загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття Оскарження недотримання розумних строків

1. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудово- го розслідування.
2. Прокурор вищого рівня зобов 'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов 'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
3. Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.
1. Вказана стаття є своєрідним винятком із встановленого ст. 306 цього Кодексу загального правила оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого та прокурора на досудовому розслідуванні, зокрема, в частині визначення уповноваженого на розгляд таких скарг суб'єкта.
Так, якщо відповідно до ст. 306 скарги на всі рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора мають розглядатися слідчим суддею місцевого суду, то згідно ст. зі 308 недотримання процесуальних строків може бути оскаржено прокурору вищого рівня, а отже, саме він є уповноваженим на їх розгляд.
Водночас системний аналіз коментованої статті та статей 303 та 306 КПК засвідчив певну неузгодженість їх положень між собою.
Предметом оскарження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 визнано бездіяльність слідчого, прокурора у формі нездійснення процесуальних дій, які вони зобов'язані були вчинити у визначений цим Кодексом строк. До уваги не взято, що невчинення процесуальних дій у встановлений строк перебуває у прямій залежності від питання недотримання розумних строків. Адже поняття розумності строків досудового розслідування саме і полягає в тому, що ці строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Вказане дає підстави для висновку, що статті 303, 306 та 308 відносно одного і того ж самого предмета оскарження фактично передбачають різні процедури оскарження, наслідки, різних суб'єктів оскарження та суб'єктів розгляду скарг.
Якщо згідно з приписом п. 1 ч. 1 ст. 303 та ч. 1 ст. 306 «нездійснення інших процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов'язані були вчинити у визначений цим Кодексом строк» може бути оскаржено заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна слідчому судді, то порушення розумних строків відповідно до вимог ст. 308 - підозрюваним, обвинуваченим і потерпілим оскаржується вищестоящому прокурору.
Концептуально - важливим є окреслений у коментованій статті предмет оскарження - недотримання розумних строків.
Право кожного на розгляд справи упродовж розумного строку гарантоване ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (указ Президії ВРУ про ратифікацію від 19.10.1973 р.) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року (закон про ратифікацію від 17.07.97).
Критерії розумності строків у кримінальному процесі вперше визначені саме у цьому КПК.
Згідно з наданим у ст. 28 визначенням «розумними» вважаються ті строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Відповідно вони не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Критеріями для визначення розумності строків законодавець визначив: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, тощо; поведінку учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Кодекс гарантував кожному, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (див. ст. 28 КПК).
Вперше на законодавчому рівні було закріплено запобіжники для випадків продовження строків досудового розслідування.
Так, гранично допустимим максимальним строком, на який може бути продовжено розслідування злочину невеликої або середньої тяжкості, визначено шість місяців, а для тяжкого або особливо тяжкого злочину - дванадцять місяців із дня повідомлення особі про підозру (див. ст. 219). Більше того, встановлено умови продовження строку:
- до трьох місяців, якщо розслідування неможливо закінчити внаслідок складності провадження;
- до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження;
- до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження (див. ст. 294).
Частина 1 коментованої статті розкриває перелік осіб, яким надається право оскаржити недотримання розумних строків слідчим, прокурором. Цей перелік є вичерпним і до нього віднесені: підозрюваний, обвинувачений, потерпілий. При цьому, яким чином, на думку законодавця, обвинувачений, яким згідно з роз'ясненями ч. 2 ст. 42 КПКє особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду, реалізовуватиме своє право - оскаржуватиме недотримання розумних строків вищестоящому прокуророві на досудовому слідстві - не розкрито.
Крім переліку суб'єктів оскарження обумовлюється також суб'єкт розгляду вказаних скарг - «прокурор вищого рівня».
6. Для визначення прокурора вищого рівня слід керуватися ст. 13 ЗУ «Про прокуратуру», яка визначає систему органів прокуратури. Згідно ч. 1 цієї статті (у редакції ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року) «Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах. У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур». Крім того, до уваги має бути взято положення ч. 1 ст. 37 та п. 9 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу.
Ще однією особливістю такого оскарження є визначення стадії, коли воно є можливим - під час досудового розслідування.
Згідно з роз'ясненням п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК ця стадія кримінального провадження починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
2. Частина 2 коментованої статті визначає порядок розгляду прокурором вищого рівня скарги підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на недотримання розумних строків слідчим чи прокурором.
За встановленим нею правилом прокурор вищого рівня, до якого надійшла така скарга, зобов'язаний її розглянути протягом трьох днів після її подання. Він самостійно визначатиме наявність підстав для задоволення цієї скарги, керуючись положеннями ст. 28 КПК.
У разі прийняття рішення про задоволення скарги від прокурора вимагається надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Вимога щодо надання прокурором вищого рівня таких вказівок саме відповідному прокурору, а не слідчому обумовлюється передусім положеннями ч. 2 ст. 28 - щодо забезпечення проведення досудового розслідування у розумні строки прокурором та ст. 37 - щодо повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні.
Кодекс зобов'язує прокурора вищого рівня невідкладно у письмовій формі повідомляти скаржника про результатами розгляду його скарги. Поняття невідкладності у статті не розкрито. Проте, враховуючи загальну вимогу щодо гранично допустимого строку розгляду скарги, - протягом трьох днів, строк повідомлення не повинен його перевищувати.
3. Частина 3 ст. 308 обумовлює можливість притягнення до відповідальності службових осіб, винних у недотриманні розумних строків. Порядок та умови притягнення до відповідальності за недотримання розумних строків на даний час знаходиться в стадії розробки.
tttn§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового
розслідування tttk
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Оскарження недотримання розумних строків"
  1. Стаття 308. Оскарження недотримання розумних строків
    недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. 2. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу,
  2. Стаття 130. Зупинення строків нарахування пені
    статтею 56 цього Кодексу, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження. Коментована стаття встановлює підстави зупинення строків нарахування пені при прийнятті рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України. Якщо керівник податкового органу (його
  3. Стаття 294. Строки апеляційного оскарження
    статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про шо постановляється ухвала. 1. Коментована стаття встановлює нове правило стосовно порядку апеляційного оскарження, хоча її назва присвячена лише строкам апеляційного оскарження. За загальним правилом поданню апеляційної скарги на судове рішення та ухвалу суду
  4. Стаття 13. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень
    статтею 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Коментована стаття ЦПК тому встановлює, що право на таке оскарження мають особи, які беруть участь у справі. Більш того, вона надає таке право й особам, які не беруть участі у справі, якщо суд при розгляді цивільної справи вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки. Коментована стаття також
  5. Стаття 325. Строк на касаційне оскарження
    статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк. 3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено. 365 4. Питання про поновлення строку на касаційне
  6. Стаття 71. Зупинення процесуальних строків
    строків. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження. 1. Перебіг процесуальних строків, якщо вони ще не закінчилися, зупиняється тоді, коли суд зупиняє провадження у справі. Перебіг процесуальних строків зупиняється з початку дії тієї ж обставини, що послужила підставою зупинення провадження у справі, а не з моменту винесення
  7. Стаття 310. Порядок оскарження ухвал слідчого судді
    1. Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному
  8. Стаття 346. Порушення порядку зберігання товарів на митних ліцензійних складах та здійснення операцій із цими товарами
    недотримання встановлених цим Кодексом строків, умов і порядку зберігання зазначених товарів, а так само проведення операцій з товарами, що зберігаються на митних ліцензійних складах, без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів
  9. Стаття 397. Оскарження ухвали суду
    стаття встановлює можливість оскарження як ухвали суду про подання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, так і ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Апеляційне оскарження зазначених ухвал, розгляд справ і таке інше здійснюється за загальними правилами ЦПК, тобто так, як це встановлено главою 1 розділу V цього Кодексу. 2. До викладеного у пункті 1
  10. Стаття 73. Обчислення строків покарання
    статті 74, 82, 83, 85, 86, 90) або складання (статті 70-72) покарань; б) зарахування у строк покарання попереднього ув'язнення (ч. 5 ст. 72); в) зарахування у строк покарання часу, протягом якого до особи застосовувалися примусові заходи медичного характеру (частини 1, 4 ст.
  11. Стаття 296. Порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
    стаття встановлює порядок подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги на рішення суду чи його ухвалу. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції, який розглядав цю справу по суті та ухвалив оскаржене рішення чи ухвалу. Тому в резолютивній частині рішення або ухвали суд повинен роз'яснити порядок апеляційного
  12. Стаття 72. Наслідки пропущення процесуальних строків
    стаття встановлює важливе правило про процесуальну силу строків: пропуск встановленого законом або судом процесуального строку спричиняє для учасників процесу, як правило, неможливість здійснення даної процесуальної дії. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду і повертаються заявнику, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення
  13. Стаття 114. Встановлення процесуальних строків прокурором, слідчим суддею, судом
    розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. 2. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що
  14. Стаття 204. Відновлення провадження у справі
    оскарження, заперечення проти неї можуть бути включені у апеляційну скаргу при оскарженні судового рішення по даній справі. 2. Після відновлення провадження справа розглядається за загальними правилами ЦПК, зокрема сторони та інші особи, які беруть участь у справі, викликаються до суду на загальних підставах. З дня відновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків
  15. Стаття 157. Строки розгляду справ
    стаття встановлює строки розгляду цивільних справ. Частина перша статті передбачає, що суд розглядає справи протягом розумного строку, тобто вводить оціночну категорію. Згідно з рішенням Європейського суду від 27 червня 2000 року по справі Нуутінен проти Фінляндії розумність тривалості проваджень треба оцінювати у світлі критеріїв, встановлених прецедентною практикою суду, до яких належить,
  16. Стаття 385. Строки для звернення із скаргою
    стаття встановлює строки оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби в суд. 2. Відповідно до коментованої статті ЦПК і статей 32, 33, 36 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено два види строків на звернення зі скаргою в суд: загальні і скорочені. Загаль- 427 ні строки звернення зі скаргою в суд
  17. Стаття 312. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора
    1. Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності. 2. Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня щодо прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується. 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка