Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 53. Штраф


1. Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині цього Кодексу.
2. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
3. Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, якщо його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
4. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років.
5. У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
(Стаття 53 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270Л/І від 15 квітня 2008 р.)
1. Штраф як грошове стягнення в дохід держави, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині КК, є найбільш м'яким видом покарання, яке може застосовуватися як основне або як додаткове покарання. За своїм змістом штраф як покарання має майновий характер. Водночас він не є відкупом винного за вчинений злочин. Штраф є найменш суворим видом в системі основних покарань і тому він не може бути замінений іншим покаранням (ст. 69).
2. Сума штрафу згідно з п. 22.5 ст. 22 Закону України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» становить 17 грн. За загальним правилом, суд визначає розмір штрафу в межах від тридцяти до тисячі нмдг. Цей розмір може бути вищим у разі, коли це передбачено санкцією норми Особливої частини КК (наприклад, частини 1 і 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ст. 220). При визначенні розміру штрафу суд враховує тяжкість вчиненого злочину та майновий стан винного. Про класифікацію злочинів за ступенем їх тяжкості див. ст. 12 та коментар до неї. Майновий стан винного є поняттям оціночним, оскільки КК не визначений його зміст. Для оцінки майнового стану винного слід, зокрема, враховувати розмір: а) заробітної плати, пенсії або стипендії винного; б) грошових доходів від його підприємницької та іншої законної діяльності; в) доходів у вигляді відсотків за банківськими вкладами; г) доходів від цінних паперів; д) доходів від земельної ділянки; е) нерухомого та іншого майна, а також наявність на утриманні непрацездатних осіб. При цьому підлягають врахуванню доходи як в національній, так і в іноземній валюті, а також доходи, одержані винним у натуральній формі.
Відповідно до встановленого порядку суд пропонує засудженому у місячний строк добровільно сплатити визначену вироком суму штрафу. У разі несплати штрафу, його стягнення здійснюється в примусовому порядку. На підставі виконавчого листа, виданого судом, звертається стягнення на особисте майно засудженого або на частку його майна, що є у спільній власності, його заробітну плату, пенсію, інший дохід, за винятком майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.
3. Передбачена ч. 5 ст. 53 заміна несплаченої суми штрафу виправними роботами або громадськими роботами застосовується тоді, коли неможливість оплати виникла через об'єктивні причини: відсутність заробітної плати, грошових заощаджень, майна, інших доходів, на які може звертатися стягнення. Заміна несплаченої суми штрафу іншим покаранням не допускається.
4. Штраф може застосовуватися як додаткове покарання і у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням (статті 75, 77). Як основне покарання штраф може застосовуватися судом при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69), а також при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким (статті 82, 83) та при звільненні від покарання на підставі закону України про амністію або акта помилування (ст. 85).
Штраф як основне покарання, призначений за один із злочинів, не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні покарання за сукупністю злочинів (ст. 70) та за сукупністю вироків (ст. 71), а виконується самостійно. Штраф як додаткове покарання також виконується самостійно (частини 3, 4 ст. 72).
5. Застосовування штрафу до неповнолітніх регулюється статтями 98 і 100.
6. Особи, засуджені до штрафу, визнаються такими, що не мають судимості, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 5 ст. 89).
7. Особа, яка ухиляється від сплати штрафу, підлягає кримінальній відповідальності зач. 1 ст. 389.
Конституція України (статті 41, 63, 64).
КПК (ст. 410).
КВК (статті 26, 27, 28).
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. (статті 6, 22).
Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» N2 762/96 від 25 серпня 1996 р.
Постанова ПВС N2 7 від 24 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» (пункти 14, 15).
Постанова ПВС N2 9 від 28 травня 2004 р. «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв 'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб».
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 53. Штраф"
  1. Стаття 99. Штраф
    статті Особливої частини КК, але не може перевищувати п'ятисот нмдг. 4. У разі неможливості сплати штрафу суд, відповідно до ч. 4 ст. 53, може замінити засудженому неповнолітньому у віці від 16 до 18 років несплачену суму штрафу на покарання у виді громадських робіт із розрахунку десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством нмдг, або виправними роботами із розрахунку один
  2. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    статті. Назви розділів: І - "Загальні положення"; II - "Право власності"; ЦІ - "Зобов'язальне право"; IV - "Авторське право"; V - "Право на відкриття"; VI - "Винахідницьке право"; VII - "Спадкове право"; VIII - "Правоздатність іноземців і осіб без громадянства. Застосування цивільних законів іноземних держав, міжнародних договорів і угод". Говорячи про найбільш характерні моменти, що
  3. § 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
    штрафу тощо); ()) шіиа праве/відношення - полягає у реорганізації правовідносин, і ц-рс і воренні одного обов'язку на інший, покладенні на боржника юного обов'язку; 7) припинення правовідношення - застосовується у разі невиконання чи ненадежного виконання особою обов'язків або зловживанню цивільним правом. Це може бути, наприклад, розірвання договору оренди, купівлі-продажу тощо;
  4. 8.3. Правочини з дефектами форми
    штраф, але потім зажадав ного повернення, посилаючись, що усна угода про неустойку є недійсною. Але суд згідно з ч. 2 ст. 218 ЦК може визнати угоду про встановлення неустойки дійсною, оскільки сторони своїми діями (виконання та прийняття виконання) під- і всрджують наявність між ними правовідносин та свої права і обов'язки у цих правовідносинах. Стаття 219 та 220 ЦК встановлюють наслідки
  5. § 2. Особливості договору оренди державного та комунального майна
    статті, сторонам договору оренди дозволяється встановити ставку оренди із визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. При цьому, виходячи з вимог ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" про те, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та
  6. § 2. Договори перевезення вантажів, пасажирів і багажу
    штраф у таких розмірах: - за вантажі, перевезення яких планується у тоннах і вагонах, - з тонни по 5% ставки добової плати за користування вагонами; - за вантажі, перевезення яких планується тільки у вагонах (контейнерах), - за вагон (контейнер) по 2 добові ставки плати за користування вагонами (контейнерами). За незабезпечення завантаження маршруту з винної сторони стягується на користь
  7. § 2. Особливості відшкодування шкоди різних форм
    штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; - суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; - моральна шкода. Стосовно відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину, відповідно до ст. 1177 ЦК така шкода відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо
  8. § 3. Способи забезпечення виконання господарських зобов'язань
    статтями ЦК такі способи. Неустойка (штраф, пеня) - грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст.549 - 552 ЦК). Різновидами неустойки є штраф і пеня. Штраф - вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми
  9. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    статтями 543-544 ЦК. Наприклад, завдання збитків покупцеві за договором поставки було завдано в результаті невиконання контрагентами постачальника договірних зобов'язань. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути у порядку регресу повернути витрачені кошти з третіх осіб. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо
  10. Відмінність адміністративного правопорушення від злочину
    стаття 24 КпАП передбачає наступні адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного