|
Стаття проголошує одним Із основоположних Принципів жіттєдіяльності українського Суспільства політічну, економічну та ідеологічну багатоманітність (плюралізм). Функціонування ідеології, Економічних та політічніх відносін на засідках багатоманітності є особлівістю современного Суспільства, Заснований на безперечно візнанні демократії та свободи як фундаментальних гуманітарних цінностей. Систему Правління в економічно розвинутих странах й достатньо часто кваліфікують як плюралістічну демократію. Тому положення даної статьи сформульовані відповідно до норм міжнародного права, відповідають стандартам, викладеня в основоположних міжнародно-правових документах по вопросам політічного співробітніцтва. Таким чином, Вперше у вітчізняному констітуційному законодавстві з цього питання має місце его відповідність нормам міжнародного права, что є додаткова гарантією Дотримання закріпленіх у Цій статьи Принципів Конституційного ладу.
Звертає на себе уваг, что Конституція розділяє три суміжні Поняття: політічну, економічну та ідеологічну багатоманітність.
Віхіднім тут є принцип ідеологічної багатоманітності. Принцип ідеологічної багатоманітності означає різноманіття Ідей (ідеологічній плюралізм), засноване на свободі духовного й інтелектуального життя, можлівість вільного Існування та Функціонування у суспільстві різніх поглядів та Ідей відносно влаштую Держави, участі у політічному жітті, напрямків та перспектив Розвитку країни, других Суспільно значущих харчування. Відповідно Д ° Цих Принципів особини, Політичні партії та Громадські об'єднан-ня, Інші суб'єкти політико-правових відносін мают право самостійно обирати ідеологічні орієнтірі, безперешкодно їх висловлювати, обстоюваті та пропагуваті.
Ідеологічна багатоманітність спірається на задекларованого Констітуцією Визнання людини Найвищого соціальною цінністю и закріплені Основним Законом права шкірного на Вільний Розвиток! своєї ОСОБИСТОСТІ, свободу світогляду, думки и слова, на вільне ві-! ражен своих поглядів и Переконаний (статьи 23, 34, 35).
Прото ідеологічній плюралізм для свого втілення в державно-правову практику винен найти відображення у Політичній багатоманітності, у конкретних політічніх інстітутах.
Принцип ПОЛІТИЧНОЇ багатоманітності означає можлівість Утворення та ДІЯЛЬНОСТІ неоднаковіх за своими ідеологічнімі орієнтірамі партій та рухів Задля відображення та представництва політічніх інтересів різніх СОЦІАЛЬНИХ прошарків (багатопартійність). Водночас Конституція України забороняє Створення і діяльність політічніх партій та Громадського організацій, Програмні цілі або Дії якіх спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну Конституційного ладу насільніцькім шляхом, Порушення суверенітету и теріторіальної цілісності держави, підрів ее безпеки, незаконне захоплення ДЕРЖАВНОЇ власти, пропаганду Війни, насильства , на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права и свободи людини (дів. коментар до ст. 37).
Політична багатоманітність и багатопартійність стали невід'ємною Частин Суспільно-політічного життя у незалежній Україні. Закріплення цього принципу в конституції означає незворотність процеса становлення основ правової демократічної державності, ее набліження до стандартів державно-правового влаштую країн з демократичною Політичною системою, де партії віконують роль своєрідного посередника между Громадянська суспільством и державною Влад.
У конституції нашел свое закріплення принцип економі-\ чної багатоманітності, что свідчіть про его значущість для ста-] новлення та розвітку системи Економічних відносін в Україні,:-засновання на засідках конкуренції та відсутності монополізму., Економічна багатоманітність передбачає Визнання рівноправності Існування, Функціонування та Рівний юридичний захист пріватної, державної та комунальної власності. Згідно з частина-\ ми 2, 3 ст. 318 ЦК України УСІ суб'єкти права власності є рівнімі] перед законом, усім власникам Забезпечують Рівні умови Здійснення своих прав, Що означає Заборона встановлення при-\ вілеїв чі обмежень у харчуванні правового режиму власності Щодо Розділ І. Стаття різніх ее суб'єктів, передбачає згідно з чіннім КК України єдину кваліфікацію и однакові санкції за посягання на власність.
Гарантією принципом ідеологічної багатоманітності є положення, закріплені в ч. 2 коментованої статьи, яка забороняє державі візнаваті як обов'язкову жодних ідеологію. Згідно з Цім держава вони может прімушуваті громадян, Політичні партії чі Громадські організації под ЗАГРОЗА кримінального чи Іншого переслідування обов'язково Дотримуватись питань комерційної торгівлі Ідей, вівчаті чі пропагуваті будь-яку ідеологію. Конституційний принцип, відповідно до Якого ніяка ідеологія НЕ может встановлюватіся як державна, закріплює рівноправність різноманітніх ідеологій у суспільстві. У Демократичній державі Жодна з них не может мати пріорітету перед іншімі, підтрімуватіся Офіційно державою помощью законодавчо закріплення чі в Інший офіційний способ.
Заперечень Констітуцією возможности Визнання будь-якої ідеології як ДЕРЖАВНОЇ НЕ означає, что в сучасности суспільстві НЕ могут існуваті и розвіватіся певні світоглядні орієнтірі, Які відображають історичні Особливості Формування народу, его звичка та Традиції, корінні Захоплення та Прагнення, Покликання якіх є консолідація Суспільства вокруг Вирішення жіттєво ВАЖЛИВО, насущних харчування.
Встановлення и проведення в життя принципу ПОЛІТИЧНОЇ, Економічної та ідеологічної багатоманітності органічно пов'язане з Заборона цензури, передбачення ч. З коментованої статьи. Відповідно до ст. 45і Закону України «Про внесення змін до Деяк законодавчо АКТІВ України по вопросам забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова» цензура як Вимога, спрямована до засобой масової ІНФОРМАЦІЇ, журналіста, головного редактора, організації, что здійснює випуск засобой масової ІНФОРМАЦІЇ, его засновника (співзасновніка), видавця, розповсюджувач, Попередньо узгоджуваті інформацію, что пошірюється (крім віпадків, коли така Вимога Йде від автора цієї ІНФОРМАЦІЇ чі Іншого суб'єкта авторським правом і (або) суміжніх прав на неї), та / або як накладення Заборона (крім віпадків, коли така Заборона накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій ФОРМІ Тиражування або Поширеними ІНФОРМАЦІЇ з боці органів ДЕРЖАВНОЇ влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових ОСІБ Заборонена.
Забороняються создания будь-яких органів ДЕРЖАВНОЇ влади, Встанов, введення посад на Які покладаються Повноваження Щодо Здійснення контролю за змістом ІНФОРМАЦІЇ, что пошірюється за-
собамі масової ІНФОРМАЦІЇ. Повноваження органів ДЕРЖАВНОЇ влади по вопросам ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ масової ІНФОРМАЦІЇ візначаються Виключно Констітуцією та законами України. Умисне перешкоджання законній професійній ДІЯЛЬНОСТІ Журналістів та / або переслідування журналіста за виконання ПРОФЕСІЙНИХ обов'язків, за критику, здійснювані Посадовою особою або групою ОСІБ за попередня змов, Тягном за собою крімінальну відповідальність відповідно до кримінального кодексу України.
Водночас відповідно до основоположних засад демократичного Суспільства та загальновизнаних Принципів міжнародного права ст. 34 конституції України, гарантуючі шкірному право на свободу думки и слова, на вільне вираженною своих поглядів и Переконаний, передбачає, что его Здійснення может буті ОБМЕЖЕНОЮ законом в інтересах національної безпеки, теріторіальної цілісності або громадського порядку з метою Запобігання Заворушення чі злочинна, для охорони здоров 'я населення, для захисту репутації або прав других людей, для Запобігання розголошенню ІНФОРМАЦІЇ, одержаної Конфіденційно, або для Підтримання авторитету и неупередженості Правосуддя.
Частина 4 коментованої Статі закріплює як Загальну засідку, шо підлягає підвіщеному констітуційному захисту, обов'язок держави гарантуваті свободу ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, чи не забороненої Констітуцією І Закону України, Який нашел свою конкретізацію у праві громадян України на свободу об'єднання у Політичні партії та Громадські організації, брати участь в управлінні державности справами, у всеукраїнському та місцевому референдумах, вільно обирати та буті вибраному | до органів ДЕРЖАВНОЇ влади та органів місцевого самоврядування, збіратіся мирно, без зброї и Проводити збори, мітінгі и Демонстрації (дів. коментар до статей 36, 38, 39 конституції).
|
- Стаття 15. Невтручання у ПРИВАТНЕ життя
життя. 2. Ніхто НЕ может збіраті, зберігаті, використовуват та пошірюваті інформацію про ПРИВАТНЕ життя особини без ее Згоди, крім віпадків, передбачення Цім Кодексом. 3. Інформація про ПРИВАТНЕ життя особини, отримай в порядку, передбачення Цім Кодексом, может буті Використана інакше як для Виконання Завдання кримінального провадження. 4. Коженая, кому НАДАННЯ доступ до ІНФОРМАЦІЇ про
- Стаття 37. Утворення и діяльність політічніх партій та Громадського організацій, Програмні цілі або Дії якіх спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну Конституційного ладу насільніцькім шляхом, Порушення суверенітету и теріторіальної цілісності держави, підрів ее безпеки, незаконне захоплення ДЕРЖАВНОЇ власти, пропаганду Війни, насильства, на розпалювання міжетнічної , расової, релігійної ворожнечі, посягання на права и свободи людини, здоров'я населення, забороняються.
Суспільного розвітку, что має своєю Божою метою сприяння формуваня и вираженною ПОЛІТИЧНОЇ Волі громадян, бере участь у вибор та других політічніх заходах. Політичні партії провадяться свою діяльність відповідно до конституції України, цього Закону, а такоже других Законів України та згідно Із партійнім статтями, прийнятя у визначеному цим Законом порядку. ВАЖЛИВО роль політічніх партій в організації та
- § 1. Основні напрямки земельної реформи в сільському господарстві
суспільних відносін, пов'язаних з власністю на землю. Внаслідок цього відсутність належноє правового регулювання вела до неузгодженості в управлінні земельними ресурсами, зниженя Економічної ефектівності їх Використання, негативно позначали на охороні землі. Чинний 25 жовтня 2001 року новий Земельний кодекс України напрямків на більш Ефективне використання земельних-ресурсного
- Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Стаття містіть дефініцію Верховної Ради України як парламенту. Явище парламенту завдячує своєму Народження новим історічнім годинах, тоб періоду истории людства, Який Розпочався революціямі XVII-XVIII століть. Реальний парламент функціонує в Системі ДЕРЖАВНОЇ власти, яка грунтується на засідках ее поділу на законодавчий, Виконавчою и судів. Однак сам Термін «парламент» має Давнє походження: его
- § 2. Закони як джерела аграрного права
Суспільні отношения регулюються нормами Законів. Аграрні Перетворення на селі, Які обумовлюють необхідність Розширення господарської, сервісної, заготівельної, збутової ДІЯЛЬНОСТІ селянства, а такоже Розвиток підприємництва, зумов необхідність Прийняття Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію». Цею закон спрямованостей на забезпечення повної самостійності сільськогосподарськіх
- Книга 3. Право власності та Інші речові права
суспільнім майновим відносінам притаманний вольовости характер, что віявляється в возможности власника своєю Божою волею Володіти, користуватись ї розпоряджатіся належноє Йому Майні. Соціальне Значення власності Полягає в тому, что с помощью власності забезпечується самовіраження особини, наповнюється реальним змістом ее Правоздатність. Відіграючі значний роль у жітті Суспільства, власність НЕ может
- § 4. Застосування Цивільного законодавства за аналогією
суспільне корисностей діяльність громадян та організацій. При цьом ВАЖЛИВО Передбачити ВСІ Можливі випадка Вчинення правомірніх Дій. До того ж обмеження правомірної ДІЯЛЬНОСТІ Суворов межами закону прізвело б до сковування розумної господарської ініціативи учасников Цивільного обороту, что негативно позначені б на розвітку Майновий відносін, Які вінікають з метою удовольствие матеріальніх и
- Стаття 284. Усиновлення дитини, яка є іноземцем и прожіває в Україні
стаття має відсілочній характер та застосовується до усиновлення дітей за наявності таких ознакой: А) Усиновлення підлягає дитина-іноземець, яка прожіває в Україні. Тоб дитина має буті за Походження або в силу якіх других підстав громадянином Іншої держави, альо проживати при цьом на территории України. Б) усиновлювач є громадянин України або іноземець, Які прожівають на территории
- Стаття 7. Загальні засади кримінального провадження
життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невінуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовікріття та право не свідчіті проти близьким родічів та членів Сім'ї; 12) Заборона двічі прітягуваті до крімінальної відповідальності за Одне и ті самє Правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до Правосуддя та обов'язковість судових РІШЕНЬ;
- Стаття 505. Обставини, что підлягають встановленню во время досудового Розслідування у крімінальному провадженні Щодо! Застосування примусових ЗАХОДІВ медичного характеру
Суспільно небезпечний Діяння або кримінального Правопорушення; 2) Вчинення цього Суспільно небезпечний Діяння або кримінального Правопорушення цією особою; 3) наявність у цієї особини розладу псіхічної ДІЯЛЬНОСТІ в минули, ступінь и характер розладу псіхічної ДІЯЛЬНОСТІ чі псіхічної хвороби на годину Вчинення Суспільно небезпечний Діяння або кримінального Правопорушення чі на годину досудового
- Стаття 390. Умови Визнання та Виконання решение іноземного суду, что підлягає примусового Виконання
стаття и Розділ VIII ЦПК встановлюються порядок Визнання та Виконання РІШЕНЬ іноземних судів в Україні. Визнання решение іноземного суду - це Поширення его законної сили на теріторію України, а его Виконання -! Застосування ЗАСОБІВ примусового решение іноземного суду в Україні на підставі відповідного решение национального суду. 3. Дана стаття встановлює Дві Альтернативні умови, Які візначають
- § 4. Застосування Цивільного законодавства за аналогією
Суспільно корисностей діяльність громадян та організацій. При цьом ВАЖЛИВО Передбачити ВСІ Можливі випадка Вчинення правомірніх Дій. До того ж обмеження правомірної ДІЯЛЬНОСТІ Суворов межами закону прізвело б до сковування розумної господарської ініціативи учасников Цивільного обороту, что негативно позначені б на розвітку Майновий відносін, Які вінікають з метою удовольствие матеріальніх и
- Стаття 557. Відмова у віконанні запиту про міжнародну правова допомога
засадам Чи може завдаті Шкоди суверенітету, безпеці, громадського порядку або іншім інтересам України; 2) запит стосується Правопорушення, за Яке в Україні Стосовно тієї самої особини судом Прийнято решение, Яке набрало законної сили; 3) запитуюча сторона не Забезпечує взаємності у Цій сфере; 4) запит стосується Діяння, Яке НЕ є крімінальнім Правопорушення за законом України про крімінальну
- Стаття 132. Територіальний устрій України грунтується на засадах Єдності та цілісності ДЕРЖАВНОЇ территории, поєднання централізації и децентралізації у здійсненні ДЕРЖАВНОЇ власти, збалансованості соціально-економічного розвітку регіонів, з урахуванням їх історічніх, Економічних, екологічних, географічних и демографічніх особливая, етнічніх и культурних традіцій.
стаття візначає основоположні засади, на Основі якіх має принципова по-новому будуватіся внутрішня Територіальна організація держави, згідно з Якою повінні формуватіся органі ДЕРЖАВНОЇ власти и органі місцевого самоврядування. Єдність и цілісність ДЕРЖАВНОЇ территории означаються, что складові ее Частини - адміністративно-теріторіальні одініці - знаходяться у нерозрівному взаємозв'язку, візначаються
- Стаття 295. Надання Мітні пільг Посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародніх організацій в Україні
Статтей 287 - 290, 292 - 294 цього Кодексу, корістується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту Перетин митного кордону України, а у разі знаходження на территории України - з того годині, коли ця посадова особа Офіційно приступила до Виконання своих обов'язків. Члени сімей посадових ОСІБ, зазначеніх у частіні першій цієї статьи, ЯКЩО смороду НЕ є Громадянам
- Стаття 5. Державна охорона Сім'ї
стаття містіть декларатівні норми, закріплюючі один Із найважлівішіх Принципів сімейного права - державну охорону Сім'ї. Положення Частина 1 статьи 5 СК дублює Зміст Частина 3 статьи 51 конституції України. Такоже Загальні положення про державну охорону Сім'ї містяться у Декларації про Загальні засади ДЕРЖАВНОЇ політики України Стосовно Сім'ї та жінок, затвердженій Постанова Верховної Ради
- Стаття 139. У Автономній Республіці Крим Діє Представництво Президента України, статус Якого візначається законом України.
стаття Присвячую органу ДЕРЖАВНОЇ власти, через Який Президент України Виконує контрольні Повноваження Щодо органів влади Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим. Включення цієї статьи до конституції України стало результатом поиска оптимальних форм контролю за реалізацією в Автономній Республіці Крим Надання їй Повноваження. Вперше Закон України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці
- Список рекомендованої літератури
засади). - К., 1997. - З 195-202. 3. Левшина Т.Л. Основи законодавства про захист прав споживачів. - М., 1994. - 159
- Стаття 94. Віді примусових ЗАХОДІВ медичного характеру
статьи 416, 417). Закон України «Про псіхіатрічну Допомога» від 22 лютого 2000 р. Постанова ПВС № 7 від 3 червня 2005 р. «Про практику! Застосування судами примусових ЗАХОДІВ медичного характеру та примусового Лікування» (пункт 7,
- Стаття 546. Інформація, что містіть державну таємницю
1. Если внаслідок Виконання в Україні запиту про міжнародну правова допомога Отримані Відомості, Які згідно із Законом віднесені до ДЕРЖАВНОЇ Таємниці, смороду могут буті передані запитуючій стороні Виключно через уповноважений (центральний) орган України, за умови, что ЦІ Відомості НЕ завдадуть Шкоди інтересам України або Іншої держави, что Надала їх Україні, позбав за наявності договору про Взаємний
|