Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваТеория права и государства → 
« Попередня Наступна »
В.О.Коновалова, В.Ю.Шепітько. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ.Академічний курс, 2009 - перейти к содержанию учебника

§ 4. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві

Під час здійснення слідчої і судової діяльності завжди наявний психологічний вплив. Кримінальний і кримінально-процесуальний закони забороняють вплив лише в його грубих проявах, у формі насильства, шантажу, погрози. Так, у ч. 3 ст. 22 КПК України йдеться: «Забороняється домагатись показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів». Стаття 373 КК України передбачає відповідальність за примушування давати показання.
Термін «психологічний вплив» указує на його цільову спрямованість - психіку людини. У психології вплив визначається як перенесення інформації від одного учасника взаємодії (спілкування) до іншого. Причому в процесі такої взаємодії кожний учасник постійно опиняється в ролі об'єкта чи суб'єкта спілкування. У процесі спілкування одна людина звертається до іншої або з повідомленням, або із запитанням, або пропонує, просить чи наказує щось зробити.
У процесі спілкування психологічний вплив може бути справлений за допомогою мовних засобів. У цьому плані залежно від особливостей психологічного механізму впливу розрізняють: 1) інформування (передача інформації); 2) переконання (вплив на контрагента з метою зміни позиції або поведінки); 3) навіювання (вплив, пов'язаний зі зниженням усвідомлення і критичності до матеріалу, що сприймається).
Сутність психологічного впливу визначається комплексом прийомів, спрямованих на діагностику психічного стану особи свідка, обвинуваченого, підозрюваного і обранням найбільш ефективних прийомів виконання слідчої дії. У тактичному прийомі зміст психологічного впливу полягає в такому: 1) тактичний прийом є носієм психологічного впливу; такі прийоми є реалізацією методів впливу; 2) психологічні методи впливу не можуть бути застосовані поза тактичними прийомами. Тактичні прийоми є формою реалізації психологічного впливу.
У процесі спілкування тактичні прийоми як носії психологічного впливу переслідують певну мету: 1) діагностика психічних станів осіб, які потрапили у сферу кримінального судочинства; 2) активізація їхніх дій; 3) зміна поведінки і позиції зазначених осіб; 4) одержання необхідної інформації; 5) виховання і перевиховання.
Психологічний вплив, що здійснюється слідчим або суддею, може бути класифікований на види за такими критеріями:
1) за цільовою спрямованістю впливу (вплив, спрямований на діагностику психічного стану обвинуваченого, свідка або потерпілого; вплив, що сприяє активізації дій окремих учасників кримінального судочинства; вплив, що передбачає зміну поведінки і позиції суб'єкта спілкування; вплив, що має за мету сприяти одержанню інформації; вплив, що має виховну спрямованість);
2) за способом здійснення впливу (вербальний або нонвербальний);
3) за інтенсивністю впливу (насиченість емоціями, тривалість, стислість тощо);
4) за складністю впливу (психологічно слабкий або, навпаки, такий, що має сильну фіксацію);
5) за інформаційно-пізнавальним призначенням (спонукальний, стимулюючий, примушуючий, коригуючий вплив).
Поділ впливу за інформаційно-пізнавальним призначенням передбачає необхідність більш докладного розгляду окремих його видів. Так, спонукальний вплив використовується в разі, коли необхідно активізувати асоціативні зв'язки з метою пригадування забутого чи змінити позицію обвинуваченого або свідка у разі його відмови від давання показань. Стимулюючий вплив сприяє встановленню психологічного контакту, його підтриманню і розвитку в процесі спілкування. Вплив примушуючий сприяє повідомленню необхідної інформації, виявленню і викриттю помилкової інформації. Коригуючий вплив дає змогу регулювати процес одержання інформації у процесі спілкування, уточнювати відповідні дані.
Слідчий або суддя є тими особами, які здійснюють управляючий вплив у регулюванні процесу обміну інформацією при спілкуванні. Обрання тактичних прийомів окремих процесуальних дій залежить від способу мислення слідчого (судді), його професійного і загальноосвітнього рівня.
При використанні тактичних прийомів можливі зміни психічного стану суб'єкта спілкування. У цьому аспекті можуть мати місце такі позиції:
1) використання тактичного прийому позитивно впливає на процес спілкування і дає змогу усунути небажані стани психіки;
2) використання тактичного прийому не змінює психічний стан учасника кримінального судочинства;
3) використання тактичного прийому викликає небажані стани психіки (стан емоційного напруження, страх, фрустрація тощо).
Психологічний вплив може бути ефективним лише в тому разі, якщо для його застосування створені необхідні умови чи обрана така ситуація, при якій проведення слідчої дії виявиться найдієвішим. До таких умов належить і стан особи, щодо якої передбачається вплив, і ступінь її поінформованості, і здатність сприймати вплив у даній ситуації; до умов впливу також належить найбільш доцільний момент для його застосування.
Велике значення для застосування впливу має діагностика темпераменту, яка багато в чому визначає вибір прийомів впливу, що виявляють, з одного боку, властивості подразника емоційного, а з іншого - логічного. З огляду на названі умови щодо застосовування у практиці розслідування впливу можна сформулювати кілька рекомендацій (зрозуміло, вони мають факультативний характер, їх можна варіювати залежно від конкретних обставин, особистості й обстановки, у якій здійснюється вплив): раптовість оголошення чи пред'явлення доказової інформації; умовчання про доказову інформацію, що є в розпорядженні слідчого; постановка комплексу запитань, спрямованих на орієнтацію мислення в необхідному напрямі; постановка серії запитань, спрямованих на деталізацію того, що повідомляється, які розраховані на те, що особа обмовиться і це буде свідчити про винну поінформованість; оголошення всієї доказової інформації, що є в розпорядженні слідчого; постановка таких запитань, що свідчать про широку поінформованість слідчого про особу свідка чи обвинуваченого та їхню діяльність в минулому і зараз; повідомлення нейтральної інформації для створення переконання в особи про невідворотність розкриття злочину.
Допустимість психологічного впливу означає, що він не повинен принижувати гідність особи, викривлювати перспективу досягнення об'єктивної істини. Отже, вплив має бути моральним. Вимога моральності психологічного впливу як невід'ємна його характеристика й є обов'язковою насамперед через те, що психологічний вплив, трансформований у тактичний прийом, є засобом одержання доказової інформації. Відшукування доказової інформації відбувається в процесі кримінально-процесуального пізнання. Пізнання ж істини в будь-якій галузі людського знання і тим паче в галузі судочинства має бути моральним.
З практичної діяльності слідчого (судді) повинні бути виключені прийоми, що мають характер завуальованого обману; засновані на неправдивій інформації чи непоінформованості осіб; ті, що передбачають використання впливу на психіку людини магнітних бур, екстрасенсорики, гіпнозу тощо. Інтерв'ювання слідчих прокуратури і МВС України, проведене нами, дало змогу встановити, що 9 % опитаних практичних працівників намагаються у своїй діяльності використовувати саме такі прийоми, вважаючи, що вони мають давати позитивні результати.
У сфері застосування нетрадиційних засобів психологічного впливу інтерес становлять рекомендації про використання впливу запаху чи музики в процесі допиту (М. М. Китаєв, Н. П. Єрмаков). На нашу думку, автори перебільшують значення музики і запахів як засобів впливу; ці фактори можуть виступати не як «способи одержання правдивих показань», а як компоненти, що сприяють виникненню тих чи інших емоційних станів допитуваного. Ефективність допиту залежить не від випадкових моментів, а від наявності продуманих варіантів систем тактичних прийомів, які передбачається використовувати.
Тактичні прийоми, що застосовуються при розслідуванні й судовому розгляді, мають вирізнятися високими моральними параметрами. Водночас проведене нами анкетування слідчих прокуратури і МВС України показує, що 54 % опитаних у своїй діяльності застосовують методи незаконного впливу. З них фізичне насильство використовують 3,7 %7 ; погрози - 14,7 %; обман - 29,8 %; введення в оману щодо наявності доказової інформації - 92,6 %; культурну відсталість і релігійні забобони -22,2 %; аморальні спонукання - 5,5 %8 .
Необхідно зазначити, що будь-який вплив, що містить елементи насильства, не може бути правомірним і допустимим при проведенні допиту. З огляду на це важливого значення набуває визначення співвідношення впливу і насильства, встановлення ознак психологічного впливу і психічного насильства та їх відмінностей. Межа між впливом і насильством полягає у свободі вибору тієї чи іншої позиції при допустимому впливі. Застосування насильства передбачає відсутність альтернативи у виборі поведінки. Психологічний вплив на відміну від насильства має позитивні якості.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 4. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві"
  1. § 3. Зв'язок юридичної психології з іншими науками
    методів досліджень людської психіки і заснованих на них рекомендацій, що суперечать морально-правовим вимогам, пов'язані з порушенням демократичних прав і гарантій особи, проголошених Конституцією України і закріплених у кримінально-процесуальному і цивільно-процесуальному законодавстві. Застосування окремих методик, зокрема методів дослідження психіки за допомогою приладів, методів
  2. § 1. Особливі умови процесуальної діяльності як професії
    методів розслідування, судового розгляду та їхньої організації здійснюється у межах вимог закону, підпорядкована його принципам і не може поширюватися далі оперування вже сформульованими в законі вимогами і порядком діяльності. Правова регламентація не лише як психологічна характеристика, але й як змістовна сторона діяльності тісно пов'язана з науковою організацією праці (НОП). Порядок
  3. § 3. Комунікативна діяльність
    правомірністю засобів впливу в ході спілкування. У ході комунікативної діяльності встановленню психологічного контакту можуть заважати так звані бар'єри спілкування (змістовні і психологічні). Інтерес і практичне значення має виділення видів бар'єрів спілкування (І. М. Юсупов): бар'єр темпераменту (непоінформованість про тип темпераменту може зруйнувати діалог, що почався); бар'єр характеру
  4. § 1. Предмет юридичної психології
    методів попереджувальної діяльності; 4) вивчення шляхів формування психічної діяльності учасників судочинства з метою найбільш оптимального виконання завдань правосуддя; 5) розгляд психологічних основ проведення окремих процесуальних дій з метою найефективнішого здійснення пізнавальної діяльності та її організації; 6) дослідження психологічних закономірностей пенітенціарної діяльності з
  5. § 2. Система юридичної психології
    методів, завдань, місця в системі наук і власне системи науки. Загальна частина охоплює також питання з історії юридичної психології в аспекті передумов її виникнення, аналіз найважливіших етапів її розвитку, тенденції, що відобразилися у фундаментальних наукових працях, дослідження методологічних засад науки. У структуру системи юридичної психології послідовно входять ті, вже сформовані напрями,
  6. § 1. Пізнавальна функція методів юридичної психології
    методів досліджень, які нерідко відзначалися вузькістю і суб'єктивністю. Застосування методу діалектики в психологічних дослідженнях дало змогу пояснити процеси і явища людської психіки з позицій теорії пізнання. Використання методу пізнання передбачає наявність методів, властивих кожній науці, в яких виявляється загальний метод. Тут співвідношення загального і окремого виявляється в тому, що
  7. § 2. Система методів юридичної психології
    методів. Таким чином, оптимальною є система методів трьох рівнів: загального, особливого і окремого - відповідно загальний метод (метод діалектики), загальнонаукові методи і окремі методи (окремонаукові). До окремонаукових методів юридичної психології належать: спостереження, бесіда, анкетування, тестування, інтерв'ювання, природний і лабораторний експерименти, біографічний метод, метод
  8. § 1. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві
    психологічних знань у кримінальному судочинстві. Ще з давнини робилися спроби проведення випробувань, механізм яких був заснований на психофізіологічних закономірностях людського організму. У різних народів використовуються певні способи випробувань. Так, на Стародавньому Сході був відомий ордалій. Зокрема, за вавилонським й індійським правом підозрюваного випробовували водою (у річці). В інших
  9. Запитання для самоконтролю
    психологічного впливу допустимі в кримінальному судочинстві? 9. Які основні етапи розвитку юридичної психології? 10. Чи існують особливості сучасного розвитку юридичної
  10. § 2. Професійні якості і психологія осіб, які здійснюють провадження у справі. Поняття професіограми
    методів вивчення його діяльності. Професіограма слідчого (за В. Л. Васильєвим) - це багаторівнева ієрархічна структура, що відображає всі основні сторони професійної діяльності слідчого, а також особистісні якості і навички, що реалізуються в цій діяльності. Професіограма слідчого складається з декількох блоків, які послідовно охоплюють певні сторони його діяльності. До них, зокрема, належать: