Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI., 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття Публічність

1. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
1. Загальна засада, яка міститься у коментованій статті, характеризує кримінальне провадження як владно-організаційну діяльність посадових осіб та органів, які діють ОҐЙЗІО, тобто в офіційному порядку, відповідно до службового обов'язку, від ім'я держави. Цей принцип становить основу правового регулювання повноважень прокурора та слідчого у кримінальному провадженні, їх взаємовідносини з іншими суб'єктами та судом, системи і порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження, процедури винесення процесуальних рішень тощо.
Правовий зміст принципу публічності становлять такі положення. На початковому етапі кримінального провадження прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Засадою публічності пояснюється вимога поєднання ініціативи і активності в процесуальній діяльності прокурора та слідчого під час кримінального провадження. До засобів забезпечення цієї активності належать владні повноваження, процесуальні обов'язки, дискреційні повноваження та власна процесуальна ініціатива. Відповідно до вимог закону на осіб, які ведуть досудове кримінальне провадження, покладається обов'язок вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК).
Публічність виявляє себе також у тому, що прокурор, слідчий зобов'язані забезпечити під час кримінального провадження повагу до людської гідності (ст. 11 КПК); права та законні інтереси осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні (статті 12-20 КПК). На них покладається обов'язок не тільки повідомити вказаних осіб про їх права, передбачені КПК, а й роз'яснити їх (п. 2 ч. 3 ст. 42, ч. 3 ст. 223 КПК) та забезпечити можливість їх використання.
До правового змісту принципу публічності входить покладення державою на прокурора, слідчого, керівника органу досудового розслідування, інших службових осіб органів державної влади обов'язку неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК); виконувати процесуальні дії або приймати процесуальні рішення у розумні строки (ч. 1 ст. 28 КПК); збирати докази (ч. 2 ст. 93 КПК); відповідно до їх компетенції проводити слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії; скласти обвинувальний акт та передати його до суду (ст. 291 КПК), закрити кримінальне провадження при наявності до того підстав (ст. 283-284 КПК) тощо.
Винятком із принципу публічності є кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, яке розпочинається лише на підставі заяви потерпілого (ч. 4 ст. 26 КПК) щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст. 477 КПК. Специфіка справ цієї категорії виявляється в тому, що законодавець надає потерпілому від кримінального правопорушення можливість на власний розсуд вирішити питання: чи звертатися йому до держави за захистом порушеного права, вимагаючи притягти винну особу до кримінальної відповідальності. По суті, у встановлених законом випадках у кримінальному провадженні визначальною є не засада публічності, а засада диспозитивності й законодавець віддає перевагу приватному інтересу перед інтересом публічним.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Публічність"
  1. Стаття 25. Публічність
    1. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх
  2. Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
    1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування;
  3. Стаття 6. Гласність та відкритість судового розгляду
    Розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. 2. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. 10 3. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення
  4. Стаття 331. (Стаття 331 виключена згідно із Законом № 1723-ІУ від 18.05.2004 р.)
    Стаття 331. (Стаття 331 виключена згідно із Законом № 1723-ІУ від 18.05.2004
  5. Стаття 230. (Стаття 230 виключена згідно із Законом № 669-ІУ від 03.04.2003 р.)
    Стаття 230. (Стаття 230 виключена згідно із Законом № 669-ІУ від 03.04.2003
  6. Стаття 359. Підстави для скасування чи зміни судових рішень
    І. Верховини Суд України скасовує або змінює ухвалені у справі судові рішення тільки з підстав, визначених статтею 354 цього Кодексу. 1. Коментована стаття містить правило, згідно з яким підставами скасування або зміни рішень, що переглядаються у зв'язку з винятковими обставинами, є ті самі обставини, що є мотивами оскарження (див. коментар до ст. 354
  7. Стаття 12. Право на правову допомогу
    1. Особа, яка бере участь у справі, мас право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом. 1. Стаття 59 Конституції України передбачає право кожного на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах діє адвокатура.
  8. Стаття 321. Особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил
    Вчинення правопорушень, передбачених статтями 331, 332, 348 - 350 цього Кодексу, внаслідок аварії або дії непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою відповідальність, передбачену цим
  9. Стаття Загальні засади кримінального провадження
    1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування;
  10. Стаття 417. Закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції
    1. Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне
  11. Стаття 440. Закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції
    1. Суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне
  12. Стаття 12.
    (Статтю 12 виключено на підставі Закону N 258/95-ВР від 05.07.95) Розпорядження Антимонопольного комітету України Антимонопольний комітет України і його територіальні управління в межах своїх повноважень приймають обов'язкові для виконання
  13. Стаття 344. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу
    1. Після виконання зазначених у статтях 342 та 343 цього Кодексу дій головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних представників, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового
  14. Стаття 386. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення митних правил
    Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 329 - 335, 337, 338, 342 - 344, 346, 347, 354, 355 цього Кодексу, розглядаються митними органами. Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 336, 339 - 341, 345, 348 - 353 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, розглядаються місцевими
  15. Стаття 117. Недопустимість спорів про підсудність
    Спори між судами про підсудність не допускаються. 2. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 116 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. 1. Коментована стаття встановлює правило про недопустимість спору поміж судами про підсудність відносно справи, яку передано з одного суду до іншого. Справа, надіслана з одного суду
  16. Стаття 317. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом
    1. Рішення та ухвали апеляційного суду проголошуються за пра-вилами, встановленими статтею 218 цього Кодексу. 1. Коментована стаття встановлює, що рішення та ухвала апеляційного суду проголошуються за правилами ст. 218 ЦПК. 2. Рішення суду апеляційної інстанції та його ухвали (підсумкові) проголошуються негайно після закінченого судового розгля-358 ду, крім випадків, встановлених ЦПК
  17. Стаття 483. Інформування державних та інших органів чи службових осіб
    1. Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомляються: 1) щодо адвокатів - відповідні органи адвокатського самоврядування; 2) щодо інших категорій осіб, передбачених статтею 480 цього Кодексу, - органи і службові особи, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх
  18. Стаття 202. Заходи гарантування під час транзиту товарів
    У випадках, передбачених законодавством України, митний орган дозволяє переміщення товарів у режимі транзиту лише за умови належного обладнання транспортного засобу та застосування заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених статтями 161 - 164 цього
© 2014-2022  yport.inf.ua