цілісний досконалий механізм.
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка