загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття Ухвалення судового рішення і окрема думка судді

1. Судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду.
2. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.
3. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
1. Суд, здійснюючи кримінальне провадження колегіально, ухвалює вирок або постановляє ухвалу простою більшістю голосів суддів. Правила визначення кількості суддів, які беруть участь у здійсненні кримінального провадження, містяться у ст. 31 КПК.
Порядок наради і голосування в суді присяжних визначений ст. 391 КПК. Зі змісту наведеної статті випливає, що присяжні беруть участь у голосуванні разом із професійними суддями. Тому судове рішення повинно ухвалюватися простою більшістю голосів професійних суддів та присяжних, що входять до складу суду присяжних. До речі, такий висновок ґрунтується на положеннях ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Зокрема, присяжні зобов'язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, а також не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, зокрема і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання.
У ст. 391 КПК зазначається, що нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені ст. 368 КПК, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
2. Порядок постановлення ухвал та ухвалення вироків колегіальним складом суду включає в себе нараду суддів. Нарада суддів передує постановленню ухвали або ухваленню вироку. У випадках, передбачених КПК (див. коментар до ст. 371 КПК), ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання. Вирок завжди ухвалюється в нарадчій кімнаті (ст. 366 КПК). Отже, у нарадчій кімнаті здійснюється нарада суддів щодо ухвалення вироку та постановлення відповідної ухвали. При цьому ст. 367 КПК гарантується таємниця наради суддів під час ухвалення вироку. У частині 4 ст. 367 КПК йдеться про те, що постановлення ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених цією статтею.
Коло питань, які вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, визначається КПК. Наприклад, при ухваленні вироку нарада суддів провадиться з приводу вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК. Зокрема, під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує низку питань, зазначених у ст. 501 КПК.
За загальним правилом жоден із суддів, а у разі здійснення кримінального провадження судом присяжних - і жоден присяжний, не мають права утримуватися від голосування. Втім, згідно з ч. 3 ст. 391 КПК, виняток становить випадок, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування. Обраний законодавцем підхід свідчить про послідовну реалізацію засади кримінального провадження - презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 17 КПК). Зокрема такої складової цієї засади, як усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Під час наради суддів із приводу ухвалення вироку задля повної свободи волевиявлення інших суддів, присяжних, усунення впливу на них власного рішення головуючий (щодо процесуального положення головуючого див. п. 2 ст. 3, ст. 321 КПК) голосує останнім.
Вирок або ухвала оформляються письмово і підписуються в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, суддями та присяжними, які розглядали справу. Вирок або ухвала підписуються суддею або присяжним, який виклав письмово окрему думку. Судове рішення може бути написаним від руки, виконаним машинописним способом чи набране на комп'ютері в одному примірнику.
3. У частині 3 коментованої статті кожному судді з колегії суддів у разі незгоди з іншими суддями надається право викласти письмово окрему думку.
Відповідно до ч. 4 ст. 391 КПК кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
Також окрему думку можуть висловити судді ВСУ, які не погоджуються з ухвалою, постановленою в порядку ст. 454 КПК. Ця окрема думка додається до ухвали ВСУ.
З окремою думкою може залишитись як головуючий, так і будь-який із суддів, присяжних, які здійснювали кримінальне провадження.
Окрема думка являє собою відповідний документ, який складається у довільній письмовій форм. Тому суддя, присяжний вправі в окремій думці навести мотиви своєї незгоди з рішенням більшості. Наведене свідчить про реалізацію вимоги закону про рівність суддів, присяжних при ухваленні судового рішення.
Проте суддя або присяжний, який виклав письмово окрему думку, не має права у зв'язку з цим утриматися від голосування та/або відмовитися від підписання судового рішення.
Із коментованої статті випливає, що суддя, присяжний, який не виклав письмово окрему думку до проголошення судового рішення, після виходу суду з нарадчої кімнати не вправі наполягати на приєднанні окремої думки до матеріалів провадження після проголошення судового рішення.
Правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а отже, і з окремою думкою, оскільки вона після приєднання до матеріалів цього провадження є його невід'ємною частиною, наділені учасники кримінального провадження. У разі заявлення учасником кримінального провадження клопотання про ознайомлення з окремою думкою головуючий повинен забезпечити йому таку можливість. Під час ознайомлення з окремою думкою учасники судового провадження мають право робити з неї необхідні виписки та копії.
Оскарження окремої думки судді, присяжного не передбачено законом.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Ухвалення судового рішення і окрема думка судді"
  1. Стаття 375. Ухвалення судового рішення і окрема думка судді
    1. Судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду. 2. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді. 3. Кожен суддя
  2. Стаття 195. Вихід суду для ухвалення рішення
    Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення. 2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або
  3. Стаття 196. Таємниця нарадчої кімнати
    Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. 2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. 3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті. 225 1. Коментована стаття встановлює правило таємниці нарадчої кімнати, яка
  4. Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
    1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та
  5. Стаття Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
    1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов 'язання припинити дію; 3) зобов 'язання вчинити певну
  6. Стаття 367. Таємниця наради суддів
    1. Під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. 2. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. 3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій
  7. Стаття 392. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку
    1. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. 2. Ухвали,
  8. Стаття Судові рішення суду апеляційної інстанції
    1. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 407 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали. 2. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз 'яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу.
  9. Стаття 532. Набрання судовим рішенням законної сили
    1. Вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. 2. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 3.
  10. Стаття Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення
    1. Ухвала Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена учасникам судового провадження не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи. 1. У коментованій статті, як і у ст. 453 КПК, не розкривається порядок проголошення судового рішення ВСУ, прийнятого за наслідками перегляду судового рішення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 445 КПК, а йдеться лише про те, що ВСУ
  11. Стаття 459. Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами
    1. Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. 2. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора,
  12. Стаття 402. Порядок відновлення втраченого судового провадження
    1. Відновлення втраченого повністю або частково судового про-вадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. 1. Коментована стаття відкриває розділ IX ЦПК, який встановлює правило цивільного провадження по відновленню втраченого судового провадження. 2. Стаття визначає предмет цього виду провадження:
  13. Стаття 343. Порядок ухвалення рішення та постановления ухвал судом касаційної інстанції
    Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє ухвалу відповідно до правил, встановлених статтею 19 та главою 7 розділу III цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними в статтях 344 - 346 цього Кодексу. 2. Жоден із суддів не має права утримуватися від висловлення думки з питань, які обговорюються, та щодо правильності судового рішення, що оскаржене. 3. Рішення або ухвала
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка