| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 6. Гласність та відкритість судового розгляду |
||
|
2. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. 10 3. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність. 4. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру. 5. При розгляді справ у закритому судовому засіданні мають право бути присутні особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі. 6. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням усіх правил цивільного судочинства. 7. Про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно. 8. Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. 9. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал. 10. Хід судового засідання фіксується технічними засобами. По рядок фіксування судового засідання технічними засобами встанов люється цим Кодексом. 11 11. Офіційним записом судового засідання € лише технічний запис, зроблений судом. (Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 16.03.2006р. N3570-IV) 1. Редакція коментованої статті викликає ряд ускладнень у її тлумаченні та застосуванні. Перш за все, про назву статті. Якщо буквально розуміти її назву, виходить, що ЦПК встановлює два принципи: гласність та відкритість. Але ж це зовсім не так тому, що у частині 1 зазначено, що розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Це більш вдало, оскільки відкритість, тобто розгляд справ у відкритому судовому засіданні і є головною ознакою принципу гласності. Але до чого тут усність? Усність є самостійним принципом, який притаманний не тільки відкритому, але й закритому судовому засіданню, а тепер ще й попередньому. Автори Концепції в п.1 розділу IV вказують також на такі загальні принципи судочинства як гласність і відкритість (публічність). Гласність, по їх розумінню, ставить вимогу забезпечити усім особам, які мають інтерес у результатах вирішення справи, можливість брати участь у судовому процесі, а відкритість(публічність) означає вільний доступ громадськості до судового розгляду і до рішень суду; такий доступ може бути обмежений законом і лише з легітимною метою (з легітимних підстав). В інших джерелах гласність та публічність розуміють інакше. Так, у словниках гласність судочинства розуміють як принцип, що проявляється у відкритому судовому розгляді усіх справ(див.: СЕС. - М. - 1981. - С 315; БЕС. - APT. - 1999 - 2000), а публічність проявляється у тому, що порушення кримінальних справ, їх розгляд і вирішення здійснюється відповідним публічним (державним) органом, а цивільне судочинство спрямоване на охорону не лише прав і законних інтересів громадян, але і державних та суспільних інтересів(див.: там же с 1092). Через відкритість визначала гласність і ст. 10 ЦПК України 1963 p.. Таке ж визначення гласності міститься і у т. 1 "Юридичної енциклопедії"" (К.- Вид. "Укр. енцикл." - 1998. - С 596). 2. Другою вимогою принципу гласності є обов'язок суду, який розглядає цивільну справу, забезпечити особам, які беруть участь у справі, право на інформацію про час і місце розгляду їх справи. Важливою є також вимога цього принципу про надання права учасникам процесу та іншим особам, присутнім у відкритому су-12 довому засіданні, робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. 3. Четвертою вимогою цього принципу є забезпечення особам, які, беруть участь у справі, а також і таким, що не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, права на отримання у суді усної або письмової інформа ції про результат розгляду справи. Доповнення до частини 9 комен тованої статті конкретизує право осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, на отримання в суді письмової або усної інформації про результати розгляду відповідної справи: вони мають такі самі права, як і осо би, що брали участь у справі (див.: коментар до ст..27 ЦПК), тобто мають право ознайомитись з матеріалами справи, робити з них ви тяги, знімати копії документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал. 4. Коментована стаття містить і деякі винятки з принципу гласності. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо: а) відкритий розгляд справи може призвести до розголошення де ржавної або іншої таємниці, яка охороняється законом; б) з метою забезпечення таємниці усиновлення; в) з метою запобігання розго лошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі; г) з метою запобігання розголо шення відомостей, що принижують честь і гідність осіб, які бе руть участь у справі. У всіх випадках, крім першого, ініціаторами закритого розгляду мають бути особи, які беруть участь у справі. Другий виняток - особисті папери, листи, записи телефонних роз мов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголо шені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, які направили кореспонденцію, адресата використання кореспонденції, та інших осіб, зазначених у ст. ст. 303,306, 307 та ін. ЦК України. Ці правила діють і при дослідженні звуко- і відеозаписів. Третій виняток зводиться до того, що проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео -, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускається на підставі ухвали суду та за згодою осіб, які беруть участь у справі. Четвертий виняток: якщо справа розглядалась у закритому судовому засіданні, то рішення повинно проголошуватись також у закритому засіданні. Це обмеження, за винятком справ про усиновлення, не має сенсу, оскільки після набрання законної сили рішення будуть виконуватися, де запобігання розголошенню їх уникнути практично неможливо. 13 5. Питання про закрите судове засідання вирішується ухвалою суду, яка постановляється у нарадчій кімнаті і оголошується негайно. При розгляді справи в закритому засіданні повинні дотримуватись усі правила цивільного судочинства. В такому судовому засіданні мають право бути присутніми особи, які беруть участь у спразі, а в разі необхідності - також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 6. Гласність та відкритість судового розгляду" |
||
|
||