|
1. Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
2. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.
3. У разі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строк, передбачений статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.
|
- Стаття 257. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації
використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Слідчий суддя розглядає клопотання згідно з вимогами статей 247 та 248 цього Кодексу і відмовляє у його задоволенні, якщо прокурор, крім іншого, не доведе законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення
- Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер
статті 187, 187-1). Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. (ст. 11). Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р. (статті 8,9). Закон України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 р. (ст. 25). Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. (ст. 46). Закон України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р. (ст.
- Стаття 275. Використання конфіденційного співробітництва
негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом. 2. Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних
- Стаття 273. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється. 2. Виготовлення,
- Стаття 255. Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні
статті та статтею 256 цього Кодексу. 2. Забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб. 3. У разі якщо власник речей або документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути зацікавлений
- Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі
- § 1. Особливі умови процесуальної діяльності
як професії
використання професійної інтуїції, психічне напруження в прагненні досягти мети. Пізнавальний характер правозастосовчої діяльності в психологічному аспекті є надзвичайно складним. Це пояснюється головним чином тим, що ця діяльність вимагає не лише вирішення розумових завдань різного плану і складності, але й такої її організації, яка спрямована на практичну реалізацію розв'язуваних завдань.
- § 1. Психологія огляду місця події
використання в події злочину. Подальший аналіз передбачає наявність в аналізованому об'єкті деяких інших даних, що дають змогу визначити роль і призначення цього об'єкта, місце його використання, способи його застосування тощо. Таким чином, цей етап аналізу дає можливість установити зв'язки певного об'єкта з подією злочину і тим самим з'ясувати коло обставин, що мають значення у розслідуванні
- § 2. Психологія допиту
використання паралінгвізмів у процесі розслідування злочинів, зокрема при допиті. Йдеться про жести, міміку, рухи тіла, звукові явища, які супроводжують мову людини і є певною мірою відображенням її емоційного стану (Н. І. Смирнова). Такі дані, безумовно, мають значення для обрання тактичних прийомів допиту, визначення його ефективності, хоча за своїм значенням не мають доказової цінності,
- Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
статті 176 цього розділу щодо подання податковим органам інформації про виплачені доходи в установленому цим розділом порядку. Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного
|