Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
А. Гетьман. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651-VI., 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій

1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
1 Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Слідчим суддею, що здійснює розгляд клопотань щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно ст. 247 КПК, є голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та
Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обираються зборами суддів зі складу суддів цього суду. До повноважень слідчого судді, що діє в суді першої інстанції, належить розгляд клопотань щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та забезпечення законності досудового розслідування кримінальних правопорушень.
До повноважень слідчого судді за п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні. Слідчий суддя не бере участі у розгляді матеріалів кримінального провадження, відповідно не виконує функцій правосуддя.
Відповідно до коментованої статті слідчим суддею, що уповноважений розглядати клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути голова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, голова апеляційного суду області, а також голови міських судів міст Києва та Севастополя, оскільки ці суди мають особливий статус, та відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» прирівняні до апеляційних (ч. 2 ст. 26 Закону). За визначенням голів апеляційних судів, слідчим суддею, що здійснює розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути й інший суддя апеляційного суду.
Кримінальний процесуальний закон (розд. 2 КПК) передбачає функціонування інституту слідчого судді і на рівні місцевих судів загальної юрисдикції. Проте до повноважень слідчого судді у суді першої інстанції не входить розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до сфери їх повноважень належить судовий контроль за застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження.
Розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя у межах територіальної юрисдикції, в яких знаходиться орган досудового розслідування.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій"
  1. Стаття 247. Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій
    який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового
  2. Стаття 246. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
    статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. 3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням
  3. Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування
    статтею 284 цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. 3. У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після
  4. Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
    слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів
  5. Стаття 256. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні
    статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи
  6. Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
    статтею 290 цього Кодексу. 2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб. 3. Виготовлення копій протоколів про
  7. Стаття 275. Використання конфіденційного співробітництва
    слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом. 2. Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників,
  8. Стаття 257. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації
    слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через
  9. Стаття Рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть оскаржуватися слідчим
    статті 217, 280, 469, 494, 510). У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань,
  10. Стаття 187. Забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
    статтею 189 цього Кодексу. 3. У разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання
  11. Стаття 93. Збирання доказів
    статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді. 4. Докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального
  12. Стаття Використання конфіденційного співробітництва
    статті КПК конфіденційне співробітництво - це негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою (громадянином України, іноземцем або особою без громадянства) і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження. Особи, що підтримують конфіденційні відносини із зазначеними органами, можуть
  13. Стаття 147. Скасування ухвали про накладення грошового стягнення
    слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. 2. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для
© 2014-2022  yport.inf.ua